Рішення № 6870442, 24.11.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2009 р.Справа № 18/1693 За позовом спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „УкрЛитПоль-CELL” м. Суми до приватного підприємства „Фасадсервіс” м. Хмельницький

про стягнення 55073,62грн.

Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Від позивача: Дацьков В.В. –представник за довіреністю

Відповідача: Шимирда І.В. –директор підприємства

СУТЬ СПОРУ: у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 55073,62грн., в тому числі 47715,05грн. основного боргу, 7358,57грн. пені. згідно укладеного між сторонами договору від 07.07.2008р.

Повноважний представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. У поданій заяві про уточнення суми позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: 51281,41грн., в тому числі 44215,05грн. основної заборгованості, 7066,36грн. пені. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати та 2500,00грн. за послуги адвоката.

Дане клопотання подане у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, а тому судом приймається.

Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому відзиві проти позову заперечують. Свої заперечення обґрунтовують тим, що всього позивачем було поставлено будівельних матеріалів станом на 31.10.2008р. на загальну суму 47715,05грн., про що свідчить акт звірки від 31.10.2008р. доданий позивачем до позову. Фінансова криза негативно вплинула на грошовий обіг та можливість вчасного виконання господарських зобов'язань на всіх без винятку суб'єктів підприємницької діяльності, що вплинуло і на розрахунки відповідача із позивачем. У період з 18.03.2009р. по 10.08.2009р. відповідачем на виконання умов договору купівлі-продажу було здійснено часткове погашення боргу на загальну суму 3500грн., про що свідчать платіжні доручення, в результаті чого сума заборгованості зменшилась і станом на 10.08.2009р. становила 44215,05грн., що підтверджується актом звірки від 10.08.2009р. Позивачем даний факт врахований не був, оскільки в позовних вимогах зазначена сума боргу в розмірі 47715,05грн, яка рахувалася станом на 31.10.2008р. Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що сторони передбачили в п. 5.1 Договору купівлі-продажу строк оплати протягом 5 календарних днів з дня поставки. Позивач останню поставку будівельних матеріалів здійснив 29.09.2008р., а відповідач прийняв товар. Пеня нарахована позивачем за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з вимогами договору, зобов'язання мало бути виконано у жовтні 2008 року. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 7358,57грн. в повному обсязі та частково в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму, яка була відповідачем перерахована позивачу за період з 18.03.2009р. по 04.08.2009р. в розмірі 3500 грн.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне: 07.07.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) продає, а покупець (відповідач) приймає й оплачує будівельні матеріали в асортименті та за цінами вказаними в рахунках (п. 1 договору).

Пунктами 2.1, 5.1 передбачено, що перерахування грошових коштів за проданий товар чи його партію проводиться по факту отримання товару з відстрочкою платежу до 5 календарних днів. Підставою для оплати є рахунок виставлений постачальником. Оплата отриманого товару проводиться відповідно рахунка та накладної, які являються невід’ємною частиною цього договору. Строк оплати –протягом 5 календарних днів.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу будівельні матеріали за видатковими накладними №РНУ-002980 від 24.09.2008 р., №РНУ-003018 від 26.09.2008р., №РНУ-003049 від 26.09.2008р., №РНУ-003028 від 29.09.2008р. та №РНУ-003034 від 29.09.2008р. на загальну суму 47715,05грн.

Відповідач належного розрахунку за виконані роботи не провів. Станом на день розгляду справи, з врахуванням поданого уточнення, заборгованість відповідача перед позивачем становила 44215,05грн.

Статтею 173 ГК України встановлено, що однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарські договори.

Згідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 44215,05грн. підлягають задоволенню.

Позивач також на підставі п. 4.1 договору, з врахуванням поданого уточнення, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7066,36грн. пені, що нарахована за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р.

Вирішуючи питання про стягнення пені судом приймається до уваги наступне.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець несе відповідальність у випадку несвоєчасної оплати товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми вартості товару.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідач повинен був розрахуватись із позивачем по видатковим накладним:

- №РНУ-002980 від 24.09.2008р. –до 29.09.2008р.;

- №РНУ-003018 від 26.09.2008р. –до 01.10.2008р.;

- №РНУ-003049 від 26.09.2008р. –до 01.10.2008р.;

- №РНУ-003028 від 29.09.2008р. –до 03.10.2008р.;

- №РНУ-003034 від 29.09.2008р. –до 03.10.2008р.

Відповідач листом №54 від 03.11.2008р. просив позивача відстрочити виконання його грошового зобов’язання до 25.12.2008р. у зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Позивач листом без номера та дати не заперечував щодо відстрочення виконання грошового зобов’язання відповідача за договором від 07.07.2008р.

Таким чином сторони выстрочили виконання грошових зобов’язань за зазначеним вище договором до 25.12.2008р.

У договорі не зазначено, що пеня нараховується за весь період прострочення платежу. Отже правомірно нараховувати пеню починаючи з 01.01.2009р. по 01.07.2009р. Таким чином правомірно нарахованою сумою пені із врахуванням норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є пеня в сумі 5503,39грн.

Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача неправильно нарахованої пені в сумі 1562,97грн. належить відмовити за обставин викладених вище.

Уточнивши позовні вимоги позивач просить суд стягнути з відповідача 2500,00грн. за послуги адвоката.

Обґрунтовуючи дані позовні вимоги в заяві про уточнення позовних вимог, позивач посилається на те, що для ведення справи в господарському суді позивачем було укладено договір з адвокатом Дацьковим В.В. Вартість юридичних послуг адвоката становить 2500,00грн.

Позивачем платіжним дорученням №1956 від 25.09.2009р. сплачено, як вбачається з графи призначення платежу даного платіжного доручення, „для зачисление на карточку по договору 0539274700 Дьякову Валерию Васильевичу без НДС” 1000,00грн.

В судовому засіданні (24.11.2009р.) представником позивача (Дацьковим В.В.) подана квитанція №4 від 30.09.2009р. яка видана позивачу в тім, що ним сплачено 1000,00грн. за надану йому юридичну допомогу адвокатом Дацьковим В.В.

Щодо питання про розподіл судових витрат, зокрема, по оплаті послуг на правову допомогу, судом до уваги приймається наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Стаття 2 Закону України „Про адвокатуру” визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодовування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокату, а не будь-якому представнику.

Позивач як доказ понесення витрат на правову допомогу подав до суду: квитанцію №4 від 30.09.2009р. на суму 1000,00грн., платіжне доручення №1956 від 25.09.2009р. на суму 1000,00грн.

Копії договору між позивачем та адвокатом Дацьковим В.В. на який посилається позивач у заяві про уточнення позовних вимог суду надано не було.

В судовому засідання (24.11.2009р.) представник позивача Дацьков В.В., як доказ на представництво інтересів позивача подав належну довіреність без номера і дати та з відсутністю зазначення в останній, що представник є адвокатом.

Крім того судом береться до уваги те, що протягом усього строку розгляду справи №18/1693 в господарському суді Хмельницької області позивачем та безпосередньо Дацьковим В.В. не надано жодного доказу того, що Дацьков В.В. є адвокатом. Тобто не надано доказів в розумінні ст. 2 Закону України „Про адвокатуру”.

За таких обставин суд вважає за необхідне у позові в цій частині відмовити.

Оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „УкрЛитПоль-CELL” м. Суми до приватного підприємства „Фасадсервіс” м. Хмельницький про стягнення 51281,41грн. задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Фасадсервіс” (м. Хмельницький, вул. Купріна, 54А, код ЄДРПОУ 35435317) на користь спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „УкрЛитПоль-CELL” (м. Суми, вул. СКД, 24, код ЄДРПОУ 23818832) 44215,05грн. (сорок чотири тисячі двісті п’ятнадцять гривень 05коп.) заборгованості, 5503,39грн. (п’ять тисяч п’ятсот три гривні 39коп.) пені, 497,18грн. (чотириста дев’яносто сім гривень 18коп.) витрат по сплаті державного мита та 228,81грн. (двісті двадцять вісім гривень 81коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

                              Суддя