Постанова № 68655381, 08.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року 12:42Справа № 808/1410/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О. та представників

позивача: Ренгевич А.В.,

відповідача: Якименко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест»

до Відділення в Олександрівському районі м.Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, скасування акту камеральної перевірки та податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (далі - позивач або ТОВ «Авангард-Інвест»), звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення в Олександрівському районі м.Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Інспекція), в якому позивач просить суд (відповідно до уточнених позовних вимог, які надійшли на адресу суду 22.06.2017 за вх.№18115):

- визнати протиправними дії ЗОДПІ ГУ ДФС щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації ТОВ «Авангард-Інвест» з податку на додану вартість за грудень 2015 року та березень 2016 року, що оформлена актом №92/12-01/32692239 від 27.09.2016;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення відповідача №0001641200 від 07.10.2016, яким позивачу нараховано штраф в сумі 4249,80 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення відповідача №0004981200 від 22.12.2016, яким позивачу нараховано штраф в сумі 170,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.09.2016 відповідачем проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої був складений акт №92/12-01/32692239 від 27.09.2016 (далі - Акт перевірки). На підставі висновків Акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001641200 від 07.10.2016, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 4249,80 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004981200 від 22.12.2016, яким позивачу нараховано штраф у сумі 107,60 грн.

З вказаними податковими повідомленнями рішеннями позивач не погоджується, оскільки вважає, що:

- камеральна перевірка проведена відповідачем із порушенням граничного терміну її проведення, визначеного п. 200.10 ст. 200 ПК України

- перевірка проведена відповідачем із перевищенням повноважень, оскільки предметом камеральної перевірки не може бути питання своєчасності сплати податкового зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві (а.с 3-5, 41-42) та додаткових поясненнях до позову (а.с. 45-47).

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Вважає, що камеральна перевірка проведена відповідачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а осаржувані податкові повідомлення-рішення винесені законно та обґрунтовано. З урахуванням обставин викладених у запереченнях на адміністративний позов (вх.№22116 від 08.08.2017) просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 серпня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовою особою відповідача проведена камеральна перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. На підставі даної перевірки винесено Акт №92/12-01/32692239 від 27.09.2016, яким встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Суть порушень полягала в наступному.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податку, узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме:

- у розмірі 6633,00 грн. по податковій декларації за грудень 2015 року (реєстр. № 9273111788 від 16.01.2016), нараховані по строку сплати 30.01.2016, погашені платником 17.02.2016 шляхом подання уточнюючого розрахунку (реєстр. №9019016179 від 17.02.2016), тобто з затримкою на 18 календарних днів;

- у розмірі 35865 грн. по уточнюючому розрахунку за березень 2016 року (реєстр. №9066874721 від 28.04.2016), нараховані по строку сплати 28.04.2016, погашені платником 28.04.2016 у сумі 1670 грн. за рахунок переплати та 16.05.2016 у сумі 34195 грн., згідно з уточнюючим розрахунком (реєстр. №9078016935 від 16.05.2016), тобто з затримкою на 18 календарних днів;

- у розмірі 1670 грн. по податковій декларації за березень 2016 року (реєстр. №9059934596 від 19.04.2016), нараховані по строку сплати 30.04.2016, сплачені (погашені) платником 16.05.2016 у сумі 594 грн., згідно з уточнюючим розрахунком (реєстр. №9078016935 від 16.05.2016) з затримкою на 16 календарних днів, 18.05.2016 у сумі 372,49 грн. платіжним дорученням від 18.05.2016 №4343 з затримкою на 18 календарних днів, 19.05.2016 у сумі 86 грн. платіжним дорученням від 19.05.2016 №4358 з затримкою на 19 календарних днів, 26.05.2016 у сумі 617,51 грн. платіжним дорученням від 26.05.2016 №4393 з затримкою на 26 календарних днів.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001641200 від 07.10.2016, яким до ТОВ «Авангард-Інвест» застосовано штрафну санкцію у розмірі 4249,80 грн., згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (10 відсотків погашеної суми податкового боргу).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомлення - рішення №0001641200 від 07.10.2016 позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області №4409/10/08-01-10-01-13 від 16.12.2016 залишено без змін податкове повідомлення - рішення №0001641200 від 07.10.2016, а скаргу ТОВ «Авангард-Інвест» - без задоволення. Також збільшено на 107,60 грн. суму штрафних (фінансових) санкцій та зобов'язано відповідача скласти та направити ТОВ «Авангард-Інвест» окреме податкове повідомлення-рішення.

На підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у Запорізькій області відповідачем прийнято податкове повідомленні-рішення №0004981200 від 22.12.2016, яким позивачу нараховано штраф в сумі 170,60 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями №0001641200 від 07.10.2016 та №0004981200 від 22.12.2016 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

В той же час пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки є виключно податкова звітність платника податків. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки).

Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку (з методичної та арифметичної точки зору), що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, перебуває поза межами даної перевірки. Своєчасність же сплати податків та зборів, розмір яких визначено у тому числі у податковій звітності платника, є предметом виключно документальної перевірки.

Відповідач не мав права під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, а за результатами її здійснення виносити з цього питання будь-яке рішення.

Згідно складеного Акту перевірки від 27.09.2016 року, контролюючий орган проводив перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасності сплати ТОВ «Авангард-Інвест» узгодженої суми податкового зобов'язання, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входили до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій із проведення перевірки.

Суд звертає увагу сторін, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VІІІ пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.».

Цей Закон набрав чинності з 01 січня 2017 року.

Отже, на законодавчому рівні контролюючий орган наділений повноваженнями з перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання під час проведення камеральної перевірки, виключно з часу набранням чинності Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 та внесенням відповідних змін до ПК України.

З огляду на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, встановлення незаконності перевірки призводить і до незаконності прийнятого за її результатами рішення (відсутність правових наслідків перевірки).

Зважаючи на те, що судом встановлено відсутність правових підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, то відсутні правові наслідки такої перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є протиправними і підлягають скасуванню.

Водночас посилання позивача на порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки суд вважає необґрунтованим враховуючи наступне.

Податковий кодексу України встановлює строки проведення камеральних перевірок лише стосовно податкової звітності з податку на додану вартість (п.200.10 ст.200 ПК України).

У даному випадку проводилась перевірка не податкової звітності, а перевірка своєчасності сплати ТОВ «Авангард-Інвест» узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету, а отже застосування строків встановлених п.200.10 ст.200 ПК України є безпідставним.

За наведених обставин, позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо проведення камеральної перевірки, що оформлена актом №92/12-01/32692239 від 27.09.2016.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (Відділення у Олександрівському районі м. Запоріжжя) №0001641200 від 07.10.2016 та №0004981200 від 22.12.2016.

4. Судові витрати в сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко