Постанова № 6864992, 28.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2009 р. № 2а- 36478/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретарів - Сеник О.С ., Воронкової К.П.,

представників позивача Сафронової К.В., Олентьєва Р.В.,

представника відповідача Казеки Е.В.,

представника третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради Пащенко О.М.,

представника третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - КП «Муніципальне паркування»- Янковського В.В.,

представника третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - КП «Харків Сигнал»- Александрової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області до Харківського міського голови, треті особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, КП « Муніципальне паркування», КП « Харків Сигнал» - про визнання нечинним та скасування розпорядження Харківського міського голови від 28 05 2008 року № 1082 « Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08 02 2005 року № 311» ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське міське управління Головного управління МВС України в Харківській області - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Харківського міського голови, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати розпорядження Харківського міського голови від 28.05.2008 року №1082 "Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 №311".

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 08.02.2005 р. Харківським міським головою видано розпорядження № 311 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно», на підставі якого видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: - нежитлові будівлі, літ. «А-9»загальною площею 11234,7 кв.м., літ. «Б-1»загальною площею 58,5 кв.м., літ. «В-1»загальною площею 88,9 кв.м., літ. «Г-1»загальною площею 150,2 кв.м., літ. «Д-1»загальною площею 149,5 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1. За даними інформаційної бази Єдиного реєстру об'єктів державної власності, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, на балансі Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області за адресою: АДРЕСА_1, дійсно перебувають об'єкти нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі ( літери: «А-9», «Б-1», «В-1», «Г-1», «Д-1») загальною площею 11 681, 8 кв.м.

28.05.2008 р. Харківський міський голова видав розпорядження за № 1082, яким скасував розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 р. №311 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно».

У своїх поясненнях позивач посилається на ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду та п.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Таким чином, позивач вважає, що розпорядження Харківського міського голови № 1082 від 08.02.2005 р. могло бути скасовано лише у судовому порядку. Представники позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі та зазначив, що розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 року №311 було підготовлено на підставі звернень ХМУ УМВС України в Харківській області від 29.12.2004р. № 108/3612 та від 27.01.2005р. № 108/183, довідки про балансову належність від 31.12.2004р. № 108/3631, акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта 1986 року, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 23.02.87р. № 57 «Про затвердження акта приймання в експлуатацію об'єкта», повідомлення до авізо № 79 та технічних паспортів на вказані нежитлові будівлі. Відповідно до п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Оформлення права власності на вказані нежитлові приміщення було здійснено без відповідного звернення Міністерства внутрішніх справ України, що є порушенням п. 1.5 даного Положення. Згідно абзацу 2 підпункту «а»пункту 6.1 Положення, оформлення та видача свідоцтва на право власності здійснюється юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію. В технічних паспортах на всі нежитлові будівлі, право власності на які оформлювалось, відсутні дані щодо року їх побудови. Акти державної комісії про прийняття і введення в експлуатацію інших нежитлових будівель, а саме літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1»та літ. «Д-1»та рішення про відведення земельної ділянки для будівництва об'єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1, заявником не надавались. Згідно з п. 2.5 Положення, якщо заява про реєстрацію права власності на нерухоме майно подається пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт підлягає повторній технічній інвентаризації. Технічні паспорти на зазначені нежитлові будівлі виготовлені за період з 12.03.2003р. по 22.03.2003р., а звернення УМВС України в Харківській області надійшло 29.12.2004р. Повторна інвентаризація нежитлових будівель в порушення п. 2.5 Положення не проводилась. Оформлення права власності на вказані нежитлові будівлі здійснено з порушенням пунктів 1.5., 2.5., 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5. До складу нежитлової будівлі літ.А-9 входить триповерхова прибудова літ.А2-3. Згідно даних інвентаризаційних справ на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 у місті Харкові, частина площі вказаної триповерхової прибудови літ. А 2-3 є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Харкова на підставі рішення Харківської міської ради від 22.11.2001р. «Про комунальну власність м. Харкова», розташована в нежитловій будівлі - - по АДРЕСА_2 і за зверненням заявника включена комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»до складу загальної площі нежитлової будівлі літ.А-9 по АДРЕСА_1 в м. Харкові, що є порушенням прав власника щодо володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

При цьому відповідач посилається на Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 16.04.2009р. справа № 1-9/2009, у якому зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Також Конституційним судом України вирішено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача «КП Муніципальне паркування» проти позовних вимог заперечував , просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача «КП «Харків Сигнал»проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідача, представників третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 08.02.2005 року Харківським міським головою прийнято розпорядження № 311 щодо видачі Державі Україна свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі: літ. «А-9»загальною площею 11234,7 кв.м., літ «Б-1»загальною площею 58,5 кв.м., літ. «В-1»загальною площею 88,9 кв.м., літ. «Г-1»загальною площею 150,2 кв.м., літ. «Д-1»загальною площею 149,5 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1. (а.с 7)

На виконання зазначеного розпорядження виконавчим комітетом Харківської міської ради 09 02 2005 року видано свідоцтво серії ЯЯЯ № 178021, яким посвідчено, що нежитлові будівлі літ. «А-9»загальною площею 11234,7 кв.м., літ «Б-1»загальною площею 58,5 кв.м., літ. «В-1»загальною площею 88,9 кв.м., літ. «Г-1»загальною площею 150,2 кв.м., літ. «Д-1»загальною площею 149,5 кв.м., розташовані в місті Харкові по АДРЕСА_1, дійсно належать Державі Україна на праві державної власності. (а.с. 9)

На даний час свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 178021 від 09 02 2005 року не скасовано, тобто є чинним.

Листом за вих. № 10-15-9971 від 14.07.2008 року Фондом Державного майна України надані відомості з Єдиного реєстру обєктів державної власності про окреме нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області. Так, відповідно до зазначених відомостей, балансоутримувачем державного майна, а саме: адмінбудівлі площею 11234,7 кв.м., прохідної будівлі площею 58,5 кв.м., , СТО площею 88,9 кв.м., , гаражу площею 150,2 кв. м., гаражу площею 149,5 кв.м., земельної ділянки площею 5050 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, є Харківське міське управління ГУМВС України в Харківській області ( код ЄДРПОУ 35244307). (а.с 10-11)

28 05 2008 року Харківським міським головою прийнято розпорядження № 1082 «Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08.02.2005 року №311»щодо видачі свідоцтва про право власності державі Україна на нежитлові будівлі літ. «А-9»загальною площею 11234,7 кв.м., літ «Б-1»загальною площею 58,5 кв.м., літ. «В-1»загальною площею 88,9 кв.м., літ. «Г-1»загальною площею 150,2 кв.м., літ. «Д-1»загальною площею 149,5 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1. (а.с 8)

Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

За змістом ст. 142 Конституції України, матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також обєкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 зазначеного Закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно п. 5 даного Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), у Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

У пункті 4.1. Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 зазначається, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Із змісту абз. 5 пункту 5 даного Рішення Конституційного Суду вбачається, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Таким чином, Конституційний Суд України зазначає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Харківського міського голови № 311 від 08 02 2005 року було видано 09 02 2005 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯ № 178021, таким чином, вказане розпорядження було виконано.

За таких обставин,суд вважає позов доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17,86,94,160,161,162,163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області до Харківського міського голови, треті особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, КП « Муніципальне паркування», КП « Харків Сигнал» - про визнання нечинним та скасування розпорядження Харківського міського голови від 28 05 2008 року № 1082 « Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08 02 2005 року № 311» задовольнити у повному обсязі..

Визнати нечинним та скасувати розпорядження Харківського міського голови від 28 05 2008 року № 1082 « Про скасування розпорядження Харківського міського голови від 08 02 2005 року № 311».

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення повної постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02 11 2009 року.

Суддя Курило Л.В.