Рішення № 68701382, 06.09.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р.Справа № 922/2670/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків про стягнення 3221,05 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №01-16/1266 від 28.02.2017р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3221,05 грн., які складаються з: пені у розмірі 555,88 грн., 3 % річних у розмірі 485,20 грн. та індекс інфляції у розмірі 2179,97 грн., які нараховані позивачем за квітень та червень 2017року на заборгованість відповідача з січня 2015 р. по грудень 2016р. за додатковою угодою до договору №514 від 21.08.2012р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали порушення провадження у даній справі повноважному представнику відповідача 14.08.2017р.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

На підставі договору про постачання електричної енергії від 05.04.2006р. №03-6298 АК "Харківобленерго" (далі по тексту - позивач) постачає Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (споживач за договором, далі по тексту - відповідач) електричну енергію.

У зв'язку зі зміною назви споживача згідно з розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 21.08.2012р. №514 було укладено додаткову угоду (далі по тексту - договір) до договору про постачання електричної енергії від 05.04.2006р. №03-6298 та відповідно п. 1.1 додаткової угоди змінено назву споживача з Головного управління з питань НС ОДА на Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (відповідач). На підставі п. 9.11 договір пролонговано на 2017 р.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. № 575/97-ВР та "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення договору №03-6298 означає, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди з усіх його умов.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання щодо оплати електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, п. 2.1.2 якого передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до додатка 1 "Договірні величини споживання" та додатка 2 "Порядок розрахунків".

Згідно до п. 2.2.5. договору, споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування. Згідно з п. 5 додатка 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. Відповідно до п. 5 додатка 2 до договору споживач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Зобов'язання щодо оплати електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України). Крім того, самим договором, а саме п. 2.2.1, передбачено обов'язок відповідача виконувати його умови.

Оплата обсягу спожитої електричної енергії відповідно до п. 1 ст. 275 ГК України та п. 10.2 "Правил" є обов'язком відповідача як споживача електричної енергії.

Відповідач виконував свої зобов'язання за договором несвоєчасно, та у позивача обліковується заборгованість за договором за період з січня 2015 року по грудень 2016р. включно, у зв'язку із чим позивачем у справі нараховано 3 % річних у розмірі 485,20 грн. та індекс інфляції у розмірі 2179,97 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Також, позивачем нараховано пеню у розмірі 555, 88 грн. за період травень - червень 2017р. на заборгованість, яка обліковується у відповідача у жовтні - грудні 2016 року.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору сторони обумовили, що за невнесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням терміну визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 3% річних та інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку №2 "Порядок розрахунків", до дня заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що за вказані позивачем місяці: жовтень, листопад та грудень 2016 року нарахування пені припиняться відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України у травні 2017р. та червні 2017р., а позивач звернувся до суду у серпні 2017 р., позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 555,88 грн. є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (61038, м. Харків, вул. Cалтівське шосе, 73, п/р 35210001008519 ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23000066) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханвська,149, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) 3% річних у розмірі 485,20 грн., індекс інфляції у розмірі 2179,97 грн. та судовий збір у розмірі 1323,88 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 555,88 грн. - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 07.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_3