Постанова № 6867905, 14.10.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:45год. м. Чернівці Справа № 2а-1016/09/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

при секретарі судового засідання А.Г. Павлюк

за участю :

представника позивача – Савицького Ю.В.

представника відповідача - Чмоли І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Джокер» додержавної податкової інспекції у м.Чернівціпро визнання протиправним та скасування рішення №0012302304/0 від 26.09.2008 року, суд –

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «Джокер» (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (відповідача) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1360,00 грн. №0012302304/0 від 26.09.2008 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що працівниками Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції у Хмельницькій області 15 вересня 2008 року було проведено перевірку залу гральних автоматів, що розташований за адресою: Нігинське шосе, 37А, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області, та який належить малому приватному підприємству «Джокер», за результатами якої був складений акт в якому були встановлені порушення п.1, 2, 3 ст.3, ст.ст.7, 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95) та Постанови Кабінету міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Постанова №121).

На підставі вищезазначеного акту державною податкової інспекцією м. Чернівці було прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360,00 грн.

Однак позивач вважає, що дане рішення є неправомірним з наступних підстав.

У своїй діяльності позивач використовує механічні гральні автомати, кредитного типу, тобто кредити на автоматах виставляються оператором залу за допомогою спеціального ключа після сплати коштів в касу, еквівалентних цим кредитам. Позивач зазначає також, що у використовуваних ним моделях гральних автоматів є особливість, яка полягає в тому, що вони не обладнані, а ні механізмом приймання та видачі купюр, монет, жетонів, а ні пристроєм для зберігання готівкових коштів.

Для здійснення розрахунків позивач забезпечив свій гральний зал належним чином зареєстрованим та опломбованим реєстратором розрахункових операцій (спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для казино та залів гральних автоматів типу Марія 701), який працює у фіскальному режимі, здійснюючи при цьому облік кількості товару, обліку руху грошових коштів, облік обсягу розрахункових операцій по ставках податків, забезпечення реєстрації обороту, розрахунок прибутку гравців за підсумками гри, зберігання даних кожного касового чеку (№ чеку, кількість та вартість проданих фішок, кредитів, жетонів). Дана модель відповідає вимогам нормативних актів України, сертифікована у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих стандартів і дозволена чинним законодавством для застосування у даній сфері.

При перевірці було зазначено, що реєстратор розрахункових операцій в гральному залі опломбований, зареєстрований у податкових органах, працює у фіскальному режимі, також використовується належним чином оформлена книга обліку розрахункових операцій.

Позивач також стверджує, що на сьогоднішній день не існує жодної офіційної інформації від Міністерства промислової політики України щодо організації розробки запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення діючих автоматів.

Позивач не погоджується із застосуванням до нього штрафної (фінансової) санкції за не переведення у фіскальний режим роботи гральних автоматів та вважає рішення ДПІ у м. Чернівці в цій частині безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, атому позивач просить позов задовольнити та скасувати зазначене рішення.

Представники відповідача проти позову заперечували з наступних підстав.

15 вересня 2008 року Кам’янець-Подільською об’єднаною державною податковою інспекцією у Хмельницькій області було проведено перевірку залу гральних автоматів, що знаходиться за адресою: Нігинське шосе, 37А, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області, який належить суб’єкту підприємницької діяльності МПП «Джокер», в залі містилось 4 гральні автомати, не переведених у фіскальний режим та на яких проводилась гра .

На підставі акту перевірки, 26 вересня 2008 року, ДПІ у м. Чернівці винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1360,00 грн., за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача, які він мотивує тим, що у Державному реєстраторі розрахункових операцій міститься декілька моделей електронних контрольно-касових апаратів та модель касової системи, які рекомендовано застосовувати у гральному бізнесі, а також що в цей перелік не включено жодного грального автомату оснащеного фіскальною пам’яттю чи запам’ятовуючого пристрою для обладнання діючих автоматів, є хибним з наступних підстав.

Наказами ДПА України від 01.07.08р. №430 та від 10.09.08р. №581 до Державного реєстру РРО внесено спеціалізовану електронну комп’ютерно-касову систему «Фіскал» (далі – СЕККС «Фіскал»), яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку та контролю даних про функціонування залів гральних автоматів і казино, відповідно до Положення про Державний реєстр РРО, який затверджено Постановою КМУ від 22.12.06р. №1773, яка пройшла повний цикл випробувань в Держспоживстандарті та ДССЗЗІ України.

Таким чином, на день проведення перевірки, за результатами якої було прийнято оскаржене рішення, СЕККС «Фіскал» до Державного реєстру РРО була внесена, а від так її використання було можливим.

На підставі наведеного відповідач вважає, що рішення є обґрунтованим, а позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що МПП «Джокер» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 20 листопада 2003 року (а.с. 10).

Податковим органом 15 вересня 2008 року було проведено перевірку залу гральних автоматів «Джокер», що знаходиться за адресою Нігинське шосе, 37А, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області, в ході якої встановлені порушення вимог п.п.1, 2, 3 ст. 3 Закону №265/95-ВР, на підставі чого було складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності №0396/22/09/23/32726279 від 15.09.08р., в якому зазначені наступні порушення (а.с.8-9):

-          4 гральні автомати реєстратори розрахункових операцій у сфері грального бізнесу не переведені у фіскальний режим роботи та не зареєстровані в органах ДПС.

26 вересня 2008 року за вказані порушення було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012302304/0, яким застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до п. 2 ст.17 Закону №265/95-ВР в сумі 1360,00 грн. (а.с. 7).

Також, в ході перевірки встановлено, що розрахункові операції позивачем проводяться через опломбований, зареєстрований і переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій Марія 701.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Стаття 3 Закону №265/95-ВР передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до ст. 12 Закону №265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторського-технологічній та програмній документації виробника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано норми ст.ст.3, 12 Закону №265/95-ВР, а саме гральний зал був забезпечений реєстратором розрахункових операцій типу з Марія 701, який зареєстрований, опломбований та включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, його конструкція і програмне забезпечення відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, сфера застосування зазначеного РРО – казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів, крім того гральний зал за вказаною адресою забезпечений книгою обліку розрахункових операцій, розрахунковою книжкою.

Твердження відповідача, що позивачем були порушені вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» судом не приймаються до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, контрольно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Пункт 2 Постанови №121 передбачає, що Міністерство економіки зобов’язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть встановленим вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальна пам’ять) для оснащення автоматів, що вже діють.

Проте до теперішнього часу не розроблені автомати з продажу товарів (послуг), які будуть відповідати встановленим вимогам, а також не розроблені запам’ятовуючі пристрої (фіскальна пам’ять) для оснащення автоматів, що вже діють.

Доводи відповідача про обов’язкову фіскалізацію гральних автоматів відповідно до п. 6 Постанови №121 та обов’язок позивача обладнати належні йому гральні автомати запам’ятовуючим пристроєм, суд не приймає до уваги, оскільки вказаний нормативний документ передбачає обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності при застосуванні тих чи інших автоматів проводити розрахункові операції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а не обов’язок фіскалізації або переобладнання гральних автоматів. Обов’язків щодо розроблення технічних умов або переобладнання гральних автоматів на суб’єктів підприємницької діяльності не покладено жодним нормативним актом.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, (затверджено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України №40/374 від 18.04.06р.) гральний автомат – механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Автомати ігрові електронні та електричні, внесені в «Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні». Сертифікація проводиться на відповідність стандартам, які встановлюють вимоги до безпеки та електромагнітної сумісності. Таким чином, зміни в конструкції або самостійне обладнання суб’єктом підприємницької діяльності гральних автоматів додатковими пристроями можуть вплинути на втрату сертифікації відповідного пристрою або вплинути на програмне забезпечення, гарантований коефіцієнт виграшу, ліцензійність, систему ставок і виграшів тощо.

Таким чином, несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин.

У ході судового засідання встановлено, що гральні автомати, які використовує у своїй діяльності позивач та які були предметом перевірки, сертифіковані відповідно до чинного законодавства, а реалізація технічної можливості оснащення кожного з них фіскальною пам'яттю не є можливим, оскільки це не передбачено конструкторськими рішеннями заводу виробника.

Водночас слід урахувати те, що не забезпечення комп’ютерно-касовою системою «Фіскал» окремих функцій РРО (зокрема, відсутність власних фіскальних номерів, механізму друкування звітів тощо) не може бути підставою для висновків про наявність порушення суб’єктом господарювання порядку використання РРО, оскільки суб’єкти господарювання не мають об’єктивної можливості впливати на функціонування цієї системи.

Як зазначає податкова інспекція у своїх запереченнях опрацювання технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів було закінчено у 2008 році, свідченням чого є включення наказом ДПА України від 01.07.08р. №430 та від 10.09.08р. №581 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Проте, комп’ютерно-касова система «Фіскал» не забезпечує виконання вимог щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.02р. №13, оскільки під час її використання безпосередньо гральні автомати не мають власних фіскальних номерів і не обладуються таким засобом, як механізм друкування звітів (видачі чеків) і відповідно застосування комп’ютерно-касової системи «Фіскал», як і іншого спеціалізованого реєстратора розрахункових операцій, не перетворює діючі гральні автомати в реєстратори розрахункових операцій з власними фіскальними номерами.

На даний час до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій не внесені ні модифікації реєстраторів розрахункових операцій – автоматів з продажу товарів (послуг) для використання в гральному бізнесі, ні фіскальні блоки для оснащення діючих гральних автоматів.

Наведені обставини в свої сукупності свідчать, що питання фіскалізації гральних автоматів і наданий час залишається відкритим, оскільки не вирішено належним чином.

Крім того, комп’ютерно-касова система «Фіскал» не може бути пріоритетною в використанні суб’єктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем.

При цьому суд, зазначає, що відсутність на загальнодержавному рівні таких технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів не є провиною позивача, останній позбавлений можливостей впливу на розв’язання проблеми застосування реєстраторів розрахункових операцій у діяльності з використання гральних автоматів, і забезпечення реалізації їх фіскальних функцій мала б здійснити держава в особі Міністерства промислової політики у визначений термін, чого зроблено не було, а відтак, наведені обставини не могли бути підставою для заборони використання в господарській діяльності підприємства гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією.

Санкції передбачені ст.17 Закону №265/95-ВР, які були застосовані до позивача, відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарськими. Відповідно до вимог ст.218 ГК України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Частина 2 вказаної статті, передбачає що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.

Пункт 2 статті 17 Закону №265 передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратор розрахункових операцій.

Цей Закон не передбачає застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомата, не оснащеного фіскальною функцією, тим більше, що правових підстав використання інших гральних автоматів ніж тих, які не оснащені фіскальною функцією, у позивача не було.

Жодним нормативним актом не передбачено заборони використання у сфері грального бізнесу сертифікований гральний автомат, який не оснащений запам’ятовуючим пристроєм.

Таким чином, суд вважає, що здійснюючи розрахунки зі споживачами послуг позивач застосував належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, що спростовує висновки акту про порушення вимог п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                    

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.                                                             

Рішення відповідача прийняте всупереч зазначеним критерієм, а саме: в порушення вимог Закону; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.                                                                      

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.                    

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.                    

В ході судового розгляду Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об’єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.

Керуючись п.п. 1,2 ст.3, ст. 17, ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуги» та ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м.Чернівці №0012302304/0 від 26.09.2008 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 1360, 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову в повному обсязі виготовлено 19 жовтня 2009 р.

Суддя                                         В.О. Ковтюк