Ухвала суду № 68669976, 29.04.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4024/17

Провадження № 1-кс/428/1911/2017

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Макаренко І.Г., при секретарі Волковій О.М., за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, слідчого слідчого відділу УСБУ в Луганській області ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого директором ВП «Шахта «Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля», зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, квартал 26/34АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Шевченко, будинок 90, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що протягом грудня 2015 року березня 2016 року, службові особи ПАТ «Лисичанськвугілля», а саме директор ВП «Шахти Привільнянська» ОСОБА_4, начальник ділянки ПТК ОСОБА_5, та інші невстановлені особи організували заволодіння вугільною продукцією Підприємства, шляхом незаконного її вивезення з території ОСОБА_6 та реалізацію на адресу ряду субєктів господарювання, зокрема ТОВ «Інтеренергоальянс», ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон».

З цією метою ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_5 про умисне заниження ними відомостей про фактичне добування рядового вугілля по шахті за зміну у формі УПД-6. В свою чергу, ОСОБА_5 систематично вносив недостовірні відомості про видобуток рядового вугілля по ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» за добу та про його відвантаження на адресу субєктів господарської діяльності.

Дані про кількість виданих по стволу вагонеток вносились до «Журналу обліку видобутку рядового вугілля» (форма УПД-2) на підставі «Відомостей про добування рядового вугілля по шахті за зміну» (форма УПД-6).

Дані про «Відомості про добування рядового вугілля по шахті за зміну» (форма УПД-6) підписувались начальниками змін (гірничими диспетчерами) ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, начальником ділянки ПТК ОСОБА_5 та затверджувалися директором ВП «Шахта «Привільнянська» ОСОБА_4

В подальшому, на підставі «Відомостей про добування рядового вугілля по шахті за зміну» (форма УПД-6) складалися «Відомості про добування вугілля по шахті за добу» (форма УПД-28), які затверджувалися директором ВП «Шахта Привільнянська» ОСОБА_4

При цьому, аналогічні формі УПД-28 відомості відображалися в окремих «Відомостях про добичу вугілля за зміну», які підписувалися начальником ділянки ПТК ОСОБА_5 та затверджувалися директором ВП «Шахта Привільнянська» ОСОБА_4

З метою подальшого вивезення вугільної продукції з території ОСОБА_6, особисто

ОСОБА_4 або ОСОБА_5 за вказівкою останнього, надавалися накази працівникам ділянки охорони ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» про безперешкодний пропуск вантажного автомобільного транспорту та не внесення відповідних відомостей до «Журналу виїзду» з підприємства.

Таким чином, реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння вугільною продукцією ВП «Шахти Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», у період часу з грудня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_5 підписав, а ОСОБА_4 в свою чергу затвердив занижені відомості про фактичні обєми видобутого вугілля по шахті у формі УПД-6, чим порушили правила ведення прийому виданого на поверхню вугілля марки ДГР 0-200 та його обліку у звітній документації, та в подальшому здійснили його незаконну реалізацію представникам ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон»,

Протягом грудня 2015 року березня 2016 року видобута не облікована вугільна продукція за спільною домовленістю із ОСОБА_4 навантажувалась ОСОБА_5 на території ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» у вантажний автомобільний транспорт та поставлялась на промисловий майданчик, який орендувався ТОВ «СВ-Домофон» та ТОВ «ЮСІБ», за адресою: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3, звідки реалізовувалась споживачам.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 8199 від 02.09.2016, в результаті заниження обсягу виданого на поверхню вугілля на ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», встановлено нестачу вугілля марки ДГР у загальній кількості 2291 тонн, що у перерахунку на зазначену у довідці «Про вартість витрат за виробничою собівартістю на 1 т. рядового вугілля марки ДГр по ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 01.07.2015 по 30.04.2016» становить у загальній сумі 11290968,64 гривень.

5 грудня 2016 року слідчим відділом УСБ України в Луганській області ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

06.12.2016 слідчим суддею Сєвєродонецьким міським суддею Луганської області відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 1000000 (одного мільйона) гривень.

21.12.2016 колегією суддів Апеляційного суду Луганської області ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 06.12.2016, якою до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

30.01.2017 заступником прокурора Луганської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 продовжено до 4 місяців, тобто до 5 квітня 2017 року.

02.02.2017 слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 продовжено на 60 днів, тобто до 03.04.2017.

21.02.2017 колегією суддів Апеляційного суду Луганської області ухвалу слідчого судді від 02.02.2017 скасовано, та стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 18 години до 9 години ранку наступного дня, строком на два місяці, починаючи з 21.02.2017.

30.03.2017 заступником прокурора Луганської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 продовжено до 5 місяців, тобто до 5 травня 2017 року.

Підставою звернення слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 є порушення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у звязку з чим слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі, що перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у межах нанесених державі збитків (11290968,64 грн.)

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати інший запобіжний захід, вказавши що він злочину не вчиняв, не переховувався та не має наміру переховуватись від слідства та суду. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не порушував, після закінчення строку його дії дійсно виїхав до м.Києва, оскільки хворіє та потребує оперативного лікування. Про те, що органи досудового розслідування його шукають, він не знав, але телефони не вимикав, про свою поїздку до Києва повідомив свого захисника адвоката ОСОБА_3 Він дійсно отримав 20.04.2017р. клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, але про час та місце судового розгляду повідомлений не був.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, підтримавши позиції підозрюваного, що на їх думку підозра не є обґрунтованою і не підтверджується матеріалами доданими з клопотання, експертиза збитків проведена без врахування позиції підозрюваного і без використання документів, наданих ПАТ «Лисичанськвугілля» щодо відсутності на ВП «Шахта Привільнянська» нестачі. Органом досудового розслідування та прокурором жоден з ризиків не доведений, оскільки ОСОБА_4 виїхав з місця постійного проживання на лікування до м.Києва вже після закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, весь час був на телефонному звязку, про своє місце перебування повідомив 26.04.2017р. слідчого, прокурора і суд електронною поштою. Про судовий розгляд клопотань ОСОБА_4 належним чином не повідомлявся, тому не був присутній у суді. Крім того, він має міцні соціальні звязки, сімю, як переселенець проживає та зареєстрований на території України, є заслуженою людиною, має державні нагороди, є героєм Українського народу. Ризик щодо впливу на свідків також прокурором не доведений, оскільки на даний час всі свідки допитані, про що свідчить відсутність проведення таких процесуальних дій у постанові про продовження строку досудового розслідування, крім того, свідки є працівниками шахти «Привільнянська», а на даний час ОСОБА_4 є відстороненим директором іншої шахти «Капустіна». Матеріали за результатами НСРД щодо телефонного спілкування ОСОБА_4 з іншими особами, в тому числі і зі свідками про справі, наданні без ухвал слідчого судді на їх проведення.

Вислухавши пояснення слідчого, доводи прокурора, який підтримав клопотання та навів підстави для застосування запобіжного заходу, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину обґрунтовуєтьсянаявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- посадовою інструкцією директора ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» якою визначені обов'язки та відповідальність ОСОБА_4 на вказаній посаді;

- протоколами допитів як свідків водіїв вантажних автомобілів ОСОБА_14,

ОСОБА_15 та ОСОБА_16, згідно яким у січні-лютому 2016 року вони здійснювали доставку вугілля з ВП «Шахта «Привільнянська» вантажними автомобілями на промисловий майданчик, який орендувався ТОВ «СВ-Домофон» та ТОВ «ЮСІБ», за адресою: м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3. Відвантаження здійснювалося з т.зв. «Каламбетовського» бункеру, за вказівкою або під керівництвом ОСОБА_5 При цьому, вивіз здійснювався по одному талону 3-4 рази без перевірки автомобілів на посту охорони;

- протоколами допитів як свідків водіїв автобази ПАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_17 та ОСОБА_18, згідно яким вони у жовтні 2015 року здійснювали доставку вантажними автомобілями гірничої маси на аварійний вугільний склад ВП «Шахта Привільнянська», де місце вивантаження вказував ОСОБА_5 При цьому, за день вони робили по 9-10 ходок по 8 тон кожна;

- протоколом допиту як свідка водія навантажувача ОСОБА_19, згідно якому, у жовтні 2015 року він за вказівкою ОСОБА_5 та керівництва шахти здійснював навантаження породи (гірничої маси) з породного відвалу у вантажні автомобілі, які доставляли її на аварійний склад ОСОБА_6 для доведенні гірничої маси до необхідних обємів та приховання нестачі;

- протоколом допиту як свідка заступника директора з соціальних питань ВП «Шахта Привільнянська» ОСОБА_20, згідно якому протягом 2015 року за вказівкою директора ОСОБА_6 ОСОБА_4 здійснювалося вивезення породи з породного відвалу на аварійний склад ОСОБА_6. Навантаження автомобілів здійснювалося навантажувачем ОСОБА_21 Місце вивантаження зазначав начальник ПТК ОСОБА_5 Загалом було перевезено близько 10 тисяч тонн породи.;

- протоколами слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_22, згідно яким останні підтвердили на місцевості надані ним показання стосовно обставин доставки у жовтні 2015 року вантажними автомобілями гірничої маси на аварійний вугільний склад ВП «Шахта Привільнянська» за вказівкою ОСОБА_5;

- протоколами допитів як свідків працівників ділянки ПТК ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які показали, що протягом липня 2015 року березня 2016 року начальник ділянки ПТК ОСОБА_5 надавав вказівку на відпуск вугілля з т.зв. «Каламбетовського» бункеру, не дивлячись на те, що він не відноситься до ділянки ПТК;

- протоколом обшуку від 13.04.2016 за місцем розташування промислового майданчика, орендованого ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон», за адресою: м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3, згідно якому під час обшуку виявлені та вилучені копії договорів між вказаними підприємствами та ПАТ «Лисичанськвугілля» на поставку вугілля марки ДГР, чорнові записи, а також вугільна продукція у кількості 1278 тонн;

- протоколом проведення НСРД від 10.05.2016 стосовно ОСОБА_21, згідно якому наявна на момент проведення обшуку на промисловому майданчику за адресою: м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3, вугільна продукція, придбана ним у ПАТ «Лисичанськвугілля»;

- протоколом допиту як свідка члена комісії перевірки фінансово-господарської діяльності ВП «Шахта Привільнянська» ОСОБА_26 від 23.06.2016, згідно якому під час проведення перевірки було виявлено заниження обємів видобутого вугілля, а керівництво ОСОБА_6 надало акти про знищення наряд-путівок гірничих майстрів по всім ділянкам шахти за 2014, 2015 та січень-березень 2016 років;

- документами актами про знищення наряд-путівок гірничих майстрів по всім ділянкам шахти за 2014, 2015 та січень-березень 2016 року та відповідними розпорядженнями № 1 від 05.01.2015, № 1 від 04.01.2016 та № 2 від 04.04.2016;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.07.2016, згідно якому на

ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» були вилучені наряд-путівки 2014, 2015 та січень-березень 2016 року, які були зазначені в актах як знищені;

- протоколом допиту як свідка в.о. директора ОСОБА_6 ОСОБА_27, згідно якому підпис у розпорядженні № 1 від 05.01.2015 про знищення документів (нарядів-путівок) від його імені належить не йому та він їх не міг підписати, оскільки на той час не працював на вказаній у документі посаді. Крім того, згідно повідомлення працівників ділянки охорони ОСОБА_6 «Привільнянська», 05.12.2016 приблизно о 20 год. до ОСОБА_6 приїздив ОСОБА_4 та шукав гірничого диспетчера ОСОБА_8 (є свідком у провадженні);

- протоколом допиту як свідка помічника командира взводу ВГСЧ ОСОБА_28, згідно якому підпис у розпорядженні № 1 від 05.01.2015 про знищення документів (нарядів-путівок) від імені директора ОСОБА_6 належить не ОСОБА_27, оскільки на той час останній не працював на вказаній посаді;

- протоколом допиту як свідка бухгалтера розрахункового відділу ВП «Шахта «Привільнянська» ОСОБА_29, згідно якому влітку 2016 року член комісії із знищення документальних матеріалів ОСОБА_30 надав їй на підпис акт про знищення наряд-путівок за січень-березень 2016 року, та повідомив, що знищення проводиться за вказівкою директора ОСОБА_6 ОСОБА_4 Вказаний акт вона підписала, але під час їх знищення присутня не була, тому підтвердити факт знищення не може.;

- протоколом допиту від 21.12.2016 як свідка голови профспілки ВП «Шахта Привільнянська» ОСОБА_31, який показав, що приблизно у лютому-березні 2016 року йому на підпис принесла акти про знищення нарядів-путівок за 2014-2015 та 2016 роки дільничний нормувальник відділу нормування та заробітної плати ОСОБА_32, яка повідомила, що це формальність і він повинен їх підписати. Чи були в подальшому знищені зазначені документи, йому відомо не було, при цьому він присутнім не був;

- протоколом допиту від 28.12.2016 як свідка начальника відділу праці та зарплати (ВПтЗ) ОСОБА_32 ВП «Шахта Привільнянська», згідно показань під час перевірки в квітні 2016 року діяльності ОСОБА_6, вона (перебувала на посаді нормувальника) за вказівкою начальника відділу ОСОБА_33 підготувала розпорядження та акти на знищення нарядів-путівок за 2014-2015 та перший квартал 2016 року для їх надання комісії з перевірки з метою приховування від них вказаних документів. Після підписання їх у вказаних в них осіб, вона передала акти ОСОБА_34 Фактично наряди-путівки не знищувалися та зберігалися у відділі ОСОБА_6. Крім того, після приходу ОСОБА_4 на посаду директора ОСОБА_6, він наказав всім працівникам написати заяви на звільнення за власним бажанням без дати;

- листом ПАТ «Лисичанськвугілля», згідно якому на адресу ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон» за період 01.07.2015 по 13.04.2016 було реалізовано 508 тонн вугілля;

- протоколом огляду від 30.04.2016 документів, вилучених в ході обшуку на ВП «Шахта Привільнянська» - відомостей про видобування вугілля по ОСОБА_6 за добу (форма УПД-28) та зміну (форма УПД-6), в яких відображено занижені обєми видобутого вугілля у період з грудня 2015 року по березень 2016 року;

- протоколом огляду від 04.05.2016 документів, вилучених в ході обшуку на ВП «Шахта Привільнянська» - Книги обліку руху видобутого рядового вугілля по ОСОБА_6, в якій зазначено, що протягом грудня 2015 березня 2016 року на адресу ТОВ «Інтеренергоальянс», ТОВ «СВ-Домофон» та ТОВ «ЮСІБ» було відвантажено 84 тонни вугілля. При цьому, у січні 2016 року на адресу вказаних підприємств вугільна продукція не відвантажувалась;

- протоколом огляду документів від 05.05.2016, вилучених в ході обшуку на ВП «Шахта Привільнянська» від 05.05.2016 накладних на відпуск рядового вугілля з ОСОБА_6, згідно яким у грудні 2015 року на адресу ТОВ «Інтеренергоальянс», ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон» було відвантажено 80 тонн вугілля;

- протоколом огляду документів від 06.05.2016, згідно якому у «Журналах відпуску вугілля з ВП «Шахта Привільнянська» у період з березня 2015 року по березень 2016 року на адресу ТОВ «Інтеренергоальянс», ТОВ «ЮСІБ» та ТОВ «СВ-Домофон» було відвантажено 101 тонна вугілля;

- протоколом огляду документів, вилучених на промисловому майданчику за адресою:

м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3, від 10.05.2016, згідно яким в серпні-листопаді 2015 року з ВП «Шахта Привільнянська» на вказаний майданчик завозилось вугілля у кількості 50-80 тонн щоденно;

- протоколами допитів як свідків працівників ділянки охорони ОСОБА_6 ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37, згідно яким у 2015-2016 роках їм від директора ОСОБА_6 ОСОБА_4 або начальника ділянки ПТК ОСОБА_5 неодноразово надходили вказівки випускати автомобілі з вугіллям з території ОСОБА_6 без фіксації їх руху у «Журналі виїзду»;

- протоколами допитів як свідків стволових поверхні ВП «Шахти Привільнянська» ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, згідно яким відомості про кількість піднятих вагонеток з вугіллям вони вносили до Журналу видачі вантажу по стволу № 3 та відповідні дані передавали диспетчерам;

- протоколами допитів як свідків працівників ділянки ВШТ-2 ОСОБА_43 та ОСОБА_44 від 13.09.2016, згідно яким у період з липня 2015 року до березня 2016 року вони за вказівкою директора ОСОБА_6 ОСОБА_4 або начальника ділянки ПТК ОСОБА_5 завантажували вугіллям т.зв. «Каламбетовського» бункеру (не відносить до ділянки ПТК), з якого під керівництвом останнього відвантажувалося вугілля у вантажні автомобілі;

- довідкою ДФІ в Луганській області від 08.07.2016, згідно якій проведеною перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» в частині діяльності ВП «Шахта Привільнянська» виявлено різницю за даними Журналами «обліку видобутого рядового вугілля» та «спуску та видачі вантажу стволом № 3» у 2291 тонну, на суму 11290968,64 грн.;

- протоколом допиту як свідка диспетчера ОСОБА_6 ОСОБА_45 від 15.09.2016, згідно якому у період з липня 2015 року до березня 2016 року йому від директора ОСОБА_6 ОСОБА_4 надходили вказівки на заповнення вугіллям т.зв. «Каламбетовського» бункеру (не відносить до ділянки ПТК);

- протоколами допиту як свідків начальників змін (гірничих диспетчерів) ОСОБА_6 ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, згідно яким у період грудня 2015 року березня 2016 року за вказівкою керівництва ВП «Шахта «Привільнянська», зокрема ОСОБА_4, ними вносились недостовірні відомості до форми УПД-6 про обєм видобутого вугілля за зміну в бік зменшення. Невраховане вугілля навантажувалось до т.зв. «Каламбетовського» бункеру, з якого під керівництвом начальника ПТК ОСОБА_5 відвантажувався у автомобілі та вивозився з території ОСОБА_6;

- протоколом допиту від 28.12.2016 як свідка ОСОБА_46, який з листопада 2014 року до липня 2016 року займав посаду заступника директора ОСОБА_6 «Привільнянська», згідно показань якого у період з грудня 2015 року до березня 2016 року фактичні обєми видобутого вугілля були на ОСОБА_6 більшими ніж передавалося в ПАТ «Лисичанськвугілля». Він за вказівкою ОСОБА_4 написав заяву на звільнення за власним бажанням без дати та передав його у відділ кадрів. При цьому, ОСОБА_4 наказував диспетчерам зазначати занижені обєми видобутого вугілля. Відвантаженням вугілля з території ОСОБА_6 займався ОСОБА_5 Невраховане вугілля навантажувалося за вказівкою ОСОБА_4 у т.зв. «Каламбетовський» бункер, звідки відвантажувався споживачам ОСОБА_5, який не приймав його на баланс ділянки ПТК;

- висновком судово-економічної експертизи № 8199 від 02.09.2016, згідно якому на ВП «Шахта Привілдьнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» встановлено нестачу вугілля марки ДРГ 0-200 у загальній кількості 2291 тонна, та встановлені збитки у розмірі 11290968,64 грн.;

- протоколом допиту як свідка судового експерта ОСОБА_47 від 30.09.2016, яка підтвердила висновки судово-економічної експертизи про встановлену нестачу на ВП «Шахта Привілдьнянська» ТОВ «Лисичанськвугілля» вугілля марки ДРГ 0-200 у загальній кількості 2291 тонна, у перерахунку на виробничу собівартість у розмірі 11290968,64 грн.;

- протоколом за результатами проведення НСРД від 04.04.2016 відносно ОСОБА_4, згідно якому останній та ОСОБА_21 застосовують заходи застереження під час зустрічей та вивозу вугільної продукції з території ОСОБА_6;

- протоколами НСРД від 31.10.2016 стосовно ОСОБА_4, згідно яким, останній, перебуваючи на посаді директора ВП «ОСОБА_6 ім. Капустіна» ПАТ «Лисичанськвугілля» продовжує протиправну діяльність, спрямовану на заниження обємів видобутої вугільної продукції;

- протоколом допиту від 12.12.2016 як свідка директора з виробництва ПАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_48, який після прослуховування аудіо записів за результатами проведення НСРД стосовно ОСОБА_4 показав, що останній намагався передати до Міністерство нулеві показники видобутку вугілля за добу, хоча фактично ОСОБА_6 за 1, 2 і 3 зміни видобула біля 70 тонн вугілля. Та він наказав ОСОБА_4 передавати фактичний обєм видобутого вугілля. Крім того він показав, що диспетчери (начальники зміни) приймають до уваги відомості про видобування вугілля, зазначені у нарядах-путівках, на підставі яких заповнюють форми УПД-6 та УПД-2 та що у цих облікових формах повинна відображатися вся вугільна продукція, яка піднята на поверхню та передана на ділянку ПТК;

- протоколами НСРД: від 20.01.2017; від 28.03.2017; від 15.02.2017; від 04.04.2017; від 04.04.2017.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з наданих слідчому суді матеріалів провадження, підозрюваному ОСОБА_4 ухвалою апеляційного суду Луганської області від 21.02.2017 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обовязками, покладеними на підозрюваного не відлучатися з місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_6, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та здати на зберігання до управління державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон. Строк дії ухвали до 21 квітня 2017 року.

Як встановлено слідчим суддею, 20.04.2017 до Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 на тримання під вартою, копія якого у той же день вручена самому підозрюваному ОСОБА_4, про що свідчить власноруч зроблена розписка, яка надана до суду.

Але у судове засідання ОСОБА_4 не зявився, оскільки слідчий суддя, відповідно до ухвали від 23.04.2017 був позбавлений можливості належним чином повідомити підозрюваного через відсутність його за місцем проживання та телефонного звязку з наявними у суду засобам з ОСОБА_4 Захисник ОСОБА_3, який брав участь у судовому засіданні, пояснити де перебуває ОСОБА_4 не зміг, знає тільки про те, що він отримав клопотання.

24.04.2017 до Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, разом з яким надійшло і клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою розгляду вказаного клопотання, оскільки місце перебування ОСОБА_4 органом досудового розслідування та прокурором встановлено не було.

На підтвердження вказаного, слідчому судді надано рапорт оперуповноваженого УСБУ в Луганській області ОСОБА_49, який, за дорученням слідчого у кримінальному провадженні №22016130000000027, 24 квітня 2017 року о 14 год. 20 хв. здійснив виїзд до м. Лисичанськ, за адресою вул. Шевченка, буд. 90, тобто за місцем де проживання ОСОБА_4, з метою вручення ОСОБА_4 клопотання про застосування запобіжного заходу. За результатами виїзду ОСОБА_50 виявлено не було. Також за наявними телефонними номерами ОСОБА_50 не відповідає.

Наведені вище обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_50, достовірно знаючи про те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується, а органи досудового розслідування ініціюють питання зміни раніше застосованого запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, свідомо ухилився від участі у його розгляді, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватись від досудового розслідування та суду, а саме про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підтвердження наявності вказаного ризику слідчий суддя оцінює і подальшу поведінку підозрюваного ОСОБА_4, який виїхав до м.Києва, не забезпечив наявного звязку органу досудового розслідування з ним, повідомив слідчого, прокурора та суд про своє перебування в лікувальному закладі тільки після проведення за місцем його проживання обшуку, про що йому стало відомо від дружини.

Наявним, на думку слідчого судді, є також ризик того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, про що свідчать надані матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які свідчать про те, що ОСОБА_4 неодноразово дзвонив свідкам у кримінальному провадженні, в тому числі, і з метою зміни раніше наданих ними органу досудового розслідування показів.

Крім того, як вже встановлено слідчим суддею, обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, судом на підозрюваного ОСОБА_4 було покладено обовязок здати на зберігання до управління державної міграційної служби паспорт громадянина України для виїзду за кордон, але відповідно до наданої довідки Лисичанським міським відділом Управління Державної міграційної служби у Луганській області, ОСОБА_4 щодо вилучення паспорту не звертався. Пояснення підозрюваного та його захисника щодо відсутності такого документа у ОСОБА_4 на даний час, слідчий суддя оцінює критично, оскільки, на думку, слідчого судді, підозрюваний у будь-якому випадку повинен був звернутися до органу міграційної служби, надати відповідні пояснення щодо наявності чи відсутності у нього такого документу, що свідчило б про виконання ним покладених судом обовязків.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні 22016130000000027 від 05.02.2016 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як вже встановлено у судовому засіданні, на час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявними є ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. При цьому, слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є більш мяким, але підозрюваний не виконав покладені на нього зазначеним запобіжним заходом обовязки.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено достатність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та що застосування більш мякого запобіжного заходу, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та не усуне наявні на час розгляджу клопотання ризики, встановлені під час судового розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоровя, що слідчому судді не надано відомостей про неможливість утримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора, негайній потребі у проведенні його оперативного лікування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 39 днів, тобто в межах строку досудового розслідування, а саме до 05 червня 2017 року.

Слідчий суддя, діючи відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, вважає необхідним також визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обовязків, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України максимальний розмір застави за вчинення особливо тяжкого злочину встановлено у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, але на думку слідчого судді, розмір застави повинен бути достатнім для належного виконання покладених на ОСОБА_4 обовязків і повинен бути не меншим за спричинену матеріальну шкоду. Однак, орган досудового розслідування не визначився з цивільним позивачем та розміром позовних вимог, а отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600 грн.), що становить 800 000 (вісімсот тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22016130000000027 від 05.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 39 днів, а саме з 08-00 год. 28 квітня 2017 року по 08-00 год. 05 червня 2017 року.

Ухвала діє 39 днів, тобто до 08-00 год. 05 червня 2017 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_4 заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у звязку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обовязки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого чи прокурора, які здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із м. Лисичанська без дозволу слідчого, прокурора або суду.

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4М на строк до 05 червня 2017 року.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. Г. Макаренко