Постанова № 6867560, 16.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/636

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          12 год. 11 хв.           № 2а-10998/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоліт"

простягнення заборгованості в розмірі 14422,00грн.

за участю представників сторін:

позивач, Гаркуша К.Р, відповідач, не прибув,                      На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоліт»про стягнення податкової заборгованості за рахунок майна боржника.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Родоліт»не сплатив податковий борг. Тому, позивачем відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1. ст..17 Закону України «Про прядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р. винесено податкові повідомлення-рішення від 17.09.2008р. №0012231520/0 на суму штрафних санкцій 240,58 грн., від 27.01.2009р. №0001701520/0 на суму штрафних санкцій в розмірі 340,00 грн., від 24.06.2009р. №0013417520/0 на суму штрафних санкцій 199,99 грн., від 27.01.2009р. №001621520/0 в розмірі 196,70 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надав. Процесуальні документи суду були направлені на адресу ТОВ «Родоліт», яка вказана в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.10.2009 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Родоліт» є юридичною особою та згідно з витягом Єдиного державного реєстру підприємств юридичних осіб та фізичних, знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Кибальчича, б.3-б кв.12. та присвоєно ідентифікаційний код 33781681.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Родоліт»(далі - відповідач) взяте на облік 20.10.2005р., як платник податків у Державну податкові інспекцію у Дніпровського районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 14422,00 грн., який виник з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово були проведені невиїзді планові відповідача, якими виявлені порушення податкового законодавства.

Так, 27.08.2008 року позивачем була проведена невиїзна планова перевірка відповідача на предмет своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 3695-15/33781681. та встановлено, що відповідачем несвоєчасно подано платіжне доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за січень, березень 2008 р. в результаті чого, на підставі пп.І7.1,7. п. 17.1 сі. 17 Закону № 2181-111, платник податків, що не подає платіжне доручення у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти відсотків узгодженої суми сплаченої з затримкою за кожне таке неподання або її затримку, винесено 17.09.2008 р. податкове повідомлення-рішення № 0012231520/0, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 240,58 грн.

23.01.2009 р. Позивачем була проведена невиїзна планова перевірка відповідача на предмет своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за лютий, квітень 2008 року, за результатами якої складено Акт № 999-15/33781681 та встановлено порушення відповідачем вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 сі. 5 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами га державними цільовими фондами"" від 21.12.200р. №2181-ІІІ, в результаті чого, на підставі пп.17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2І8І-ІІІ. платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, винесено 27.01.2009 р. податкове повідомлення-рішення № 0001701520/0 яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 340,00грн.

18.06.2009 року позивачем була проведена невиїзна планова перевірка відповідача на предмет своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 3489-15/33781681. яким встановлено, що відповідачем несвоєчасно подано платіжне доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за вересень 2008 р. в результаті чого, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-111, платник податків, що не подає платіжне доручення у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків узгодженої суми сплаченої з затримкою за кожне таке неподання або її затримку, винесено 24.06.2009 р. податкове повідомлення-рішення № 0013417520/0, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 199,99 грн.

23.01.2009р. позивачем була проведена невиїзна планова перевірка відповідача на предмет своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 500- 5 33781681 яким встановлено, що відповідачем несвоєчасно подано платіжне доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за вересень 2008 р. в результаті чого, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III. платник податків, що не подає платіжне доручення у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків узгодженої суми сплаченої з затримкою за кожне таке неподання або її затримку, винесено 27.01.2009 р. податкове повідомлення-рішення №001621520/0, яким застосовано суму штрафних ній в розмірі 196,70 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування " від 25.06.91р. № 251 -XIІ платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Свій обов'язок Відповідач не виконував. чим порушив норм) даного Закону, у зв'язку з чим у Відповідача виник податковий борг.

Заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: направлення Першої та Другої податкових вимог, не принесли позитивних результатів. Станом на день подачі позову, у в'язку з несплатою боргу все майно та майнові права Відповідача знаходяться у податковій заставі.

Крім того Відповідачем подавалися податкові Декларації в період з 2008-2009 роки з податку на додану вартість:

1. Декларація № 200817 від 20.01.2009 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 2207,00 грн.

2.Декларація № 207867 від 20.01.2009 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 5051,00 грн.

3.Декларація № 126106 від 20.10.2008 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 6038,00 грн.

4.Декларація № 207895 від 20.01.2009 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 600,00 грн.

5. Декларація № 207886 від 20.01.2009 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 523, 00 грн.

6.Декларація № 167784 від 22.06.2009 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 927,00 грн.

7.Декларація №14951 від 22.06.2009 року з самостійно визначеним зобов'язанням в розмірі 991,00 грн.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до ті. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІП податкове зобов'язання, самостійно означене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання –податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному та судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків маг право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно до облікових карток платника податків, Декларацій та податкових повідомлень-рішень, відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 14422,00 грн. з податку на додану вартість, з яких:

за 2008 рік 4071,00 грн. (6038,00 грн. Декларація № 126106 - 1934,00 грн. сума сплаченого податку + 240,58 грн. донараховано податковим повідомленням-рішенням № 0012231520/0 - 207,58 грн. сума сплаченого податку);

за 2009 рік 10286,80 грн. (2207,00 грн. Декларація №200817 + 5051,00 грн. Декларація № 207867 + 600,00 грн. Декларація № 207895 + 523,00 грн. Декларація № 207886 - 927,00 грн. Декларація № 167784,00 грн. + 991,00 грн. Декларація №14951 -748,89 грн. сплачена сума + 340,00 грн. донараховано податковим повідомленням-рішенням №0001701520/0 + 196,70 грн. донараховано податковим повідомленням-рішенням №001621520/0 + 199,99 грн. донараховано податковим повідомленням-рішенням №0013417520/0 + 64,20 гри. нарахована пеня).

Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону № 2181-ІІІ при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - нарахування пені розпочинається від першою дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону № 2181-111 за прострочення сплати податкового боргу відповідачу нараховано пеню, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на момент виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно до ч. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-VI грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення Таким чином, відповідно до положень законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податковою боргу платника податків і може бути примусово стягнена за рахунок активів платника в судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.19900р. № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно даної норми та у відповідності до п.п.6.2.2. - п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону України відповідачу на адресу було надіслано першу податкову вимогу №1/1138 від 27.04.2005р. та другу податкову вимоги № 2/1833 від 21.06.2005р. У зв’язку з несплатою боргу все майно відповідача та майнові права знаходяться у податковій заставі.

Відповідно до п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 (з наступними змінами та доповненнями), податкові вимоги №1/2313 від 24.10.2008р та № 2/3949 від 22.12.2008р було направлено по пошті на адресу відповідача, але не було вручено. Перша та друга податкові вимоги в судовому порядку відповідачем не оскаржені.

В зв'язку з незнаходженням відповідача за адресою фактичного місцезнаходження, позивачем було складено відповідні акти.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за №22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України №2181, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом –з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоліт»податкову заборгованість за рахунок активів боржника в розмірі 14422,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоліт» (02183, м.Київ вул. Кибальчича, б. 3Б кв.12, ЄДРПОУ 33781681, р/р 26009230 у ТОВ «Арма»у м.Києві, МФО 380300, в р/р 2605323326 у ВАТ АБ «Укргазбанк»у м. Києві, МФО 320478) на користь Держави податкову заборгованість в сумі 14 422,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять дві грн. 00 коп.), або з будь-яких інших рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету (рахунок УДК у Дніпровському районі м.Київа, ідентифікаційний код 20677906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005.

Стягувач –Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 24-б)

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.