Постанова № 6867774, 27.07.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-703/09/2470

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;

секретаря – Закієвої А.В.;

за участю:

представника позивача –Богачука О.В.; представника прокуратури –Коцюби Т.С.;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі до Сокирянського районного будівельно-монтажного об’єднання "Райагробуд" про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Сокирянського району (Прокурор) діючи в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі (Позивач) 15.06.2009 року звернуся з адміністративним позовом до суду в якому просив стягнути з Сокирянського районного будівельно-монтажного об’єднання "Райагробуд" (Відповідач) заборгованість з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», після уточнення позовних вимог, в сумі 5 996, 14 грн.

          В обґрунтування свої позивних вимог зазначив , що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України, а саме має заборгованість з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові.

          Представник відповідача позов пояснив, зазначивши, що на момент розгляду справи в суді Відповідач не має можливості повністю погасити борг.

          Судом досліджені письмові докази наданні сторонами.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі обставини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»та ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Відповідач перебуває на обліку в Позивача і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. На час розгляду справи в суді Відповідач має заборгованість з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 5 996, 14 грн.

Приведене підтверджується дослідженими доказами та не заперечується сторонами.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.                               

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9.07.2003 року №1058-ІV.

В статі 1 визначено що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

Відповідно до стаття 15 Закону латниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

          Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

          Виходячи з пояснень сторін, досліджених доказів, встановлених на підставі них фактів та положень Закону, суд вважає, за доведені ті обставини на які посилається позивач, а тому позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

          Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судом не вирішується питання про стягнення судових витрат, оскільки позивачем така вимога не ставилася доказів не надано.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі (розрахунковий рахунок 2560713, МФО 356419 у ВАТ «Державний ощадний банк України»ідентифікаційний код 21430609) з Сокирянського районного будівельно-монтажного об’єднання "Райагробуд" (розрахунковий рахунок 2600033780, МФО 356464, ЧОД АППБ «Аваль»ідентифікаційний код 05423248) заборгованість з відшкодування пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 5 996, 14 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк