Ухвала суду № 68658341, 30.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" серпня 2017 р. м. Київ К/800/2980/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Калашнікової О.В.,

Шведа Е.Ю.,

секретар судового засідання Коцюрби В.М.,

за участю:

представника позивача Гладуна А.І.,

представника відповідача Білоус Т.А.,

представника третьої особи-1 Башарова В.Є.,

представника третьої особи-2 Гладишенко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова група" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Кепітал Менеджмент", Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - Третя особа 2), Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - Третя особа 3) про визнання протиправними дії та рішення Відповідача щодо визнання нікчемним Договору про відступлення прав вимоги від 12.09.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», яке діяло від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта - венчурні проекти»; скасування рішення Відповідача про визнання нікчемним Договору про відступлення прав вимоги від 12.09.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», яке діяло від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта - венчурні проекти».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору про відступлення прав вимоги від 12.09.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта - венчурні проекти». Визнано протиправними та скасовано рішення (у формі повідомлення про нікчемність правочинів від 22.07.2015) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним Договору про відступлення прав вимоги від 12.09.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта - венчурні проекти».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта банк" Кадиров Владислав Володимирович подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у позові.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено, 12.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами-адміністратор пенсійних фондів «Дельта Капітал» (в подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент») (Новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги.

Пунктом 1.1. вказаного договору, з врахуванням змін внесених додатковим договором № 1 від 22.12.2014 року, Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» право вимоги виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Всього загальна сума вимог, які відступлені за договором, складала 53741706,99 грн.

Згідно п.1.4. договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 року, сторони домовилися, що ціна відступлення права вимоги за Основним договором, що підлягає сплаті Новим кредитором на користь Первісного кредитора, становить 58129954,99 грн.

Пунктом 1.5. вказаного договору сторони погодили термін оплати ціни відступлення - не пізніше 01.03.2015 року.

12 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» сплатило на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» 58 129 954,99 грн, що підтверджено платіжним дорученням №12.

Пунктом 5.2 договору про відступлення права вимоги від 12.09.2014 року, договір набирає чинності, а у його сторін виникають взаємні права та обов'язки, передбачені договором, виключно на наступний день після настання відкладальної обставини - відсутність добровільного повного погашення боржником - Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 року в строк до 11.02.2015 року включно.

Настання вказаної обставини підтверджено листом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» №18.1-65/1 від 12.02.2015 року.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги від 12.09.2014 року набрав чинності 12.02.2015 року.

12 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та Позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №8/2-VP.

Пунктами 1.1, 1.3, 2.3 вказаного договору передбачено, що Позивач повністю замінює Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» у договорі кредитної лінії №ВКЛ-2007072/1 від 27 грудня 2013 року та до Позивача перейшли всі права вимоги за договором кредитної лінії №ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 року в повному обсязі і на умовах, що передбачені договором, включаючи права вимоги до позичальника - Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» по поверненню отриманого кредиту, сплати процентів, комісій, штрафів пені тощо.

Матеріально правовий інтерес Позивача в межах спірних правовідносин полягає в тому, що в ланцюгу: «Дельта Банк» - «Укрспирт» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Правнича консалтингова група», Позивач є останнім вигодонабувачем по праву вимоги до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення №51 про запровадження з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020, МФО: 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідачем на адресу Третьої особи 2 направлено повідомлення № 5597 від 22 липня 2015 року про нікчемність правочинів, в якому повідомлено про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 12 вересня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що від Третьої особи 2 вимагається негайно повернути всі отримані нею, згідно з умовами нікчемного правочину, оригінали документів (кредитні договори, договори забезпечення, всі інші документи).

Не погоджуючись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до суду, оскільки визнання нікчемним договору про відступлення права вимоги від 12 вересня 2014 року, прямо впливає на інтереси Позивача, як особи, яка набула права вимоги від Третьої особи 2 до Третьої особи 3.

Положеннями статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Припинення здійснення операцій застосовується до правочину (у тому числі договору), визначеного у цій частині, якщо він укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.

Згідно ст.54 Закону рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що Відповідач серед підстав, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності договорів, у повідомленні від 22 липня 2015 року №5597 перерахував наступні підстави, не вказавши в чому безпосередньо вони виявились відносно договору відступлення від 12 вересня 2014 року, а саме: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 3) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 4) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

В обґрунтування прийнятих рішень суди попередніх інстанцій вказали, що Відповідачем необґрунтовано та безпідставно прийнято рішення про те, що договір відступлення права вимоги від 12 вересня 2014 року є нікчемним.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими без повного з'ясування усіх обставин справи та без перевірки доводів усіх осіб, що беруть участь у справі.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову Уповноважена особа Фонду посилалась, зокрема, і на наявність обмежень, встановлених постановою Правління НБУ № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних та Наказом АТ «Дельта Банк» № 2650 від 03.11.2014 року «Щодо стабілізації діяльності банку».

Оскільки вказані документи становлять банківську таємницю, Уповноважена особа Фонду заявляла клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, у якому можливе дослідження документів, що становлять банківську таємницю.

Проте, вказані клопотання судом не розглянуті, відповідно, постанова Правління НБУ № 692/БТ «Про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії проблемних та Наказ АТ «Дельта Банк» № 2650 від 03.11.2014 року «Щодо стабілізації діяльності банку» не витребувані та не досліджені.

Відтак, не всі доводи відповідача перевірені на предмет їх обґрунтованості.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався. В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

За змістом висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та не перевірено усі доводи осіб, що беруть участь у справі.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: