
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/774/1036/17 Справа № 212/4691/17 Слідчий суддя - Чорний І.Я. Суддя-доповідач - Крот С.І.
Категорія: ст. КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2017 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді-доповідача Крот С.І.
суддів Слоквенка Г.П., Живоглядової І.К.
за участю:
секретаря судового засідання Чміль О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката Андрющенка О.М., який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2017 року про накладення арешту на майно, -
ВСТАНОВИЛА :
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на документи, які були вилучені 03.08.2017 р. під час обшуку приміщень та прилеглої території ПАТ «Криворіжгаз» за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що слідчим відділенням Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040730001691 від 15.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України. Зазначені в клопотанні слідчого документи відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, мають доказове значення у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим та з метою збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вказані документи.
В апеляційній скарзі представник третьої особи просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт вказаного майна.
Зазначає, що відносно посадових осіб ПАТ «Криворіжгаз» не здійснюється кримінальне провадження та жодній посадовій особі не повідомлено про підозру. На думку представника, слідчим в ході обшуку вилучені документи, які він не мав права вилучати, оскільки такі документи не входили в перелік, зазначений в ухвалі про обшук. Вважає, що слідчий суддя не врахував, що в даному випадку відсутня будь-яка правова підстава для накладення арешту. Зазначає, що арештом майна обмежена правомірна підприємницька діяльність підприємства.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (ст. 170), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи представника третьої особи, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
З наданих матеріалів вбачається, що слідчим відділом ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.
Вказаний факт зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12017040730001691 від 15.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження обслуговування споживача природного газу постраждалого абонента ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 здійснювало ПАТ "Криворіжсталь".
Таким чином, вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є предметом кримінально протиправних дій, у зв'язку з чим дає підстави для його арешту з метою збереження, як доказу вчинення кримінального правопорушення.
Завданнями застосування арешту майна є запобігання можливості, зокрема, його перетворення та відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України), у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги представника є необґрунтованими.
Враховуючи, що майно є важливим доказом у даному провадженні, а також, що в даному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій, тому для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та для запобігання ризикам перетворення та відчуження даного доказу, які об'єктивно існують у разі незастосування такого заходу, колегія суддів вважає обґрунтованим та доцільним накладення арешту на вказане майно.
При цьому, якщо в подальшому відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, а так само і порушення органом досудового розслідування принципу розумних строків, третя особа або її представник може звернутись до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не встановлено, а відповідні доводи та вимоги третьої особи не можуть бути задоволені.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката Андрющенко О.М. - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2017 року про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12017040730001691 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____ _____ _____
С. І. Крот Г. П. Слоквенко І. К. Живоглядова
Судове рішення № 68704019, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 01.09.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/4691/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: