Ухвала суду № 68737339, 29.08.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" у справі № 910/22214/16

про відстрочку виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 30.09.2016 у справі № 53/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД"

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент"

про стягнення заборгованості

Суддя О.М. Ярмак

За участю представників:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 30.09.2016 у справі №53/16 (з урахуванням ухвали від 27.01.2017) за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №10-В/13/07КЛ-КБ від 12.07.2013 в сумі 548939900,69 грн., з яких: 316147523,62 грн. основної заборгованості за кредитною лінією, 69452104,30 грн. процентів за користування кредитною лінією, 135976661,10 грн. пені за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією, 27363611,67 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 (з урахуванням заяви про виправлення описки від 16.01.2017) заяву ПАТ "Сбербанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 30.09.2016 у справі №53/16 задоволено, видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" про відстрочку виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 30.09.2016 у справі №53/16 задоволено частково. Відстрочено на 1 (один) рік (до 05.04.2018) виконання зазначеного рішення (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.01.2017), на виконання якого видано накази №910/22214/16 від 16.01.2017.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.20147 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 скасовано, справу № 910/22214/17 передано для нового розгляду заяви про відстрочку до Господарського суду міста Києва.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ справу № 910/22214/14 передано на розгляд судді Ярмак О.М.

Ухвалою від 10.07.2017 розгляд справи призначено на 25.07.2017.

Ухвалою від 25.07.2017 судом відкладено розгляд справи на 29.08.2017.

28.08.2017 від позивача надійшли заперечення на пояснення заявника.

В судовому засіданні 29.08.2017 представник заявника підтримав вимоги заяви про відстрочення виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 30.09.2016 у справі №53/16, просив відстрочити його виконання на 36 місяців.

Представник позивача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, проти задоволення заяви заперечив у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами матеріали на підтвердження своїх вимог та заперечень проти заяви про відстрочення виконання рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи висновки постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2017, суд вказує таке.

Обґрунтовуючи підстави для надання відстрочки виконання рішення на 36 місяців, заявник посилається на перебування у скрутному фінансовому становищі через відсутність ведення господарської діяльності, відсутність грошових коштів на рахунках, що підтверджується доданими податковими деклараціями за 2016 та за січень 2017, проте, заявник не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед банком за договором поруки від 12.07.2013, зокрема, з метою отримання грошових коштів, які могли б бути спрямовані на погашення заборгованості позичальника (ТОВ "Інвестменеджмент"), поручителем вжито заходів з пошуку орендарів з метою передачі в оренду належного йому майна, а укладення договору оренди належного заявнику мельничного комплексу дозволить отримувати стабільний прибуток, за рахунок якого стане можливим погашення заборгованості перед ПАТ "Сбербанк" та виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.01.2017. Крім того, за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах розгляду господарським судом Херсонської області справи № 923/34/17, а також за рахунок заставленого обладнання більша частина боргу ТОВ "Інвестменеджмент" перед ПАТ "Сбербанк" за договором про відкриття кредитної лінії №10-В/13/07КЛ-КБ від 12.07.2013 буде погашена.

За доводами заявника, відстрочення виконання рішення третейського суду дозволить зберегти господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" та уникнути банкрутства, що неминуче настане при примусовому виконанню наказів № 910/22214/16 від 16.01.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення заявником повинні бути доведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк.

Заслухавши в ході судового засідання пояснення представників сторін по суті заяви про відстрочення виконання рішення, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд не вбачає підстав для вчинення необхідної боржнику процесуальної дії та відмовляє у відстрочці, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" не довело належними та достатніми доказами факту існування виняткових конкретних обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість такої відстрочки.

Так, судом встановлено, що на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" наявне майно, а саме, нежилі приміщення загальною площею 3 511кв.м. та обладнання, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул. 9 Східна, 56а, яке знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Сбербанк".

За твердженнями заявника, з метою отримання грошових коштів, які могли б бути спрямовані на погашення заборгованості боржника (ТОВ "Інвестменеджмент"), ТОВ виробничо-комерційне підприємство "Оксамит, ЛТД" здійснило пошук орендарів з метою передачі в оренду належного йому майна та надіслало на адресу банку лист №012 від 25.04.2016 про надання дозволу на передачу в оренду нежилих приміщень загальною площею 3511кв.м. та обладнання, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул. 9 Східна, 56а, потенційному орендарю - ТОВ "Еко-Млин", зазначаючи, що третину щомісячної орендної плати в розмірі 150000 грн. (в разі укладення договору оренди) Товариство планує перераховувати на користь ПАТ "Сбербанк" з метою погашення зобов'язань по сплаті відсотків за кредитним договором.

Натомість, доказів на підтвердження направлення вказаного листа на адресу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" подано до суду не було.

Окрім того, незважаючи на те, що переговорний процес між поручителем та потенційним орендарем (ТОВ "Еко-Млин") щодо ймовірної передачі в оренду належного заявнику нерухомого майна (мельничного комплексу) вже триває більше року (розпочався на початку 2016 року), висновок про досягнення сторонами реального результату, спрямованого на оренду майна, зробити не видається за можливе з огляду на брак прямих доказів, як то, доказів укладення договору оренди тощо, оскільки подані заявником докази є опосередкованими.

З'ясовуючи наявність обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, суд також вказує, що не вбачає серед поданих доказів таких, які свідчать про наявність загрози банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" чи відсутність у нього майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

При цьому суд також вважає за необхідне зазначити, що описаний боржником у заяві фінансовий стан відсутності грошових коштів для оплати заборгованості перед стягувачем не є виключною обставиною, яка давала б підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки таке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Суд також бере до уваги імперативні приписи ст.ст. 554, 617 ЦК України, згідно з якими у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, при вирішенні питання відстрочки виконання судового рішення суд зважає на матеріальний інтерес стягувача в отриманні присуджених до стягнення з відповідача сум, оскільки заборгованість за процентами по кредитному договору № 10-В/13/07/КЛ-КБ від 12.07.2013, яка зростає та не погашається а ні боржником а ні поручителем, оподатковується у встановленому законодавством порядку, внаслідок чого банк несе суттєві майнові збитки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд не вбачає підстав для вчинення необхідної боржнику процесуальної дії та відмовляє у задоволенні заяви, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" не довело належними та достатніми доказами факт існування виняткових конкретних обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість відстрочки виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-1 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Оксамит, ЛТД" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Суддя О.М. Ярмак