Ухвала суду № 68634390, 25.07.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15912/15-К

Провадження № 1-кп/522/197/17

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

25 липня 2017 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О.,

за участю прокурора - Ярового С.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою ОСОБА_3 на домашній арешт, а також клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8, про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 4201516060690000008 від 17.03.2015 року,

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст.368 КК України.

До канцелярії Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою, на домашній арешт. В обґрунтування клопотання, ОСОБА_4 посилається на те, що 20.06.2017 року стан здоров'я обвинуваченого різко погіршився, останній знаходився на стаціонарному лікуванні в МКЛ №1. Відповідно до виписки із історії хвороби 8327/776, ОСОБА_3 страждає на цукровий діабет 1 типу, важкої форми в стадії декомпенсації, та ряд інших захворювань, які унеможливлюють знаходження останнього в умовах установи попереднього увязнення. Крім того, при знаходженні ОСОБА_3 в лікарні, останнього утримували в кайданках. В ніч з 24 на 25 червня 2017 року, ОСОБА_3 помістили до карцеру, як стверджує сторона захисту - безпідставно. Також, захисник посилається на те, що ОСОБА_3 не потребує виняткового запобіжного заходу з тих підстав, що останній має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, є ветераном війни та учасником бойових дій, ОСОБА_3 немає намірів порушувати процесуальні обовязки, оскільки він з'являвся на всі судові виклики, впливати на свідків не зможе, які на даний час, судом уже допитані.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала клопотання, просила суд його задовольнити та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього процесуальних обовязків, з метою пришвидшення судового розгляду, та покращення стану здоров'я останнього. Долучила відповідь з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ДУ "ОУВП" №21, з якої вбачається що відповідно до встановлених діагнозів ОСОБА_3 потребує лікування в умовах спеціалізованих лікувальних закладів МОЗ України.

ОСОБА_3 підтримав клопотання, вказав на те, що зобовязується виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Захисники вважали за необхідне задовольнити клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вважали за необхідне задовольнити клопотання.

Прокурор, заперечив проти розгляду клопотання з тих підстав, що на момент його подачі пройшло менше ніж місяць, просив суд залишити його без розгляду.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 надав суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою.

ОСОБА_7 підтримав клопотання.

Обвинувачені та захисники підтримали клопотання.

Прокурор заперечив проти клопотання вважав його не обґрунтованим.

Суд, заслухавши думку сторін дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисник має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд має право залишити без розгляду таке клопотання, яке подано раніше ніж через місяць після вирішення питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, у разі якщо в клопотанні не зазначено нових підстав, які не були предметом розгляду. В даному випадку, суд не вбачає підстав для відмови у розгляді такого клопотання, з урахуванням того, що на момент фактичного його розгляду пройшло більш ніж місяць, та у самому клопотанні вказані нові обставини, які не були предметом розгляду 20.06.2017 року.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, відповідальність за яке, передбачена виключно у виді позбавленні волі.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 з 07.09.2015 року було обрано тримання під вартою, із визначенням розміру застави. В подальшому, суд зменшив розмір застави, достатньої для виконання обвинуваченим покладених на нього обовязків. З тих підстав, що ОСОБА_3 був порушений процесуальний обовязок, суд знову обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Відповідно до наявної лікарської документації, стан здоров'я ОСОБА_3 погіршився в умовах тримання під вартою, необхідність у проведенні стаціонарного лікування стала в рази частішою. Так, у судові засідання 14.07.2017 року, 17.07.2017 року ОСОБА_3 доставлений не був у зв'язку із знаходженням на лікуванні в МКЛ №1 з діагнозом цукровий діабет 1 тип, важка форма. Раніше, у період з 20.06.2017 року до 23.06.2017 року ОСОБА_3 також знаходився на лікуванні із діагнозом цукровий діабет 1 типу, важка форма, у стадії декомпенсації, та ряд інших захворювань, відповідно до призначення лікаря, ОСОБА_3 може знаходитись в умовах медичної частини установи попереднього увязнення із рекомендаціями, дотриманням дієти №9 та вживанням необхідних ліків, проводити контроль глюкози в крові до їжі та через дві години після їжі.

Як вбачається з листа від 25.07.2017 року №5/12-11581 з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ДУ "ОУВП" №21, відповідно до встановлених діагнозів ОСОБА_3 потребує лікування в умовах спеціалізованих лікувальних закладів МОЗ України.

Щодо посилань сторони захисту на порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд може вказати наступне. У відповідності до практики Європейського суду з прав людини та основоположних свобод, коли особа висуває небезпідставну скаргу на таке, що порушуєстаттю 3Конвенції, поводження з нею з боку представників держави, обовязком органів влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (див., серед інших джерел, рішення у справі «Дєдовський та інші проти Росії» (Dedovskiy and Others v. Russia), заява № 7178/03, п. 87, ECHR 2008 (витяги). Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (див., наприклад, рішення від 19 липня 2012 року у справі«Алексахін проти України»(Aleksakhin v. Ukraine), заява № 31939/06,п. 55).

На даний час, суд не може стверджувати, що порушення на які посилається сторона захисту мали місце, оскільки за даним твердженням необхідно провести офіційне розслідування, з фото не вбачається, що дійсно ОСОБА_3 був в кайданках, а тому такі твердження сторони захисту не можуть бути підставою для звільнення особи з-під варти.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає тривалий час за іншою адресою, що може свідчити про наявність ризику передбаченого п.1ч.1 ст. 177 КПК України.

Одним із основних ризиків, які суд тривалий час ставив в основу доцільності продовження строку тримання обвинуваченому, було саме недопущення перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а саме вчиненню зі сторони обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників дії, які були направлені на перенесення судових засідань, неправомірне затягування розумного строку судового розгляду, та заявлення невмотивованих відводів. На даний час, суд вважає, що даний ризик не відпав, однак, з урахуванням стану здоров'я ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що у випадку не зміни запобіжного заходу, є реальні імовірність того, що чергові судові засідання будуть зриватися через погане самопочуття ОСОБА_3, що в свою чергу буде спричинювати тривалий розгляд судом кримінашьного провадження та порушувати права і законні інтереси інших учасників судового провадження, тому суд виходячи виключно із стану здоров'я ОСОБА_3 вважає за необхідне задовольнити клопотання.

Стосовно інших підстав, що враховуються при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, суд виходить із оцінки сукупності всіх обстави, які зазначені в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що достатнім запобіжним заходом за викладених умов буде домашній арешт із покладенням на обвинуваченого обовязків вказаних у ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КПК України, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, суд може вказати, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Ризик, що обвинувачений буде переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, яка передбачена виключно у виді позбавлення волі, на даний час не зменшився та не відпав. Крім того обвинувачений ОСОБА_2 може винити дії вказані у ч. 2-3 ст. 177 КПК України . Зважаючи на обставини, які викладені в ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, розмір майнової шкоди у завданні якого обвинувачується ОСОБА_9 та на відсутність обмежень передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на підставі зазначеного, враховуючи вимоги ст. 197 КПК України та ч. 7 ст. 194 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - скасувати, звільнивши з-під варти у залі суду.

Застосувати до ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1,

Покласти на ОСОБА_3, виконувати передбачені ст. 194 КПК України обовязки заборонити обвинуваченому залишати вказане місце проживання в період з 21:00 годин по 07:00 годин, прибувати по першому виклику до суду на визначений ним час; не залишати м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до ГУ Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт для виїзду закордон.

Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі невиконання вказаних обовязків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_10

25.07.2017