Рішення № 6870384, 24.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                           Справа№ 24/44

За позовом: Публічного акціонерного товариства „ Комерційного банку „Інвестбанк”, м.Одеса

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю « К.Г.Д.», м. Івано-Франківськ

Про стягнення 2841 031,52грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Вуж Д.В. - представник

Від відповідача – не з»явився

Від третьої особи –Гульчій Л.І. - представник

Суть спору: Позов заявлено Акціонерним комерційним банком „Інвестбанк” про стягнення з відповідача 1756103,42грн, в т.ч.: 1750000,00грн. заборгованості по кредиту, 5753,42грн. пені та 350грн. штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 12.02.2009року сторонами укладено міжбанківський кредитний договір №83-09/Н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві кредит в сумі 2500000,00грн. з терміном повернення до 13.02.2009року. Згідно із укладеною сторонами додатковою угодою від 11.03.2009року, відповідач зобов’язувався повернути залишок кредиту в сумі 1750000,00грн. не пізніше 16год.00хв. 12.03.2009року. Як зазначає позивач у позовній заяві, у встановлений строк відповідач не повернув коштів в сумі 1 750 000,00грн. На підставі п.п 4.3 та 4.4 договору позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 350,00грн. та пеню в сумі 5753,42грн., яка нарахована за період з 13.03.2009р. по 17.03.2009р.

У відзивах за №309-2084 від 09.04.2009року, №309-4383/ТА від 28.04.2009року відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в забезпечення виконання зобов’язань за міжбанківським кредитним договором №83-09/Н від 12.02.2009року сторонами укладено договір застави від 20.02.2009р., за яким відповідач передав позивачеві майнові права на грошові кошти в сумі 900000,00 Євро ( 8804565,00грн.), що будуть отримані за договором №13799/09-11 про відкриття відновлювальної лінії від 13.02.08р. та додатковою угодою №1 від 07.04.2008року, укладених відповідачем з ТзОВ „К.Г.Д.”, та надані останньому на строк до 12.03.2010р. під 13% річних.

Як зазначає відповідач у відзиві, позивач листом №366 від 17.03.09року повідомив про прийняття права вимоги за договором №13799/09-11 від 13.02.08р., тому відповідач вважає, що майнові права вимоги за договором №13799/09-11 відступлені, а заборгованість по міжбанківському договору погашена. На думку відповідача, заявленим позовом позивач має намір повторно стягнути суму боргу, яка вже погашена.

В запереченні від №552 від 27.04.09р. на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача, повідомляє, що від ТзОВ „К.Г.Д.” не надійшло жодних грошових коштів на рахунки позивача. Крім того, за договором №13799/09-11 про відкриття відновлювальної лінії від 13.02.08р., укладеного відповідачем з ТзОВ „К.Г.Д.”, строк повернення кредиту –12.03.2010р.

Третя особа в поясненні на позов заперечує проти доводів відповідача та стверджує, що укладення договору застави від 20.02.2009р. суперечить пункту 8.1 договору №13799/09-11 про відкриття відновлювальної лінії від 13.02.08р., укладеного відповідачем з третьою особою - ТзОВ „К.Г.Д.”, оскільки ТзОВ «К.Г.Д.»не давало своєї згоди відповідачу на передачу майнових прав за цим договором. Більш того, відповідач листом №01/6765-1 від 16.04.2009р. повідомив ТзОВ «К.Г.Д.», що станом на 16.04.2009р. майнові права відповідача за договором про відкриття відновлювальної лінії нікому не передані. Крім того, третя особа повідомила, що коштів на користь позивача не перераховувала.

Ухвалою суду від 09.04-19.05.2009р. строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України, було продовжено.

Згідно із ухвалою суду від 16-30.06.2009р. позивача у справі замінено його правонаступником –Публічним акціонерним товариством „ Комерційний банк „Інвестбанк”, до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Г.Д.».

30.06.2009р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 1750000,00грн. заборгованості по кредиту, 5753,42грн. пені, нарахованої на суму заборгованості по кредиту за період з 13.03.2009р. по 17.03.2009р., 350грн. штрафу та 9493,16 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 16.03.2009р. по 17.03.2009р.

27.10.2009р.позивач вдруге збільшив позовні вимоги, про що подав заяву за №1025 від 26.10.2009року, в якій просить стягнути з відповідача суму 2 841031,52грн, в т.ч.: 1750000,00грн. заборгованості по кредиту, 40273,97грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.03.2009р. по16.04.2009р.; 1048 993,73грн. несплачених відсотків в розмірі 99%, нарахованих за період з 16.03.2009р. по 22.10.2009р.; 1413,82грн. пені за період з 18.03.2009р. по 16.04.2009р. за несвоєчасну сплату відсотків та 350,00грн. штрафу за неповернення у строк кредиту.

Названа заява надіслана 26.10.2009р. відповідачу та третій особі, підтвердженням чого є поштові квитанції з описами вкладення в поштові відправлення, які додані до заяви.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, ніяких пояснень не подав, хоча був у встановленому порядку повідомлений про дату, час та місце судового засідання, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 04.11.2009р. поштового відправлення, п.квит № 4875003, яке є у матеріалах справи.

Враховуючи те, що статтею 22 ГПК України позивачеві надано право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 2841 031,52грн, в т.ч.: 1750000,00грн. заборгованості по кредиту, 40273,97грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.03.2009р. по16.04.2009р.; 1048 993,73грн. несплачених відсотків в розмірі 99%, нарахованих за період з 16.03.2009р. по 22.10.2009р.; 1413,82грн. пені за період з 18.03.2009р. по 16.04.2009р. за несвоєчасну сплату відсотків та 350,00грн. штрафу за неповернення у строк кредиту.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.02.2009року сторонами укладено міжбанківський кредитний договір №83-09/Н, відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві 12.02.2009р. кредит в сумі 2500000,00грн. з терміном повернення до 13.02.2009року. За користування кредитом банк - позичальник сплачує банку - кредитору 90 відсотків річних.

Договором передбачено сплату відсотків за користування кредитом не пізніше 16.00год, дати повернення кредиту ( п. 3.2.1 договору).

За несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та несвоєчасне повернення кредиту пунктом 4.4 договору передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Крім того, згідно із пунктом 4.3 договору за несплату кредиту в строк, передбачений договором, стягується штраф у розмірі 0,02 % від суми кредиту.

Додатковою угодою від 13.02.2009р. до договору встановлено строк повернення кредиту - 12.00год 16.02.2009р. та збільшено плату за користування кредитом до 99%.

В подальшому додатковими угодами до договору строк повернення кредиту неодноразово продовжувався. Кінцевий термін повернення залишку заборгованості по кредиту в сумі 1750000,00грн. встановлений додатковою угодою від 11.03.2009року - не пізніше 16год.00хв. 12.03.2009року.

Для забезпечення повернення кредиту за міжбанківським кредитним договором №83-09/Н від.12.02.2009р. сторонами укладено договір застави ( майнових прав на кредитні кошти) від 20.02.2009р., за яким відповідач передає позивачеві майнові права на грошові кошти в сумі 900000,00 Євро ( 8804565,00грн. по курсу НБУ станом на 20.02.2009р.), що будуть отримані за договором №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії від 13.02.08р. та додатковою угодою №1 від 07.04.2008року, укладеними ВАТ „„Селянський комерційний банк „Дністер” з ТзОВ „К.Г.Д.”, та надані останньому на строк до 12.03.2010р. під 13% річних.

Відповідно до пункту 4.3.3 договору застави, право вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту письмового повідомлення заставодержателем заставодавця про те, що зобов”язання за міжбанківським кредитним договором не виконані і заставодержатель звернув стягнення на предмет застави ( майнові права).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав 12.02.2009р. відповідачеві кредит за міжбанківським кредитним договором №83-09/Н в сумі 2500000,00грн.

Відповідач повернув кредит частково: 02.03.2009р. відповідач повернув 700000,00грн., а 04.03.2009р. –50 000,00грн.

Листом № 366 від 17.03.2009р. позивач повідомив відповідача про те, що зобов”язання за міжбанківським кредитним договором №83-09/Н від.12.02.2009р. відповідачем не виконані, у зв”язку з чим позивач звертає стягнення на майнові права - грошові кошти в сумі 900000,00 Євро згідно із умовами договору застави від 20.02.2009р.

Позивач стверджує, що жодних коштів від ТзОВ „К.Г.Д.” на його рахунок не надходило.

Третя особа - ТзОВ „К.Г.Д.” також підтверджує, що товариство не сплачувало позивачеві коштів за договором №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії, оскільки відповідач надіслав йому лист за № 01/765-1 від 16.04.2009р., в якому вказав, що зобов»язання ТзОВ «К.Г.Д.» за договором №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії та договором іпотеки від 14.03.2008р. перед Івано-Франківською філією банку «Дністер» знаходяться в повному обсязі, з балансу філії не списані і нікому станом на 16.04.2009р. не передані. Тобто, товариство в повному обсязі відповідає перед філією по вказаному кредитному договору ( названий лист є у матеріалах справи). Даного факту відповідач не заперечує.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію сер.А01 №508579, Публічне акціонерне товариство„Комерційний банк „Інвестбанк” зареєстроване 05.06.2009р. Статутом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестбанк”, зареєстрованим 05.06.2009р., підтверджено, що названий банк є правонаступником позивача - Акціонерного комерційного банку „Інвестбанк”.

Судом також встановлено, що постановою правління НБУ від 16.04.2009р. №229 у Відкритому акціонерному товаристві „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів з 17.04.2009р. до 16.04.2010р. призначена тимчасова адміністрація та на цей період введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (лист НБУ від 17.04.2009 №47-212/7314 в матеріалах справи).

На день вирішення спору відповідач не подав суду доказів сплати позивачу заборгованості по кредиту,сплати відсотків та неустойки за міжбанківським кредитним договором №83-09/Н.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язуєтся повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов»язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою (ст. 546 ЦК України).

Неустойкою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання міжбанківського кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит в сумі 2500000,00грн, який відповідач повернув частково в сумі 750000.00грн. Решту кредитних коштів у встановлений договором строк відповідач не повернув, процентів за користування кредитом не сплатив, як і не сплатив пені за порушення умов договору. Даного факту відповідач не заперечує.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення1750000,00грн. заборгованості по кредиту, 40273,97грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.03.2009р. по16.04.2009р.; 1048 993,73грн. несплачених відсотків в розмірі 99%, нарахованих за період з 16.03.2009р. по 22.10.2009р.; 1413,82грн. пені за період з 18.03.2009р. по 16.04.2009р. за несвоєчасну сплату відсотків обґрунтовані підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення штрафу, то з аналізу названих вище норм випливає, що виконання грошового зобов»язання забезпечується пенею, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Забезпечення виконання грошового зобов’язання штрафом чинним законодавством не передбачено.

Крім того, стягнення пені і штрафу за невиконання одного і того ж грошового зобов”язання ( у даному разі за несвоєчасне повернення кредиту) суперечить чинному законодавству.

Отже, в частині стягнення штрафу в сумі 350грн. за невиконання умов договору щодо сплати кредиту у строк, встановлений кредитним договором, в задоволенні позову належить відмовити.

Доводи відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 576 ЦК передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно ( зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор ( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником ( заставодавцем) зобов”язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк ( термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 589,580 ЦК України).

Отже, звернення стягнення на заставлене майно ( майнові права) є правом, а не обов»язком заставодержателя.

В силу п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов»язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов»язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Проте, згідно із пунктами 8.1, 8.7 договору №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії відповідачу не надано право надавати третім особам інформацію, отриману при укладенні та виконанні цього договору; сторони зобов»язуються не укладати без письмового погодження договорів чи інших угод , які б суперечили умовам цього договору.

Слід також зазначити, що в порушення вимог ст.49 Закону України «Про заставу», якою передбачено, що заставодавець майнових прав зобов»язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав, відповідач не повідомив свого боржника - ТзОВ«К.Г.Д.»про здійснену ним заставу своїх прав за договором №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії та додатковою угодою №1 від 07.04.2008року, укладеними з ТзОВ „К.Г.Д.” Більш того, листом № 01/765-1 від 16.04.2009р. відповідач повідомив ТзОВ «К.Г.Д.», що його зобов’язання за договором №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії перед Івано-Франківською філією банку «Дністер» знаходяться в повному обсязі, з балансу філії не списані і нікому станом на 16.04.2009р. не передані. Тобто, що боржник (ТзОВ „К.Г.Д.”) в повному обсязі відповідає перед філією по вказаному кредитному договору.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами і третьою особою, що позивач не отримав жодних коштів від третьої особи в рахунок погашення боргу відповідача за міжбанківським кредитним договором , що третя особа була повідомлена відповідачем про те, що відповідач не передав нікому своїх прав за договором №13799/01-11 про відкриття відновлювальної лінії , тому третя особа коштів позивачеві не сплачувала.

За таких обставин суд вважає, що доводи відповідача про те, що його заборгованість по міжбанківському договору погашена, та що заявленим позовом позивач має намір повторно стягнути суму боргу, яка вже погашена, такими, що суперечать законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 25, 27, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, ідентифікаційний код 19159542, адреса: 79017, м. Львів, вул. Переяславська,

6 «А», на користь Публічного акціонерного товариства „ Комерційний банк „Інвестбанк”, ідентифікаційний код 20935649, адреса: 65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2 «Б», - 1750 000,00грн. заборгованості по кредиту, 40 273,97грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1048 993,73грн. заборгованості по відсотках, 1413,82грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 25496,50грн.державного мита та 116,38грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В стягненні 350,00 грн. штрафу відмовити.

Суддя