Ухвала суду № 68629957, 29.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/2088/15-к Головуючий суддя І інстанції Курило В. О.

Провадження № 11-кп/790/954/17 Суддя доповідач Плетньов В.В.

Категорія: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Плетньова В.В.,

суддів - Ємця О.П. і ОСОБА_1,

секретар - Пильченко Ю.В.,

за участю: прокурора - Антоненка Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

його захисника адвоката - ОСОБА_3,

потерпілих - ОСОБА_4 і ОСОБА_5,

представників потерпілих - ОСОБА_6 і ОСОБА_7,

цивільного позивача - ОСОБА_8,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 639/2088/15-к за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України

за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника адвоката ОСОБА_3 цивільного відповідача ТОВ «Укравтотранс плюс», цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2017 року,

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2017року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм в ТОВ «Укравтотранс Плюс», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, такого, що не має судимості в силу ст.89 КК України,

визнано винним і засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. До набрання вироком законної сили обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останнього взято під варту в залі суду. Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 24.01.2017 року. Цивільний позов ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «ВУСО» про відшкодування матеріальної а моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на її користь шкоду, повязану з лікуванням потерпілого, у розмірі 23168,99 грн., шкоду, повязану з витратами на поховання, у розмірі 14616 грн. та моральну шкоду у розмірі 14616 грн. Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 до ТОВ «Укратотранс плюс» - залишено без розгляду. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» витрати на лікування в розмірі 49573,86 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_5 з ТОВ «Укравтотранс плюс» моральну шкоду в розмірі 100000 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнути на користь ОСОБА_8 з ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» шкоду, заподіяну майну потерпілого, у розмірі 49490 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_8 з ТОВ Укравтотранс плюс» матеріальну шкоду в розмірі 4713,39 грн. та моральну шкоду в розмірі 30000грн. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено. Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведені судові експертизи на суму 12215,00 грн. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 (і.п.н.2181925252) процесуальні витрати по кримінальному провадженню: на користь потерпілої ОСОБА_4 - 1901грн.02коп., на користь потерпілого ОСОБА_5 6000грн., на користь потерпілого ОСОБА_8 1147грн.42коп.

З цим вироком не погодилися: обвинувачений ОСОБА_2, його захисник адвокат ОСОБА_3, цивільні відповідачі ТОВ «Укравтотранс плюс» та ПрАТ Страхова компанія «ВУСО», які подали апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_2 і адвокат ОСОБА_3 просили скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти негайно, в залі суду, посилаючись на недоведеність його винуватості.

ТОВ «Укравтотранс плюс» просило скасувати вирок, закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, звільнивши його з-під варти негайно, в залі суду; відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс на його користь моральної шкоди; відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» на його користь матеріальної шкоди, заподіяної майну потерпілого; відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс плюс» на його користь моральної шкоди.

ПрАТ Страхова компанія «ВУСО» просило вирок в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до ПрАТ «СК «ВУСО» скасувати. У частині стягнення на користь ОСОБА_4Г 23168, 99 грн. на відшкодування шкоди, повязаної з лікуванням потерпілої ОСОБА_11, вирок скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову; у частині стягнення на користь ОСОБА_4 14616, 00 грн. на відшкодування витрат на поховання вирок змінити, зменшивши суму стягнення з 14616, 00 грн. до 8 622,00 грн., у частині стягнення на користь ОСОБА_4 14616, 00 грн. моральної шкоди, у частині стягнення на користь ОСОБА_5М з ПрАТ «СК «ВУСО» 49573, 86 грн. на відшкодування витрат на лікування, у частині стягнення на користь ОСОБА_5 5000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди та у частині стягнення на користь ОСОБА_5 М П. 49490, 00 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням ТЗ вирок залишити без розгляду.

Вислухавши доповідь судді, думки прокурора, потерпілих, їхніх представників, цивільного позивача, представника цивільного відповідача, обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що всі апеляційні скарги в цьому кримінальному провадженні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 2 червня 2014 року приблизно о 20 год. 50 хв., керуючи технічно справним автобусом «Еталон А 079», держ. номерний знак НОМЕР_1, який належить TOB «АМК Сервіс», рухаючись по вул.Полтавський шлях м. Харкова зі сторони вул. Клапцова в напрямку вул. Єлізарова, у районі буд. № 147 грубо порушив вимоги п. 1.5, 2.3 б), п. та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, звати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган»; п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ти за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим зикам руху»; п. 10.4 - «Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім їв, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам», та, виконуючи маневр повороту на ліво, для заїзду на територію автобусної станції, допустив зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної події пасажир мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до лікарні, де від отриманих тілесних ушкоджень померла. Згідно висновку судово-медичної експертизи №187-Ат/14 від 14.07.2014 року причиною смерті останньої стала важка сукупна травма та її ускладнення (к/п а.с.65-67); водію мотоциклу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, гідно висновку судово-медичної експертизи №577-А/14 від 03.07.2014 року, спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з ударом головного мозку, з вогнищем контузії правої лобової частки, пластинчаті субдуральні, конвекситальні крововиливи; закритої травми грудної клітини, переломи 5-6 ребер зліва, забій легенів і серця, правосторонній гемопневмоторакс; закритої травми живота, розриви селезінки, множинні розриви печінки і брижі товстої кишки, десерозация поперечно-ободової кишки, зачеревної гематоми, внутрішньочеревної кровотечі; відкритого уламкового перелому лівої плечової кістки в середній треті зі зсувом; закритого уламкового перелому лівої більшберцової кістки у верхній третині без зсуву.

Порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_2, які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом, не зорієнтувався в дорожній обстановці і при виконанні маневру повороту ліворуч не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку і допустив зіткнення з мотоциклом «Ямаха», що потягло тяжкі наслідки.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину, повно і обєктивно дослідив докази, яким дав належну оцінку.

Сам обвинувачений напочатку судового розгляду свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України визнавав частково, а вподальшому змінив свою позицію, заперечуючи вину і посилаючись на вину водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 При цьому, пояснив, що він працює водієм у ТОВ «Укравтотранс Плюс». 02.06.2014 року працював на 302 маршруті автобусу. Приблизно о 20 год. 50 хв. на автобусі їхав по вул. Полтавський шлях зі сторони Південного вокзалу в напрямку Холодногірського терміналу. Рухався в крайній лівій смузі, до світлофору по цій смузі проїхав приблизно 40 метрів. Перед світлофором швидкість автобуса складала 7-8 км/год. Попереду його автобуса в попутному напрямку інших транспортних засобів не було. У цей час видимість була нормальною. Коли підїжджав до світлофору, на ньому почав мигати зелений сигнал. Далі він впевнившись, що в зустрічному напрямку на відстані 250 300 метрів немає інших транспортних засобів, почав виконувати розворот для заїзду на термінал в тому місці, де є розрив подвійної лінії дорожньої розмітки. Коли вже завершував маневр розвороту, відчув сильний удар в праву задню частину автобуса. Удар прийшовся в задню стійку автобуса поблизу задньої двері. Вважає, що з моменту зміни ним напрямку руху, до моменту зіткнення із мотоциклом, прийшло приблизно 6 - 8 сек. Водія та пасажира мотоциклу з місця події забрала бригада швидкої медичної допомоги, а він був направлений до КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_12» для проведення дослідження на вміст алкоголю в крові.

Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що 02.06.2014 року в вечірній час він разом із ОСОБА_11 на мотоциклі приїхали до знайомого ОСОБА_5 Далі вони сіли на мотоцикли та поїхали, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_11 їхали на мотоциклі «Ямаха», а він сам поїхав на своєму мотоциклі «SkyMoto Winner 125». У всіх були одягнуті мотоциклетні шоломи. В цей день були нормальні погодні умови та достатня видимість. Рухались по вул. Єлізарова, потім повернули ліворуч на вул. Полтавський Шлях та продовжили рух в сторону центра міста. На вказаній ділянці дороги є по три смуги руху в попутному та у зустрічному напрямку. Рухались по середній смузі зі швидкістю приблизно 60 65 км/год. Мотоцикл «Ямаха» рухався попереду на відстані приблизно 100 метрів. Поблизу автобусного терміналу розташований світлофор, на якому горів зелений сигнал, а також розташований знак «Головна дорога». В попутному напрямку інших транспортних засобів не було. Коли мотоцикл «Ямаха» проїжджав світлофор, в цей час в зустрічному напрямку в лівій смузі рухався автобус «Еталон», водій якого різко почав повертати ліворуч для заїзду на термінал, чим створив перешкоду для руху мотоцикла. Водій автобуса «Еталон» почав виконувати маневр в тому місці, де наявна суцільна подвійна смуга дорожньої розмітки, тобто за 5 метрів до місця розриву. Після зміни напрямку руху автобусом, водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 одразу застосував екстрене гальмування. В загальмованому стані мотоцикл «Ямаха» почав зміщуватись праворуч та не встиг зупинитись, після чого мотоцикл вдарився в праву бокову частину автобуса (в районі арки заднього колеса). Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_11 відвезли до лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. На стадії досудового розслідування за його участю проводився слідчий експеримент, під час якого він розповів про відомі обставини дорожньо-транспортної пригоди, про що складено протокол слідчого експерименту від 11.06.2014 року. Зауважень чи заперечень до цього документу у нього не має.

Свідок ОСОБА_14 пояснила судові, що влітку 2014 року після 19 години вона проходила поблизу автобусного терміналу, який розташований по вул. Полтавський шлях, йшла зі сторони 9 в бік 17 платформи (в напрямку Південного вокзалу). Погодні умови в цей день були нормальні, опадів не було. Побачила, що маршрутний автобус рухається по вул. Полтавський шлях зі сторони Південного вокзалу. Після цього, в районі 12-13 зупинки терміналу, автобус почав виконувати поворот ліворуч для заїзду на термінал, не ввімкнувши при цьому показник повороту. Вказаний поворот водій автобуса почав виконувати не доїжджаючи до світлофору, в забороненому для цього місці, перетинаючи при цьому подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. Потім вона пройшла 2-3 кроки та почула хлопок, самого моменту зіткнення транспортних засобів не бачила. Яким чином рухався мотоцикл до моменту зіткнення не бачила, лише чула звук двигуна мотоцикла перед зіткненням. Вважає, що мотоцикл рухався зі швидкістю приблизно 60-70 км/год. З моменту виконання повороту автобусом, до моменту зіткнення транспортних засобів, пройшло приблизно 2,0 - 2,2 сек. Після цього підійшла до місця дорожньо-транспортної пригоди та побачила, що на дорозі лежить мотоцикл, на проїзній частині знаходились водій та пасажир мотоциклу, на дорозі також знаходились мотоциклетні шоломи. На автобусі були наявні пошкодження на правому задньому колесі. Приблизно через 3-4 хвилини прибула бригада швидкої медичної допомоги, які й госпіталізували водія та пасажира мотоцикла до медичного закладу.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 зазначила, що на стадії досудового розслідування за її участю проводився слідчий експеримент, під час якого вона розповіла про відомі їй обставини дорожньо-транспортної пригоди, про що складено протокол слідчого експерименту від 22.11.2014 року. Зауважень чи заперечень до цього протоколу не має, в протоколі всі відомості відображено правильно.

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 02.06.2014 року приблизно о 20 год. 50 хв. він їхав за кермом мотоцикла «Ямаха», разом із пасажиром ОСОБА_11, яка сиділа ззаду. Позаду на іншому мотоциклі також рухався його знайомий ОСОБА_13 В цей день були сприятливі погодні умови, видимість була нормальною. Рухались в районі буд. 147 по вул. Полтавський шлях м. Харкова, швидкість складали до 60 км/год. (приблизно 57 км/год.). На мотоциклах рухались в середній смузі проїзної частини. В попутному напрямку інших транспортних засобів попереду не було. Попереду на світлофорі горів зелений сигнал. В цей час у зустрічному напрямку в лівій смузі «накатом» рухався маршрутний автобус. Чи був ввімкнений лівий показник повороту на автобусі він не памятає. Далі, водій автобуса різко зманеврував ліворуч на полосу його руху, перетинаючи при цьому суцільну розподільчу лінію дорожньої розмітки. Який саме маневр виконував водій автобуса (поворот на термінал чи розворот) він не знає. На якій відстані від мотоциклу знаходився автобус в момент зміни ним напрямку рух також не памятає. Після цього він застосував екстрене гальмування (переднього та заднього колеса) та прийняв праворуч. Зіткнення відбулось переднім колесом мотоцикла в праву бокову частину автобуса. Йому спричинені тяжкі тілесні ушкодження - численні переломи. З місця ДТП його доставили до КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_12», протягом двох тижнів він знаходився в комі, переніс 8 операцій, після чого 1 місяць знаходився на стаціонарному лікуванні, потім проходив амбулаторне лікування та реабілітацію. В подальшому йому також необхідне додаткове лікування та операції щодо заміни колінного суглобу на лівій нозі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав показання, що з 1989 року він знайомий та підтримує дружні стосунки із ОСОБА_5, який є потерпілим по даному кримінальному провадженню. З показань свідка, після зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок тяжких травм та отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_5 сильно змінився у моральному плані, у нього суттєво були порушені життєві зв'язки, через неможливість продовження активного способу життя.

Свідок ОСОБА_16 надав показання, що 02.06.2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження водій мотоцикла ОСОБА_5 та загинула дівчина, яка була пасажиром на мотоциклі. Після дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_5 отримав тяжкі травми та тілесні ушкодження, внаслідок чого він змінився у моральному плані, деякий час перебував у стані сильної депресії та у нього суттєво були порушені життєві зв'язки.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила судові, що вона є матірю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7. 03.06.2014 року зранку їй зателефонував син та повідомив про те, що 02 червня 2014 року приблизно о 21 годині донька потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та знаходиться в КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_12». У період з 02.06.2014 по 13.06.2014 року дочка знаходилась у лікарні, а 13.06.2014 року від отриманих тілесних ушкоджень померла. Потерпіла підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_2 та підприємство, де він працює, не відшкодували їй ані матеріальну, ані моральну шкоду, у зв'язку з чим вона заявила та підтримала цивільний позов.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, фото таблиці та схеми місця ДТП убачається, що при огляді зафіксовано дорожню обстановку та слідову інформацію на місці ДТП, а саме: розташування транспортних засобів, механічні пошкодження на них, напрямки руху транспортних засобів, гальмівний шлях мотоцикла довжиною 16,4 м., осип уламків та фактичне місце зіткнення транспортних засобів (к/п а.с.5 - 13).

З висновку експерта №493/14 від 04.07.2014 року вбачається, що в момент первинного контакту мотоцикл «Ямаха» переднім колесом був звернений до правої бокової панелі автобуса Еталон А079. Місце зіткнення було розташоване приблизно в кінці сліду гальмування мотоцикла, на відстані близько 7,2 м від правої (в напрямку руху мотоцикла) межі проїзної частини (к/п а.с.75-87).

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_17 підтвердив висновки зазначеної експертизи №493/14 від 04.07.2014 року.

Рух мотоцикла «Ямаха» зафіксовано відеозаписом від 02.06.2014 року на дослідженому судом компакт-диску CD-R RIDATA №RFD80M-80599, Який було зкопійовано з камери спостереження по вул. Полтавський шлях м.Харкова (к/п а.с.108).

Згідно висновку комплексної судової автотехнічної, криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи №6719/6720/6721 від 28.08.2014 року, швидкість руху мотоцикла «Ямаха», виходячи із відеозапису, наданого на дослідження, складає 67,5 км/год. (к/п а.с.93-104).

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_18, ОСОБА_19, підтвердили висновки експертизи №6719/6720/6721 від 28.08.2014 року в частині тих питань, які вирішувались ними як експертами.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 11.06.2014 року за участю свідка ОСОБА_13, який був водієм мотоциклу «SkyMoto Winner 125», свідок на місці ДТП розповів та показав відомі йому обставини механізму ДТП, а саме: напрямки руху автобуса та мотоцикла, місце зіткнення транспортних засобів, швидкість руху мотоцикла, надав показання, що з моменту початку маневру повороту ліворуч до місця зіткнення автобус «Еталон» здолав відстань 10,5 метри за час 2,0 сек. (к/п а.с.110-114).

