Рішення № 6869880, 18.11.2009, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-3538/09 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18  листопада 2009 р. м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

при секретарі : Кир’язієві В.О.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника тертої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Донмаркет»  про спонукання надати правовстановлюючі документи, укладення договору купівлі-продажу та стягнення моральної шкоди та за  зустрічним  позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Донмаркет» до ОСОБА_1, третя особа – Будьонівска районна в м. Донецьку Рада про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька  суду з зазначеним позовом, вказавши, що   між ним та директором ТОВ «Донмаркет» - ОСОБА_4 у травні-червні поточного року булі проведені переговори, на яких вони досягли домовленості про купівлю-продаж об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2-а, які є нежитловими приміщеннями – кафе-магазином. Крім того, вони досягли и домовленості стосовно вартості майна і він погодився придбати нерухомість за  29067 грн.. Після узгодження вартості нежитлового приміщення відповідач передав позивачу документи, які на його думку, підтверджують його право власності, а саме – копію технічного паспорта від 05.07.2002 року, копію договору купівлі-продажу 30.01.1997 року приміщення, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2-а. Ознайомившись ретельно з вищевказаними  документами, він  вважає, що вони не підтверджують право власності відповідача на спірний об'єкт нерухомості, оскільки серед них не має свідоцтва про право власності та нема витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, які видаються КП БТІ м. Донецька. Вважає, що відповідач зобов'язаний надати йому вищезазначені документи, оскільки при укладенні угоди у нотаріуса вони необхідні  для оформлення угоду належним чином. У зв'язку з тим, що відповідач відмовляється надати правовстановлюючі документи, у позивача виникли сумніви що до що він є дійсним власником об'єктів нерухомості. Крім того, після проведення переговорів відносно купівлі-продажу, він  домовився з третіми особами про передачу об'єктів нерухомості в оренду, але, у зв’язку з тим, що відповідач затримує з укладенням угоди, він не може виконати свої зобов’язання перед третіми особами.  Вважає, що діями відповідача йому спричинено моральної шкоди, оскільки він хвилюється з приводу виконання зобов’язань перед третіми особами, було порушено його нормальний склад життя та оцінює моральну шкоду у розмірі 1000 грн. Просить суд зобов’язати відповідача надати йому правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомості, зобов’язати укласти договір купівлі-продажу та стягнути моральну шкоду.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги  підтримав у повному обсязі, в обґрунтування яких надав пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Донмаркет» - ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та звернувся в суд з зустрічною позовною заявою про визнання права власності вказавши, що дійсно між директором ТОВ «Донмаркет» ОСОБА_5 та позивачем по первісному позову ОСОБА_1 була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж нерухомості та була обумовлена приблизна сума продажу, яку покупець зобов’язався сплатити при укладенні угоди. Крім того, ця домовленість була попереднього характеру – ніхто нікому ніяких гарантій не надавав, ніяких розписок чи інших документів (протоколу про наміри, попередній договір, завдаток, позивачем представлено не було.)  Передача технічного паспорту та договору купівлі-продажу надавалася позивачу з метою з'ясування останнім технічних характеристик приміщень – розмір кімнат, приміщень, їх кількість та інше. Крім того,  переданий позивачу технічний паспорт є недійсними, оскільки датований 2002 року, а тому для оформлення угод, для нотаріуса потрібна документація, яка виготовлена не пізніше ніж за 3 місяця до укладання угоди. Оспорюючи право власності ТОВ «Донмаркет» на вищевказані об’єкти нерухомості, відповідач вимагає відшкодування шкоди, який ніби то спричинено діями позивача, але при цьому не надає жодних доказів цього факту. Вважає, що ТОВ «Донмаркет» є власником приміщень, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 20-а і це підтверджено договором купівлі - продажу від 30 січня 1997 року. Дозволом на виконання будівельних робіт № 97/123 від 25.09.1997 року Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської Ради № 294/3 від 29.10.1997 року. Технічним паспортом  від 05 липня  2002 року. Рішенням Будьоннівської районної Ради від 09 липня  2008 року за № 247 . Договором користування  земельною ділянкою № 3/781 від 11.12.2007 року. Висновком  будівельно - технічної експертизи від 31.01.2008 року за № 07/08.  Просить суд в  задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити, а   зустрічний позов про визнання права власності задовольнити в повному обсязі та визнати за ТОВ «Донмаркет» право власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2-г задовольнити.

