Рішення № 6870744, 27.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел. 672-847

просп.Миру,20 тел. 698-166

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

24 листопада 2009 року Справа №8/158

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Банк "Демарк", вул.Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 131070грн.97 коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Пилипенко І.С. юрисконсульт 1 категорії, довір №01/20-419 від 18.11.09р.

Від відповідача : не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 95000грн. боргу по кредиту, наданому на підставі кредитного договору №7 від 29.01.07р., 23874грн.29коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.03.09р. по 31.10.09р., 10736грн.30коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, нараховану за період з 31.03.09р. по 30.09.09р. та 1460грн.38коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 01.04.09р. по 31.10.09р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1470456, але в судове засідання не зявився, уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка уповноважених представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, вивчивши надані докази, зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із наданого позивачем витягу зі статуту Публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк”, державна реєстрація змін до якого проведена 05.11.2009р. за номером запису 10641050007001921 за погодженням Управління Національного банку України в Чернігівській області від 02.11.09р., Відкрите акціонерне товариство “Банк “Демарк” перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк”. Публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк” є правонаступником усіх прав та обовязків ВАТ “Банк “Демарк”. Отже, в силу ст.25 Господарського процесуального кодексу України відбулося процесуальне правонаступництво, в звязку з чим відповідачем у даній справі є Публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк”.

29 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Демарк” (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) укладено кредитний договір №7 (далі за текстом кредитний договір), відповідно до якого позивач відкриває відповідачу кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 50000,00грн. (пятдесят тисяч грн.00коп.), строком по 28 січня 2009року.

В свою чергу відповідач, за умовами кредитного договору (п.п.3.4.1, 3.5.1.), зобовязувався погасити кредит у строк по 28 січня 2009 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.3.8. Договору та сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі 22,5% річних, що нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця.

Договором №1 від 03.04.07р. за згодою сторін внесено зміни до кредитного договору шляхом збільшення розміру кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 100000,00грн. (сто тисяч грн.00коп.) строком по 28 січня 2009 року.

Договором №2 від 15.05.08р. за згодою сторін внесено зміни до кредитного договору про збільшення з 15.05.08р. розміру відсоткової ставки за користування кредитом до 24% річних, а у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту передбачено сплату підвищеної процентної ставки 27 % річних.

Договором №3 від 18.11.08р. за згодою сторін внесено зміни до кредитного договору про збільшення з 18.11.08р. розміру відсоткової ставки за користування кредитом до 26% річних, а у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту передбачено сплату підвищеної процентної ставки 28 % річних.

Договором №1-7 від 28.01.09р. за згодою сторін внесено зміни до кредитного договору, відповідно до умов та положень якого позивач надає відповідачеві кредит в сумі 100000грн.00коп. (сто тисяч грн.00коп.) строком по 30 березня 2009 року. Відповідач зобовязаний погасити кредит у строк по 30 березня 2009 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.3.8. цього договору. Відповідач за користування кредитом сплачуватиме позивачу відсотки в розмірі 35% річних, а у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту передбачено сплату підвищеної процентної ставки-38% річних.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.

Позивач виконав свої зобовязання по кредитному договору повністю шляхом перерахування коштів у сумі 100000грн. з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача з одночасним утворенням заборгованості за кредитом або його частиною на позичковому рахунку відповідача відповідно до п.3.3.1 договору, що підтверджується копіями меморіальних ордерів, які містяться в матеріалах справи (а.с.15-17).

В свою чергу, відповідач умови договору належним чином не виконав. Кредит у строк передбачений п.п.3.4.1. кредитного договору з урахуванням внесених договором №1-7 змін до цього договору, а саме до 30.03.09р. відповідачем не повернуто, а сплачено лише 5000грн. боргу по кредиту, що підтверджується копією платіжного доручення №21 від 13.03.2009р. (а.с.25). Таким чином, заборгованість у відповідача перед позивачем по кредиту становить 95000грн.

Відповідачем зобовязання за договором щодо сплати відсотків за користування кредитом виконані частково. Як зазначає позивач, відповідачем відсотки за користування кредитом за період з 29.01.07р. по 28.02.09р. сплачено в повному обсязі, за період з 01.03.09р. по 31.03.09р. частково, а починаючи з квітня 2009 року відсотки за користування кредитом відповідачем не сплачені. Внаслідок чого на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 23874грн.29коп., нарахованих за період з 01.03.09р. по 31.10.09р.

Відповідно до п.п.3.5.1 кредитного договору з урахуванням змін, внесених договором №1-7 від 28.01.09р., відповідач за користування кредитом сплачує позивачу відсотки у розмірі 35% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

При цьому, внаслідок порушення відповідачем кінцевого строку погашення кредиту на підставі п.7.3. кредитного договору заборгованість у сумі 95000грн. була віднесена позивачем на рахунок прострочених кредитів з одночасним нарахуванням підвищеної відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 38% річних, починаючи з 31.03.09р.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (кредит) у строк та у порядку, що встановлені договором.

В силу ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики виплачуються щомісяця до дня повернення позики, в кредитному договорі відсутні будь-які застереження щодо припинення сплати відсотків після настання строку повернення кредиту, суд приходить до висновку по правомірність нарахування відсотків після закінчення строку повернення кредиту з урахуванням збільшеного розміру процентної ставки, встановленої п.7.3 договору, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині сплати відповідачем відсотків за користування кредитом за березень 2009 року в сумі 500грн. На підтвердження вищезазначеного факту позивачем додано копію меморіального ордеру №001 (#42770664) від 09.11.2009р.(а.с.33). Отже, спір в частині стягнення заборгованості по сплати відсотків за користування кредитом в сумі 500грн. між сторонами врегульований, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі щодо стягнення даної суми підлягає припиненню.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що на момент вирішення спору по суті заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 01.03.09р. по 31.10.09р. становить 23374грн.29коп.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що на момент вирішення спору відповідачем не надано суду доказів своєчасного повернення кредиту і доказів повної сплати заборгованості по відсоткам за користування кредитом, тому суд доходить висновку, що відповідачем зобовязання за договором не виконані, в звязку з чим з відповідача підлягає стягненню 95000грн. боргу по кредиту та 23374грн.29коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, нарахованих за період з 01.03.09р. по 31.10.09р.

Відповідно до п.7.4 кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. При цьому, пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням зазначеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 10736грн.30коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованої за період з 31.03.09р. по 30.09.09р.

Згідно з п.7.5 договору у разі порушення строку сплати відсотків за користування кредитом позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 1460грн.38коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 01.04.09р. по 31.10.09р.

Відповідно до положень ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. А в силу ч.3 вищевказаної статті пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що, матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем належним чином зобовязань по кредитному договору, наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, та обчислений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховано пеню, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 10736грн.30коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованої за період з 31.03.09р. по 30.09.09р. та 1460грн.38коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 01.04.09р. по 31.10.09р. є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 95000грн. боргу по кредиту, 23374грн.29коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 10736грн.30коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 1460грн.38коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Провадження у справі в частині стягнення 500грн. відсотків за користування підлягає припиненню

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530,549,610,611,1048, 1049,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши позивача Відкрите акціонерне товариство ”Банк „Демарк” та Публічне акціонерне товариство „Банк „Демарк”.

Позов задовольнити частково.

Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Банку „Демарк”, МФО 353575) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", вул.Комсомольська, 28, м.Чернігів (ідентифікаційний код 19357516, рах. №290958007 в Банку „Демарк”, МФО 353575) 95000грн. боргу по кредиту, 23374грн.29коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 10736грн.30коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1460грн.38коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1310грн.71коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині сплати відсотків за користування кредитом в сумі 500грн. припинити.

Суддя Т.Г.Оленич

27.11.09