Ухвала суду № 68696591, 01.09.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10150/17

Провадження № 1-кс/234/4306/17

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

01 вересня 2017 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: слідчого судді Карпенко О.М.,

при секретарі Аксеніної В.М.,

представника власника майна Головченко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката Головченко Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду надiйшло клопотання адвоката Головченко Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому посилається на наступне.

В провадженні слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42017050000000259 від 16.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

14 липня 2017 року старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Саєнко Є.Г. на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області Карпенко О.М. від 12 липня 2017 року було проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в ході якого було тимчасово вилучено: 24 600 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот), 25 600 доларів СІЛА (двадцять п'ять тисяч шістсот) та 400 євро (чотириста). Крім того, вилучено Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 на транспортний засіб FORD FIESTA державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3

19.07.2017 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: 4300 грн., купюрами по 100 грн.; 5800 грн., купюрами по 200 грн.; 14500 грн., купюрами по 500 грн.; 200 доларів США, купюрами по 50 доларів; 25400 доларів США, купюрами по 100 доларів; 400 євро, купюрами по 50 євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 на транспортний засіб FORD FIESTA державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3

25.07.2017 року адвокатом подано клопотання прокурору відділу процесуального керівництва, про повернення тимчасово вилученого майна при проведенні обшуку, на яке отримано відповідь 09.08.2017 року, згідно з якою в задоволенні клопотання відмовлено, у зв'язку з тим, що на тимчасово вилучене майно слідчим суддею накладено арешт.

Відповідно до постанови слідчого, першого слідчого відділу прокуратури Донецької області від 14.07.2017 року, вищевказане майно, а саме грошові кошти та вищезазначене свідоцтво на транспортний засіб, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42017050000000259.

Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, вимоги передбачені ч. 1 ст. 100 КПК України виконані стороною обвинувачення не були, тобто речовий доказ не повернутий його володільцю.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження випливає, що законними власниками майна, на яке необгрунтовано накладено арешт на підставі ухвали слідчого судді від 19 липня 2017 року, є подружжя ОСОБА_3, які не мають ніякого відношення до цього кримінального провадження та до скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вчиненого посадовими особами Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, які згідно до витягу з кримінального провадження, зловживаючи своїм службовим становищем вимагають та отримують неправомірну вигоду від громадян.

При вирішенні питання про накладення арешту на вищевказане майно та документи, ані слідчим, ані слідчим суддею, власники зазначеного майна та документів, якими є подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2, до суду не викликались та як свідки не допитувались, щодо законного походження тимчасово вилученого у них майна, а саме грошових коштів та документів на транспортний засіб, які було вилучено під час проведення обшуку за їх місцем мешкання та взагалі не з'ясовувалось питання щодо відношення вилученого майна та документів до порушеного кримінального провадження. Більш того, на теперішній час їм, як законним власникам майна не відомо, де саме та у кого саме, та на яких саме підставах, знаходиться їх майно та хто саме відповідає за його належне зберігання і чому саме вони позбавленні свого Конституційного права на вільне використання та розпорядження своїм законно набутим майном, на свій власний розсуд.

На теперішній час повідомлення про підозру у вказаному вище кримінальному провадженні не виносилось та не оголошувалось взагалі будь якій особі.

Як зазначалось вище, ухвалою слідчого судді, надано дозвіл на проведення обшуку АДРЕСА_1, яка згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_2, з метою відшукання та вилучення грошових коштів, які є предметом злочинної діяльності, мобільних телефонів та сім карт, комп'ютерної техніки, чорнових записів, матеріалів виконавчих проваджень, документації щодо придбання у власність нерухомого та рухомого майна, зокрема транспортних засобів, корпоративних прав, документів щодо відкриття та обслуговування банківських рахунків та банківських ячеєк, а також оригіналів документів та речей, що можуть свідчити про злочинну діяльність вказаних осіб.

При цьому, слід зазначити, що у випадку вилучення майна, яке орган досудового розслідування вважатиме здобутими злочинним шляхом, він не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ч. 2 ст. 167 КПК України.

Обов'язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину. Обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання чи скарги.

Стаття 368 ч.3 КК України, за якою порушено провадження, встановлює кримінальну відповідальність за одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Таким чином, вилучивши у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 24 600 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот), 25 600 доларів США (двадцять п'ять тисяч шістсот) та 400 євро (чотириста), а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 на транспортний засіб FORD FIESTA державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, на які прямо не надано дозвіл на їх відшукання та вилучення в ухвалі слідчого судді на дачу дозволу на проведення обшуку, які орган досудового розслідування вважає такими, що стосуються предмету досудового розслідування в кримінальному провадженні за ст, 368 ч.3 КК України, останній мав би звернутись до слідчого судді з клопотанням про їх арешт, довівши наявність обставин, визначених ч. 2 ст. 167 КПК України.

З відповіді наданої прокурором №15-751 вих-17 на клопотання адвоката про повернення тимчасово вилученого майна випливає, що слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК України, яке за рішенням слідчого судді було задоволено.

Однак, під час розгляду клопотання слідчим суддею наявність обставин, визначених ч. 2 ст.167 КПК України про те, що вилучені вищезазначені грошові кошти та документи на транспортний засіб; використовувались як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди; призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, а ні слідчим, а ні прокурором доведені не були та матеріалами кримінального провадження не підтверджуються і докази в матеріалах провадження про ці обставини відсутні.

Більш того, відповідно до вимог ч.1 ст. 170 КПК України, на яку посилається в своєму рішенні слідчий суддя, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, у відповідності з ч.2 ст. 170 КК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вчинено раніше.

Однак, з матеріалів кримінального провадження випливає, що ані підозрюваних ані обвинувачених, ані осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваних, обвинувачених або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, взагалі не має, тому що на теперішній час, будь якій особі в зазначеному кримінальному проваджені підозра не оголошувалась, обвинувачення не висовувалось, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до будь якої неосудної особи прокурором не складалось. Більш того, цивільний позов в зазначеному кримінальному провадженні будь якою особою, в тому числі прокурором в інтересах держави, не пред'являвся, будь яка шкода кримінальним правопорушенням взагалі не спричинена, тому передбачених законом підстав для задоволення клопотання слідчого погодженого з прокурором про накладення арешту на вказане тимчасово вилучене майно та документи, у слідчого судді не було.

Також вважає, що посилання слідчого судді в своєму рішенні на вимоги ч.3 ст. 170 КПК України, як підставу в обґрунтування задоволення клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна та документів, є незаконним та необгрунтованим, оскільки вилучене майно, яке на праві власності належить подружжю ОСОБА_3, ніколи не перебувало у власності будь яких підозрюваних, обвинувачених або осіб, та вони не є особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Крім того, з фабули кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР випливає, що посадові особи Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Донецькій області зловживаючи своїм службовим положенням вимагають та отримують неправомірну вигоду від громадян, а саме заступник начальника управління з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з начальником Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції в Донецькій області ОСОБА_7 та його заступником ОСОБА_8 та використовуючи своє службове становище планували систематично вимагати та отримувати неправомірну вигоду з громадян Донецької області за вирішення питань щодо закриття виконавчих проваджень, передачі заарештованого майна на відповідне зберігання, ведення яких підпорядковане його структурним підрозділам.

Таким чином встановлено, що кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за фактом планування систематичного вимагання та отримання неправомірної вигоди з громадян Донецької області шляхом використання свого службового становища вищезазначеними посадовими особами Державної виконавчої служби в Донецькій області до діяльності якої власники зазначеного майна на яке незаконно накладено арешт за рішенням слідчого судді, не мають взагалі ніякого відношення.

Також встановлено, що будинок АДРЕСА_1 в якому проводився обшук в рамках зазначеного кримінального провадження належить на праві власності ОСОБА_2

Вилучені при обшуку зазначеного домоволодіння вищезазначені грошові кошти та документи на транспортний засіб, належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є тестем та тещею ОСОБА_7, з яким проживають окремо та не мають спільного майна та спільних зобов'язань, тим паче, що останній є осудною особою, який здатен самостійно у відповідності з діючим законодавством, нести відповідну відповідальність у тому числі і майнового характеру.

Безумовно встановлено та підтверджується письмовими доказами той факт, що вищезазначене домоволодіння згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на праві приватної власності належить ОСОБА_2

Крім того, вилучені при обшуку вказаного домоволодіння вищезазначені грошові кошти на праві власності належать подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Зазначений факт підтверджується тим, що ОСОБА_3 з грудня 2013 року займається приватним підприємництвом, що підтверджується Свідоцтвом на зайняття підприємницькою діяльністю та отримала наступні доходи: у 2014 році отримано від СПД 166 000 грн. (сто шістдесят шість тисяч), у 2015 році отримано від СПД 410 000 грн. (чотириста десять тисяч), у 2016 році отримано від СПД 486 000 грн. (чотириста вісімдесят шість тисяч).

Також, подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 31.01.2017 року продали транспортний засіб, а саме автомобіль TOYOTA CAMRY за 350 000 грн. (триста п'ятдесят тисяч) та 28.03.2017 року продали автомобіль MITSUBISHI PAJERO WAGON за 289 317 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять).

Мають земельну ділянку розміром 16 соток (шістнадцять), яку використовують для вирощування культурних рослин, а саме: овочів та зелені, які реалізують на ринках м. Маріуполя та мають додатковий дохід.

Крім того, подружжя ОСОБА_2 є пенсіонерами та отримують пенсії.

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують законне походження вилучених у подружжя ОСОБА_2 вищезазначених грошових коштів та не мають не якого відношення до порушеного кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи, що допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, які б могли свідчити про відповідність вилучених грошових коштів та документів на транспортний засіб на які слідчим суддею накладено арешт, критеріям, визначеним ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України органом досудового розслідування не встановлено, а відтак у відповідності до вимог ст.174 КПК України підлягає скасуванню накладений арешт на зазначені грошові кошти та документи на транспортний засіб з поверненням їх законним власникам, а саме подружжю ОСОБА_2.

У відповідності з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Зі змісту вищезазначеної норми Закону випливає, що грошові кошти та документи на транспортний засіб, власниками яких є подружжя ОСОБА_2, незаконно визнані слідчим, як речові докази, у зв'язку із чим постанова слідчого від 14.07.2017 року про визнання їх у якості речових доказів підлягає скасуванню.

Враховуючи, що вказане майно, не має доказового значення для кримінального провадження та незаконно визнано по справі у якості речових доказів, вважає, що вони підлягають поверненню їх власникам - ОСОБА_3 та ОСОБА_2

У зв'язку з вищевикладеним вважає, що з боку слідчого а також прокурора мають місце грубі порушення вищезазначених норм КПК України, а також порушуються передбачені цім Кодексом і Конституцією України права ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як законних власників та володільців.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною 6 статті 173 цього Кодексу, у разі скасування арешту.

У зв'язку з цим просить суд скасувати накладений ухвалою слідчого судді Краматорського місцевого суду Донецької області від 19.07.2017 року, арешт на майно, тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме: 4300 грн., купюрами по 100 грн.; 5800 грн., купюрами по 200 грн.; 14500 грн., купюрами по 500 грн.; 200 доларів США, купюрами по 50 доларів; 25400 доларів США, купюрами по 100 доларів; 400 євро, купюрами по 50 євро; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 на транспортний засіб FORD FIESTA державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та повернути їх власникам - подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Постанову слідчого про визнання зазначених грошових коштів та документів на транспортний засіб у якості речових доказів - скасувати, як незаконну.

В судовому засіданні адвокат Головченко І.В. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, відповідно до якої просив клопотання про скасування арешту майна розглянути за його відсутності та відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши представника власників майна, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

В межах кримінального провадження № 42017050000000259 внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 16.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 19.07.2017 року на вказане майно було накладено арешт.

Вказані обставини стали підставою для звернення в суд з вищезазначеним клопотанням.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підозрюваними у вищезазначеному кримінальному провадженні.

Згідно статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України. Разом з тим, вилучене майно не відповідає критеріям, зазначеним у статті 167 ч. 2 КПК України. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підозрюваними особами, до них не заявлялись будь - які цивільні позови.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а саме: автомобіль FORD FIESTA, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 належать ОСОБА_3.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката Головченко Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 167,170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Головченко Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт з грошових коштів, а саме: 4300 грн., купюрами по 100 грн.; 5800 грн., купюрами по 200 грн.; 14500 грн., купюрами по 500 грн.; 200 доларів США, купюрами по 50 доларів; 25400 доларів США, купюрами по 100 доларів; 400 євро, купюрами по 50 євро, які були вилучені 24.07.2017 року під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1 та повернути їх власникам - ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Скасувати арешт на транспортний засіб, а саме: автомобіль FORD FIESTA, державний номер НОМЕР_1, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 та передати їх власнику ОСОБА_3.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду О.М. Карпенко