Представник третьої особи – Будьоннівської  районної  у  м. Донецьку ради – у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і вважає, що вони не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства. Проти задоволення зустрічного позову  ТОВ «Донмаркет» не заперечувала.

Суд,  заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

Розглядаючи позовні  вимоги ОСОБА_1  про зобов’язання відповідача надати правоустановлюючи документи на об’єкт  нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.. Полоцька, б. 2а , зобов’язання відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.. Полоцька, б. 2а та стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Позивач у судовому засіданні стверджує, що домовився  з відповідачем  у  майбутньому  укласти договір купівлі – продажу об’єкту нерухомого майна розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.. Полоцька, б. 2-а.

Згідно  з  вимогами   ст. 657 ЦК України  договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

ІУ судовому засіданні відповідач не надав ніяких письмових доказів  яки б підтверджували факт укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Із вимог ч.1 ст. 220 ЦК України вбачається, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що підстав для задоволення позову про зобов’язання відповідача надати правоустановлюючи документи на об’єкт  нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, б. 2а  та  зобов’язання відповідача укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою6м. Донецьк, вул.. Полоцька, б. 2а немає.

Розглядаючи  позовні вимоги  ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди  суд вважає, що підстав для задоволення також немає., оскільки відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому  внаслідок порушення його прав.

Моральна шкода  складається: 1). з фізичної болі та  стражданнях,  випробуваних фізичною особою у зв’язку  з  каліцтвом або іншим  ушкодженням здоров’я; 2) в душевних  стражданнях, випробуваних фізичною особою у зв’язку з протиправною поведінкою в відношенні його самого, членів його сім’ї   або близьких родичів; 3)  в душевних стражданнях, випробуваних фізичною особою в зв’язку з пошкодженням або  знищенні його майна;

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України п.2 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про  відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема :коли право на її  відшкодування безпосередньо  передбачено  нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках , передбачених статями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК) та іншим законодавством, яке  встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону України «Про інформацію» , ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.  

Таким чином, відшкодування моральної шкоди при за правовідносинами які виникають із договорів купівлі-продажу,   чинним законодавством не передбачено, в зв’язку з чим  суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 грн.- відмовити.

Розглядаючи  зустрічний позов ТОВ «Донмаркет» про визнання права власності судом встановлено наступне.

Із договору  купівлі-продажу від 30.01.1997 року вбачається, що представництво Фонду державного майна України в м. Донецьку в особі начальника відділу приватизації та аукціонної роботи ОСОБА_6 продало ТОВ «Донмаркет» в особі директора ОСОБА_7 кіоск, загальною площею 24,7 кв.м., який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2. Згідно дозволу на виконання будівельних робіт № 97/123 від 25.09.1997 року вбачається, що ТОВ «Донмаркет» отримало дозвіл на реконструкцію зупинкового павільйону по вул. Полоцькой, 2 (зуп.Онкологія) в м.Донецьку з вбудованими приміщеннями торгівлі. Згідно акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації від 24.10.1997 року вбачається, що реконструкція зупинкового павільйону по вул. Полоцька з вбудованими приміщеннями торгівлі готова до введення в експлуатацію, при цьому загальна площа об’єкта складає 85 кв.м. Згідно рішення Виконавчого комітету Донецької міської Ради № 294/3 від 29.10.1997 року вбачається, що вищезазначений акт затверджений та дозволена експлуатація спірного об’єкту.

Відповідно до  договору користування земельною ділянкою № 3/781 від 11.12.2007 року,  Виконавчий комітет Донецької міської Ради передало ТОВ «Донмаркет» в користування земельну ділянку площею 450 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Полоцька, 2-а. Крім того, ТОВ «Донмаркет» сплачує орендну плату за використання земельної ділянки, необхідної для обслуговування нежитлового приміщення, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Як вбачається з наданого технічного паспорту від 05 липня  2002 року ТОВ «Донмаркет» володіє та користується нежитловим приміщенням, загальною площею 116,9 кв.м., яке розташовано за адресою: 83092 м.Донецьк, вул. Полоцька, 2-а.

Крім того, згідно рішення Будьоннівської районної Ради від 09 липня  2008 року за № 247 вбачається, що нежитловому приміщенню, розташованому в будівлі А-1, яке належить ТОВ «Донмаркет» надано № 2-г по вул. Полоцькой в м. Донецьку з метою упорядкування нумерації нежитлових приміщень.

Відповідно до даних технічного паспорта від 07.03.2008 року,  будівля під літ.А-1 (кафе-магазин) № 2-г по вул.Полоцька в м. Донецьк має загальну площу 116,9 кв.м. та складається з - торгового залу під літ.1 площею 33,3 кв.м., кабінету під літ. 2 площею 4,4 кв.м., коридору під літ. 3 площею 1,4 кв.м., складу під літ. 4  площею 15,4 кв.м., туалету під літ. 5 площею 1,3 кв.м., умивальною під літ. 6 площею 1,4 кв.м., санвузлу під літ.7 площею 3,1 кв.м., коридору під літ. 8 площею 2,8 кв.м., кухні під літ.9 площею 9,8 кв.м., кафе під літ.10 площею 43,2 кв.м., тамбура під літ.І площею 0,8 кв.м., загальною площею 116,9 кв.м.

Згідно висновків будівельно - технічної експертизи від 31.01.2008 року за № 07/08 вбачається, що реконструйоване нежитлове приміщення загальною площею 116,9 кв.м., яке розташовано в будівлі під літ.А-1 № 2-а по вул. Полоцька в м.Донецьку відповідає вимогам пожарної безпеки та вимогам ВСН 54-87. Підприємство роздрібної торгівлі, будівля під літ.А-1 загальною площею 116,9 кв.м. придатне до експлуатації як зупинковий павільйон з приміщеннями торгівлі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що позивач  ОСОБА_1 не визнає та оспорює  право власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, б. 2 –г , власником якого себе вважає  ТОВ «Донмаркет».

Згідно з вимогами ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 332 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, б. 2 –г , споруджене ТОВ «Донмаркет» на відведеній належним чином земельній ділянки .

За таких обставин, суд вважає,  позовні  ТОВ «Донмаркет»  «Донмаркет» до ОСОБА_1, третя особа - Будьонівска районна в м .Донецьку рада про визнання права власності, суд вважає обґрунтованим та такими, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 376, 392 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Донмаркет» про спонукання надати правовстановлюючі документи, укладення договору купівлі-продажу та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донмаркет» до ОСОБА_1, третя особа – Будьонівска районна в м. Донецьку Рада про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Донмаркет», ОКПО 24644311, р/р 26002301591211 в Пролетарському відділенні ПІБ  м. Донецька, свідоцтво 07165963, ІНН 24644305614 зареєстроване за адресою: 83047 м.Донецьк, вул. Кедріна, 16, право власності на нежитлове приміщення – кафе-магазин, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Полоцька, 2-г, та складається із  будівлі під літ.А-1, торгового залу під літ.1 площею 33,3 кв.м., кабінету під літ. 2 площею 4,4 кв.м., коридору під літ. 3 площею 1,4 кв.м., складу під літ. 4  площею 15,4 кв.м., туалету під літ. 5 площею 1,3 кв.м., умивальною під літ. 6 площею 1,4 кв.м., санвузлу під літ.7 площею 3,1 кв.м., коридору під літ. 8 площею 2,8 кв.м., кухні під літ.9 площею 9,8 кв.м., кафе під літ.10 площею 43,2 кв.м., тамбура під літ.І площею 0,8 кв.м., загальною площею 116,9 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: