Рішення № 68634388, 17.07.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/23177/15-ц

Провадження № 2/522/219/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року Приморський районний суд міста Одеса

у складі: головуючого судді Кічмаренко С.М.

при секретарі Гудзь О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визнання права власності на майно, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, яка в подальшому була уточнена, про розірвання шлюбу та визнання права власності, а саме просив:

- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 01 вересня 2010 року;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 58, 9 кв.м., загальною площею 96, 2 кв.м;

- визнати за ОСОБА_3 майнові права на ? частини квартири АДРЕСА_2 за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/60 від 19 вересня 2014 року, укладеного між Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «БУДОВА-ЖИЛСТРОЙ» та ОСОБА_3;

- визнати за ОСОБА_2 майнові права на ? частини квартири АДРЕСА_2 за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/60 від 19 вересня 2014 року, укладеного між Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «БУДОВА-ЖИЛСТРОЙ» та ОСОБА_3;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на холодильник комбі Samsung RL55VQBUS, пароварку Tefal VS4003, чайник Tefal BI625, утюг Philips GC3660, СВЧ Gorenje MO200DCE-UR, пилесос LG VK8820HMR, загальною вартістю 38 739, 93 грн;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на посудомийну машину Bosch SMV59U10EU, кондиціонер Mitsubishi MSZ-EF35VA, витяжку декоративну Ventolux SPACE 90, загальною вартістю 33 100, 46 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 167 056, 25 (сто шістдесят сім тисяч п'ятдесят шість грн двадцять п'ять копійок) в рахунок ? частини вартості автомобілю Honda Accord номер кузова НОМЕР_1.

ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, який в подальшому був уточнений, про розірвання шлюбу та визнання права власності, а саме просила:

- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 за умови виплати грошової компенсації за 50% вартості автомобілю Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2, ? частки квартири АДРЕСА_1, 50% від вартості меблів, побутової техніки, електроніки, за вирахуванням із загальної суми компенсації 50% вартості квартири за адресою АДРЕСА_2.

У судове засідання з'явився представник ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання з'явився представник ОСОБА_3, проти задоволення позовних вимог заперечували і просили відмовити в їх задоволенні. Також просили задовольнити зустрічну позовну заяву.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

01 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений шлюб, зареєстрований першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

Судом встановлено, що на даний час шлюбні стосунки між подружжям не склались, подальше сумісне життя не можливе, та на даний час шлюб носить лише формальний характер, в зв'язку з чим даний шлюб підлягає розірванню.

ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог в цій частині не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Заслухавши сторони, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому шлюб необхідно розірвати.

Щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Згідно з договором купівлі продажу від 30 листопада 2010 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., гр. ОСОБА_6, що діяв від імені гр. ОСОБА_1, продав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили в рівних частках квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 96,2 кв. м., житлова площа 58,9 кв.м. Відповідно до п. 3. Договору, продаж зроблено за 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України майном, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є:

1) час набуття такого майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття);

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

Верховним судом України за 2015-2016 роки сформовані наступні правові позиції по справам щодо поділу майна подружжя.

- у постанові від 25 листопада 2015 року Верховний Суд України дійшов висновку про правильність застосування судом першої інстанції статей 57, 60 СК України, оскільки судом установлено, що спірна квартира придбана за особисті кошти одного з подружжя, не є об'єктом спільної сумісної власності, а належить одному з подружжя на праві приватної власності;

- у постанові від 16 грудня 2015 року Верховний Суд України, передаючи справу на новий розгляд, указав на те, що, застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні кошти або спільна праця подружжя;

- у постанові від 11 березня 2015 року (справа № 6-211цс14), під час вирішення спору щодо поділу майна частка кожного з подружжя в спільному майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін у придбане майно, у тому числі за рахунок майна, набутого одним із подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання майна вкладено, крім спільних коштів, кошти, що належали одній зі сторін, то частка в цьому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

Згідно наданого до суду ОСОБА_2 Контракту між професіональним футбольним клубом «Оболонь» і футболістом від 01 липня 2009 року, та Довідкою про заробітну плату (дохід) за період з липня 2009 року по травень 2010 року, загальна сума доходу ОСОБА_2 склала 745 679 (сімсот сорок п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн.

Таким чином, станом на день укладання шлюбу між сторонами 01 вересня 2010 року у ОСОБА_2 були в наявності грошові кошти в сумі 745 679 (сімсот сорок п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн, та вказана обставина підтверджена належними доказами.

При цьому ОСОБА_3 до суду жодних належних доказів наявності грошових коштів, достатніх для придбання спірної квартири не надала.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтвердив, що спірна квартира придбана саме за кошти ОСОБА_2, які він заробив особисто.

Крім того, суд приймає до уваги, що спірна квартира придбана лише через 2 місяці після укладання шлюбу, що об'єктивно унеможливлює набуття такої квартири спільною працею подружжя за такий короткий проміжок часу. Позовних вимог про встановлення факту проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу за період, що передував укладенню шлюбу 01 вересня 2010 року ОСОБА_3 не заявлялось.

Таким чином, право власності на квартиру АДРЕСА_1 підлягає визнанню за ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що джерелом набуття права власності на спірну квартиру були грошові кошти, які належали особисто ОСОБА_2 та були отриманні останнім ще до укладання шлюбу.

За час шлюбу подружжям також придбано майнові права на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 59,9 кв.м. на підставі Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/60 від 19 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТ «Житлово-будівельний кооператив «БУДОВА-ЖИЛБУД».

Відповідно до Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/60 від 19 вересня 2014 року, вартість паю складає 946 420 (дев'ятсот сорок шість тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Згідно звіту про визначенню ринкової вартості від 05.03.2017 року, вартість майнових прав на житлову квартиру АДРЕСА_2 складає 1 468 605 грн.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Оскільки зазначені майнові права на квартиру придбані ОСОБА_3 за час шлюбу, та сторонами не надано до суду доказів наявності особистих грошових коштів для придбання такої квартири, суд вважає, що вказані майнові права є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та підлягають поділу між подружжям в рівних частках.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про поділ між подружжям рухомого майна, набутого під час шлюбу, та позовних вимог ОСОБА_3 про виплату грошової компенсації за 50% вартості автомобілю Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2, 50% від вартості меблів, побутової техніки, електроніки, за вирахуванням із загальної суми компенсації 50% вартості квартири за адресою АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 2, 4 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як встановлено п.24 вказаної Постанови, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Відповідно до п.25 даної Постанови, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсації не підлягає задоволенню, так як на депозитний рахунок суду попереднього не внесені відповідної грошової суми.

При цьому наявне у подружжя на час розгляду справи майно, а саме холодильник комбі Samsung RL55VQBUS, пароварка Tefal VS4003, чайник Tefal BI625, утюг Philips GC3660, СВЧ Gorenje MO200DCE-UR, пилесос LG VK8820HMR, посудомийна машину Bosch SMV59U10EU, кондиціонер Mitsubishi MSZ-EF35VA, витяжка декоративна Ventolux SPACE 90, підлягають поділу між подружжям в рівних частинах з урахуванням їх вартості.

Так, відповідно до звіту про оцінку майна № 02/21 від 20.02.2017 року, та звіту про оцінку обладнання № 03/30 від 10.03.2017 року, встановлена наступна вартість спільного майна подружжя: холодильник комбі Samsung RL55VQBUS - 19 227, 91 грн.; пилесос LG VK8820HMR - 4 360, 50 грн.; пароварка Tefal VS4003 - 3 522, 60 грн.; чайник Tefal BI625 - 1 097, 25 грн.; утюг Philips GC3660 - 1 497, 68 грн.; СВЧ Gorenje MO200DCE-UR - 1314, 77 грн.; посудомийна машина Bosch SMV59U10EU - 9 703, 48 грн.; витяжка декоративна Ventolux SPACE 90 - 6 442, 45 грн.; кондиціонер Mitsubishi MSZ-EF35VA - 16 954, 53 грн.; пральна машина Bosсh WAS 20433 OE - 7 719, 22 грн.\

З огляду на те, що за ОСОБА_2 визнається право власності на квартиру АДРЕСА_1, в якій розташоване вказане рухоме майно, суд вважає за доцільне залишити у власності ОСОБА_2 те рухоме майно, яке є вбудованим в приміщення квартири, а за ОСОБА_3 визнати право власності на те майно, яке можливо відокремити від завдання приміщенню шкоди, при цьому зберігаючи рівність часток кожного з подружжя.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині підлягають задоволенню, та право власності на холодильник комбі Samsung RL55VQBUS, пароварку Tefal VS4003, чайник Tefal BI625, утюг Philips GC3660, СВЧ Gorenje MO200DCE-UR, пилесос LG VK8820HMR, загальною вартістю 38 739, 93 грн, підлягає визнанню за ОСОБА_3, а право власності на посудомийну машину Bosch SMV59U10EU, кондиціонер Mitsubishi MSZ-EF35VA, витяжку декоративну Ventolux SPACE 90, загальною вартістю 33 100, 46 грн. - за ОСОБА_2

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про виплату грошової компенсації за 50% вартості автомобілю Honda Accord суд звертає увагу на наступне.

Згідно листа Регіонального сервісного центру в Одеській області від 18.03.2016 року № 31/15-35аз автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2, 15.04.2011 року був зареєстрований за ОСОБА_2, 05.01.2016 року автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_2, перереєстровано на нового власника за довідкою-рахунок серії ААЕ № 912236.

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 02/20 від 20.02.2017 року, вартість автомобілю Honda Accord номер кузова НОМЕР_1, 2011 р.в. складає 334 112, 50 грн.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 167 056, 25 (сто шістдесят сім тисяч п'ятдесят шість грн двадцять п'ять копійок) в рахунок ? частини вартості автомобілю Honda Accord номер кузова НОМЕР_1.

Керуючись ст.ст. 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.60, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визнання права власності на майно - задовольнити в повному обсязі.

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визнання права власності на майно - задовольнити частково.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 01 вересня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 58, 9 кв.м., загальною площею 96, 2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 майнові права на ? частини квартири АДРЕСА_2 за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/60 від 19 вересня 2014 року, укладеного між Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «БУДОВА-ЖИЛСТРОЙ» та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 майнові права на ? частини квартири АДРЕСА_2 за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 4/60 від 19 вересня 2014 року, укладеного між Споживчим товариством «Житлово-будівельний кооператив «БУДОВА-ЖИЛСТРОЙ» та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на холодильник комбі Samsung RL55VQBUS, пароварку Tefal VS4003, чайник Tefal BI625, утюг Philips GC3660, СВЧ Gorenje MO200DCE-UR, пилесос LG VK8820HMR, загальною вартістю 38 739, 93 грн.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на посудомийну машину Bosch SMV59U10EU, кондиціонер Mitsubishi MSZ-EF35VA, витяжку декоративну Ventolux SPACE 90, загальною вартістю 33 100, 46 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 167 056, 25 (сто шістдесят сім тисяч п'ятдесят шість грн двадцять п'ять копійок) в рахунок ? частини вартості автомобілю Honda Accord номер кузова НОМЕР_1.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.М.Кічмаренко

17.07.2017