Постанова № 68623005, 30.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 913/864/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РВС Банк"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017у справі№ 913/864/16 господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "РВС Банк"доСєвєродонецької міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго"за участюСєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської областіпрозвернення стягнення на майно шляхом визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "РВС Банк" Бровко О.М.;

- Сєвєродонецької міської ради повідомлений, але не з'явився;

- КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" повідомлений, але не з'явився;

- прокуратури Паршутіна Ю.А. (Генеральна прокуратура України);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2016 відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "РВС Банк" (надалі - ПАТ "РВС Банк" / позивач) до Сєвєродонецької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго", про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.04.2017 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "РВС Банк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2016.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Луганської області від 19.04.2017, ПАТ "РВС Банк" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 (головуючий суддя Малашкевич С.А., судді: Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу ПАТ "РВС Банк" повернуто заявнику, з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Позивач, не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Усіх учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду даної справи, проте відповідач та третя особа не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2017 року ПАТ "РВС Банк" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 19.04.2017, яка була повернута оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.05.2017 у зв'язку з тим, що заявником пропущено п'ятиденний строк, протягом якого можливе подання апеляційної скарги, при цьому, ним не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вищий господарський суд України не може погодитися з таким висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 85 ГПК України прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Як визначено у статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

При цьому, ч. 1 ст. 93 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Разом з тим, розділ ХІІІ ГПК України передбачає підстави та порядок для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, що є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Так, до вказаних обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і які не могли бути відомі на час розгляду справи в суді.

Згідно зі ст. 114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

З викладеного вбачається, що, на відміну від ухвал прийнятих в процесі розгляду справи, які надсилаються сторонам протягом трьох днів з дня прийняття, чинне процесуальне законодавство передбачає надсилання сторонам ухвал, прийнятих за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у п'ятиденний строк з дня їх прийняття, що охоплює строк на оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку, де також передбачений п'ятиденний строк на оскарження з моменту їх оголошення.

Отже, одночасне застосування норм ст. 93 ГПК України щодо строку оскарження ухвали в апеляційному порядку та норм ст. 114 ГПК України щодо строку надсилання ухвал прийнятих за результатами перегляду заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами фактично позбавляє сторону права доступу до правосуддя, яке є одним з аспектів права особи на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як підтверджується матеріалами справи, ухвала про залишення без задоволення заяви ПАТ "РВС Банк" про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2016 за нововиявленими обставинами була винесена господарським судом Луганської області 19.04.2017. При цьому, в судовому засіданні було оголошено тільки її вступну та резолютивну частини.

Таким чином, за відсутності повного тексту вищевказаної ухвали, який не був виготовлений на час її винесення в судовому засіданні 19.04.2017, в якому був присутній представник скаржника (ПАТ "РВС Банк"), сторона процесу має право очікувати на його виготовлення та надсилання їй як мінімум 5 днів (що і було зроблено місцевим господарським судом) та не може бути позбавлена права на оскарження в подальшому зазначеної ухвали в апеляційному порядку протягом наступних 5-ти днів.

Зі сторінки 10 ухвали місцевого господарського суду від 19.04.2017 вбачається, що даний судовий акт було надіслано всім учасникам судового процесу 24.04.2017 (тобто в межах п'ятиденного строку), в тому числі і позивачу - ПАТ "РВС Банк", та 24.04.2017 вказану ухвалу надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Водночас, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 19.04.2017 ПАТ "РВС Банк" звернулося 03.05.2017, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, зазначаючи в поданій апеляційній скарзі, що оскільки в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст ухвали було підписано 24.04.2017 та отримано позивачем тільки 28.04.2017, то встановлений законом п'ятиденний строку на апеляційне оскарження починається з 24.04.2017.

Так, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

А відтак, оскільки оскаржувана ПАТ "РВС Банк" до господарського суду апеляційної інстанції ухвала місцевого суду від 19.04.2017 була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень 24.04.2017, що підтверджується матеріалами справи та даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, то, беручи до уваги наведені вище положення чинного законодавства та зважаючи на те, що в судовому засіданні 19.04.2017 господарським судом Луганської області було оголошено тільки вступну та резолютивну частину ухвали, саме від цієї дати - 24.04.2017 - слід відраховувати п'ятиденний строк для звернення з відповідною апеляційною скаргою.

При цьому, колегія суддів враховує, що результат розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ґрунтується на оцінці доказів, зібраних у справі, і встановленні господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. В той час, як необхідною передумовою для реалізації стороною права на апеляційне оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку, як цього вимагає пункт 3 частини першої статті 94 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року (Reports 1998-VIII, с. 3255, п. 45) вказано, що строки на апеляційне оскарження, безумовно, мають на меті забезпечення здійснення належного правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Однак норми, про які йде мова, або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби юридичного захисту. Суд підкреслює, що, оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, воно стосується не тільки проблеми трактування правової норми в звичайному сенсі, але й проблеми недоцільного формулювання процесуальної вимоги, яка може перешкоджати розгляду позову по суті, таким чином, спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., Mutatis mutandis, Miragall Escolano and Others v. Spain, N 38366/97, п. 37, ЄКПЛ 2001-I; та Zvolsku and Zvolska v. the Czech Republic, N 46129/99, п. 51, ЄКПЛ 2002-IX).

У справі "Куликов та інші проти України" (Заяви № 5114/09 та 17 інших) Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 січня 2017 року (п. 129) наголосив на тому, що у випадку, коли заявник має право на отримання ex officio письмової копії остаточного рішення національного суду, мети і цілі пункту 1 статті 35 Конвенції буде дотримано при початку відліку шестимісячного строку від дати вручення паперової копії рішення, а у випадках, коли національне законодавство не передбачає такого вручення, Суд вважає за доцільне в якості відправної точки використовувати дату, у яку рішення було остаточно сформульовано, тобто моменту, коли сторони беззаперечно мали можливість ознайомитись з його змістом (див., серед інших рішень, рішення у справі "Огюз проти Туреччини" (Oрuz v. Turkey) (ухв.), № 14040/10, пункті 31, від 5 листопада 2013 року, з наступними посиланнями). У випадку, якщо суд публічно проголосив резолютивну частину остаточного рішення і надав коротке усне пояснення причин такого рішення, але заявник лише згодом отримав можливість ознайомитись з письмовим обґрунтуванням такого рішення, початком перебігу шестимісячного строку вважається остання дата (див. рішення у справі "П'єнтка проти Польщі" (Pietka v. Poland), заява № 34216/07, пункти 44-46, від 16 жовтня 2012 року).

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновками апеляційного господарського суду про те, що строк на оскарження в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, закінчився 24.04.2017, оскільки тільки 24.04.2017 було складено повний текст вказаної ухвали та надіслано її копії учасникам судового процесу, що, відповідно, свідчить про неможливість в будь-якому разі подати апеляційну скаргу до 24.04.2017, та вважає їх такими, що не відповідають загальним засадам господарського судочинства.

При цьому слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до пп. 3.2 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129). Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Таким чином, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що подавши апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, 03.05.2017 ПАТ "РВС Банк" не пропустило процесуального строку на подання вказаної скарги.

За таких обставин касаційна скарга ПАТ "РВС Банк" підлягає задоволенню, а ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2015 у справі № 913/864/16 - скасуванню з передачею справи до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ПАТ "РВС Банк" до провадження.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РВС Банк" задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 913/864/16 скасувати і справу передати до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере