Рішення № 68635483, 30.08.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3876/16-ц

Провадження № 2/591/215/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення боргу

встановив:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» звернувся до суду із зазначеним позовом. Вважає, що відповідачі порушили умови договору, вчасно не сплачували заборгованість по укладеному договору, наголошує, що є підстави для задоволення позову і просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 129566грн.80 коп..

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задоволити. Слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав повністю, просить суд в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи зі слідуючого:

Судом при розгляді справи встановлено, що згідно ст. 1 угоди її предметом є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля.

Відповідно до ст.3 угоди ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» зобов»язується надавати учаснику системи наступні послуги в порядку та строки, визначені угодою, включаючи, але не обмежуючись: включення учасника до системи АвтоТак шляхом підписання даної угоди; формування груп учасників для придбання автомобіля; включення учасника до групи для придбання автомобілів; організація та створення умов для придбання автомобілів учасниками системи; здійснення оплати автомобіля виробнику, імпортеру чи дистриб»ютору за рахунок коштів, сплачених учасниками системи, на умовах угоди; здійснення адміністративних процедур, необхідних для передачі автомобіля учаснику системи, який одержав право на отримання автомобіля; формування фонду для повернення коштів; приймання та перерахування страхових платежів відповідній страховій компанії; адміністрування групи, до складу якої входить учасник системи, протягом всього строку її існування; надання всіх інших послуг, визначених в угоді та додатках до неї; вчинення всіх інших дій, спрямованих на придбання учасником автомобіля через систему.

Ст. 4 угоди передбачено права учасника, зокрема: право приймати участь в асигнаційних актах, організованих ОСОБА_6; право вибору моделі або марки автомобіля згідно з можливостями постачальника; право сплачувати авансові внески відповідно до положень угоди; право розірвати угоду до моменту отримання автомобіля; право передачі третім особам прав та обов»язків за угодою; право отримувати інформацію щодо функціонування групи, до якої належить учасник.

Згідно ст. 5 угоди учасник зобов»язується виконувати зобов»язання, передбачені угодою, в порядку та строки, визначені угодою, включаючи, але не обмежуючись: сплатити плату за послуги, пов»язані зі вступом до системи при укладенні угоди; сплатити плату за послуги, пов»язані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобов»язань, встановлених угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов»язань за угодою; за вимогою ОСОБА_6 надавати копії квитанцій про оплату внесків за угодою.

Згідно Правил функціонування системи придбання в групах АвтоТак, викладених в додатку №2 до угоди графік внесків - це загальна кількість повних внесків, необхідна для повної оплати автомобіля, послуг з обслуговування та адміністрування системи АвтоТак, що надаються ОСОБА_6, та страхових платежів.

Повний внесок - це щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного внеску в оплату страхового платежу, і підлягає сплаті учасником в порядку та у строки, визначені угодою.

Цілий чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля та формування Фонду для повернення коштів, і розмір якого розраховується шляхом ділення поточної ціни автомобіля на кількість внесків, передбачену графіком внесків.

Внесок в оплату послуг - частина щомісячного повного внеску, який є оплатою послуг ОСОБА_6, розмір кожного з яких складає зазначений в додатку №1 відсоток від поточної ціни автомобіля.

Поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб»ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою.

З розрахунку платежів (ОСОБА_2 за угодою № 364381) наданого позивачем вбачається, що в період з червня 2011 року по грудень 2014 року відповідачем було сплачено 76 внесків на загальну суму 100 990, 73 грн.. При цьому ціна автомобіля, зазначена у розрахунку, збільшувалась, і станом на 30.12.2014 року становила 118 440, 00 грн.. В наданому позивачем розрахунку відсутня печатка ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», наявний тільки підпис представника. Документ оформлений не належним чином. Позивач не надав суду належних доказів про те, що ціна автомобіля, наведена у розрахунку платежів (ОСОБА_2 за угодою № 364381) співпадає з ціною автомобіля відповідної модифікації, зазначеною у реєстрах цін.

Фактично підтверджується судом, що наявна недостовірність даних, зазначених у розрахунку платежів. Наданий позивачем в другий раз розрахунок заборгованості не стосується ОСОБА_2, а стосується іншої особи. Суд критично оцінює розрахунки платежів ОСОБА_2 за угодою № 364381 як письмові докази. За таких обставин суд вважає, що розрахунок позивача не може бути взятий за основу визначення суми заборгованості, що є підставою для відмовлення в задоволенні позову позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» від 10 січня 2012 року був укладений договір поруки, без номеру. Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено, що порукою згідно цього Договору забезпечено виконання боржником зобов»язань за Угодою, в тому числі виконання обов»язків щомісячно сплачувати передбачені угодою повні внески, які складаються з сум чистого внеску, внесків в оплату послуг та внесків в оплату страхового платежу, а також виконання обов»язків по сплаті інших платежів, передбачених угодою.

З пункту 2.4. Договору поруки вбачається, що поручитель і кредитор цим погоджуються, що розмір забезпечених порукою вимог кредитора до боржника дорівнює сумі всіх повних внесків та інших, передбачених угодою платежів, що підлягають сплаті боржником. На момент підписання договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 91 251 (дев»яносто одна тисяча двісті п»ятдесят одна) гривня 04 копійки. Вказана заборгованість може бути змінена в порядку, передбаченому в ст. 2, 9 Додатку № 2 до Угоди.

Згідно п. 2.1 ст. 2 Додатку № 2 до Угоди поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» постачальником.

Поточна ціна автомобіля, зазначена в Додатку № 1 до Угоди, - це остання поточна ціна автомобіля, повідомлена ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» постачальником, на день укладення Угоди (п. 2.2 ст. 2 Додатку № 2 до Угоди).

Згідно Додатку № 1 до Угоди ціна автомобіля становить 71680.00 грн.. Однак відповідно до графіку платежів ОСОБА_2 за Угодою №364381, ціна на авто постійно змінюється. Станом на 15.06.2011 рік ціна на авто була 71 680,00 грн., на 10.01.2012 рік 77 060,00 грн., на 25.08.2012 рік 80 960,00 грн., 14.03.2013 рік 82 900,00 грн., 30.12.2014 118 440,00 грн. тобто з моменту укладання угоди і до моменту подання позову до суду, поточна ціна на автомобіль збільшується на розсуд Позивача, такі зміни не були узгоджені з Поручителями. Такі зміни призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_7 за зобов»язаннями боржника ОСОБА_2.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» у позовній заяві зазначає, що розрахунок повних внесків здійснено виходячи з поточної ціни автомобіля на травень 2016 року, яка становила 215500,00 грн..

Обов»язковою умовою припинення поруки за нормою частини першої статті 559 ЦК України має бути відсутність згоди поручителя на внесення змін до забезпеченого порукою зобов»язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. За своєю правовою природою надання поручителем згоди на внесення до основного зобов»язання таких змін є одностороннім правочином, який за змістом і формою має відповідати вимогам ЦК України та відображати волевиявлення особи (у даному випадку - поручителя).

Так, у постанові Верховного Суду України від 5 червня 2013 року (№ 6-43цс13) зазначено, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки.

За умовами ст. 8 Угоди, ця Угода може бути змінена лише за згодою Сторін шляхом Додаткової Угоди.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачем дотримано порядок змін розміру зобов»язань, передбаченого Договором поруки та Угодою, у спосіб внесення змін до Угоди за згодою Сторін, суд вважає, що позивачем не доведено, що зміна розміру зобов»язання відбулася за згодою поручителя ОСОБА_3. Таким чином договір поруки є припиненим.

Також судом встановлено наступне, в Додатку №3 до Угоди №364381 від 12 травня 2011 року зазначено, що на день підписання цього Додатку загальна сума грошових зобов»язань становить 137 660,95 (сто тридцять сім тисяч гривень шістсот шістдесят гривень, 95 копійок) та на день підписання цього Додатка ОСОБА_2 сплатив 46 409,11 грн.. Сума заборгованості за ОСОБА_2 залишалась 91 251,84 грн.. Суд встановив, що станом на 02.10.2013 рік боржником ОСОБА_2 було сплачено 87 430, 19 грн.. Розмір заборгованості, який вказує в позовній заяві позивач ТОВ «Авто Просто» не підтверджується жодними доказами. Позивач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованість розміру заборгованості в сумі 129 566, 80 грн..

Досліджено також в судовому засіданні, що відповідно до ст.1 п.1 Закону України «Про фінансові послуги» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов»язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов»язані з наданням фінансових послуг.

Спірний договір № 364381 та додатки до договору були укладені 12 травня 2011 року. 02.06.2011 року (пізніше, ніж коли був укладений договір з додатками) з боку ВРУ було прийнято Закон № 3462, яким до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни, а саме до ч. 1 ст. 4 та вказану статтю було доповнено п. 11-1 (11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; {Частину першу статті 4 доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011}).

Таким чином, позивач ТОВ «Авто Просто» під час укладання спірного договору разом з додатками, саме 12 травня 2011 року не мав право укладати договори, згідно яких ТОВ «Авто Просто» мало право надавати фінансові послуги (адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах), так як на день укладення договору, в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не було зазначено, що фінансовими послугами вважаються послуги адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Позивач ТОВ «Авто Просто» отримало свідоцтво як юридична особа тільки 09 січня 2012 року від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Таким чином на час укладання спірного договору позивач як юридична особа не мала статусу фінансової установи, яка мала право надавати фінансові послуги. Фактично на час укладання спірного договору.

Правомірність надання позивачем послуг адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах на підставі укладеної угоди сумнівна.

Згідно змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, не надавши належні докази на підтвердження свого розрахунку, обмежився посиланням на те, що суд не може визначитися із обсягом заборгованості.

Суд зазначає, що взагалі дії позивача свідчать про його нечесну підприємницьку діяльність і недобросовісність та є метою отримання безпідставного збагачення, що є несправедливим. Ці його дії суперечать загальним принципам цивільного законодавства, які зазначені в п.6 ст.4 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Тому твердження про порушення окремих статей ЦК України, якими врегульовано питання виконання зобов»язань, суд вважає безпідставним.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.У той самий час предметом спірної Угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України: «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства». Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає:

1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;

2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводять споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору». Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

У відповідності із «Правовою позицією» Верховного Суду України, викладеною Верховним Судом України по справі N 6-35цс12 за позовом фізичної особи до ПАТ «Філдес Україна»: "Правова позиція (справа N 6-35цс12): За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залученням їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Системний аналіз договору № 364381, змісту Додатку N 1 до неї та змісту «Правил функціонування системи придбання в групах «Авто Так», викладених в Додатку №2 до Угоди N 0319703, свідчить про те, що «Правила функціонування системи «Авто Так», так само як і умови самої Угоди №0319703 не тільки не відповідають вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», а й відверто та грубо їх порушують.

Всупереч п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» ТОВ «Авто Просто» використовує в своїй діяльності пірамідальну схему, завдяки якій учасник (споживач) сплачує передбачені Угодою кошти, а ТОВ «Авто Просто» формує групу учасників за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобілів, тобто придбання автомобілів здійснюється не за рахунок власних коштів ТОВ «Авто Просто», а за рахунок самих споживачів. Отже, внески споживачів, які знаходяться в пірамідальній схемі нижче, ідуть на придбання автомобіля для споживача, який знаходиться в пірамідальній схемі вище.

Згідно із ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України: «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансові послуги», ст. 203 ЦК Цкраїни, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212 -215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 вересня 2017 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО