Рішення № 68720169, 11.09.2013, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2091/13-ц

Провадження № 2/520/2653/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Луняченка В.О.,

при секретарі Лазнікові І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ “ Інвест Таун”, виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання договорів, свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності та виселення,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ “ Інвест Таун”, виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання договорів, свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності та виселення, після уточнення якого просить визнати недійсним угоду від 25.10.2012 року про уступку права вимоги по договору №8/19 від 03.10.2008 року, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати недійсним зміни від 25.10.2012 року до договору №8/19 від 03.10.2008 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати недійсним договір відступлення майнових прав на об’єкт інвестування від 25.10.2012 року, укладений між ТОВ “ Інвест Таун”, ТОВ “ Цивільжитлобут” та ОСОБА_3 в частині визначення ОСОБА_3 “новим кредитором”, визнавши “новим кредитором” ОСОБА_2, визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру під №20 в будинку під №201 по вул. Костанді в м. Одесі, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради 17 грудня 2012 року ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру під №20 в будинку №201 по вул. Костанді в м. Одесі, виселити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_2) з квартири під №20 в будинку під №201 по вул. Костанді в м. Одесі, а також стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки судові витрати.

Позивачка свої позовні вимоги, мотивує тим, що 22.11.2011 року вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_2 набула майнові права за договором №8/19 про участь у фонді фінансування будівництва виду “А” від 03.10.2008 року, сплативши ОСОБА_5 234360 гривень. Згідно п. 1.1. цієї угоди ОСОБА_5 уступила моєму чоловіку право вимоги по договору № 8/19 від 03.10.2008 року про участь у фонді фінансування будівництва виду “А”.Відповідно до п.2.1 зазначеної угоди ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 всі оригінали документів, що свідчать про право вимоги по договору, а саме оригінал договору № 8/19 від 03.10.2008 року, оригінали квитанцій від 03.10.2008 року про сплату ТОВ “ ІНВЕСТ ТАУН” 234360 грн.22 листопада 2011 року ОСОБА_2 та ТОВ “ІНВЕСТ ТАУН” підписали зміни до Договору №8/19 про участь у фонді фінансування будівництва виду “А” від 03.10.2008 року. Згідно п.2 якого: “Договір, всі додатки, які становлять його невід'ємну частину, всі права і обов'язки, включаючи здійснені платежі по вказаному Договору, покладені на Довірителя, здійснені від імені ОСОБА_5 перейшли до ОСОБА_2О.”

В січні 2013 року позивачка випадково виявила , що її чоловік здійснив без її відома та її згоди переуступку права вимоги по договору № 8/19 від 03.10.2008 року відповідачці - ОСОБА_3Ці обставини підтверджуються копіями угоди від 25.10.2012 року про уступку права вимоги по договору № 8/19 від 03.10.2008 року та змін від 25.10.2012 року до договору № 8/19 від 03.10.2008 року. Крім того, серед документів були копії таких документів: додаткова угода № 168 від 25.10.2012 року, договір відступлення майнових прав на об'єкт інвестування від 25.10.2012 року, акт прийому-передачі квартири від 25.10.2012 року, довідка резервування адреси.

Отже, ці документи свідчать про оформлення ОСОБА_3 свідоцтва про право власності та набуття нею права власності на нашу квартиру.

Із пояснень чоловіка, він зробив це за наполеглевим проханням нашого спільного знайомого - ОСОБА_6 Договір, укладений між ОСОБА_2та ОСОБА_3 виходить за межі дрібного побутового, оскільки виходив за рамки щоденних побутових потреб їх родини, отже потребував письмової згоди позивачка як дружини. Таким чином, вважаю, що договори між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є недійсними.

Що стосується договору відступлення майнових прав на об'єкт інвестування від 25.10.2012 року вважає його недійсним в частині визначення ОСОБА_3 “ Новим кредитором”, оскільки цього статусу повинен був набути ОСОБА_2 Оскільки відповідачка ОСОБА_3 набула незаконно майнові права на об'єкт інвестування, то свідоцтво про право власності на квартиру під №20 в будинку під №201 по вулиці Костанді в м.Одесі, видане їй Одеською міською радою є незаконним та таким, що порушує мої законні права та інтереси.

У зв’язку з чим позивачка вважає, що такими діями порушені її права на отримання у власність спірної квартири, що стало причиною для звернення до суду з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_7 уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги визнав повністю та пояснив суду, що на прохання свого друга ОСОБА_6, підписав з ОСОБА_3 угоди. Ці дії він здійснив без відома та згоди дружини ОСОБА_1, оскільки намагався допомогти другу в вирішенні його сімейних питань, а ОСОБА_6, в свою чергу, обіцяв через декілька місяців відкупити йому аналогічну квартиру.

Представник відповідачки ОСОБА_8, позовні вимоги не визнала, пояснивши суду, що переоформлення договорів з ОСОБА_2 на її дочку ОСОБА_3 було результатом домовленності з ОСОБА_6., її колишім чоловіком про відмову таким чином від її права власності на частину будинку та земельної ділянки по вул. Тульській 18/2 в м. Одесі. Крім того, вона вважає, що ОСОБА_2 - підставна особа, оскільки він був матеріально залежним від ОСОБА_6 та отримує від нього заробітну плату.

Представник відповідачки ОСОБА_9 підтримала заперечення ОСОБА_8 та вважала позовні вимоги безпідставними.

Предствник відповідачки ОСОБА_10 позовні вимоги не визнала взагалі, просила в позові відмовити.

Предствник ТОВ “ІНВЕСТ ТАУН” та виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не з'явились, письмових заперечень до суду не надали, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що в 2011 році вона оформляла угоди між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 При цьому в її присутності ОСОБА_2 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 234 360 грн. Також зазначила, що в 2012 році переоформляла угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3С, при цьому остання грошові кошти йому не передавала.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив ті обставини, що на його прохання друг ОСОБА_2 уклав в 2012 році угоди про переведення майнових прав на квартиру на користь ОСОБА_3 Він мотивував це тим, що з останньою склалися вкрай неприязні стосунки і ОСОБА_3 поставила умову, що виселиться з будинку тільки у випадку придбання для неї окремого житла. Свідок також зазначив, що ОСОБА_1 про ці обставини не було відомо.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази надані сторонами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває з відповідачем ОСОБА_2 в шлюбі, зареєстрованому 10 червня 1988 року у Палаці святкових подій м.Одеси.

03 жовтня 2010 року ОСОБА_5 уклала з ТОВ “ІНВЕСТ ТАУН” договір №8/9 про участь у фонді фінансування будівництва виду “А” (ФФБ), який мав наслідком отримання права власності на об’єкт інвестування – квартиру.

22 листопада 2011 року ОСОБА_5 була укладена угода з ОСОБА_2 про уступку права вимоги по договору № 8/19 від 03.10.2008 року і отримала від останнього грошові кошти в сумі 234360 грн.

22 листопада 2011 року між ТОВ “ІНВЕСТ ТАУН” та ОСОБА_2 були внесені зміни до договору №8/19 від 03.10.2008 року, згідно якого настала заміна довірителя по цьому договору.

25 жовтня 2012 року ОСОБА_2 здійснив переуступку права вимоги по договору № 8/19 від 03.10.2008 року відповідачці ОСОБА_3

Крім того, 25 жовтня 2012 року між ТОВ “ІНВЕСТ ТАУН” та ОСОБА_3 були укладені зміни до договору №8/19 від 03.10.2008 року, додаткова угода № 168, договір відступлення майнових прав на об’єкт інвестування.

ОСОБА_3 передана квартира під №20 в будинку №201 по вул. Костанді в м.Одесі згідно акту прийому-передачі від 25.10.2012 року.

На підставі зазначених вище документів 17 грудня 2012 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру на ім’я відповідачки ОСОБА_3

Суд вважає позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 обгрунтованими, оскільки ОСОБА_2та ОСОБА_1 після укладення договіру про уступку права вимоги з ОСОБА_5 22.11.2011 року набули право спільної сумісної власності на майнові права в силу положень ст.ст. 60, 61 СК України.

В силу положень ст.190 ЦК України, майном , як особливим об’єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Частиною 2 ст.65 СК України передбачено, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається , що він діє за згодою другого з подружжя. Проте, дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Цивільним кодексом України, а саме ч.1 ст. 31, визначено, що правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи і стосується предмету, який має невисоку вартість. В даному випадку, договір, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 25.10.2012 року, в результаті якого набулося право власності на квартиру, виходить за межі дрібного побутового, повсякденного правочину, тому потребував письмової згоди співвласника – ОСОБА_1

Частиною 3 ст. 65 СК України визначено, що для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 369 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, врегульовано ч.1 ст.216 ЦК України. ( Цією ж нормою передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину).

Зважаючи на викладене та положення ст. 217 ЦК України, договір відступлення майнових прав на об’єкт інвестування від 25.10.2012 року є недійсним в частині визначення ОСОБА_3 “Новим кредитором”.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів особи є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Згідно ст.21 ЦК України, суд, захищаючи порушені майнові права ОСОБА_1, суд визнає незаконним та скасовує свідоцтво про право власності на квартиру, видане ОСОБА_3

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України передбачено спосіб захисту цивільного права шляхом визнання права. Крім того, згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею та ОСОБА_2О.ю права спільної сумісної власності на квартиру під №20 в будинку №201 по вул. Костанді в м.Одесі підлягають задоволенню.

Власники майна (майнових прав) на підставі ст.ст.316-319 ЦК України мають право володіти, користуватися та розпоряджатися належним ім майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

В судовому засіданні встановлено, що квартирою володіє та користується ОСОБА_3, а позивачка ОСОБА_1 позбавлена такого права. З огляду на положення п.3 ч.2ст.16 ЦК України та ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) шляхом заявлення вимоги про виселення з безпідставно займаного приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

У зв’язку з чим, з відповідачки ОСОБА_3 належить стягненню на користь позивачки документально підтверджені судові витрати у розмірі 2343,60 гривень.

Керуючись положеннями ст.ст. 60,61,65 СК України, ст.ст. 16, 21, 31, 190,203, 215, 216,217, 316-319, 369, 391,392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ “ Інвест Таун”, виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання договорів, свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності та виселення.

Визнати недійсним угоду від 25.10.2012 року про уступку права вимоги по договору №8/19 від 03.10.2008 року, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати недійсним зміни від 25.10.2012 року до договору №8/19 від 03.10.2008 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір відступлення майнових прав на об’єкт інвестування від 25.10.2012 року, укладений між ТОВ “ Інвест Таун”, ТОВ “ Цивільжитлобут” та ОСОБА_3 в частині визначення ОСОБА_3 “новим кредитором”, визнавши “новим кредитором” ОСОБА_2.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру під №20 в будинку під №201 по вул. Костанді в м. Одесі, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради 17 грудня 2012 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру під №20 в будинку №201 по вул. Костанді в м. Одесі.

Виселити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_2) з квартири під №20 в будинку під №201 по вул. Костанді в м. Одесі.

Стягнути з ОСОБА_3( ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н.250041560, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4) судові витрати у розмірі 2343 ( дві тисячі триста сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами – учасниками процесу, які не були присутні у судовому засіданні десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Луняченко В. О.