Постанова № 6863720, 11.06.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11.06.2009 р.                                                                                 № 2-а- 38621/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Карамушко І.І.

за участю представників сторін :

позивача – не з’явився

прокуратури - Крайник К.О.

відповідача –Іванова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокуратура Ленінського району м. Харкова Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариство з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія Іванов "

пропро стягнення суми ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Іванов”, в якому просить стягнути санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 5254,55 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960), для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Вказують, що статтею 20 Закону встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, за 1 робоче місце, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити санкції у розмірі 24839,19 грн. Підсумовуючи викладене, просять суд позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений повісткою з поштовим повідомленням, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ст.35 КАС України позивач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути позов в свою відсутність.

Прокурор у судове засідання з’явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, посилаючись на відсутність коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Іванов” сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 4254,55 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

На підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" № 5920 від 26.02.2009 року за 2008 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 11 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 особи, чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 1 особа, що відповідає вимогам законодавства.

Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.05 р. затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в 2008 році не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2009 року повинен був сплатити самостійно адміністративно-господарські санкції у розмірі 5754,55 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується документом – звітом за формою 10-П1 № 5920 від 26.02.2009 року за 2008 рік. Оскільки вищезазначена сума відповідачем була сплачена частково у розмірі 500,00 грн., залишок заборгованості складає 5254,55 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Відповідач не надав до суду доказів, що спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ „Будівельна компанія Іванов» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарської санкції у розмірі 4254,55грн. є документально та нормативно обґрунтованим, і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов прокурора Ленінського району м.Харкова в інтересах держави, її уповноваженого органу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Компанія Іванов” про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4254,55 грн. – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Компанія Іванов” (61052, м.Харків, вул.Малиновського, 3, код 33479504) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, м.Свободи, 5, Держпром, 1 під., к.16) суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4254,55 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 12.06.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.