Відповідно до висновку експерта №519/14 від 11.11.2014 року, в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автобуса «Еталон» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.4, 10.1 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній обстановці водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автобуса «Еталон» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.4 і 10.1 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. В даній дорожній обстановці в діях водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходилися б у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (к/п а.с.120-122).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 22.11.2014 року за участю свідка ОСОБА_14, остання на місці ДТП розповіла та показала відомі їй обставини механізму ДТП, а саме: щодо напрямку руху автобуса до зіткнення, місця зіткнення транспортних засобів, надала показання, що з моменту зміни напрямку руху автобусом «Еталон» до місця зіткнення, автобус здолав відстань 10,5 метри за час t1 - 2,2 сек., t2 2,0 сек. При цьому, свідок зазначила, що час t2 є більш правильним (к/п а.с.140-143).

Висновком судової автотехнічної експертизи №14153 від 25.12.2014 року підтверджується, що в даній дорожній обстановці водій автобуса «Еталон» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.9.2 (б),10.1, 10.4, 33 п/п 3.23, 34 п/п 1.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4, 12.9 (б) ПДР України. В даній дорожній ситуації дії водія автобуса «Еталон» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.4 ПДР України та, з технічної точки зору, знаходились в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній ситуації дії водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.п.12.4, 12.9 (б) ПДР України. Але, з технічної точки зору, невідповідності дій водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 вимогам п.12.4, 12.9 (б) ПДР України, не знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. З дослідницької частини цього висновку експертизи вбачається, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автобусом Еталон А079, шляхом застосування екстреного гальмування, як при обраній швидкості руху 67,5 км/год., так і при допустимій швидкості руху в населених пунктах 60 км/год.

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_20 підтвердив висновки експертизи №14153 від 25.12.2014 року та пояснив, що під час проведення експертизи у нього було достатньо відомостей, на підставі яких готувався експертний висновок.

Під час судового розгляду 08.10.2015 року проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_2 Під час проведення зазначеної слідчої дії обвинувачений надав показання про те, що: місце зіткнення транспортних засобів розташовувалось на відстані 3,9 м. від правого краю та на відстані 18,7 м. до розподільчого газону, розташованого ближче до Південного вокзалу, при цьому мотоцикл передньою частиною контактував з правою боковою частиною автобусу із заднім правим колесом; з моменту зміни напрямку автобуса до місця зіткнення, автобус «Еталон» подолав 16,9 м, вказану відстань автобус подолав за t1 9,2 сек., t2 5,2 сек., що було встановлено експертним шляхом (т.2 а.с.179-184).

Згідно висновку судової транспортно - трасологічної та автотехнічної експертизи №7914/9987 від 29.09.2016 року, показання водія ОСОБА_2, які були встановлені під час проведення слідчого експерименту 08.10.2015 року в тій частині, що місце зіткнення мотоцикла «Ямаха» з автобусом «Еталон А079» розташовувалося на відстані 3,9 м від правого краю проїзної частини, по напрямку руху мотоцикла Ямаха, про відстань, яку подолав автобус до місця зіткнення, а відповідно і про час, який автобус Еталон А079 рухався в маневрі до моменту зіткнення, з технічної точки зору, є технічно неспроможними (т.4 а.с.102-106).

Висновком судово-медичної експертизи ХОБСМЕ №577-А/14 від 03.07.2014 року встановлено, що у звязку з подією 02.06.2014 року у гр. ОСОБА_5 мали місце наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з ударом головного мозку, з вогнищем контузії правої лобової частки, пластинчасті субдуральні, конвекситальні крововиливи; закрита травма грудної клітки, переломи 5-6 ребер зліва, забій легенів і серця, правосторонній гемопневмоторакс; закрита травма живота: розрив селезінки, множинні розриви печінки і брижі товстої кишки, десерозация поперечно-ободової кишки, зачеревна гематома, внутрішньочеревна кровотеча; відкритий уламковий перелом лівої плечової кістки в середній третині із зсувом; закритий уламковий перелом лівої більшберцової кістки у верхній третині без зсуву. Перераховані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, в умовах дорожньо-транспортної події, при обставинах і в строк вказаних в постанові і в сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. При госпіталізації до ХМКЛШНМД, при дослідженні крові гр. ОСОБА_5 етиловий спирт не знайдений (к/п а.с.61-62).

Висновком судово-медичної експертизи ХОБСМЕ №187-Ат/14 від 14.07.2014 року встановлено, що в звязку з подією 02.06.2014 року у гр. ОСОБА_11 мали місце наступні ушкодження: а) голови - важка черепно-мозкова травма; забій головного мозку з осередком забія-розтрощування речовини головного мозку в області потилиці, внутрішньочерепові крововиливи, переломи кісток черепу; перелом тіла нижньої щелепи; забійні рани, садна та синьці обличчя; поверхневі різані рани обличчя; б) тулуба - зачинена травма грудної клітини: забій серця та легенів; в) кінцівок - зачинені переломи променевої кістки лівого передпліччя та лівого стегна; множинні синьці та садна кінцівок. Усі ушкодження утворилися, можливо, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, на яку вказано в постанові слідчого та відомо з історії хвороби. Стосовно живої людини ушкодження, які мали місце у ОСОБА_11, у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Причиною смерті гр. ОСОБА_11 явилася важка сукупна травма та її ускладнення - поліорганна недостатність (к/п а.с.65-67).

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив зазначені докази, обґрунтовано визнав їх достовірними, належними і допустимими. Ці докази узгоджуються взаємно. Їхня сукупність є достатньою для висновків, яких дійшов суд, ухвалюючи оскаржуваний вирок.

Посилання сторони захисту на відсутність у діях обвинуваченого ознак злочину, і, відповідно, технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів обумовлені намаганням обвинуваченого уникнути відповідальності. Протягом досудового слідства і в суді обвинувачений змінював показання щодо обставин події, коригуючи певні цифрові значення з тим, щоб експерти-автотехніки надали позитивні для нього висновки щодо відсутності в нього технічної можливості уникнути ДТП. Тим не менш, і при певних коригуванням обвинуваченим своїх показань висновки експертів щодо дій обох водіїв учасників події суттєво не змінилися. Так було підтверджено наявність у обвинуваченого технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів шляхом виконання ним вимог Правил дорожнього руху і відсутності такої можливості у водія ОСОБА_5

Таким чином, судом правильно було зроблено висновок щодо відсутності в діях водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_5 невідповідностей вимогам ПДР України, які б, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Дії ОСОБА_2 суд правильно кваліфікував за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_11 та спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5

Посилання сторони захисту на неузгодженість вихідних даних, на підставі яких були зроблені експертні авто технічні висновки, не ґрунтуються на мета ріалах кримінального провадження. Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено і перевірено всі обставини події, в т.ч. обєктивність вихідних даних, покладених у підґрунтя експертних висновків.

Призначаючи покарання, суд урахував, що згідно вимог п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів». Усіх цих вимог суд першої інстанції дотримався, урахувавши характер, ступінь суспільної небезпеки злочину, який є тяжким, конкретні грубі порушення вимог безпеки руху, наслідки злочину заподіяння смерті одній людині і тяжкого ушкодження здоровя іншій, дані про особу обвинуваченого, який на обліку лікаря психіатра не перебуває, з лютого 2000 року перебуває на обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» з діагнозом: синдром залежності від алкоголю, тяжких хронічних захворювань чи інвалідності не має, не одружений, працює водієм в ТОВ «Укравтотранс Плюс», за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, в силу ст.89 КК України є таким, що не має судимості, у період 2012 2013 роки пять разів притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України (к/п а.с.180-183, 196-205); обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 та обставин, які обтяжують покарання, не встановлено. Покарання обвинуваченому призначено в межах санкції за ч.2 ст.286 КК України, є таким, що необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд правильно послався на відсутність підстав для застосування положень статті 75 КК України.

При вирішенні заявлених по кримінальному провадженню цивільних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та цивільного позивача ОСОБА_8, суд виходив з того, що що згідно договору майнового найму (оренди) транспортного засобу від 29.11.2013 року та тимчасового реєстраційного талону від 30.11.2013 року, автобус Еталон А079.32, д.н.з. НОМЕР_1, знаходився в наймі (орендному користуванні) ТОВ «Укравтотранс плюс». На підставі ліцензії Серія АЕ №187570 від 10.12.2012 року ТОВ «Укравтотранс плюс» надає послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами (к/п а.с.185, 188-190, 192). Згідно наказу №219/ВК від 09.12.2011 року, ОСОБА_2 призначений на посаду водія автотранспортного засобу та закріплений за автобусом «Еталон» А079.32. Відповідно до подорожнього листа від 02.06.2014 року, водієм автобусу «Еталон» А079.32, д.н.з. НОМЕР_1, в цей день був ОСОБА_2, тобто останній знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Укравтотранс плюс» та керував транспортним засобом у звязку з виконанням трудових обовязків (к/п а.с.191, 193). На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність володільця транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», що підтверджується полісом АС/8863239, згідно умов якого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 100 000 грн., а за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., розмір франшизи 510 грн., термін дії договору по 03.12.2014 року включно (т.2 а.с.19). Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 04.06.2014 року вх. №15678/21, ТОВ «Укравтотранс плюс» виконано обовязок щодо повідомлення страховика - ПрАТ «СК «ВУСО» про настання страхового випадку (т.2 а.с.20). Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Виходячи з вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року (далі - Закону України №1961-IV), обов'язок по відшкодуванню заподіяної майнової та моральної шкоди має нести ПрАТ «СК «ВУСО» лише в межах ліміту страхової відповідальності. Внаслідок отриманих важких травм від дорожньо-транспортної пригоди донька потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, померла в КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_12» (к/п а.с.44-45). Відповідно до ст.23 Закону №1961-IV, на користь потерпілої ОСОБА_4 із ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» підлягає відшкодуванню шкода, повязана із лікуванням в медичному закладі потерпілої ОСОБА_11, як витрати на придбання лікарських препаратів на загальну суму 23168,99 грн., що є документально підтвердженими. Розрахункові документи (чеки) видані аптеками за місцем розташування закладу охорони здоров'я, де проходила лікування ОСОБА_11 - свідчать про пов'язаність понесених витрат із лікуванням потерпілої (т.1 а.с.56-70). Витрати на придбання лікарських засобів на суму 529,50 грн., як витрати на лікування ОСОБА_4 для відновлення її психоемоційного стану, не охоплюються страховим відшкодуванням згідно п.27.3 ст.27 Закону №1961-IV, у звязку з чим в цій частині цивільний позов задоволенню не підлягає. Крім цього, потерпілою ОСОБА_4 заявлено до відшкодування витрати на поховання на суму 9105,00 грн., витрати на встановлення памятника на суму 8000 грн., витрати на поминальні обіди 15.06.2014, 22.07.2014 року на суму 21209,45 грн. Згідно п.27.4 ст.27 Закону №1961-IV на користь потерпілої із ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» підлягає стягненню шкода, повязана із витратами на поховання та спорудження надгробного памятника, у межах загального розміру такого відшкодування стосовно одного потерпілого у розмірі 14616 грн. (12 мінімальних заробітних плат х 1218 грн.) Судом правильно зазначено, що в іншій частині шкода зазначеним страховиком не підлягає відшкодуванню. В частині відмови в позові ОСОБА_4 з рішенням суду погодилася. Суд також правильно послався на те, що заявлені потерпілою ОСОБА_4 до відшкодування понесені витрати на проїзд до м. Харкова на суму 1901,02 грн. не є шкодою, яка підлягає відшкодуванню страховиком, а є процесуальними витратами, які підлягають стягненню на її користь в порядку ст.124 КПК України. За висновком судово-психологічної експертизи №16 від 30.01.2015 року, ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_4 та їй завдані страждання (моральна шкода). Можливий (орієнтовно-рекомендаційний) розмір грошової компенсації за завдані страждання становить 108 мінімальних заробітних плат, а саме: 108 МЗП х 1218 грн. = 131544 грн. (к/п а.с.129-138). Разом із цим, в уточненій позовній заяві (в редакції від 02.07.2015 року) потерпіла ОСОБА_4 просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 моральну (немайнову) шкоду на суму 131544 грн., а позовні вимоги до ТОВ «Укравтотранс плюс» просить залишити без розгляду. Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.Положення ст.1187 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.ст.1166, 1167 ЦК України, у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальній нормі. Згідно постанови Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі №6-108цс13, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди також було розвязано в відповідності з законом. Так, на користь ОСОБА_5 із ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» стягнуто витрати на лікування на суму 49573,86 грн., які є підтвердженими документально та відповідають призначенням лікарів КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_12» (т.3 а.с.19-53). На підставі ст.26-1 Закону №1961-IV на користь потерпілого ОСОБА_5 із ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» обгрунтовано стягнуто відшкодування моральної шкоди, яка була йому заподіяна, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю. За умовами страхування відповідальності та згідно п.9.3 ст.9 Закону №1961-IV, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого, у звязку з чим моральна шкода, заподіяна потерпілому ОСОБА_21, складає 5000 грн. ОСОБА_5 поніс моральні переживання в звязку з ушкодженням його здоровя, оскільки внаслідок ДТП ним були отримані тяжкі тілесні ушкодження, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом визначено розмір відшкодування моральної шкоди - 100000 грн. спів розмірно його моральним витратам та тяжкості й тривалості страждань. Що стосується відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_8, згідно статті 28 Закону №1961-IV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: 1) з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником мотоциклу НОМЕР_3, є ОСОБА_8 Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №3147 від 24.03.2015 року, матеріальна шкода, завдана власнику мотоциклу НОМЕР_3, при ДТП 02.06.2014 року складає 54203,39 грн. (т.2 а.с.225-228). Таким чином, позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням належного йому транспортного засобу, на суму 54203,39 грн., а саме: з ПрАТ «СК «ВУСО» - у розмірі 49490 грн. (50000,00 грн. 510,00 грн. (розмір франшизи), а з ТОВ «Укравтотранс плюс» - матеріальної шкоди у розмірі 4713,39 грн. правильно визнано такими, що підлягають задоволенню. Вартість проведення автотоварознавчого дослідження №3147 від 24.03.2015 року, оплата послуг банку та витрати на виклик учасників на загальну суму 1147,42 грн. також є процесуальними витратами, які суд правильо визначив як такими, що підлягають стягненню в порядку ст.124 КПК України. ОСОБА_8 як власник транспортного засобу, ніс моральні переживання за шкоду, завдану належному йому майну, а також моральні переживання за шкоду, яка була завдана здоровю його сина ОСОБА_5, який тривалий час у комі та важкому стані знаходився у лікарні швидкої невідкладної допомоги, в подальшому потребує додаткового лікування. У звязку з цим, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи пенсійний вік ОСОБА_8 та той факт, що потерпілий є його єдиним сином, судом обґрунтовано визначено розмір відшкодування моральної шкоди - 30000 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або ухвалу без змін; 2) змінити вирок або ухвалу; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Згідно ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: 1) помякшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; 2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; 3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; 4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

З урахуванням приведених обставин, за результатом апеляційного розгляду кримінального провадження, підстав для скасування або зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Поряд з цим, колегія судів ураховує, що відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зі змінами, внесеними Законом України від 26 листопада 2015 року №838-УІІІ у строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", цей ОСОБА_22 застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю, за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.

Разом з тим, Законом України від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього увязнення»частину 5 статті 72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: «Попереднє увязнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє увязнення, може помякшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування". ОСОБА_22 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки зазначений ОСОБА_22 України був офіційно опублікований 20 червня 2017 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року має бути зараховане попереднє увязнення з моменту затримання обвинуваченого і по 20 червня 2017 року. У решті зарахування здійснюється день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При цьому, колегія суддів виходить з вимог ст.5 КК України, згідно якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Таким чином, попереднє увязнення з моменту затримання обвинуваченого і до набрання чинності зазначеним Законом підлягає зарахуванню за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Законі від 26 листопада 2015 року

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги: обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника адвоката ОСОБА_3 , цивільного відповідача ТОВ «Укравтотранс плюс», цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Згідно вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання попереднє увязнення 24 січня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали, а засудженим, який перебуває під вартою, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий-суддя суддя суддя

_______ ___ _____

В.В.ОСОБА_23ОСОБА_24ШАБЕЛЬНІКОВ