Рішення № 6870316, 27.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.09                                                                                 Справа № 9/281

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Миколаїв

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 2 537 грн. 1о коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Зубарєв О.О., дов. № 25 від 02.11.09,

від відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Сонар", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлені електроізоляційні матеріали (далі –продукція) у розмірі 2537,10 грн., у т.ч. основний борг –2195,38 грн., 3% річних –62,92 грн., інфляційні витрати –278,89 грн. за договором поставки № 97 від 14.02.03 та судові витрати.

Відповідач, ВАТ "СЗФ", у судовому засіданні участь представника не забезпечив з причин, які суду не відомі.

В обгрунтування позову позивач посилається на факт поставки відповідачу продукції за вищевказаним договором № 97 від 14.02.03, що підтверджується рахунком-фактурою № 0009938 від 17.10.08 та видатковою накладною № 0008909 від цієї ж дати на суму 2195,38 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється протягом 10 банківських днів після її отримання, однак відповідач порушив грошове зобов'язання, продукцію не оплатив, борг складає 2195,38 грн.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних за період з 01.11.08 по 15.10.09 (349 днів) у розмірі 62,92 грн. та інфляційні витрати за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року у розмірі 278,89 грн.

Оцінивши обставини справи, доводи позивача, надані ним докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача, ТОВ "Сонар", полягає в отриманні від відповідача боргу у розмірі 2537,10 грн. з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існували договірні відносини згідно з договором поставки № 97 від 14.02.03, за яким позивач (продавець) зобов'язався продати, а відповідач (покупець) –прийняти продукцію та оплатити її згідно з умовами договору.

На виконання договору позивачем поставлено за рахунком-фактурою № 0009938 від 17.10.08 та видатковою накладною № 0008909 від цієї ж дати продукцію на суму 2195,38 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за продукцію здійснюється протягом 10 банківських днів після її отримання, однак відповідач порушив грошове зобов'язання, продукцію не оплатив, борг складає 2195,38 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідач не виконав господарське (грошове) зобов'язання, чим були порушені законні інтереси позивача щодо отримання вартості переданої продукції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази існування заборгованості відповідача у розмірі 2195,38грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем правомірно нараховані 3% річних за період з 01.11.08 по 15.10.09 (349 днів) у розмірі 62,92 грн. та інфляційні витрати за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року у розмірі 278,89 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", Луганська обл., м. Стаханов, код 00186513, на користь позивача, ТОВ "Сонар", 54030, м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5/12, код 24790030, заборгованість за поставлені електроізоляційні матеріали у розмірі 2537,10 грн., у т.ч. основний борг –2195,38 грн., 3% річних –62,92 грн., інфляційні витрати –278,89 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 102,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов