Постанова № 6864287, 09.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2009 р. № 2а-40581/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін:

представник позивача - Христофоров О.В., діє на підставі довіреності № 4076/10/10-021 від 12.08.2009р.,

відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській областізвернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення на користь бюджету (р/р № 34121999700105 одержувач платежу -Борівське УДК ГУДКК України у Харківській області, код одержувача - 24134260, найменування банку - ГУДК України у Харківській області, МФО 851011) заборгованості по зобов'язанню платника податків ФО-П ОСОБА_2 перед бюджетом у розмірі 2485264,46 грн., обґрунтовуючи наступним.

Суб'єкт підприємницької діяльності - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_2) зареєстрована Борівською районною державною адміністрацією 27 лютого 2006 року та взята на податковий облік Борівським відділенням Ізюмської ОДПІ 28.02.2006 р. ОСОБА_2 здійснює торгівельно-закупівельну діяльність з продажу товарів промислового призначення із застосуванням загальної системи оподаткування. В серпні 2008 року співробітниками Ізюмської ОДПІ була проведена документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФО-П ОСОБА_2 вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 донараховано по ПДВ основного платежу 1209493,00 грн. та 604746,00 грн. фінансових санкцій на загальну суму 1814239,00 грн., а також по податку з доходів фізичних осіб основного платежу 668930,00 грн. Податкові повідомлення-рішення від 04.09.2008 року № 0000111720/0 та № 0000121720/0 були направлені рекомендованим листом та отримані ФОП ОСОБА_2 29.05.2007 року. Вказані податкові повідомлення-рішення ФО-П ОСОБА_2 були оскаржені в судовому порядку. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.08р. відкрито провадження по справі за позовом ФО-П ОСОБА_2 до Ізюмської ОДГІІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.09.08р. № 00001117120/0 про значення податкового зобов'язання по ПДВ 1209493,00 грн. основного платежу та 1814239,50 грн. фінансових санкцій та від 04.09.08р. N2 0000121720/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб основного платежу в сумі 668930,00 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.09р. позовну заяву ФО-П ОСОБА_2 залишено без розгляду. В зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Ізюмська ОДПІ (Борівське відділення) на підставі пп. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направила рекомендованим листом ФО-П ОСОБА_2 першу податкову вимогу № 1/70 від 18.09.2008 року, яка отримана платником 20.09.2008 року. 20.10.2008 року направлена друга податкова вимога № 2/80, яка отримана платником 21.10.2008 року. 21.11.2008 року прийнято рішення № 6 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та направлено його рекомендованим листом платнику податків, яке отримане 22.11.2008 року. На активи ФО-П ОСОБА_2 зареєстрована податкова застава. ФО-П ОСОБА_2 по ПДВ подала декларації 19.09.2008 року № 6729 та 20.10.2008 року № 7729, згідно яких нараховані податкові зобов'язання відповідно 30.09.2008 року в сумі 759 00 грн. та 30.10.2008 року в сумі 416,00 грн., які не були сплачені. Також згідно податкового повідомлення від 15.05.2008 року № 0000231710/0 14.11.2008 року ФО-П ОСОБА_2 нараховано до сплати податок з доходів фізичних осіб 930,38 грн. який також не сплачено. ФО-П ОСОБА_2 станом на дату подання адміністративного позову до суду заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 669852,88 грн. та по ПДВ в сумі 1815411,58 грн. не сплатила. Просили позов задовольнити.

Представник позивача - Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на зазначені у позові обставини.

Відповідач у судове засідання, призначене на 04 вересня, 01 жовтня, 16 жовтня та 09 листопада 2009 року не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена повістками з поштовими повідомленнями, які направлялися за офіційним місцем знаходження, згідно довідки органу реєстрації. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником. Таким чином, відповідач є належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання, її повторне неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Суб'єкт підприємницької діяльності - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний НОМЕР_2) зареєстрована Борівською районною державною адміністрацією 27 лютого 2006 року та 28.02.2006 р. взята на податковий облік Борівським відділенням Ізюмської ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 01 грудня 2008 року за № 2657008 (а.с.6-7).

З копії акту «Про результати виїзної планової документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року» за № 1737/172-1989901042 від 28.08.2008 року, складеного Ізюмською ОДПІ, судом встановлено, що у період з 11.08.2008 року по 22.08.2008 року працівниками Ізюмською ОДПІ на підставі направлення № 588 від 08.08.2007 року була проведена перевірка ФО-П ОСОБА_2 з питання дотримання вимог податкового законодавства.

З п. 2.5. акту вбачається, що відповідач зареєстрована як платник податку на додану вартість.

В п.2.7 акту зазначено, що у періоді, що перевірявся, відповідач здійснювала торгівлю товарами промислового призначення.

В ході перевірки були виявлені порушення, зокрема, згідно п.3.2 акту, за результатами перевірки достовірності обліку витрат, що відносяться до валових витрат, встановлено факт заниження чистого доходу на загальну суму 4459530,60 грн. Зазначена сума є сумою розбіжності, яка встановлена перевіркою правильності визначення документально підтверджених сум витрат за ІІ- ІV кв. 2007 р., оскільки згідно наданих декларацій сума валових витрат (без ПДВ) у періоді, що перевірявся, склала за ІІ-ІV квартал 2007 року 5949844,35 грн., а за даними перевірки 1490313,75 грн.

Відповідно до акту, розбіжності на суму 4459530,60 грн. виникли у звязку з тим, що до складу валових витрат були включені витрати, повязані з придбанням товару, які не підтверджені документально, тобто касовими чеками, або іншими платіжними документами. Тому ФОП ОСОБА_2 не мала права відносити до складу валових витрат суми витрат, які документально не підтверджені відповідними документами, через що валові витрати враховуються за нормами у розмірі 25% від суми валового доходу, згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», зі змінами та доповненнями, та відповідно додатку № 6 «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом ГДПА в Україні від 21.04.1993 року № 12 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за № 64.

Згідно п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, не дозволяється включення до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 3.3. акту, перевіркою правильності складання декларацій про доходи від заняття господарською діяльністю встановлено заниження оподатковуваного доходу на суму 4459530,60 грн., яке виникло у звязку з завищенням валових витрат у сумі 4470941,25 грн., оскільки у періоді, що перевірявся, сума оподатковуваного доходу згідно наданих декларацій склала за ІІ-ІV квартал 2007 року 11410,65 грн., а за даними перевірки - 4470941,25 грн. Сума нарахованого податку з доходів від підприємницької діяльності згідно наданих декларацій та за результатами перевірки складає у ІІ-ІV кварталі 2007 року за даними декларацій 1711,60 грн. (11410,65 грн. х 15%), за даними перевірки 670641,18 грн. (4470941,25 грн. х 15%).

Таким чином, з акту встановлено, що відповідачем занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за ІІ-ІV кв. 2007 р. на суму 668930,00 грн.

З п.п. 3.3.1 акту вбачається, що за результатами перевірки додатково відповідачу нараховане податку з доходів від підприємницької діяльності у сумі 668930,00 грн.

Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», зі змінами та доповненнями, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

З п.п. 3.5.8 акту вбачається, що перевіркою правильності визначення сум податкового кредиту, відображеного у податкових деклараціях за квітень-грудень 2007 року, встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 1209493,00 грн. (обсяг придбання без урахування ПДВ 6047463,00 грн.). Зазначене завищення виникло у звязку з віднесенням у квітні-грудні 2007 року до складу податкового кредиту сум ПДВ по сплаті податку у розмірі 1209493,00 грн., які не підтверджені податковими накладними, що є порушенням пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР , зі змінами та доповненнями. У квітні-грудні 2007 року ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкового кредиту в сумі 1209493 грн., у той час як в розпорядженні перевірки відсутні податкові накладні та інші платіжні чи розрахункові документи, належним чином оформлені товарні чеки, що підтверджують прийняття платежу постачальником від ФОП ОСОБА_2, на підставі яких нараховується податковий кредит згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997, № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В п.п. 1, 4 п. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб відносяться до загальнодержавних податків і зборів.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 1,11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, позивачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені відповідачем порушення вимог податкового законодавства, а саме завищення податкового кредиту на загальну суму 1209493,00 грн., заниження чистого доходу, а також заниження оподатковуваного доходу, через що позивачем правомірно нараховане податок з доходів від підприємницької діяльності у сумі 668930,00 грн.

За результатами перевірки Ізюмською ОДПІ Харківської області визначено ФОП ОСОБА_2 суму податкового зобовязання по податку на додану вартість, згідно корінця податкового повідомлення-рішення № 0000111720/0 від 04.09.2008 року, на загальну суму 1814239,00 грн., з яких сума за основним платежем - 1209493,00 грн., фінансова санкція - 604746,00 грн. (а.с.8).

Також позивачем донараховано відповідачу, згідно корінця податкового повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 04.09.2008 року, суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб - 668930,00 грн.(а.с.8).

Зазначені податкові повідомлення-рішення ФО-П ОСОБА_2 були оскаржені в судовому порядку. Але ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду, у звязку з повторним неприбуттям позивача у судове засідання (а.с.22).

Відповідно до положень п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", від 21.12. 2000 року № 2181-ІІІ у разі, з наступними змінами та доповненнями, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені законом строки, Ізюмська ОДПІ Харківської області в особі Борівського відділення направило боржнику рекомендованим листом першу податкову вимогу № 1/70 від 18.09.2008 року (а.с.9), яка була отримана платником 20.09.2008 року особисто ОСОБА_2, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).

20 жовтня 2009 року боржнику було направлено рекомендованим листом другу податкову вимогу № 2/80 (а.с.11), яка була отримана платником 21.10.2008 року, також особисто ОСОБА_2, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Згідно п. 3 ч.3 ст. 106 Закону та п. 8.4. Інструкції, протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги страхувальник зобовязаний сплатити зазначену у вимозі суму сплати боргу та суму фінансових санкцій.

Заступником начальника Ізюмської ОДПІ Харківської області 21 листопада 2008 року було винесено рішення № 6 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.13), яке отримано відповідачем (а.с.14).

На активи ФО-П ОСОБА_2 зареєстрована податкова застава (а.с.15).

19.09.2008 року № 6729 та 20.10.2008 року № 7729 відповідач подала декларації по ПДВ, згідно яких нараховані податкові зобов'язання, відповідно на суму 759,00 грн. та 416,00 грн., які не були сплачені (а.с.16-19).

Згідно податкового повідомлення від 15.05.2008 року № 0000231710/0 відповідачу нараховане до сплати податок з доходів фізичних осіб 930,38 грн., який також не сплачено.

Згідно розрахунку нарахованих та сплачених сум по податку з доходів фізичних осіб, відповідач має недоїмку у сумі 669852,88 грн. (а.с.24).

З розрахунку нарахованих та сплачених сум по ПДВ, вбачається, що відповідач має заборгованість у сумі 1815411,58 грн.

З пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що на час розгляду справи відповідачем заборгованість по податку з доходів фізичних осіб та по ПДВ в загальній сумі 2485264,46 грн., не сплачено.

Підпунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено право державних податкових інспекцій подавати в суди до боржників позови про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до абз. 1 преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12. 2000 року № 2181-ІІІ цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до абз. 1,2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п. п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до абз. 1,2,3 п.п. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб приватних підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 4-92.

Відповідно до абз. «б» ч. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Таким чином, суми податків та штрафних санкцій донараховані відповідачу правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби Ізюмської ОДПІ.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Сума податкового боргу ФОП ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, яка частково самостійно визначена платником податку та частково донарахована Ізюмською ОДПІ, в загальному розмірі - 2485264,46 грн., є узгодженою в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем не оскаржена, тому підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, ст. 20 Закону України “Про систему оподаткування”, ст. ст. 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, абз. 1 преамбули, ст. ст. 1, 4, 5, 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 34121999700105, одержувач платежу: Борівське УДК ГУДКК України у Харківській області, код одержувача: 24134260, найменування банку: ГУДК України у Харківській області, МФО 851011) заборгованість по зобов'язанню платника податків у сумі 2 485 264 (два мільйони чотириста вісімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 46 коп.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 листопада 2009 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.