Постанова № 6862932, 20.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20.02.2009 р. № 2-а- 5917/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача Гордієнка О.Г.

відповідача Сашка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ВАТ АТП- 16351

до Дергачівська МДПІ

пропро скасування рішення , В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000441722/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1251 грн., з яких : за основним платежем 417 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 834 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2008 року відкрито провадження по вказаній адміністративній справі № 2а-5917/08 за позовом ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

03.06.2008 року до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000202310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 9787,50 грн., з яких : за основним платежем 6525 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3262,50 грн. Провадження у даній справі № 2а-5918/08 було відкрито ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2008 року.

Також, 03.06.2008 року до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000212310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 258201 грн., з яких : за основним платежем 172134 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 86067 грн. Провадження у даній справі № 2а-5919/08 було відкрито ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2008 року.

Ухвалою суду від 07.07.2008 року, обєднано в одне провадження справу №2а-5917/08 за адміністративним позовом ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000441722/0 зі справою №2а-5918/08 за адміністративним позовом ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000202310/0 та справою №2а-5919/08 за адміністративним позовом ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000212310/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову зазначив, що Дергачівською МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ „АТП-16351” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2007 відповідно до затвердженого плану перевірки. На підставі вищевказаного акту були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 0000441722/0, від 07.04.08 № 0000202310/0, від 07.04.08 №0000212310/0.

На думку представника позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 0000441722/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 417,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 834,00 грн., від 07.04.08 № 0000202310/0 про донарахування податку на прибуток у сумі 6525,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 3262,5 грн. та від 07.04.08 №0000212310/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 172134,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 86067,00 грн., прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням Дергачівської МДПІ своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає визнанню судом нечинними. Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 0000441722/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1251 грн., з яких : за основним платежем 417 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 834 грн. Вважає, що висновок МДПІ про порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.19.2 „а” п.19.2 ст.19 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” не відповідає дійсності, бо перевіряючи доручення № 460 ( додаток 3) відповідач перераховані кошти ВАТ „АТП-16351” в сумі 2790,00 грн. на користь ТОВ «Туристична компанія Н «Менора» за туристичне обслуговування в пансіонаті «Златоуст» залікував як відпочинок голови правління ВАТ АТП-16351, визначивши вартість туристичної путівки, сплаченої на користь туристичної компанії додатковим благом працівника. Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.04.08 № 0000202310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 9787,50 грн., з яких : за основним платежем 6525 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3262,50 грн. та вказує, що фактично завищення валового прибутку за 2005 рік у товариства було відсутнє. Стверджує, що ВАТ «АТП-16351» не отримувало компенсації за перевезення пільгового контингенту від виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Ці платежі надходили від Дергачівської райдержадміністрації, тобто платежі за перевезення пільгового контингенту фактично отримувало з розрахункового рахунку Дергачівської райдержадміністрації. Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року за № 0000212310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 258201 грн., з яких : за основним платежем 172134 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 86067 грн. В обґрунтування позовних вимог в цій частині з посиланням на ст.13 Конституції України, ст.40 Закону України „Про автомобільний транспорт”, ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування та ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” зазначає, що позивач за спірний період при здійсненні внутрішніх міських перевезень пасажирів на маршрутах загального користування правомірно користувався пільгою відповідно до п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” і не допустив заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість” в сумі 169702,00 грн. підсумовуючи викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Дергачівська МДПІ та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися та пояснили, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті № 347/23-104/14084041 від 24.03.2008 про результати планової виїзної документальної перевірки ВАТ "АТП-16351" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2007 відповідно до затвердженого плану перевірки. В обґрунтування своїх заперечень на позов послалися на п. 1 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, ст.8, „а” п.п. 19.2, п. 19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 та п.п 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”. Вказують на те, що в порушення п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, ст.8, абз. „а” п.п.19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” за перевіряємий період ВАТ „АТП-16351” було занижено суму податку з доходів фізичних осіб на суму 417,00 грн., а саме: за липень 2005 року та застосовано штрафні санкції у розмірі 834,00 грн.; в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено заниження позивачем валового доходу за III квартал 2005 року у сумі 26100 грн., а саме, до складу валового доходу у зазначеному періоді не включена сума отриманої компенсації за перевезення пільгового контингенту, яка надходила від Дергачівського управління праці та соціального захисту населення у розмірі 26100,00 грн., в звязку з чим, донараховано податку на прибуток у сумі 6525,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 3262,5 грн.; в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4 та п.п. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” ВАТ „АТП-16351” неправомірно користувалось пільгою, чим допустило заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 169702,00 грн., у звязку з чим донараховано суму по податку на додану вартість у сумі 172134,00 грн. та застосувано штрафних фінансових санкцій в сумі 86067,00 грн. Стверджують, що позивач не надав пояснень або будь-яких документів в доведення того, що порушення визначені Дергачівською МДПІ визначені помилковими. Підстав для визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач та його представник у судовому засіданні не вбачають, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ „АТП-16351” було зареєстровано як платник податку 11 березня 1993 року № 190.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі п. 1 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та направлення від 22.02.2008 № 60, від 11.03.2008 року № 72, відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ “АТП-16351” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2007, про що складено акт від 24.03.08 № 347/23-104/14084041.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 0000441722/0 суд відмічає, що останнє прийнято на підставі висновку акту перевірки 24.03.08 № 347/23-104/14084041 за порушення ВАТ “АТП-16351” п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, ст.8, „а” п.п. 19.2.а, п. 19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” - заниження товариством у перевіряємому періоді (липень 2005 року) суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 417,00 грн., в результаті чого Дергачівською МДПІ з посиланням на підпункт „б” підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п. 17.1.9 п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено ВАТ “АТП-16351” суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1251 грн., з яких : за основним платежем 417 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 834 грн.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є факт перерахування коштів згідно доручення від 14.07.2005 року № 460 в загальній сумі 2790,00 грн. на користь ТОВ „Туристична компанія „Менора” згідно рахунку від 14.07.05 № СФ 0000022 за туристичне обслуговування в пансіонаті „Златоуст” голови правління ВАТ „АТП-16351” ОСОБА_1. Вищевказані кошти були перераховані за участь голови правління ОСОБА_1. у семінарі.

До матеріалів справи надана копія листа від 13.07.2005 року, з якої вбачається, що Профспілковий комітет ВАТ „АТП-16351” рекомендує керівнику та голові первинної профспілкової організації позивача прийняти участь з 16.07.2005 року по 22.07.2005 року в виїзному семінарі щодо взаємодії керівників підприємства з профспілковими організаціями в АР Крим, який організує ТОВ Туристична компанія „Менора”. Рішенням Правління ВАТ „АТП-16351” ОСОБА_1. голову Правління ВАТ „АТП-16351” направлено прийняти участь у вказаному семінарі. Наказом ВАТ „АТП-16351” № 4-К від 15.07.2005 року відряджено ОСОБА_1. до АР Крим для участі в виїзному семінарі терміном 7 днів з 16.07.2005-22.07.2005р. включно та головному бухгалтеру Марченко Т.П. доручено провести оплату ТОВ Туристична компанія „Менора” за участь в семінарі в сумі 2790 грн. Платіжним дорученням від 14.07.2005 року № 460 кошти в загальній сумі 2790,00 грн. були перераховані на користь ТОВ „Туристична компанія „Менора” згідно рахунку від 14.07.05 № СФ 0000022 за туристичне обслуговування в пансіонаті „Златоуст” голови правління ВАТ „АТП-16351” ОСОБА_1. Доданою копією посвідчення про відрядження № 48 від 15.07.2005 року підтверджено, що ОСОБА_1 16.07.2005 року вибув з м.Дергачі; 17.07.2005 року прибув до м.Ялта АР Крим; 22.07.2005 року вибув з м.Ялта АР Крим; 23.07.2005 року прибув до м.Дергачі. Судом встановлено, що на вказаному посвідченні є в наявності відмітки про вибуття у відрядження, прибуття в пункти призначень, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи.

