Постанова № 6864277, 22.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22.10.2009 р. № 2-а- 10969/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача Бєлкіна А.Д.,

відповідача Німого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Тім-Трейд” до Харківської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тім-Трейд»(надалі - ТОВ «Тім-Трейд») звернулося до Харківського окружного суду з адміністративним позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - ХОДПІ), в якому з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення рішення ХОДПІ від 03.06.2008р. № 0000082340/0, № 0000072340/0, від 06.08.2008р. № 0000082340/1, № 0000072340/1 та від 19.09.08р. № 0000082340/2, № 0000072340/2, якими ТОВ «Тім-Трейд»було визначено суму податкового зобовязання: по податку на прибуток в загальному розмірі 42278606,00 грн. та по податку на додану вартість у загальному розмірі 20362960,00 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2009 року по справі було призначено судово-економічну експертизу, в звязку з чим провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи до одержання її результатів.

Ухвалою суду від 31.08.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на норми: п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.1 п. 7.2.; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.2007р. (надалі Закону про ПДВ), п. 5.1. п.п.5.3.1 та 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (надалі Закону про прибуток), ч. 1, ч. 2, ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вважає, що позивач правомірно відніс вартість отриманих від ПП „Спірит Ліс” товарів до складу валових витрат та не допустив жодного порушення в частині формування податкового кредиту жовтня-листопада 2006р., квітня, липня 2007р. по податковим накладним, отриманим від ПФ „Октан”, ТОВ „Дардан 1”, ПП „Агрофірма Сіпайло”. Внаслідок чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку представника позивача, винесені ХОДПІ у звязку з невірним застосуванням норм податкового законодавства. Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - ХОДПІ у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились, просили суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень та своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що перевірку проведено в повній відповідності з вимогами чинного законодавства, висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних даних та підтверджені належними доказами. Вважає, що позивачем неправомірно в порушення пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.1., пп. 5.2.1, п. 5.2. ст.5 Закону про прибуток, пп.7.2.1, п. 7.2., п. 7.4.1, п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ було занижено валовий доход на суму 10104232,00 грн., завищено валові витрати на суму 75848976,00 грн. та завищено податковий кредит по ПДВ на суму 13575307,00 грн. З огляду на викладене, підстав для скасування податкових повідомлень рішень не вбачають, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, службовими особами ХОДПІ та ДПА в Харківській області, згідно направлень на перевірку № 215 від 26.03.08р., № 308 від 24.04.08р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Тім-Трейд»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.07р. по 31.12.07р., про що складено акт № 1853/23-231/33197858 від 21.05.08р. (надалі Акт).

За результатами розгляду матеріалів перевірки, на підставі акту Харківською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000082340/0 від 03.06.2008р., № 0000072340/0 від 03.06.2008р., відповідно до яких ТОВ «Тім-Трейд»було донараховано суму податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 42278606,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 21488302,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкції - 20790304,00 грн. та по податку на додану вартість у загальному розмірі 20362960, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - 13575307,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6787653, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ТОВ «Тім-Трейд», згідно з п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р. оскаржило прийняті податкові повідомлення-рішення до ХОДПІ та ДПА у Харківської області. За результатами розгляду первинної та повторної скарг спірні податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, скарги без задоволення та винесені ХОДПІ податкові повідомлення-рішення № 0000082340/1, № 0000072340/1 від 06.08.2008р., № 0000082340/2, № 0000072340/2 від 19.09.2008р.

Як визначається в акті перевірки, ТОВ «Тім-Трейд»по договору купівлі-продажу №03/10М від 03.10.06р. придбало у ПП «Спірит Ліс» мазут на загальну суму 10954231,50 грн.(з ПДВ). За отриманий товар ТОВ «Тім-Трейд»частково розрахувалося грошовими коштами у сумі 850000,00 грн. Після чого кредиторська заборгованість ТОВ «Тім-Трейд»перед ПП «Спірит Ліс»за товари склала 10104231,50 грн. Заборгованість була погашена 26.02.07р. шляхом проведення заліку взаємних вимог між ТОВ «Тім-Трейд» та ПП «Спірит Ліс». Залік було оформлено актом (надалі акт заліку). Згідно акту заліку сторони домовились про припинення зустрічних вимог на суму 10104231,50 грн., за поставлені ПП «Спірит Ліс»товари з однієї сторони та переуступлене право вимоги ТОВ «Тім-Трейд»до боржників з іншої. Між ТОВ «Тім-Трейд»(Первісний кредитор) та ПП «Спірит Ліс»(Новий кредитор) були укладені договори уступки право вимоги:

- від 18.04.06р. на суму 4098754,00 грн., боржник ПФ «Разноторг»;

- від 02.11.06р. на суму 2973161,00 грн., боржник ТОВ «Алтекс»;

- від 26.02.07р. на суму 3032316,00 грн., боржник ТОВ «Формула Авто».

Суд зауважує, що відповідач не визнає акт заліку на підставі підписання його з боку ПП «Спірит Ліс»неповноважною особою, директором ПП «Спірит Ліс»ОСОБА_1 Вказує, що постановою Господарського суду Харківської області від 13.02.2007р. по справі № Б 19/09-07 ПП «Спірит Ліс»визнано банкрутом, призначено ліквідатора та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно чого відповідач стверджує, що ТОВ «Тім-Трейд»не здійснювало розрахунок за отримані від ПП «Спірит Ліс»товари на суму 10104231,50 грн. і відповідно не мало підстав відносити вартість цих товарів до валових витрат, що є порушення п. 5.1. ст.5 Закону про прибуток. Оскільки ПП «Спірит Ліс»ліквідовано без правонаступництва і компенсація за отриманий товар неможлива, то суму отриманого доходу ТОВ «Тім-Трейд»у вартості товару необхідно було віднести до складу валового доходу як безповоротну фінансову допомогу, а не до валових витрат, що є порушення пп.4.1.6., п. 4.1. ст.4 Закону про прибуток.

З огляду на позицію, зайняту відповідачем при трактуванні взаємовідношень між ТОВ «Тім-Трейд»та ПП «Спірит Ліс», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З дослідженої під час судового розгляду справи постанови Господарського суду Харківської області від 13.02.2007р. по справі № Б 19/09-07, яка набула чинності, судом встановлено, що ПП «Спірит Ліс»визнано банкрутом, призначено ліквідатора та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором було призначено ОСОБА_2., який до цього працював директором ПП «Спірит Ліс».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14.05.92р. «Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом,...»і далі за змістом ст. 1 «погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними».

Виходячи зі змісту абз.2 п.2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи банкрута.

Відповідно до п.1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням наведених норм права, Акт заліку підписано власноручно ліквідатором, вказано прізвище та ініціали особи, яка вчинила підпис ОСОБА_2.), підпис скріплено печаткою ПП «Спірит Ліс». При цьому, як витікає зі змісту Акту, згоди щодо припинення зобов'язань ПП «Спірит Ліс»перед ТОВ «Тім-Трейд»на загальну суму 10104231,50 грн. сторони дійшли шляхом проведення заліку взаємних зустрічних вимог.

Слід відмітити, що підставою для застосування наслідків ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на те, що правочин та акт заліку зустрічних вимог було укладено в установленій законом формі (письмовій), при підписанні акту заліку між ТОВ «Тім-Трейд»та ПП «Спірит Ліс»ОСОБА_2. діяв як ліквідатор останнього (тобто був повноважною особою), правочин та акт заліку були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (зобов'язання між ТОВ «Тім-Трейд»та ПП «Спірит Ліс»на загальну суму 10104231,50 грн. з дати акту заліку припинилися), за своїм змістом правочин не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, суд дійшов висновку, що незазначення в акті заліку посади ОСОБА_2. як ліквідатора не є підставою вважати акт заліку та правочини, вчинені ТОВ «Тім-Трейд»з ПП «Спірит Ліс»нікчемними (недійсними).

В звязку з тим, що з дати акту заліку зобов'язання між ТОВ «Тім-Трейд»та ПП «Спірит Ліс»на загальну суму 10104231,50 грн. припинилися, твердження відповідача про існування заборгованості на вказану суму у ТОВ «Тім-Трейд»перед ПП «Спірит Ліс»є хибним та таким, що спростовується фактичними обставинами у справі.

Таким чином, кошти на загальну суму 10104231,50 грн. (10104232 грн.), сплачені ТОВ «Тім-Трейд», не є сумами безповоротної фінансової допомоги у розумінні пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону про прибуток, а тому не повинні були включатися позивачем до складу валового доходу за 2007 рік.

Виходячи з вищенаведеного, висновок відповідача про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону про прибуток заниження суми валового доходу на 10104232 грн. є помилковим.

Також, судом встановлено, що на підставі ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в акті перевірки визнаються нікчемними правочини, вчинені ТОВ «Тім-Трейд»з ПП «Спірит Ліс», ТОВ „Дардан 1”, ПФ „Октан” та ПП „Агрофірма Сіпайло”. Внаслідок чого, не визнаються валові витрати в сумі 67428783 грн. і податковий кредит у сумі 13575307 грн., які, на думку ДПІ, не повязані з власною господарською діяльністю ТОВ „Тім-Трейд” з підстав невідображення в повному обсязі контрагентами (ТОВ „Дардан 1”, ПФ „Октан” та ПП „Агрофірма Сіпайло”) у складі валових доходів і податкових зобовязаннях з податку на додану вартість. Цей висновок відповідачем було зроблено також в звязку з неможливістю, на думку ДПІ, підтвердити факт постачання товару на адресу позивача. При цьому, розрахунки векселями ДПІ до уваги взяті не були.

З огляду на це, відповідач з вказівкою на п.5.1, пп.5.2.1 ст.5 Закону про прибуток та пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” вважає, що позивачем неправомірно в порушення пп. 4.1.6., п. 4.1, ст. 4, п. 5.1., пп. 5.2.1, п. 5.2. ст.5 Закону про прибуток було занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну суму 21488302 грн. та в порушення пп.7.2.1, п. 7.2., п. 7.4.1, п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ було занижено суму ПДВ до сплати на 13575307 грн.

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на таке.

Як зафіксовано в акті перевірки, в жовтні - грудні 2006р. ТОВ «Тім-Трейд»придбало у ТОВ «Дардан 1»цукор-пісок на загальну суму 34272602,00 грн., розрахунки за отриманий товар не проведені. У січні 2007р. ТОВ «Тім-Трейд»на всю суму заборгованості видано векселі зі строком погашення 2017 рік. Векселі до сплати не предявлялись і не погашались. Документи стосовно транспортування та збереження товару відсутні. Постановою господарського суду Харківської області від 20.03.07р. по справі № Б-50/42-07 ТОВ «Дардан 1»визнано банкрутом, ухвалою від 18.06.07р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу ліквідовано.

Крім того, актом перевірки встановлено, що в жовтні - листопаді 2006р. ТОВ «Тім-Трейд»придбало у ПФ «Октан»паливно-мастильні матеріали, на загальну суму 10538733,00 грн. (без ПДВ), розрахунки за отриманий товар не проведені. ТОВ «Тім-Трейд»на всю суму заборгованості видано векселі зі строком погашення 2017 рік. Векселі до сплати не предявлялись і не погашались. Документи стосовно транспортування та збереження товару відсутні. При цьому в 4 кв. 2006р. ПФ «Октан»не задекларувало доходів від продажу товарів від операції з реалізації товару на адресу ТОВ «Тім-Трейд»на загальну суму 10538 733,00 грн. (без ПДВ).

Також, як витікає з акту перевірки, в липні 2006р. ТОВ «Тім-Трейд»придбало у ПП «Агрофірма Сіпайло»паливно-мастильні матеріали, на загальну суму 29456426,00 грн. (без ПДВ), розрахунки за отриманий товар не проведені. ТОВ «Тім-Трейд»на всю суму заборгованості видало векселі зі строком погашення 2017 рік. Векселі до сплати не предявлялись і не погашались. Документи стосовно транспортування та збереження товару відсутні.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР).

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості цукру, паливо-мастильних матеріалів в даних пунктах Закону законодавцем не встановлено.

В пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що усі спірні витрати, здійснені позивачем за період, що перевірявся, підтверджені належними розрахунковими та іншими первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі (угодами поставки товарів, видатковими та податковими накладними, записами в книзі обліку придбання товарів ТОВ «Тім-Трейд», виписаними ТОВ «Тім-Трейд»векселями у забезпечення розрахунків), а тому суд вважає, що такі витрати позивач мав право включити до складу валових витрат.

Слід також відмітити, що відповідно до заключної частини висновку судово-економічної експертизи № 5804 від 14.08.2009р. в обсязі наданих документів, висновки акту перевірки ТОВ «Тім-Трейд»Харківською ОДПІ від 21.05.08р. № 1853/23-231/33197858 в частині донарахування по податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 21488302,00 грн. документально не підтверджені.

Суд не приймає в якості підстави для нарахування позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість посилання ДПІ на те, що контрагенти ТОВ «Тім-Трейд»- ПФ «Октан», ПП «Агрофірма Сіпайло»не знаходяться за своїм місцезнаходженням, ТОВ «Дардан 1»та ПП «Агрофірма Сіпайло»визнані банкрутами та не задекларували в повному обсязі свої податкові зобовязання по виписаним на адресу ТОВ „Тім-Трейд” податковим накладним та дохід за відповідний період, розрахунки між позивачем та його контрагентами проведені в безгрошовій формі шляхом видання ними векселів.

Приписами ст.19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування»за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, то ж притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

За таких обставин, ТОВ «Тім-Трейд»не може нести відповідальність у вигляді зменшення податкового кредиту по ПДВ та донарахування валового доходу за дії чи бездіяльність інших юридичних осібконтрагентів.

Крім того, ст.216 ЦК України вказує, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою, у т.ч. й органами державної податкової служби, зазначеними у абз.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Якщо сторони угоди вважають угоду дійсною, а нікчемною угоду вважає тільки третя особа, то така особа може лише вимагати застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відповідно до п.5 ст.216 ЦК України, а не застосовувати такі наслідки самостійно.

Суд зазначає, що цивільна право дієздатність субєктів господарювання виникає з моменту реєстрації та припиняється з дня внесення у єдиний державний реєстр запису про припинення. Ліквідація субєкта господарювання є одним з видів припинення господарської діяльності.

Судом встановлено, що контрагенти позивача - ПП «Спірит Ліс», ТОВ „Дардан 1”, ПФ „Октан” та ПП „Агрофірма Сіпайло” у період, на який припадають господарські відносини з ТОВ «Тім-Трейд», мали повну право дієздатність. Тому, вважати господарські відносини між ТОВ «Тім-Трейд» та контрагентами нікчемними з підстав припинення діяльності ТОВ „Дардан 1”, ПП «Агрофірма Сіпайло», у ХОДПІ не було підстав.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що вартість отриманих від контрагентів товарів не є валовими витратами підприємства, оскільки відсутні як факти понесення витрат, так і можливість понесення витрат в майбутньому, що обумовлено ліквідацією контрагента. Судом взято до уваги, що перший векселеотримувач мав можливість до моменту своєї ліквідації передати, продати вексель іншій особі і та в свою чергу мала повне право предявити його векселедателю ТОВ «Тім-Трейд». Строк платежу по векселю зберігається, але вже перед іншою особою. Сума заборгованості по векселю зараховується до валових доходів векселедателя тільки у разі непредявлення векселя до платежу у визначений строк предявлення.

Строк розрахунку ТОВ «Тім-Трейд»з контрагентами у 2017 р. не може вважатись ознакою нікчемності угод, оскільки законодавством не встановлені обмеження строку розрахунків за отримані товари, надані послуги у розумінні п. 1.4. ст.1 Закону про ПДВ. Поставка товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Відповідно до п.п.7.7.1 пп.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закону № 168) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного закону встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що факт придбання цукру та паливно-мастильних матеріалів ТОВ „Тім-Трейд” саме в рамках господарської діяльності підтверджено первинними документами.

Згідно з п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Судом встановлено, що на дату виникнення спірних правовідносин з ПП «Спірит Ліс», ТОВ „Дардан 1”, ПФ „Октан” та ПП „Агрофірма Сіпайло” позивач та вказані контрагенти були за даними реєстру ДПА України зареєстровані як платники ПДВ.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, по слуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку то варів (робіт, послуг).

Слід зауважити, що, як випливає зі змісту пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, єдиною підставою для незарахування затрат до податкового кредиту є відсутність податкової накладної (не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Тім-Трейд»необґрунтовано включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, оформленим неналежним чином. У податкових накладних від 28.02.2007р. № 18, 19 на загальну суму ПДВ - 1310400 грн., виписаних ТОВ «Дардан 1», не вказано місцезнаходження постачальника, а у податковій накладній від 30.07.07р. № 198, виписаної ПП «Агрофірма Сіпайло»на суму ПДВ 175031,81 грн., вказано неналежну особу, яка видала податкову накладну та відсутній її підпис, що є порушенням пп. 7.2.1, п. 7.2. Закону про ПДВ.

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, підпис не встановлений законом як обовязковий реквізит податкової накладної, тому його відсутність, при наявності всіх обовязкових реквізитів, встановлених законом, не є підставою для неприйняття податкової накладної.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Дардан 1” на адресу позивача були направлені уточнені оригінали податкових накладних від 28.02.2007р. № 18, 19 на загальну суму ПДВ - 1310400 грн., виписаних ТОВ «Дардан 1», з проханням провести їх заміну.

Податкові накладні від 28.02.2007р. № 18, 19 та від 30.07.07р. № 198 містять дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), відбиток круглої печатки платника податків який видав податкову накладну, порядковий номер податкової накладної, тобто на накладних є ідентифікаційна відмітка особи, яка видала накладну.

Крім того, відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій підтверджується документально.

Суд зауважує, що недоліки в заповненні податкових накладних від 28.02.2007р. № 18, 19 та від 30.07.07р. № 198, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема: не вказано місцезнаходження постачальника, вказано неналежну особу, яка видала податкову накладну та відсутній її підпис, не роблять ці податкові накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказу.

Податкові накладні від 28.02.2007р. № 18, 19 та від 30.07.07р. № 198 відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних із зазначенням суми податку на додану вартість.

Як випливає з положень пп.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідальність платника відповідно зазначеного підпункту настає внаслідок відсутності податкової накладної, а не внаслідок існування недоліків у існуючій податковій накладній.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для висновку ХОДПІ про необґрунтоване формування ТОВ «Тім-Трейд»податкового кредиту по накладним від 28.02.07р. № 18, 19, виписаних ТОВ «Дардан 1»на загальну суму ПДВ - 1310400 грн. та податковій накладній від 30.07.07р. № 198, виписаній ПП «Агрофірма Сіпайло»на загальну суму ПДВ - 175031,81 грн. та про порушення ТОВ „Тім-Трейд” пп.7.2.1, п. 7.2., пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 03.06.2008р. № 0000082340/0, № 0000072340/0, від 06.08.2008р. № 0000082340/1, № 0000072340/1 та від 19.09.08р. № 0000082340/2, № 0000072340/2, якими ТОВ «Тім-Трейд»було визначено суму податкового зобовязання: по податку на прибуток в загальному розмірі 42278606,00 грн. та по податку на додану вартість у загальному розмірі 20362960,00 грн. належним чином не довів.

Висновки ХОДПІ, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких умов, факти вказаних в акті перевірки № 1853/23-231/33197858 від 21.05.08р. порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Викладене вище є підставою для задоволення судом позовних вимог ТОВ «Тім-Трейд»в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат у загальній сумі 6903,40 грн., що складаються з 3,40 грн. державного мита та 6900 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 118, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Тім-Трейд” до Харківської обєднаної державної податкової інспекції про визнання скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення рішення Харківської обєднаної державної податкової інспекції від 03.06.2008р. № 0000082340/0, № 0000072340/0, від 06.08.2008р. № 0000082340/1, № 0000072340/1 та від 19.09.08р. № 0000082340/2, № 0000072340/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тім-Трейд” (62458, Харківська обл., сел.Покотилівка, вул.Тімірязєва, 22/1, к.26, код 33197858) судові витрати у загальній сумі 6903,40 (шість тисяч девятсот три) гривень 40 копійок, що складаються з 3 (трьох) гривень 40 копійок державного мита та 6900 (шести тисяч девятсот) гривень витрат на проведення судової експертизи.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 27.10.2009 року.

Суддя Т.С. Перцова