Постанова № 6863919, 15.10.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2009 р.                                                                                 № 2-а- 37112/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді –Перцової Т.С.

при секретарі –Ульященко Л.М.,

за участю представників сторін :

позивача – Амрахової К.Д., Кулікова С.В.,

відповідача –Тамашюноса А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Підприємства „Пласт” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Підприємство „Пласт” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (надалі –Підприємство „Пласт”) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова (надалі –ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова), в якому просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009р. №0000111620/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 37326,00 грн. та грудень 2008р. у сумі 220000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11197,80 грн., та № 0000081620/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 34543,20 грн., у т.ч. за основним платежем – 28786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 5757,20 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2009 року за клопотанням позивача по справі було призначено судово-економічну експертизу, в зв’язку з чим провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи до одержання її результатів.

Ухвалою суду від 28.08.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем доповнив позовні вимоги і просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Пласт»ХОР ВОІ «СОІУ»також вартість судової експертизи в сумі 6900, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доповнені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог послався на положення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст.3, 5, 44, 142 Господарського кодексу України. Позивач, не погоджуючись з висновками акту позапланової виїзної перевірки Підприємства „Пласт” від 18.02.2009р. №731/16-008/35348696 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2008 року про допущені ним порушення вимог п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) від 03.04.97р., наполягає на тому, що підприємством було виконано усі вимоги діючого законодавства для застосування нульової ставки з податку на додану вартість та правомірно віднесено до витрат, понесених для виготовлення пакету та включених у 8% від продажної ціни продукції вартості послуги по переробці сировини підприємством ПП „ТИН” та оренду приміщень, обладнання. З огляду на викладене, просить суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009р. за № 0000111620/0 та № 0000081620/0, які були винесені на підставі вказаних висновків акту перевірки.

Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися та просили суд відмовити в їх задоволенні. Як пояснив суду представник відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки Підприємства „Пласт” від 18.02.2009р. №723/16-008/35348696 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2008 року. За висновками цього акту перевірки Підприємство „Пласт”, в порушення пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість”, неправомірно (необґрунтовано) користувалося пільгою по податку на додану вартість за листопад 2008 року у сумі 4659200,00 та за грудень 2008 року у сумі 4305300,00 грн. Крім того, було встановлено, що при виготовленні товарів (пакету поліетиленового) сума витрат, понесених Підприємством „Пласт” на переробку, виготовлення таких товарів становить менше 8% від продажної ціни таких товарів. Внаслідок чого за висновком акту перевірки позивач, всупереч п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість”, допустив заниження суми податкових зобов’язань р.9 по декларації за листопад 2008 р. на суму 931840,00 грн. та за грудень 2008 р. на суму 861060,00 грн. Як вказує представник відповідача у судовому засіданні, в результаті зазначених порушень ДПІ було зафіксовано завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 37326, 00 грн., за грудень 2008 року на суму 220000, 00 грн., у зв’язку із чим застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11197,80 грн., донараховано податок на додану вартість у сумі 28786, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 5757, 20 грн. З огляду на викладене, підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27.02.2009р. за № 0000111620/0 та № 0000081620/0 відповідач та його представник у судовому засіданні не вбачають, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що з 05.02.2009 р. по 13.02.2009р. фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства „Пласт” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за листопад 2008р., про що складено акт №732/16-008/35348696.

За результатами проведення перевірки встановлено, що в порушення пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” Підприємством „Пласт” завищено заявлену суму бюджетного відшкодуваня за листопад 2008 року на суму 37326, 00 грн., за грудень 2008р. на суму 220000, 00 грн., завищено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за грудень 2008р.) – на суму 674514, 00 грн., занижено податок на додану вартість по декларації за грудень 2008р. на суму 28786, 00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009р. №0000111620/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 37326, 00 грн., грудень 2008р. у сумі 220000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11197, 80 грн. та № 0000081620/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 34543, 20 грн., у т.ч. за основним платежем –28786,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –5757, 20 грн.

Судом встановлено, що підставою для вищевказаних висновків щодо порушення позивачем наведених норм права слугували висновки ДПІ про неправомірне застосування Підприємством „Пласт” нульової ставки з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008р.

Як зафіксовано в розділі 3 акту перевірки, позивачем у листопаді 2008 року та у грудні 2008 року було реалізовано поліетиленових пакетів за нульовою ставкою фізичним особам (кінцевим споживачам) та підприємству „Термінал” ХОР ВОІ „СОІУ” відповідно : на суму 4659200,00 грн. - за листопад 2008р. та на суми 3169297, 70 грн. і 1136002,30 грн. - за грудень 2008р.

Таке застування позивачем пільги по податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року, за висновком ДПІ, є неправомірним та необґрунтованим, оскільки, за твердженням відповідача, при виготовленні товарів (пакету поліетиленового) сума витрат, понесених Підприємством „Пласт” на переробку, виготовлення таких товарів становить менше 8% від продажної ціни таких товарів. При цьому, ДПІ виключає з витрат, понесених для виготовлення пакету та включених у 8% від продажної ціни продукції витрати з придбаних послуг по переробці сировини підприємством ПП „ТИН” (екструзія полімерів) –8,19 % (листопад 2008р.) та 8,13% (грудень 2008р.) та оренди приміщень, обладнання –0,11% (листопад 2008р.) та 0,15 % (грудень 2008р.). В зв’язку з чим робить висновок про встановлення заниження суми податкових зобов’язань р.9 по декларації за листопад 2008р. на суму 931840, 00 грн. та за грудень 2008р. на суму 861060, 00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, суд вважає таку правову позицію відповідача помилковою виходячи з наступного.

Позивач, Підприємство „Пласт” є підприємством Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідівУкраїни”.

Для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів положеннями п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п. 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) встановлено режим оподаткування, відмінний від загального.

Судом встановлено, що згідно дозволу №19, терміном дії з 01.10.2008р. до 01.10.2009р., отриманого від регіональної Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, на підставі рішення Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у Харківській області від 15.09.2008р. № 3, позивач має право на користування пільгами з оподаткування згідно п.п.6.2.8 п. 6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” при виготовленні товарів і наданні послуг відповідно до затвердженого Переліку.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується представниками сторін, що у перевіреному періоді Підприємство “Пласт” застосовувало нульову ставку з податку на додану вартість у зв’язку із віднесенням до складу 8% від продажної ціни виготовлених товарів (пакетів поліетиленових) такі витрати, що були понесені на виготовлення вказаних товарів.

До складу таких витрат ввійшли : заробітна платня персоналу - 0,2402 грн. – 0,76% (листопад 2008р.), 0,2628 грн. – 0,82% (грудень 2008р.);

амортизація основних засобів - 0,414 грн. –1,30% (листопад 2008р.), 0,4446 грн. – 1,39% (грудень 2008р.);

оренда виробничих та офісних приміщень, обладнання –0,0345 грн. – 0,11% (листопад 2008р.), 0,0469 грн. – 0,15% (грудень 2008р.);

послуги сторонніх організацій (екструзія полімерів) –2,60 грн. – 8,19% (листопад 2008р.), 2,60 грн. – 8,13 %.

Позивачем у листопаді 2008 року та у грудні 2008 року було реалізовано поліетиленових пакетів за нульовою ставкою фізичним особам (кінцевим споживачам) та підприємству „Термінал” ХОР ВОІ „СОІУ” відповідно: на суму 4659200,00 грн. - за листопад 2008р. та на суми 3169297, 70 грн. і 1136002,30 грн. - за грудень 2008р.

Як свідчать матеріали справи, у рядку 2.2 Декларації з податку на додану вартість - “Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою - звільнені від оподаткування операції” відповідно до п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, за листопад 2009р. зазначено 4659200, 00 грн., за грудень 2008р. – 4305300, 00 грн.

Слід відмітити, що в акті перевірки відповідач вказує, що за результатами перевірки правільності застосування нульової ставки податку на додану вартість порушень не встановлено (абз.3 стор.9).

Суд зазначає, що підстави та порядок для застосування нульової ставки з податку на додану вартість для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, передбачені положеннями пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Так, відповідно до п.п. 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”, за нульовою ставкою оподатковуються операції, передбачені пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” - з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Відповідач та його представник в судовому засіданні не заперечують проти того, що Підприємство „Пласт” віднесено саме до вищевказаних громадських організацій інвалідів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

При цьому, як випливає зі змісту наведеної норми права, обов’язковою умовою для набуття права користування пільгою по податку на додану вартість є безпосереднє виготовлення таким підприємством товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, затвердженого наказом Мінфіна України від 31.12.99р. № 318 та зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.00р. №27/424, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Як витікає з п.15 Положення, до складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

Належна за користування об’єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов’язаних із використанням об’єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладення нової орендної угоди зменшуються протягом строку оренди його витрати з орендної плати.

Суд погоджується з доводами позивача, що питання, пов’язані з виробництвом продукції, не регламентуються положеннями Закону України “Про податок на додану вартість”.

У відповідності до п.1.17. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” корпоративні права, пов'язана особа, резидент, нерезидент, гудвіл, кошти, цінні папери, деривативи, товари, дивіденди, проценти, роялті, кредит, депозити, лізинг (оренда), бартер, безоплатно отримані товари (роботи, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що при визначенні відсотка суми витрат, необхідного для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід враховувати всі складові частини таких витрат, включаючи і витрати на придбання послуг сторонніх організацій, якщо такі послуги отримані у зв'язку з переробкою (обробкою та іншими видами перетворення) сировини і витрати на оренду.

Крім того, враховуючи те, що абзацом першим пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” і відповідно пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону встановлено одні і ті ж умови щодо отримання права на застосування пільгового режиму, як при здійсненні операцій з поставки послуг (зокрема, умови щодо безпосереднього виготовлення), при оподаткуванні послуг, що безпосередньо надаються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, застосовуються правила, аналогічні правилам, встановленим для оподаткування товарів, у тому числі й абзац другий пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону (пп. 6.2.8 Закону відповідно).

Матеріалами справи підтверджується, що поліетиленові пакети виготовлялись на власному виробничому обладнанні в орендованому приміщенні. Етап виробничого процесу – екструзія полімерів виконувався сторонніми організаціями, що не забороняється викладеними вище правовими нормами, і зокрема, п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.6.2.8. п.6.2. ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для позивача плата за послуги сторонніх організацій по здійсненню екструзії полімерів представляє собою витрати, понесені на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, яка використовується у виготовленні пакетів.

Судом взято до уваги досліджений в судовому засіданні висновок судово-економічної експертизи № 6322 від 19.08.2009 року, згідно якого висновки акту документальної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова щодо: недотримання Підприємством „Пласт” Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” вимог законодавства для користування пільгою по ПДВ за листопад-грудень 2008 р. (сума витрат, понесених на переробку, виготовлення товарів (пакетів поліетиленових) становить менше 8% продажної ціни таких товарів); завищення заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 37326, 00 грн. та грудень 2008 року на суму 220000,00 грн.; завищення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 674514,00 грн.; заниження податку на додану вартість до декларації за грудень 2008 року на суму 28786,00 грн. є необгрунтованими.

Також судом зазначається, що при розгляді справи були взяті до уваги положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та положення листа ДПА України від 22.05.2007р. №4958/6/16-1515.

Слід відмітити, що вказаний лист вищої податкової інстанції стосується питань оподаткування операцій з поставки товарів та послуг підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів. При цьому, в ньому, зокрема, зазначається, що при визначенні відсотка суми витрат, необхідного для визначення товарів, безпосередньо виготовлених підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, слід враховувати всі складові частини таких витрат, включаючи і витрати на придбання послуг сторонніх організацій, якщо такі послуги отримані у зв'язку з переробкою (обробкою та іншими видами перетворення).

Відповідно до п.п.4.4.2. п.4.2. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

З підстав, наведених вище, суд вважає висновки ДПІ щодо необґрунтованого користування Підприємством „Пласт” пільгою по податку на додану вартість в листопаді, грудні 2008 року такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі, та зробленими при довільному тлумаченні діючого законодавства.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 37326, 00 грн. та грудень 2008р. у сумі 220000,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11197,80 грн. та визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 34543, 20 грн., у т.ч. за основним платежем –28786,00 грн., за штрафними санкціями–5757, 20 грн.

Внаслідок наведеного, податкові повідомлення-рішення від 27.02.2009р. №0000111620/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008р. в сумі 37326, 00 грн. та грудень 2008р. у сумі 220000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11197, 80 грн. та №0000081620/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 34543, 20 грн., у т.ч. за основним платежем –28786,00 грн., за штрафними (фінансовими) нкціями –5757, 20 грн. слід визнати неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обгрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат у загальній сумі 6903,40 грн., що складаються з 3,40 грн. державного мита та 6900 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Підприємства „Пласт” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова від 27.02.2009р. за № 0000111620/0 та № 0000081620/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства „Пласт” Харківської обласної ради (регіонального осередку) Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 18, оф.815, код 35348696) судові витрати у загальній сумі 6903,40 (шісти тисяч дев’ятсот три) гривень 40 копійок, що складаються з 3 (трьох) гривень 40 копійок державного мита та 6900 (шести тисяч дев’ятисот) гривень витрат на проведення судової експертизи.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 20.10.2009 року.

Суддя                                                                                           Т.С. Перцова