Ухвала суду № 68656921, 05.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/8601/17 Головуючий у 1-й інстанції: Плахотнюк К.Г. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Саприкіної І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію відповідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, яка складається з: посадового окладу, премії, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг та інших надбавок за 24 календарні місяці роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади та зразкове виконання трудових обов'язків, індексації відповідно до довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» виданої Державною службою Статистики України 28 березня 2017 року № 19\1-27\84-17, починаючи з 29 березня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 перебуває на обліку та з грудня 2005 року одержує в управлінні Пенсійного фонду України пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

29 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок та виплату їй пенсії державного службовця в розмірі 90 % від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад, премії, надбавку за вислугу років, надбавку за ранг та інші надбавки, а також матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної служби, зразкове виконання трудових обов'язків та індексацію.

07 квітня 2017 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом № 21683/05 повідомило ОСОБА_3 про відмову у перерахунку пенсії з тих підстав, що з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року скасовано статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10, 12 цього розділу. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року.

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом ч. 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку пенсії позивача складові заробітної плати враховано не повністю, а саме не було враховано графу «Інші виплати», що складається із суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» - державним службовцям можуть встановлюватись надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» - у межах затвердженого фонду оплати праці працівникам можуть надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової допомоги державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків» - грошова допомога - сума, яка згідно з пунктом 4 цього порядку включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань та винагорода за вислугу років входять до структури заробітної плати державного службовця.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класичний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Законом України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати, крім основної і додаткової, входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З матеріалів справи вбачається, що на отриману позивачем матеріальну допомогу нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених законодавчих норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача, перерахунок розміру пенсії є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Крім того, доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у випадку, коли здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.

Таким чином, необґрунтованою є відмова відповідача в перерахунку пенсії позивачу, оскільки такий перерахунок повинен здійснюватися з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві і - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н.М.

Саприкіна І.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Саприкіна І.В.