Постанова № 6865602, 11.11.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р.

10 год.10 хв.Справа № 2-а-12300/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Головчук Ю.І.,

за участю:

представника позивача - Литоши В.О., Софянік І.П.,

представників відповідача - Пасічніченко Т.В., Шевченко О.А., Гарькавої Г.Г.,

Мухи С.О.,

прокурора - Мяло Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго"

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання частково нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (далі – позивач абоВАТ) звернулося з адміністративними позовами до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач або ДПІ) про визнання частково нечинним податкового повідомлення – рішення за №000204301/3 від 10.09.2009 р. та визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000692301/3 від 10.09.2009 року.

Спірні податкові повідомлення – рішення складено на підставі акту планової перевірки ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» від 28.01.2009 р. № 336/23-5/05396638 та апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов’язань.

Дані справи ухвалою суду були об’єднані в одне провадження для їх спільного розгляду та вирішення, оскільки вони пов’язані між собою.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Суду пояснили, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 00002042301/3 від 10.09.2009 р. позивачу збільшено податкове зобов’язання з податку на прибуток на 51179239 грн. 40 коп., у тому числі за основним платежем на 27396627 грн. та за штрафними санкціями на 23782612 грн. 40 коп., а відповідно до податкового повідомлення рішення № 000692301/3 від 10.09.2009 р., позивачу збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на 32852451 грн. 70 коп., у тому числі за основним платежем на 21901 634 грн. 47 коп. та штрафними санкціями в розмірі 10950817 грн. 23 коп. Зазначені податкові повідомлення – рішення прийняті на підставі акту перевірки від 28.01.2009 р. Позивач не погоджується з висновками ДПІ про неправомірне віднесення до складу валових витрат на придбання труб – відвідників, сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки на загальну суму 109508369 грн. 27 коп., також, позивач не погоджується з тим, що ним неправомірно віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість при придбанні труб – відвідників, сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки на загальну суму 22 897 062 грн. 27 коп. Позивач стверджує, що зазначені товари використовувались у його власній господарський діяльності тобто придбані ним для подальшої реалізації, а дохід від продажу цих товарів і нарахований податок на додану вартість включений ним до складу податкових зобов’язань та включено до складу валового доходу при складанні декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили. Суду пояснили, що позивач не мав право відносити до складу валових витрат витрати на придбання труб – відвідників, сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, оскільки ці витрати не пов’язані з веденням його господарської діяльності. Так як, головні види діяльності позивача підпадають під режим ліцензування то він мав право придбавати та відносити до валових витрат та до складу податкового кредиту ПДВ тільки ті матеріальні цінності на які він мав ліцензії.

Прокурор проти позову заперечила, просила у задоволенні вимог відмовити, позицію ДПІ у м. Херсоні підтримала повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статутних документів ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» головними видами діяльності позивача були передача електроенергії, розподілення та постачання електроенергії, інші монтажні роботи, інші види оптової торгівлі, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання, освіта дорослих та інші види освіти.

Законом України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. №575/97-ВР передбачено, що державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб’єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. №1778-ІІІ, суб’єкт господарювання зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Контроль за додержанням ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за наявністю ліцензії у суб’єктів господарювання здійснюють органи виконавчої влади, на які згідно із законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій, шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов’язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

Відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифами, затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) від 13.06.1996 р. №15/1 та умов та правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами», затвердженими Постановою НКРЕ від 13.06.1996 р. №15, ліцензіат не повинен займатися іншими видами діяльності, якщо вони перешкоджають або можуть перешкоджати належному виконанню ним ліцензованої діяльності. Вимоги щодо здійснення ліцензіатом інших, крім ліцензованого, видів діяльності встановлюється НКРЕ, ліцензіат зобов’язаний повідомити НКРЕ про здійснення інших видів діяльності та надати гарантії уникнення можливого ризику для ліцензованої діяльності.

Відповідно до Порядку розгляду НКРЕ, питання обмеження ліцензіата з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та або з постачання електричної енергії за регульованими тарифами у здійсненні іншого, крім ліцензованого виду діяльності, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.07.2002 р. № 778, зареєстровано в міністерстві юстиції України 02.08.2002 р. за №627/6915 ліцензіат, який має наміри здійснювати інший , крім ліцензованого вид діяльності, не пізніше ніж за місяць до очікуваного початку здійснення іншого, крім ліцензованого виду діяльності подає до НКРЕ необхідні документи. Рішення НКРЕ щодо здійснення ліцензіатом іншого, крім ліцензованого, виду діяльності приймається та оформлюється у терміни і порядку, визначені регламентом НКРЕ. У рішенні вказуються результати розгляду заяви (надано згоду, відмовлено в наданні згоди), наводяться мотиви рішення. Копія рішення направляється ліцензіату рекомендованим листом протягом 5 календарних днів після оформлення рішення.

Таким чином, позивач для отримання права займатися іншими видами діяльності ніж постачання електроенергії зобов’язаний отримати на це дозвіл від національної комісії регулювання електроенергетики України, питання контролю дотримання встановленого порядку здійснення цього виду діяльності енергопостачальними копіями є виключною компетенцією Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Відповідно до Закону України " Про Державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Виходячи із зазначеного, рішення про стягнення штрафів та анулювання ліцензій приймаються органом на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій, а саме на НКРЕ.

Відповідно до Акту перевірки дотримання ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов від 18.07.2008 р. №9, проведеної Херсонським територіальним представництвом НКРЕ, порушень п. 2.6. Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та п. 2.6. Ліцензійних умов з передачі електроенергії в частині повідомлення НКРЕ про здійснення інших видів діяльності та надання гарантії уникнення можливого ризику для ліцензованої діяльності встановлено, що ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» виконало вимоги постанови НКРЕ від 05.06.2008 р. №676 та листом від 25.06.2008 р. надало заяву до НКРЕ про встановлення вимог щодо провадження інших, крім ліцензованого видів господарської діяльності, у тому числі і «оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва та інших вітчизняних і закордонних виробників».

Також, Херсонським територіальним представництвом НКРЕ було проведено планову перевірку дотримання ліцензіатом ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» законодавства про електроенергетику та Ліцензійних умов за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. За результатами даної перевірки було складено акт №3 від 03.04.2009 р., яким порушень п. 2.6 Умов та Правил №15/1, та Умов та Правил №15 від 13.06.1996 р. не виявлено, жодних обставин які б заважали ліцензованій діяльності позивача, або створювали можливий ризик для ліцензованої діяльності, встановлено не було, зауваження з боку НКРЕ по даному питанню відсутні.

Крім того, відповідно до листа НКРЕ України №1394/08/17-09 від 03.03.2009 р. «Щодо встановлення вимог при провадженні інших, крім ліцензованих, видів діяльності», який адресований до ДПА України, Національна комісія регулювання електроенергетики чітко зазначила, що НКРЕ не має правових підстав для встановлення вимог до ліцензіатів при провадженні ними зовнішньоекономічної діяльності.

За перевірений період, відповідно до акту від 28.01.2009 р., позивач отримував доходи від зайняття іншої ніж ліцензованою підприємницькою діяльністю. Отримані доходи від цієї діяльності позивачем було включено до складу валових доходів при складанні декларації з податку на прибуток та до складу податкових зобов’язань при складанні декларації з податку на додану вартість. Зазначене підтверджено відповідачем при проведенні перевірки і тим самим відповідач підтвердив, що позивач отримував доходи від декількох видів підприємницької діяльності.

За п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94- ВР господарська діяльність – будь – яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Суд вважає, що головним критерієм віднесення діяльності платника податків, у розумінні Закону України №334/94- ВР до господарської є здійснення цієї діяльності з метою отримання доходу. Ведення цієї діяльності з порушенням ліцензійного законодавства України не може свідчити, що ця діяльність не є господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94 – ВР, валові витрати виробництва та обігу ( далі – валові витрати) – сума будь – яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послу), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, економічний зміст валових витрат пов’язаний з використанням придбаних товарів (робіт, послуг) для подальшого використання у оподатковуваних операціях.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 334, валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за межами.

У позивача валовий дохід включає в себе доходи отримані ним від ведення ліцензійної та іншої діяльності.

Відповідно до Закону України №168/97-ВР податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

У позивача податкові зобов’язання включають в себе податок на додану вартість отриманий ним від ведення ліцензійної та іншої діяльності.

Відповідно до Закону України № 168/97 – ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, суд вважає, що позивач при реалізації покупних товарів отримував доходи від ведення господарської діяльності, а понесені ним витрати у зв’язку з веденням цієї діяльності підлягають включенню до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 2008р. – 2009 р., а понесені витрати по сплаті податку на додану вартість підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит формується на підставі належним чином оформлених податкових накладних по операціям, дозволеним для формування цього податкового кредиту.

За актом перевірки відповідачем не надано зауважень щодо оформлення податкових накладних і тому суд вважає, що позивач підтвердив сформований податковий кредит належним чином складеними податковими накладними.

Таким чином, суд погоджується з вимогами позивача, що відповідачем безпідставно позивачу збільшено податкове зобов’язання з податку на прибуток на 51149947 грн. 03 коп., та збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на 32852451 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання частково нечинним податкового повідомлення - рішення за № 0002042301/3 від 10.09.2009 р. та визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000692301/3 від 10.09.2009 року - задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні за № 0002042301/3 від 10.09.2009 р. в частині визначення ВАТ ЕК "Херсонобленерго" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27 377 098 грн. 75 коп. та штрафних санкцій в сумі 23772 848 грн. 28 коп.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні за № 0000692301/3 від 10.09.2009 р. про донарахування ВАТ ЕК "Херсонобленерго" податку на додану вартість в розмірі 21901634грн. 47 коп. та штрафних санкцій в сумі 10950817 грн. 23 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 листопада 2009 р..

Суддя Попов В.Ф.