Рішення № 6870345, 27.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.09                                                                                 Справа № 1/161

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Акціонерного комерційного банку "Форум" в особі Алчевської філії, м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 260 065 грн. 52 коп.

в присутності представників:

від позивача – не прибув,

від відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, АКБ "Форум", заявлена вимога про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за кредитним договором № 0020/07/06/КL від 06.02.07 в розмірі 260065,52 грн., у т.ч. за кредитом –194100,00 грн., за процентами –38607,29 грн., пеня за кредитом та процентами –27358,23 грн. та судових витрат.

У судовому засіданні позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заявленої суми та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 0020/07/06/КL від 06.02.07 в розмірі 259965,43 грн., у т.ч. за кредитом –194100,00 грн., за процентами –38426,35 грн., пеня за кредитом та процентами –27439,08 грн.

Оскільки Банк скористався своїм правом, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України щодо зменшення розміру позову, суд, вирішуючи цей спір, виходить зі зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач, ТОВ "Вікор", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач, АКБ "Форум" (далі –Банк) посилається на укладений між ним та відповідачем кредитний договір № 0020/07/06/КL від 06.02.07, за яким він надав відповідачу кредитні кошти в сумі 150000,0 грн. строком до 05.02.08 зі сплатою 20% річних.

Додатковими угодами до договору сторони вносили зміни щодо збільшення (зменшення) лімітів, графіку повернення кредиту, строку погашення та останньою угодою № 3 від 04.02.08 договір було пролонговано і встановлено строк погашення кредиту –5 грудня 2008 року, крім того, змінено графік повернення кредиту. Процентну ставку за користування кредитними коштами було встановлено з 22.11.08 у розмірі 30% річних.

У забезпечення зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачем 06.02.07 було укладено в нотаріальній формі договір застави за № 468, за яким відповідач передав в заставу товари в обороті згідно з переліком, а 10.11.08 договір застави за № 4850, за яким відповідач передав в заставу основні засоби –транспортні засоби в кількості 2-х одиниць.

За умовами п. 2.3 кредитного договору повернення кредитних коштів відповідач повинен здійснювати щомісячно в сумах, зазначених у договорі, а за п. 2.6 договору сплата процентів повинна здійснюватися щомісячними платежами не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідач порушив виконання зобов'язань, у зв'язку з чим йому 19.05.09 було направлено претензію, яка залишена без задоволення.

Строк дії договору сплинув 5 грудня 2008 року, однак заборгованість за кредитом погашена лише у розмірі 17000,0 грн., станом на 25.09.09 непогашена заборгованість за кредитом складає 194100,0 грн., за процентами - 38607,29 грн.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 кредитного договору за порушення строків погашення кредиту, сплати процентів передбачена пеня у розмірі 0,2% за кожний день прострочення, у зв'язку з чим позивач нарахував пеню за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 27358,23 грн.

Оцінивши доводи позивача і надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес Банку у спірних правовідносинах полягає у стягненні з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 0020/07/06/КL від 06.02.07, за яким Банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 150000,0 грн. строком до 05.02.08 зі сплатою 20% річних.

Додатковими угодами до договору сторони вносили зміни щодо збільшення (зменшення) лімітів, графіку повернення кредиту, строку погашення та останньою угодою № 3 від 04.02.08 договір було пролонговано і встановлено строк погашення кредиту –5 грудня 2008 року, крім того, змінено графік повернення кредиту. Процентну ставку за користування кредитними коштами було встановлено з 22.11.08 у розмірі 30% річних.

У забезпечення зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачем 06.02.07 було укладено в нотаріальній формі договір застави за № 468, за яким відповідач передав в заставу товари в обороті згідно з переліком, а 10.11.08 договір застави за № 4850, за яким відповідач передав в заставу основні засоби –транспортні засоби в кількості 2-х одиниць.

За умовами п. 2.3 кредитного договору повернення кредитних коштів відповідач повинен здійснювати щомісячно в сумах, зазначених у договорі, а за п. 2.6 договору сплата процентів повинна здійснюватися щомісячними платежами не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач порушив договірні зобов'язання, у зв'язку з чим йому 19.05.09 було направлено претензію, яка залишена без задоволення.

Строк дії договору сплинув 5 грудня 2008 року, однак заборгованість за кредитом погашена лише у розмірі 17000,0 грн., непогашена заборгованість за кредитом складає 194100,0 грн., за процентами - 38426,35 грн.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 кредитного договору за порушення строків погашення кредиту, сплати процентів передбачена пеня у розмірі 0,2% за кожний день прострочення.

Банк, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР здійснив розрахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з цим позивач нарахував пеню за несвоєчасну оплату заборгованості у розмірі 27439,08 грн. за період прострочення платежу (а.с. 49), з яким суд погоджується, оскільки від відповідає фактичним обставинам справи.

Оскільки Банком надані належні докази порушення договірних зобов'язань з боку відповідача та існування заборгованості у заявленій сумі, позовні вимоги слід задовольнити з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Вікор", 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 7, кв. 2, код 24195333, на користь позивача, АКБ "Форум" в особі Алчевської філії, 94204, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 50, код 26071049, суму заборгованості за кредитним договором № 0020/07/06/КL від 06.02.07 в розмірі 259965,43 грн., у т.ч. за кредитом –194100,00 грн., за процентами –38426,35 грн., пеня за кредитом та процентами –27439,08 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 2599,66 грн. та інформаційно-технічні витрати –235,91 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов