Постанова № 68655380, 22.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року , о 15:55 годині,Справа № 808/3798/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Новікової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Кам'янсько-Дніпровське відділення),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс»,

на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Кам'яснько-Дніпровським відділенням Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 02.07.2016 ним було отримано податкові повідомлення-рішення форми «Ф», винесені Кам'янсько-Дніпровським відділенням Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, про визначення йому податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2016 рік на загальну суму 2196285,4 гривень. Він не погоджується із оскаржуваними рішеннями, оскільки вони безпідставні й такі, що не відповідають дійсним обставинам оренди земельних ділянок та сплати за них орендної плати.

24.12.2015 ним з метою ведення фермерського господарства було отримано право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 2070,9084 га, що розташовані на території Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Підставами набуття права оренди стали відповідні договори оренди, укладені з Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та зареєстровані в Єдиному реєстрі реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно 24.12.2015. Предметом зазначених договорів встановлено цільове призначення використання земельних ділянок - для ведення фермерського господарства. На виконання істотних умов укладених договорів, реалізовуючи надане законом право на ведення фермерського господарства, він на виділених земельних ділянках, відповідно до ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», 30.12.2015 створив та зареєстрував фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс». 22.02.2016 ФГ «Прогрес Агро Плюс» подало до Кам'янсько-Дніпровського відділення Енергодарської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, в якій задекларувало орендну плату по цим земельним ділянкам за 2016 рік в сумі 2152029 гривень. 06.05.2016 фФГ подало уточнюючу декларацію і збільшило суму по-даткових зобов'язань з орендної плати за 2016 рік, визначивши останню в розмірі 2199286,13 гривень із щомісячною сплатою по 183273,84 гривень. Позивач зазначає, що ФГ на час звернення його до суду сплачено орендної плати з орендованих земельних ділянок на суму 2026444,52 гривень.

Згідно розрахунку розміру орендної плати по договорам оренди, надісланого йому контролюючим органом разом з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, останнім, не зважаючи на сплату фермерським господарством орендної плати, відповідно до поданої податкової декларації, по вказаних земельних ділянках за 2016 рік, визначено йому грошовий обов'язок як фізичній особі сплатити орендну плату по зазначених вище земельних ділянках з того самого об'єкту оподаткування за той самий період. Приймаючи до уваги, що орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства використовує саме юридична особа - фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс», а він як його засновник здійснює діяльність на таких земельних ділянках тільки через створену ним юридичну особу (фермерське господарство), а не особисто, вважає рішення відповідача щодо визначення грошових зобов'язань з плати за землю помилковими та безпідставними.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.05.2017 (т. 2 а.с. 51-52), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Енергодарської ОДПІ форми «Ф», прийняті у відношенні ОСОБА_1, про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 2196285,4 гривень, а саме: №73-09 від 21.06.2016 на 62620,68 гривень; від 19.06.2016: №22921-13 на 93262,92 гривень; №22920-13 на 141608,01 гривень; №22924-13 на 145236,84 гривень; №22915-13 на 47256,86 гривень; №22922-13 на 182998,76 гривень; №22923-13 на 146722,23 гривень; №22909-13 на 67125,43 гривень; №22910-13 на 186345,73 гривень; №22911-13 на 146755,69 гривень; №22912-13 на 119732,71 гривень; №22913-13 на 167328,46 гривень; №22914-13 на 67864,68 гривень; №22916-13 на 182586,61 гривень; №22917-13 на 73081,81 гривень; №22918-13 на 88708, 04 гривень; №22919-13 на 190356,76 гривень, №22662-13 від 17.06.2016 на 89693,58 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує, просить його задо-вольнити, виходячи з викладених в ньому підстав. Також представником позивача надано до суду письмові пояснення, в яких вказує, що позивач вже мав судовий спір з аналогічних обставин, за результатами якого перша, апеляційна та касаційна інстанції ухвалили судові рішення на користь позивача. Окрім того, представник позивача посилається на судову практику Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвалу від 08.09.2015 у справі №821/4614/14.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях та додаткових запереченнях на уточнену позовну заяву. Зазначає, що відсутні підстави стверджувати, що обставини, встановлені судовим рішенням у справі №808/2591/16, на яку посилається позивач, не потребують доказування при розгляді даної справи, оскільки при розгляді вищевказаної справи не були враховані пояснення ГУ Держкомзему у Запорізькій області. Вказує, що за договорами оренди земельних ділянок орендарем є саме ОСОБА_1, тому саме він має бути платником орендної плати, а фермерське господарство не має правових відносин на земельні ділянки, які взяті в оренду позивачем. Щодо поданих фермерським господарством податкових декларацій, зазначає, що контролюючий орган не має законних підстав для відмови у прийнятті належним чином оформленої податкової декларації, а фермерське господарство має право звернутися до контролюючого органу з питань повернення помилково сплачених коштів. Окрім того, просить суд врахувати, що у випадку задоволення позову суд фактично дасть можливість позивачу ухилитися від сплати податків, узаконить оренду землі фермерським господарством та надасть можливість останньому через певний проміжок часу вимагати повернення сплачених коштів з бюджету. Наголошує, що договором оренди та ст. 288 Податкового кодексу України чітко визначено, що платником орендної плати є орендар. Вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, просить відмовити у позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс» - в судовому засіданні позов підтримує в повному обсязі. Надав суду письмові пояснення, що за своїм змістом кореспондують поясненням позивача. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області - в судовому засіданні позов не визнає та просить відмовити в позові, зазначивши в поясненнях, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа, яка уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Юридична особа - фермерське господарство - має право використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності, яка надана в оренду фізичній особі-засновнику юридичної особи для ведення фермерського господарства. ФГ може бути платником орендної плати тільки після приведення свого права землекористування у відповідність до діючого законодавства. Вказує, що позивач до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про внесення змін в частині визначення особи орендаря не звертався, станом на даний час орендарем за цими договорами є позивач.

Вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне: судом встановлено та наявними у справі доказами підтверджено, що 24.12.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (орендодавець) і ОСОБА_1 (орендар) було укладено договори оренди землі, відповідно до умов яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки:

1.кадастровий номер ділянки НОМЕР_1, загальною площею 172,3168 га,

2.кадастровий номер ділянки НОМЕР_2, загальною площею 63,2072 га

3.кадастровий номер ділянки НОМЕР_3, загальною площею 83,53 га,

4.кадастровий номер ділянки НОМЕР_4, загальною площею 157,5612 га,

5.кадастровий номер ділянки НОМЕР_5, загальною площею 179,2453 га,

6.кадастровий номер ділянки НОМЕР_6, загальною площею 171,9287 га,

7.кадастровий номер ділянки НОМЕР_7, загальною площею 84,458 га

8.кадастровий номер ділянки НОМЕР_8, загальною площею 68,8159 га,

9.кадастровий номер ділянки НОМЕР_9, загальною площею 112,7437 га,

10.кадастровий номер ділянки НОМЕР_10, площею 138,1893 га,

11.кадастровий номер ділянки НОМЕР_11, загальною площею 44,4984 га,

12.кадастровий номер НОМЕР_12, загальною площею 175,4684 га,

13.кадастровий номер ділянки НОМЕР_13, загальною площею 63,9033 га,

14.кадастровий номер НОМЕР_14, загальною площею 136,7591 га,

15.кадастровий номер ділянки НОМЕР_15, загальною площею 58,9654 га,

16.кадастровий номер ділянки НОМЕР_16,загальною площею 138,1578га,

17.кадастровий номер ділянки НОМЕР_17, загальною площею 87,8190 га,

18.кадастровий номер ділянки НОМЕР_18,загальною площею 133,3421га, які знаходяться на території Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить - відповідно - 5083299,07 гривень; 1864595,33 гривень; 2464112,45 гривень, 4648012,86 гривень; 5287687,95 гривень; 5071850,23 гривень, 2491488,20 гривень, 2030050,47 гривень, 3325908,71 гривень, 4076547,04 гривень, 1312690,79 гривень, 5176270,42 гривень, 1885130,10 гривень, 4034356,53 гривень, 1739463,38 гривень, 4075617,8 гривень, 2590636,79 гривень, 3933555,95 гривень.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (в національній валюті Укра-їни - гривні); розмір річної орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає - відповідно - 152498,97 гривень, 55937,86 гривень, 73923,37 гривень, 139440,39 гривень, 158630,64 грн., 152155,51 гривень, 74744,65 гривні, 60901,51 грн., 99777,26 гривень, 122296,41 гривень, 39380,72 гривень, 155288,11 гривень, 56553,9 гривень, 121030,7 гривень, 52183,9 гривень, 122268,53 гривень, 77719,10 гривень, 118006,68 гривень.

Договори укладено строком на 49 років, право оренди земельної ділянки за вказаним договором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2015 за №12743552; №12744632 (а.с.194-198, т.1); №12744302; №12744589; №12744678; №12743735; №12743842; №12743946; №12744051, №12744374; №12743385; №1274472, №12744470; №12744522, №12744139; №12744228, №12743240; №12744765.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.12.2015 вищевказані земельні ділянки передані в оренду позивачу для ведення фермерського господарства (т. 1 а.с. 53-124).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.12.2015 ОСОБА_1 зареєстровано юридичну особу фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс» (т.1 а.с. 125-149) для ведення фермерського господарства на землях, орендованих відповідно до договорів оренди землі від 24.12.2015.

Судом встановлено, що 22.02.2016 ФГ «Прогрес Агро Плюс» до Кам'янсько-Дніпровського відділення Енергодарської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, в якій задекларувало орендну плату по цим земельним ділянкам за 2016 рік в сумі 2152029 гривень. 06.05.2016 фермерське господарство подало уточнюючу декларацію та збільшило суму податкових зобов'язань з орендної плати за 2016 рік, визначивши останню в сумі 2199286,13 гривень із щомісячною сплатою в розмірі 183273,84 гривень (т. 1 а.с. 164-174).

Окрім того, судом досліджено додані до позову докази сплати фермерським господарством орендної плати на загальну суму 202644,52 гривень (т. 1 а.с.175-180).

В свою чергу, у відповідності до вимог п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України Кам'янсько-Дніпровським відділенням Енергодарської ОДПІ ОСОБА_1 нараховані податкові зобов'язання по орендній платі за 2016 рік на загальну суму 2199285,3 гривень та прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф», а саме: №73-09 від 21.06.2016 на 62620,68 гривень; від 19.06.2016: №22921-13 на 93262,92 гривень; №22920-13 на 141608,01 гривень; №22924-13 на 145236,84 гривень; №22915-13 на 47256,86 гривень; №22922-13 на 182998,76 гривень; №22923-13 на 146722,23 гривень; №22909-13 на 67125,43 гривень; №22910-13 на 186345,73 гривень; №22911-13 на 146755,69 гривень; №22912-13 на 119732,71 гривень; №22913-13 на 167328,46 гривень; №22914-13 на 67864,68 гривень; №22916-13 на 182586,61 гривень; №22917-13 на 73081,81 гривень; №22918-13 на 88708,04 гривень; №22919-13 на 190356,76 гривень, №22662-13 від 17.06.2016 на 89693,58 гривень (т. 1 а.с. 31-52). За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон №161-XIV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з ст.2 цього Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до ст. 5 Закону №161-XIV, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону №161-XIV).

Згідно з пп.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.288.1 ст. 288 ПК, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Пунктами 288.2 та 288.3 ст. 288 ПК визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом опо-даткування - земельна ділянка, надана в оренду. Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК, розмір та умови внесення її плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 288.5 ст. 288 ПК передбачено, що розмір орендної плати вста-новлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп.288.5.3).

Згідно з п.288.7 ст. 288 ПК, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Статтею 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-111 передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень».

У відповідності до п. 287.2 ст. 287 ПК, облік фізичних осіб-платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПК, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» №973-ІV від 19.06.2003 (далі - Закон №973-ІV), у редакції, яка діяла до 01.05.2016, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно закону.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Укладення договору оренди та його державна реєстрація є передумовою для державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи (ст. 8 Закону України №973-ІV).

Судом встановлено, що фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс» створене відповідно до законодавства України на виділених у довгострокову оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянках, а саме договорів оренди від 24.12.2015, укладених з ОСОБА_1 Отже, ФГ «Прогрес Агро Плюс» використовує у своїй діяльності земельні ділянки відповідно до договорів оренди землі від 24.12.2015. В свою чергу, з ма-теріалів справи вбачається, що ФГ «Прогрес Агро Плюс» зареєстроване в якості юридичної особи 30.12.2015.

З початку своєї діяльності, у відповідності до вимог податкового законодавства, фермерським господарством подано декларацію з плати за землю за 2016 рік, в якій задекларовано орендну плату по зазначених вище ділянках за 2016 рік і сплачено її до бюджету. Враховуючи, що правом володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться в довгостроковій оренді ОСОБА_1, здійснює фермерське господарство, зареєстроване належним чином в якості юридичної особи, суд погоджується із позицією позивача, відповідно до якої нарахування орендної плати має здійснюватися саме фермерському господарству як такому, що фактично використовує земельну ділянку, оскільки фізична особа, яка отримала в оренду земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства», здійснює діяльність на цих землях не особисто, а через створену ним юридичну особу - фермерське господарство. Лише за таких умов може бути дотримано вимоги цільового використання цих земель.

Таким чином, враховуючи, що орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства використовує саме юридична особа - ФГ «Прогрес Агро Плюс», а позивач як його засновник здійснює діяльність на таких земельних ділянках тільки через створену ним юридичну особу - фермерське господарство, а не особисто, суд вважає визначення податкового зобов'язання з орендної плати позивачу за 2016 рік помилковими та безпідставними. Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.09.2015 №К/800/26991/15 у справі № 821/4614/14.

Крім того, при прийнятті рішення суд також враховує, що ФГ «Прогрес Агро Плюс» було сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2016 рік до бюджету, в той час як відповідач повторно визначає податкове зобов'язання за цей період також і позивачу.

Судом також встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2016 в адміністративній справі №808/2591/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017, адміністративний позов ОСОБА_1 до Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - фермерське господарство «Прогрес Агро Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Енергодарської ОДПІ (Кам'янсько-Дніпровське відділення) від 18.02.2016 №21-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 215,78 гривень; №22-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 409,56 гривень; № 23-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 285,94 гривень; № 24-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 309,88 гривень; №25-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 405,06 гривень; №26-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 670,12 гривень; №27-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 646,62 гривень; №28-17 в частині визначення суми податкового зо-бов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 425,86 гривень; №29-17 в частині ви-значення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 546,72 гривень; №30-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фі-зичних осіб у сумі 835,62 гривень; №31-17 в частині визначення суми податкового зобов'я-зання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 663,18 гривень; №32-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 669,96 гривень; №33-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 306,50 гривень; №34-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 869,20 гривень; №35-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 850,9 гривень; №36-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 833,72 гривень; №37-17 в частині визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 333,7 гривень; №38-17 в частині визначення суми податкового зо-бов'язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 764,06 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов аналогічних вищевикладеним висновків.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою встановлено преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Отже, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України (лист Вищого адміністративного суду України «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України» №2379/12/13-12 від 14.11.2012).

Відповідачем не наведено жодної обставини і не надано жодного належного та до-пустимого доказу на спростування встановлених преюдиційних фактів.

Згідно зі ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахуванням викладеного й висновків постанови Запорізького окружного адмі-ністративного суду від 06.12.2016 в адміністративній справі №808/2591/16, що набрала законної сили, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а отже такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч цим вимогам відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені документально підтверджені судові витрати - 6890 гривень судового збору (квитанція №П264/4887639/1 від 08.12.2016 на 6890 гривень, оригінал якої знаходиться в матеріалах судової справи (т. 1 а.с. 3).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «Ф», прийняті у відношенні ОСОБА_1 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2016 рік на загальну суму 2196285 (два мільйони сто дев'яносто шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень 40 копійок, а саме:

- №73-09 від 21.06.2016 на 62620 (шістдесят дві тисячі шістсот двадцять) гривень 68 копійок;

- №22921-13 від 19.06.2016 на 93262 (дев'яносто три тисячі двісті шістдесят дві) гривні 92 копійки;

- №22920-13 від 19.06.2016 на 141608 (сто сорок одну тисячу шістсот вісім) гривень 01 копійку;

- №22924-13 від 19.06.2016 на 145236 (сто сорок п'ять тисяч двісті тридцять шість) гривень 84 копійок;

- №22662-13 від 17.06.2016 на 89693 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 58 копійок;

- №22915-13 від 19.06.2016 на 47256 (сорок сім тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 86 копійок;

- №22922-13 від 19.06.2016 на 182998 (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 76 копійок;

- №22923-13 від 19.06.2016 на 146722 (сто сорок шість тисяч сімсот двадцять дві) гривні 23 копійки;

- №22909-13 від 19.06.2016 на 67125 (шістдесят сім тисяч сто двадцять п'ять) гривень 43 копійки;

- №22910-13 від 19.06.2016 на 186345 (сто вісімдесят шість тисяч триста сорок п'ять) гривень 73 копійки;

- №22911-13 від 19.06.2016 на 146755 (сто сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 69 копійок;

- №22912-13 від 19.06.2016 на 119732 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві) гривні 71 копійку;

- №22913-13 від 19.06.2016 на 167328 (сто шістдесят сім тисяч триста двадцять вісім) гривень 46 копійок;

- №22914-13 від 19.06.2016 на 67864 (шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок;

- №22916-13 від 19.06.2016 на 182586 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) гривень 61 копійку;

- №22917-13 від 19.06.2016 на 73081 (сімдесят три тисячі вісімдесят одну) гривню 81 копійку;

- №22918-13 від 19.06.2016 на 88708 (вісімдесят вісім тисяч сімсот вісім) гривень 04 копійки;

- №22919-13 від 19.06.2016 на 190356 (сто дев'яносто тисяч триста п'ятдесят шість) гривень 76 копійок.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш