Ухвала суду № 68628953, 05.09.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19899/16-к

н/п 1-кс/640/7166/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Шилакіній Л.О.,

за участю:

представника власника майна

ОСОБА_1 - адвоката Камінської А.А.,

представника підозрюваного

ОСОБА_3 - адвоката Литвиненка А.А.,

представника потерпілого

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_6,

представника потерпілого

ОСОБА_7 - адвоката Артюх Ю.В.,

прокурора - Чуб Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року за матеріалами кримінального провадження № 42016221080000240 від 13.09.2016, -

встановив:

04.09.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання власника майна ОСОБА_1, у якому заявник просить скасувати арешт нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2017 у справі №640/2307/17, номер запису про обтяження 19254311.

На обґрунтування клопотання заявник зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 у справі № 640/2307/17 задоволено клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Садової Н.О. та накладено арешт на належне йому нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, шляхом заборони їх розпорядження та відчуження.

Вказав, що відповідно до вищевказаної ухвали підставою для накладання арешту на належне йому майно є те, що нежитлові приміщення 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 є предметом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Крім того, незастосування заборони на розпорядження та відчуження зазначеного майна може призвести до подальшої передачі майна, а саме подальшого продажу, відчуження приміщень, які можуть перешкодити повному та всебічному розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення.

Посилаючись на абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України вважав, що на даний час відпали підстави застосування арешту на нежитлові приміщення 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, оскільки кримінальне провадження №420016221080000240 від 13.09.2016 зареєстровано на підставі заяви про порушення кримінального провадження від 08.09.2016, поданої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», з якої вбачається, що, з точки зору заявника, шахрайськими діями йому було спричинено шкоду у розмірі 296 989,00 доларів США.

Крім того, у матеріалах даного кримінального провадження знаходиться заява від ОСОБА_7, який зазначає про спричинення йому шахрайськими діями шкоди в розмірі 837590,00 доларів США.

Проте, 28.08.2017 до нього як до власника нежитлових приміщень 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 звернувся уповноважений представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» із пропозицією реалізації даних приміщень третій особі з метою відшкодування спричиненої майнової шкоди ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_7 та йому як добросовісному набувачу вказаних об'єктів нерухомого майна, які він наразі не може використовувати через тривалі судові процеси та наявне кримінальне провадження, в рамках якого накладено арешт на дані приміщення.

ОСОБА_7 також підтримав дану ініціативу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Таким чином, на даний час існує можливість компенсації вищевказаним особам шкоди, спричиненої можливим скоєнням злочину, слідство за яким триває.

Зазначив, що нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-.-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 не зберегли на собі слідів злочину, оскільки, відповідно до матеріалів досудового розслідування, переоформлення права власності відбувалося на підставі документів, які й є речовими доказами у справі. Нежитлові приміщення 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518,5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 не є власністю ОСОБА_3, а отже, на його думку, не можуть бути конфісковані в порядку ст. 59 КК України, оскільки покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Крім того, клопотанням від 28.08.2017 № 114-21-0-00/100 АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовилось від цивільного позову у даному кримінальному провадженні, а також 01.09.2017 звернулося до Київського ВП ГУ НП в Харківській області та до Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області із клопотанням про визнання даного спору цивільно-правовим та не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Камінська А.А. клопотання підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у клопотанні.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Литвиненко А.А. клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 року за матеріалами кримінального провадження № 42016221080000240 від 13.09.2016 підтримала у повному обсязі.

Представник потерпілого Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6 просив задовольнити клопотання та скасувати арешт з вищевказаного приміщення, посилаючись на те, що зняття арешту з даного приміщення та його подальша реалізація жодним чином не порушує права АТ «Райффайзен Банк Аваль» як цивільного позивача чи заявника у кримінальному провадженні № 42016221080000240 від 13.09.2016, а є способом вирішення проблемних питань матеріального характеру, які мають місце на даний час між учасниками кримінального провадження. Від подальшої підтримки цивільного позову Банк відмовився, про що подав до Київського ВП ГУНП в Харківській області та Харківської місцевої прокуратури № 2 відповідні заяви.

Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат Артюх Ю.В. повністю підтримав клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна з нежитлових приміщень 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2017 у справі №640/2307/17, номер запису про обтяження 19254311.

Прокурор у кримінальному провадженні № 42016221080000240 від 13.09.2016 - прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 юрист 2 класу Чуб Р.М. у судовому засіданні проти скасування арешту майна з нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2017 - заперечував, посилаючись на те, що вказане приміщення є об»єктом кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3, його визнано речовим доказом та у разі його відчуження чи скасування арешту можлива його реконструкція, знищення або пошкодження вказаного майно, яке містить на собі ознаки кримінального правопорушення.

Слідчий СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_12 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з»явилася, через прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Чуб Р.М. подала до суду заяву, у якій просила клопотання розглядати без її участі у зв»язку із службовою зайнятістю, проти задоволення клопотання заперечує (а.с.49).

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши надані докази, матеріали справи №640/2307/17 н/п 1-кс/640/1167/17/02, приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016221080000240 від 13.09.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.2 ст.364 КК України (а.с.44).

З наданого прокурором Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221080000240 від 13.09.2016, вбачається, що 13.09.2016 до ЄРДР внесені відомості за ст.190 ч.4 КК України за заявою представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за фактом того, що 18.11.2014 невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи нежитловими приміщеннями 2-го поверху №1-10 загальною площею 518,5 кв.м. у літ. Б-2 по АДРЕСА_1, майнові права на які належали ОСОБА_7 та які перебували в іпотеці ПАТ «Райффайзен банк Аваль», зареєструвавши право власності на вказані нежитлові приміщення у Реєстраційній службі ХМУЮ за ОСОБА_13, чим було завдано матеріальну шкоду банку в особливо великих розмірах.

Також, 01.06.2017 до ЄРДР № 42016221080000240 внесені відомості за ч.1 ст.358 КК України з приводу того, що восени 2014 року колишній президент ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» ОСОБА_3 з метою шахрайських дій підробив документи ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» для оформлення права власності на нежитлові приміщення, вніс недостовірні відомості щодо інвестора та проведеної оплати.

Крім того, 02.06.2017 до ЄРДР №42016221080000240 внесені відомості за ч.2 ст.364 КК України, за фабулою того, що президент ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» ОСОБА_3 зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, протягом часу з 04.01.2008 по 14.07.2008, одержавши на рахунок підприємства належні інвестору ОСОБА_7 грошові кошти за договором про участь у будівництві, ввівши об'єкт інвестування (нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на другому поверсі в блоці «А») в експлуатацію, не переоформив на нього право власності, чим завдав потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 3 173 004 гри., які в двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками (а.с.44).

Постановою старшого слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції Садової Н.О. від 13.02.2017 нежитлові приміщення 2-го поверху №1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42016221080000240 від 13.09.2016 року (а.с.45).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 задоволено клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Садової Н.О. та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, - шляхом заборони їх розпорядження та відчуження (а.с.46-47).

З мотивувальної частини ухвали Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2017 року вбачається, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_1 є предметом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а також приймаючи до уваги, що не застосування заборони на розпорядження та відчуження вищевказаним майном може призвести до подальшої передачі майна, а саме подальшого продажу, відчуження приміщень, які можуть перешкодити повному та всебічному розслідуванню всіх обставин скоєного кримінального правопорушення (а.с.47).

Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Згідно заяви, наданої до суду, представник потерпілого Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6 зазначив, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» є: заявником та цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 420016221080000240 від 13.09.2016. З метою реалізації нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 третій особі та вирішення за рахунок отриманих коштів всіх питань майнового характеру в рамках спірних правовідносин щодо даних приміщень АТ «Райффайзен Банк Аваль» підтримує клопотання ОСОБА_1, який є власником вказаних приміщень щодо скасування арешту нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-:-10 загальною площею 518,5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1. Зняття арешту з даних приміщень та їх подальша реалізація жодним чином не порушує права АТ «Райффайзен Банк Аваль» як цивільного позивача чи заявника у кримінальному провадженні № 420016221080000240 від 13.09.2016, а є способом вирішення проблемних питань матеріального характеру, які мають місце на даний час між учасниками кримінального провадження. Від подальшої підтримки цивільного позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» підмовляється, про що подасть відповідну заяву до органу досудового розслідування. Отже, АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить суд задовольнити клопотання ОСОБА_1 та скасувати арешт нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.02.2017 по справі №640/2307/17 (а.с.9).

Заявою від 17.08.2017 потерпілий ОСОБА_7 також підтримав клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту з вищевказаного майна (а.с.12).

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6 01.09.2017 подав заступнику начальника Київського ВП ГУ НП в Харківській області - начальнику слідчого відділу поліції та керівнику Харківської місцевої прокуратури №2 клопотання про те, що на даний час претензій матеріального характеру до учасників кримінального провадження № 420016221080000240 від 13.09.2016 АТ «Райффайзен Банк Аваль» не має, всі питання майнового характеру узгоджені шляхом домовленості. АТ «Райффайзен Банк Аваль» підкреслює, що не має жодних претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_3, а також до інших осіб. Від своїх прав як заявника, потерпілого або цивільного позивача за даним кримінальним провадженням АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовляються, більше не вважає за можливе перебувати у жодному із даних статусів у даному кримінальному провадженні та просить вважати даний спір цивільно-правовим та не притягати до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364 КК України в рамках кримінального провадження № 420016221080000240 від 13.09.2016 (а.с.18).

Крім того, представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_6 01.09.2017 подано заступнику начальника Київського ВП ГУ НП в Харківській області - начальнику слідчого відділу поліції клопотання про відмову від цивільного позову (а.с.16).

Більш того, підозрюваному ОСОБА_3 30.08.2017 повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження №420016221080000240 від 13.09.2016 (а.с.48).

Отже, скасування арешту за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження №420016221080000240 від 13.09.2016.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Враховуючи викладене вище, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для заявника, позицію потерпілих, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання та скасування арешту.

На теперішній час стороною обвинувачення не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт вищевказаного майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2017 року за матеріалами кримінального провадження № 42016221080000240 від 13.09.2016 - задовольнити.

Скасувати арешт з нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:-10 загальною площею 518.5 кв. м. в літ. «Б-2» по АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.02.2017 у справі №640/2307/17, номер запису про обтяження 19254311.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Колесник С.А.