Суд зазначає, що спір між позивачем та МДПІ в цьому випадку виник з підстав того, що відповідач перераховані кошти ВАТ „АТП-16351” в сумі 2790,00 грн. на користь ТОВ «Туристична компанія «Менора» за туристичне обслуговування в пансіонаті «Златоуст» залікував як відпочинок голови правління ВАТ АТП-16351, визначивши вартість туристичної путівки, сплаченої на користь туристичної компанії додатковим благом працівника.

Відповідач донараховуючи позивачу суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1251 грн. виходив з того, що ВАТ „АТП-16351” у спірних правовідносинах виступає податковим агентом і зобовязаний у розумінні пункту 1.15 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Також посилається на п.п.19.2.а п.19.2 ст.19 Закону, відповідно до якого особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Як визначено пунктом 1.2 статті 1 зазначеного Закону, дохід сума будь-яких коштів, вартість матеріального і не матеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону ( підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”).

Підпунктом „г” підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятком, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обовязковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 „Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон”, зареєстрованої Міністерством юстиції України 31.03.1998 року за № 218/2658 (надалі Наказу МФУ № 59) визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, обєднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням : пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження (п. 1.1 розділу І Наказу МФУ№59).

Після повернення з відрядження працівник зобовязаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Разом із звітом подаються посвідчення на відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у звязку з відрядженням витрат (п. 1.11 розділу МФУ№59).

Суд зауважує, що в акті перевірки зафіксовано, що документальне підтвердження фактичного перебування голови правління на семінарі відсутнє. Посвідчення на відрядження з відміткою „прибув” та звіт про використання коштів, отриманих на відрядження для перевірки не предявлено.

Судом зясовано, що платіжним дорученням від 14.07.2005 року № 460, на яке посилається позивач в якості доказу службового відрядження ОСОБА_1., підтверджено перерахування коштів в загальній сумі 2790,00 грн. на користь ТОВ „Туристична компанія „Менора” саме за туристичне обслуговування в пансіонаті „Златоуст” голови правління ВАТ „АТП-16351” ОСОБА_1.

З огляду на дослідженні в ході судового засідання письмові докази по справі суд погоджується з висновком відповідача, що документальне підтвердження фактичного перебування голови правління на семінарі у службових цілях відсутнє.

Як вбачається з положень підпункту 9.10.2 пункту 9.10 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” на підтвердження належного використання коштів, наданих на відрядження або під звіт є звіт за формою, встановленою центральним податковим органом, який надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку, завершує таке відрядження, завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Актом перевірки зафіксовано, що звіт на підтвердження належного використання коштів, наданих на відрядження або під звіт голові правління ВАТ „АТП-16351” ОСОБА_1. до перевірки не надавався. Також, його не було надано і до суду.

За таких підстав, суд погоджується з висновком відповідача про те, що вартість туристичної путівки, сплаченої на користь туристичної компанії „Менора” згідно рахунку №СФ0000022 від 14.07.2005 року за туристичне обслуговування в пансіонаті „Златоуст” голови Правління ВАТ ,.АТП-16351” ОСОБА_1 у загальній сумі 2790,00 грн. є сумою доходу отриманого платником податку від його працедавця як додаткове благо, а відповідно відноситься до складу місячного оподатковуваного доходу голови правління за відповідний період.

Згідно з пунктом 22.3 статті 22 зазначеного Закону починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 ст.7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від обєкта оподаткування.

Враховуючи викладене, відповідачем правомірно було зроблено висновок про заниження ВАТ ,.АТП-16351” у перевіряємому періоді (липень 2005 року) суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 417,00 грн. та у відповідності до підпункту „б” підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п. 17.1.9 п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено позивачу суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1251 грн., з яких : за основним платежем 417 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 834 грн.

Тому, суд вважає, що в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 07.04.2008 року № 0000441722/0 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1251 грн. ВАТ ,.АТП-16351” повинно бути відмовлено.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.04.08 № 0000202310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 9787,50 грн., з яких : за основним платежем 6525 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3262,50 грн. суд зазначає, що останнє було прийнято відповідачем на підставі висновку акту перевірки 24.03.08 № 347/23-104/14084041 за порушення факт порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” - підприємством занижено валовий дохід у зазначеному періоді - до складу валового доходу не включена сума отриманої компенсації за перевезення пільгового контингенту, яка надходила від Дергачівського управління праці та соціального захисту населення у розмірі 26100,00 грн.

Як вбачається з п.3.1.4 акту перевірки (стор. 23) перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток в порушення пп.4.1.1. Закону України від 28.12,1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено заниження податку на прибуток за III квартал 2005 року в сумі 6525,00 грн.

Суд зауважує, що відповідно до п.1.5, п.1.6, п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 акт виїзної планової перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної виїзної планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Оскільки в акту перевірки не викладено суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, не зазначено первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку і підтверджують наявність зазначених фактів, тоюто, недотримано вищенаведених приписів Порядку, твердження відповідача в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток за III квартал 2005 року в cумі 6525,00 грн. не може бути прийнято судом до уваги.

Крім того, як вбачається зі змісту п. 2.3.2. Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції).

Однак в акті перевірки в порушення наведених вимог Порядку не зазначено первинних документів та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення або їх відсутність або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, платником податку, що унеможливлює встановлення судом факту порушення п.п.4.1.1 п.4.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

За таких обставин, у суду є підстави вважати, що актом перевірки не встановлено конкретних порушень податкового законодавства стосовно питання формування позивачем своїх податкових зобов`язань по податку на прибуток.

Таким чином, акт перевірки в цій частині складено з суттєвим порушенням законодавства, що не дає можливості чітко встановити факт порушення. А тому висновки такого акта є неповними, безпідставними і відповідно неправомірними.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх запереченнях на позовні вимоги в цій частині та в поясненнях, наданих до суду відповідач не довів, що позивачем було дійсно не вірно визначено суму податку на прибуток за III квартал 2005 року.

Твердження представника відповідача про те, що ВАТ „АТП-16351” отримав отримав компенсацію за перевезення пільгового контингенту від Дергачівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, як вбачається зі змісту листа Дергачівської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1525 від 13.10.2008 року, копія якого міститься в матеріалах справи, за період з 01 січня 2005 року по 01 жовтня 2008 року фінансування на відшкодування витрат по соціальному страхуванню на поточний рахунок ВАТ „АТП-16351” Дергачівською міжрайонною Виконавчою дирекцією Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не проводилась. Як вказується у цьому листі компенсація за пільговий провіз пасажирів не передбачена.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход загальна суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до вимог абз. „12” пп..4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум дотацій і субсидій з фондів загальнообовязкового соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед таким бюджетом ( пп. 11.3.5 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно п.4.3 цього Закону:

а) суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

б) суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно із статтями 8, 9 цього Закону.

Беручи до уваги викладене, суд вважає висновок відповідача в акті перевірки про порушення ВАТ „АТП-16351” при здійсненні своєї господарської діяльності пп. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” таким, що спростовується фактичними обставинами у справі.

З огляду на викладене, суд вказує на неправомірність застосування до ВАТ „АТП-16351” штрафних санкцій в сумі 3262,50 грн. згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідач не встановив фактів наявності заниження позивачем податкових зобовязань з податку на прибуток.

В звязку з чим, визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток у загальному розмірі 9787,50 грн., з яких : за основним платежем 6525 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3262,50 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 07.04.08 № 0000202310/0 таким, що підлягає скасуванню.

Також, судом встановлено, що зазначеною перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” ВАТ “АТП-16351” за період з 01.07.2005 року по 30.09.2007 року неправомірно скористалося пільгою по сплаті податку на додану вартість у повній сумі 169702,00 грн. В результаті чого, як стверджує відповідач, Товариством у перевіряємому періоді було занижено обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) на суму 848510,00 грн., а відповідно занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 169702,00 грн.

На підставі вказаного висновку акту перевірки Дергачівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 0000212310/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 258201 грн., з яких : за основним платежем 172134 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 86067 грн.

Судом встановлено, що ВАТ “АТП-16351” у перевіряємому періоді при здійсненні внутрішніх перевезень пасажирів на маршрутах загального користування в режимі „маршрутного таксі” користувалось пільгою, передбаченою пп. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідач з посиланням на лист міністерства юстиції України від 15.02.2007 року № 20-35-1 „Щодо повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання цін/тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі „маршрутного таксі”, ст.35 Закону України „Про автомобільний транспорт”, пп.2 „а” ст.28 Закону України „Про місцеве самоврядування” стверджує, що ВАТ “АТП-16351”, яке не є підприємством комунальної власності не має права користуватися пільгою з ПДВ, передбаченою пп. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Суд вважає такий висновок МДПІ помилковим з огляду на таке.

Відповідно пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”, Звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Частиною 3 ст. 35 Закону України „Про автомобільний транспорт” встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абз „а” п.2 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Позивачем відповідно до наведених норм права Закону України „Про місцеве самоврядування” та Закону України „Про автомобільний транспорт” було узгоджено з Дергачівською міською Радою тарифи щодо здійснення перевезень, що підтверджується письмовими документами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Так, рішенням виконавчого комітету Дергачівської міської ради від 15.03.2005 року № 37 „Про погодження тарифів внутрішніх міських перевезень на маршрутах загального користування, які виконує ВАТ “АТП-16351” погоджено в установленому порядку тарифи внутрішніх міських перевезень на маршрутах загального користування. Після чого, наказом по підприємству від 15.03.2005 № 16 затверджено та введено з 01.04.2005 року тарифи на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування адміністративної території Дергачівської міської ради у розмірі 0,50 грн. в автобусі та 0,60 грн. в мікроавтобусі за одну поїздку на автотранспорті.

З огляду на фактичні обставини у справі, з урахуванням норм права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі „маршрутного таксі” підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість” може застосовуватися до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі „маршрутного таксі”, якщо послуги надають за тарифами, які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Суд взято також до уваги, що додана позивачем до матеріалів справи копія акту про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “АТП-16351” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. від 26.10.2005 року № 23/14084041 (п.2.5.1) свідчить про те, що позивач з „надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. правомірно застосував пільгу згідно пп.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивач в період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. не мав статусу підприємства комунальної власності, і зміни до положень статей Законів, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх доводів та заперечень законодавцем, за час, що сплинув від дня проведення перевірки в 2005 році до фіксування результатів спірної перевірки, не вносились.

За таких обставин, на думку суду, висновки відповідача про порушення ВАТ “АТП-16351” за період з 01.07.2005 року по 30.09.2007 року п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”, що викладені у акті перевірки не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Беручи до уваги положення ч.2 ст. 71 КАС України відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення рішення від 07.04.08 №0000212310/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 172134,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 86067,00 грн. належним чином не довів, а тому таке рішення є протиправними і повинно бути скасованим, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 07.04.2008 року №0000202310/0 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 9787,50 грн. та податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 07.04.2008 року №0000212310/0 по податку на додану вартість на загальну суму 258201 грн. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача в цій частині суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України, тобто пропорційно.

Розглянувши клопотання позивача, заслухавши думку сторін, керуючись приписами ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд визнав за можливе задовольнити його частково в частині повернення сплаченого судового збору у розмірі 2,27 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ВАТ АТП-16351 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 07.04.2008 року №0000202310/0 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 9787,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 07.04.2008 року №0000212310/0 по податку на додану вартість на загальну суму 258201 грн.

В іншій частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 07.04.2008 року № 0000441722/0 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1251 грн. в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ АТП-16351, код 14084041, державне мито у розмірі 2,27 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.02.2009 року.

Суддя Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.