Рішення № 6870726, 27.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

27.11.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”26” листопада 2009 року справа № 11/151

Позивач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство „Сокиринське”

17312, Чернігівська область, Срібнянський район, с. Сокиринське, вул. Радянська, 18

Про стягнення 28837,94 грн. заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Срібнянським РВ УМВС від 23.03.96

Від Відповідача: Блохіна Н.В., довіреність № 3-д від 12.01.09.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 с. Васьківці Срібнянського району подано позов до Приватного сільськогосподарського підприємства „Сокиринське” с. Сокиринці Срібнянського району про стягнення заборгованості в сумі 28837,94 грн., в тому числі основного боргу за послуги по вантажоперевезенню в сумі 25068,71 грн., 3% річних у розмірі 710,85 грн. та інфляційних в сумі 3058,38 грн.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг № 2 від 25.07.08., свої зобовязання не виконав, оплату за надані послуги здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнає частково в сумі 25068,71 грн. основного боргу за послуги по вантажоперевезенню, а також зазначає, що на рахунок позивача було перераховано суму в розмірі 5069,00 грн., як часткове погашення основної заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення № 326 від 03.11.09.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством „Сокиринське” (Замовник) було укладено договір про надання послуг № 2 від 25.07.08 (далі Договір), згідно умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобовязався перевезти вантаж в місце призначення (п.1.1 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав послуги по перевезенню зерна та мінеральних добрив на загальну суму 35068,71 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 01.10.08, підписаним обома сторонами.

Таким чином, Приватне сільськогосподарське підприємство „Сокиринське” свої зобовязання виконало повністю.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 п.3 Договору оплата по перевезенню вантажу здійснюється за згодою сторін, як в готівковій формі через касу Виконавця, так і перерахуванням на розрахунковий рахунок. Оплата проводиться 1 раз в місяць 25 числа поточного місяця.

Відповідач, в порушення вимог Договору, оплату за надані послуги здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, сплативши лише 22.05.09 - 10000,00 грн.

Оскільки відповідачем не було своєчасно проведено повну оплату за надані послуги, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 18.08.09 з вимогою погашення заборгованості в сумі 25068,71 грн., яка була залишена відповідачем без розгляду.

Станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 25068,71 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив 5069,00 грн. заборгованості за виконані згідно Договору послуги, що підтверджується копією платіжного доручення № 326 від 03.11.09, яка знаходиться в матеріалах справи.

Тобто, на день прийняття рішення по справі сума основного боргу відповідача становить 19999,71 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу 3% річних в сумі 710,85 грн. та інфляційні в сумі 3058,38 грн.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідач доказів своєчасної оплати виконаних робіт, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 19999,71 грн. основного боргу, 710,85 грн. 3% річних та 3058,38 грн. інфляційних підлягають задоволенню, в частині стягнення 5069, 00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5069,00 грн. основного боргу.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Сокиринське ” (с. Сокиринці Срібнянського району, вул. Радянська, 18; п/р 26006303716489 у Філії ПІБ м. Прилуки, МФО 353423, код 30147867) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_3 в АППБ „Аваль” м. Прилуки, МФО 380805, код НОМЕР_2) 19999,71 грн. основного боргу, 710,85 грн. 3% річних та 3058,38 грн. інфляційних; 288,38 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.11.2009р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 27.11.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров