Постанова № 68655505, 31.08.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/154/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання - Лященку А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі за текстом - Відповідач 1), Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі за текстом - Відповідач 2) після уточнення позовних вимог просив:

- стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь Позивача невиплачене на день звільнення грошове забезпечення (заробітну плату) за період з 05.11.2015 по 06.11.2015 у сумі 313,60 грн (середньоденний заробіток ) за кожен день, у розмірі 627,20 грн.;

- стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь Позивача невиплачену частину одноразового грошового забезпечення при звільнені відповідно ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 41 754,94 грн;

- стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь Позивача невиплачену компенсацію за невикористану чергову відпустку у кількості 30 діб за 2014 рік у сумі 6137,60 грн та за невикористану чергову відпустку за 2015 рік у сумі 8183,40 грн;

- стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь Позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного грошового забезпечення за кожен календарний день у сумі 204,50 грн, розмір якого станом на 24.05.2017 становить 108 794 грн.

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії розрахувати помісячно та надати ОСОБА_1 довідку згідно додатку 2 до Інструкції про грошове забезпечення у період з 16.04.2015 по 31.10.2015, де урахувати середньомісячне грошове забезпечення 6137,6 грн, яке складається: з посадового окладу - 650,00 грн, окладу за спеціальним званням підполковник міліції - 130,00 грн, 30% надбавки за вислугу років - 234,00 грн, 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 507,00 грн, премії - 4616,60 грн (згідно наказу №499 від 31.12.2007 та постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294) та довідку про грошове забезпечення у період служби у Кремінському районному відділі ГУМВС у Луганській області у період з 07.04.2015 по 16.04.2015 та за час служби у Краснодонському МВ ГУМВС України у Луганській області з 15.04.2014 по 30.06.2014.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою Луганського окружного суду від 04.11.2015 по адміністративній справі № 812/584/15 його поновлено на посаді, стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 42 963,20 грн. по день винесення рішення (4 листопада 2015), визначивши при цьому середньомісячний заробіток у розмірі 6 137,60 грн., середньоденний заробіток у розмірі 313,60 грн. При цьому суд при обрахунку середньоденного заробітку у розмірі 313,60 грн. виходив з розміру його грошового забезпечення за лютий та березень 2015 року згідно довідки ГУМВС України у Луганській області №9/3 -1310 від 16.10.2015, де грошове забезпечення за лютий 2015 складало 6715,47 грн., за березень 2015 - 6455,91грн., разом - 13 171,38 грн., тобто у вказаний середньоденний заробіток враховано всі складові грошового забезпечення, які на той час виплачувалися.

01 березня 2016 року Донецький апеляційний адміністративний суд постанову Луганського окружного адміністративного суду залишив без змін, у зв'язку з чим, відповідач тільки тоді видав наказ № 5 від 23.03.2016 про звільнення його заднім числом 6 листопада 2015 року у зв'язку зі скороченням штатів, та виплатив грошове забезпечення за час вимушеного прогулу згідно постанови суду до 4 листопада 2015 року включно, при цьому виконав постанову суду частково, так як наказ про поновлення на службі 5 та 6 листопада 2015 року та нарахування за ці дні грошового забезпечення не виніс, трудову книжку при звільнені позивачу не видав, та залишив без розрахунку заробіток за два дні (5,6 листопада 2015) у сумі 313,60 грн (середньоденний заробіток ) за кожен день.

Після проходження медичного обстеження 01.09.2016 військово-лікарською комісією позивача було визнано непридатним до військової служби, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, і встановлена 3-тя група інвалідності. Після чого відповідачем винесено наказ № 21о/с від 18.11.2016 про часткову зміну наказу № 5 від 23.03.2017 в частині «вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за п.64 «6» (через хворобу) 06.11.2015, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 03 місяця 16 днів». У зв'язку з чим позивач почав готувати документи для оформлення пенсії, і виникла потреба витребувати довідки для пенсійного фонду про грошове забезпечення у період за останні 24 місяця його служби в органах внутрішніх справ, але відповідач на даний час відмовляється видавати йому довідку про грошове забезпечення помісячно згідно додатку 2 до Інструкції про організацію з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби , та членам їх сімей (далі Інструкція) з 16.04.2015 по 31.10.2015 (виплата грошового забезпечення за час вимушеного прогулу), де враховуючи середньомісячне грошове забезпечення, яке було встановлено судом 6137,6 грн., може складатися (згідно грошового атестату №1 від 12.01.2017): з посадового окладу - 650,00 грн., окладу за спеціальним званням підполковник міліції - 130,00 грн., 30% надбавки за вислугу років - 234,00 грн., 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 507,00 грн, премія - 4616,6грн. (згідно наказу №499 від 31.12.2007 та постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294). Також відповідач не видає довідку про грошове забезпечення позивача у період служби у Кремінському РВ ГУМВС у період з 07.04.2015 по 16.04.2015 та за час служби у Краснодонському МВ ГУМВС України у Луганській області (тимчасово окупована територія) з 15.04.2014 по 30.06.2014.

Крім зазначеного, відповідач не розрахувався щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 55 238,40 грн., яка встановлюється згідно такого розрахунку: 6137,60 грн. (середньомісячне грошове забезпечення) х18 (повні календарні роки служби) х 50% = 55 238,40 грн. Лише 12.05.2017 позивачу перераховано відповідачем частину одноразової грошової допомоги у розмірі 13 483,66 грн.

Позивачем за період служби 2014-2015 роки в повному обсязі не була використана чергова відпустка. Згідно Постанови КМУ №114 від 29.07.1991 про затвердження «Положення проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» відпустка працівників міліції які мають вислугу років від 15 до 20 років складає - 40 діб щорічно. Залишок чергової відпустки за 2014 рік складає 30 діб (згідно довідки наданої відповідачем № 156/111/22-2016 від 10.06.2016 знаходився у відпустці лише 10 діб з 17.12.2014 по 26.12.2014 замість 40 діб ). У 2015 році позивач взагалі не використав чергову відпустку (згідно п.14 грошового атестата №5/1 станом на 14.04.2015 року відпустка за 2015 рік не використана). При звільнені зі служби відповідач не розрахувався з ним за невикористану чергову відпустку, а саме: не виплатив компенсацію за залишок 30 днів у 2014 році у сумі 6137,6 грн (виходячи з календарних днів), та за чергову відпустку у 2015 році 8183,40 грн. згідно розрахунку: 6137,6 / 30 (середньо календарні дні року) = 204,50 грн.( за один день) х 40 (кількість днів відпустки).

Отримання заробітної плати є конституційним правом, яке на протязі тривалого часу порушується відповідачем. Станом на 24.05.2017 термін не сплати грошового забезпечення буде складати 532 дня, а сума за весь час затримки розрахунку становитиме 108 794 грн., яка встановлюється згідно такого розрахунку: 532 х 204,5 грн.

Позивач просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

04.11.2015 Луганський окружний адміністративний суд визнав протиправним звільнення позивача з ОВС, яке відбулось 16.04.2015 у зв'язку з чим, згодом були внесені зміни до наказу про звільнення позивача і останній був поновлений на посаді 04.11.2016 та звільнений наказом ГУМВСУ у Луганській області 06.11.2015, у зв'язку зі скороченням штату. При звільнені з позивачеві не був здійснений повний розрахунок, тобто не сплачені кошти з заробітної плати за період з 04.11.2015 по 06.11.2015, одноразової допомоги при звільненні та компенсації за не використані відпустки за 2014 та 2015 роки, а також середній заробіток у відповідності до ст. 117 КЗпП України у зв'язку з порушенням строків розрахунку при звільненні.

В свою чергу зазначає, що наказом ГУМВСУ у Луганській області № 5 о/с від 23.03.2016 був відмінений наказ ГУМВСУ у Луганській області від 16.04.2015 № 130 о/с в частині звільнення за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни), підполковника міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ ГУМВСУ у Луганській області.

Підставою вказаних змін були вчинені на підставі постанови Луганського окружного адміністративного суд від 04.11.2015 по справі № 812/584/15 та ухали Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016.

Крім того, вказаним наказом, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ було звільнено, з 06.11.2015 у запас ЗСУ за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), підполковника міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ ГУМВСУ у Луганської області.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Відповідальність за порушення строків передбачених ст. 116 КЗпП України передбачена ст. 117 КЗпП України, в якій сказано що, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому хочемо звернути особливу увагу суду, що відповідальність, відповідно ст. 117 КЗпП України, настає тільки у разі наявності вини власника або уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про міліцію» фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Згідно зі ст. 4 «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Таким чином, фінансування фонду оплати праці співробітників ГУМВСУ у Луганській області та його територіальних підрозділів у період до 31.12.2015 відбувалося на підставі та у розмірах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Відповідно до ст. 3 БК України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Згідно зі ст. 57 БК України не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

На підставі викладеного зазначає, що будь яке бюджетне фінансування на 2015 р. ГУМВСУ у Луганській області було припинено 31.12.2015.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, юридична особа публічного права Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області - ліквідується.

На підставі вказаної постанови та наказу МВС України від 30.10.2015 № 1325 «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Луганській області», у свою чергу, ГУМВСУ у Луганській області видало наказ (зі змінами) №2765 від 04.11.2015 «Про затвердження персонального складу ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області». Яким була створена ліквідаційна комісія ГУМВСУ у Луганській області та затверджений персональний склад вказаної ліквідаційної комісії.

В свою чергу, ліквідаційною комісією ГУМВСУ у Луганській області, на початок 2016 року на підставі наявних фінансових зобов'язань, був складений та затверджений ліквідаційний баланс, який фінансувався на підставі Закону України «Про держаний бюджет України на 2016 рік».

Право на отримання грошового забезпечення за період з 04.11.2015 по 06.11.2015, грошової допомоги при звільненні у позивача виникло на підставі наказу ГУМВСУ у Луганській області від 23.03.2016 № 5 о/с, тобто після закінчення бюджетного періоду на 2015 р., в свою чергу вказані платежі не були включені до ліквідаційного балансу на 2016 р. у зв'язку з відсутністю на час складання ліквідаційного балансу ГУМВСУ будь-якої заборгованості перед позивачем.

В свою чергу, ч.1 ст. 23 БК України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Частиною 11 вказаної статті передбачено, що забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Таким чином, відповідач на час виникнення кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 не мав будь яких законних підстав на сплату грошового забезпечення за період з 04.11.2015 по 06.11.2015, одноразової допомоги при звільненні та інших платежів.

Також відповідно до абзацу 1 п. 1.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. №499 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за №205/14896 (далі Інструкція) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (п.1.12 Інструкції).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Отже, спеціальним законодавством, яке розповсюджується на спірні правовідносини не передбачено право звільненого працівника міліції на середній заробіток за весь час затримки по день фактичної виплати грошових коштів при звільненні згідно ст. 117 КЗпП України. Тобто, законодавець спеціальним законодавством визначив порядок та умови проходження служби працівником міліції, зокрема, умови оплати праці та соціальні гарантії, які суттєво відрізняються від тих, що закріплені в КЗпП України.

Крім того, відповідачем було нараховане до сплати позивачеві грошове забезпечення за період з 04.11.2015 по 06.11.2015 у розмірі 101,40 грн. та одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 13689,00 грн. Позивачу надавалась зазначена інформація, відповідні листи Позивачем долучені до матеріалів справи.

Також ГУМВСУ у Луганській області звертає увагу суду, що як вже зазначалось відповідно до п. 1.6. Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Тобто, виплата грошового забезпечення здійснювалась відповідно до кошторису Кремінського РВ ГУМВСУ у Луганській області, який в свою чергу відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР - 08670817) є самостійною юридичною особою.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів та оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно із пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".

Згідно з вимогами статті 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Луганській області, Кремінського РВ УМВС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України у Луганській області від 16 квітня 2015 року №130 о/с «По особовому складу» про звільнення з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за п. 64 «Є» підполковника міліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ УМВС України у Луганській області з 16 квітня 2015 року. Поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського РВ УМВС України у Луганській області з 17 квітня 2015 року. Стягнуто з Кремінського РВ УМВС України у Луганській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2015 року по 04 листопада 2015 року у розмірі 42 963,20 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. У задоволені решти позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 36,54 грн. Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 6 137 грн. 60 коп. (а.с.10-14).

Згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року у справі №812/584/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Кремінського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення залишено без змін (а.с.6-9). Відповідно до витягу з наказу за підписом голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області від 23.03.2016 за № 5 о/с на підставі заяви про виконання рішення суду та поновлення на посаді адвоката ОСОБА_2 від 18.03.2016, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 № 812/584/15, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 № 812/584/15 відмінений наказ ГУМВСУ від 16.04.2015 № 130 о/с в частині звільнення за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області.

Згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) підполковника міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області (а.с.72).

Відповідно до витягу з наказу за підписом голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області від 18.11.2016 за № 21 о/с на підставі листа члена ліквідаційної комісії Кремінського РВ ГУМВС, свідоцтва про хворобу від 01.09.2016 № 131, виданого військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по луганській області», розрахунку вислуги років на пенсію частково змінений пункт наказу ГУМВСУ України у Луганській області від 23.03.2016 №5 о/с: підполковника міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за п. 64 «б» (через хворобу), 06.11.2015, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 03 місяці 16 днів (а.с.73).

Відповідно до грошового атестату № 5/1 позивачем відпустка за 2015 рік не використана (а.с.70).

Згідно листа від 10.06.2016 за підписом заступника начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ЛК ГУМВС України у Луганській області Позивач відповідно до наказу ГУМВСУ від 12.12.2014 № 424 знаходився у відпустці з 17.12.2014 по 26.12.2014 та згідно цього наказу отримав матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 6525,75 грн. Ніякої іншої інформації стосовно не використаної Позивачем відпустки в УФЗБО ГУМВСУ не значиться, тому нарахувати та сплатити компенсацію за невикоритану в році звільнення відпустки підстав немає.

Для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» необхідно встановити календарну вислугу років в наказі при звільненні. Тому зазначена допомога буде нарахована після підтвердження Вашої вислуги років для нарахування одноразової вихідної допомоги при звільненні (а.с.69).

Частиною 2 статті 14 КАС Укаїни визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (частина 1).

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст. 255 КАС).

Як встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 по адміністративній справі № 812/584/15 ОСОБА_1 поновлено на посаді, стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 42 963,20 грн. по день винесення рішення (4 листопада 2015), визначивши при цьому середньомісячний заробіток у розмірі 6 137,60 грн., середньоденний заробіток у розмірі 313,60 грн. При цьому суд при обрахунку середньоденного заробітку у розмірі 313,60 грн. виходив з розміру його грошового забезпечення за лютий та березень 2015 року згідно довідки ГУМВС України у Луганській області №9/3 -1310 від 16.10.2015, де грошове забезпечення за лютий 2015 складало 6715,47 грн., за березень 2015 - 6455,91грн., разом - 13 171,38 грн., тобто у вказаний середньоденний заробіток враховано всі складові грошового забезпечення, які на той час виплачувалися.

Таким чином, доводи позивача про застосування зазначених вище сум при виконанні положень ст. 9 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є обґрунтованими та підтверджені документально.

Оскільки відповідно до наказу ЛК ГУМВСУ у Луганській області № 21 о/с від 18.11.2016 позивач має вислу років на день звільнення у календарному обчисленні 18 років 03 місяці 16 днів, його розрахунок є вірним та повинен складати: 6 137,60 грн. х 18 х 50 % = 55238,40 грн.

З урахуванням виплаченої позивачу суми в розмірі 13483,66 грн. (а.с.159) на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 41 754,74 грн.

Оскільки відповідно до наказу ЛК ГУМВСУ у Луганській області № 21 о/с від 18.11.2016 позивач звільнений з органів внутрішніх справ з 06.11.2015, а згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду розрахунок був проведений по 04.11.2015, також підлягають задоволенню вимоги про стягнення сум у розмірі 627,2 грн. з розрахунку 313,6 грн. х 2 дні. При цьому відповідачами не надано належних доказів (платіжних доручень) виплати позивачу сум в розмірі 101,40 грн. як оплата вимушеного прогулу.

Як встановлено матеріалами справи, позивач у 2015 році відпустку не використав (а.с.70).

Також встановлено, що позивач був звільнений 06.11.2015.

Пунктом 51 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ визначено, що тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу: менше 10 років - 30 діб щорічно; від 10 до 15 років - 35 діб щорічно; від 15 до 20 років - 40 діб щорічно; від 20 років і більше - 45 діб щорічно.

Оскільки позивач мав 18 років вислугу, йому у 2015 році повинна була визначена відпустка тривалістю 40 діб.

У зв'язку з чим розрахунок позивача суми компенсації за невикористану відпустку у 2015 році в розмірі 8183,4 є вірним та обґрунтованим, оскільки відповідає положенням п. 1.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС від 31.12.2007 № 499 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 205/14896, чинної станом на дату звільнення позивача 18.11.2016 (втрата чинності - з 13.12.2016)

Вимоги позивача про стягнення сум компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства. Оскільки роком звільнення позивача є 2015 рік, а не 2014, заявлені в цій частині вимоги є нормативно не обґрунтованими. Зазначений висновок суду першої інстанції підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 по справі 21-413а14.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2015 по день фактичного розрахунку відповідно до положень ст. 117 Кодексу законів про працю України не підлягають задоволенню, оскільки абзацом 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» визначено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Отже, спеціальним законодавством, під дію якого підпадають спірні правовідносини, не передбачене право звільненого працівника міліції на середній заробіток за весь час затримки по день фактичної виплати грошових коштів при звільненні відповідно до положень ст. 117 КЗпП України.

З урахуванням обов'язковості постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 по справі № 812/584/15, прийнятої відносно ОСОБА_1, встановленням факту вимушеного прогулу та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії розрахувати помісячно та надати ОСОБА_1 довідку згідно додатку 2 до Інструкції про грошове забезпечення у період з 16.04.2015 по 31.10.2015, де урахувати середньомісячне грошове забезпечення 6137,6 грн, яке складається: з посадового окладу - 650,00 грн, окладу за спеціальним званням підполковник міліції - 130,00 грн, 30% надбавки за вислугу років - 234,00 грн, 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 507,00 грн, премії - 4616,60грн. (згідно наказу №499 від 31.12.2007 та постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294) та довідку про грошове забезпечення у період служби у Кремінському районному відділі ГУМВС у Луганській області у період з 07.04.2015 по 16.04.2015 також підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії надати ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення у період служби у Краснодонському МВ ГУМВС України у Луганській області з 15.04.2014 по 30.06.2014 не підлягають задоволенню, оскільки на час прийняття рішення м. Краснодон Луганської області знаходиться на території, тимчасово не підконтрольній українській владі, як наслідок, відсутні належні документи, які б могли бути витребувані судом.

Посилання відповідача як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог на те, що право на отримання заявлених грошових виплат у позивача виникло на підставі наказу ГУМВСУ у Луганській області від 23.03.2016 № 5 о/с, тобто після закінчення бюджетного періоду на 2015 р., в свою чергу вказані платежі не були включені до ліквідаційного балансу на 2016 р. у зв'язку з відсутністю на час складання ліквідаційного балансу ГУМВСУ будь-якої заборгованості перед позивачем, є незмістовними, оскільки про наявність чинної постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 по справі № 812/584/15, прийнятої відносно ОСОБА_1, відповідач дізнався після набрання чинності ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду, якою вказану постанову Луганського окружного адміністративного суду залишив без змін, тобто 01 березня 2016 року. Як наслідок, відповідач мав можливість закласти відповідні кошти, які належить виплатити ОСОБА_1 згідно судового рішення, на наступний 2017 бюджетний рік. Однак, відповідачами не надано, а судом не виявлено доказів вчинення відповідних дій щодо забезпечення належного фінансування у 2017 році для виплат позивачу відповідних сум з урахуванням чинної постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670817, місцезнаходження: 92900, Луганська обл., Кремінський район, місто Кремінна, площа Кооперативна, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1) невиплачене на день звільнення грошове забезпечення (заробітну плату) за період з 05.11.2015 по 06.11.2015 у розмірі 627,20 грн (шістсот двадцять сім гривень 20 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670817, місцезнаходження: 92900, Луганська обл., Кремінський район, місто Кремінна, площа Кооперативна, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1) невиплачену частину одноразового грошового забезпечення при звільнені відповідно ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 41 754,74 грн (сорок одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири гривні 74 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Кремінського районного відділу ГУМВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670817, місцезнаходження: 92900, Луганська обл., Кремінський район, місто Кремінна, площа Кооперативна, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1) невиплачену компенсацію за невикористану чергову відпустку за 2015 рік у сумі 8183,40 грн (вісім тисяч сто вісімдесят три гривні 40 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії розрахувати помісячно та надати згідно додатку 2 до Інструкції про організацію з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям внутрішніх військ, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення у період з 16.04.2015 по 31.10.2015, де урахувати середньомісячне грошове забезпечення 6137,6 грн, яке складається: з посадового окладу - 650,00 грн, окладу за спеціальним званням підполковник міліції - 130,00 грн, 30% надбавки за вислугу років - 234,00 грн, 50% надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби - 507,00 грн, премії - 4616,60грн. (згідно наказу №499 від 31.12.2007 та постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294) та довідку про грошове забезпечення у період служби у Кремінському районному відділі ГУМВС у Луганській області у період з 07.04.2015 по 16.04.2015.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 05 вересня 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця