Ухвала суду № 68620681, 04.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4534/17

УХВАЛА

04 вересня 2017 року суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідивши адміністративний позов ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сокол Юлії Степанівни про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.03.2017 року

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сокол Юлії Степанівни про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.03.2017 року.

Позивачем оскаржуються постанови державного виконавця, винесені на підставі виконавчих листів № 2-1362/10 від 18.04.2014 року, виданих Київським районним судом м. Одеси.

При цьому, ОСОБА_2 зазначена стороною виконавчого провадження, а саме - боржником.

Дослідивши адміністративний позов та додані до нього матеріали, суддя робить висновок, що у відкритті провадження за даним адміністративним позовом має бути відмовлено з наступних підстав.

Згідно положень ч.1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст. 384 ЦПК України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Приписами ч. 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний суд у постанові від 24.02.2016 року по справі № 6-3077цс 15 зазначив наступне: «…Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання судових рішень у цивільних справах, належать до компетенції адміністративних судів…

… Отже, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-2187цс15.

Таким чином, у справі, яка переглядається, суди дійшли помилкового висновку про закриття провадження у справі з посиланням на пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства)….»

З урахуванням викладеного, суддя роз'яснює, що законом встановлено процедуру оскарження дій посадових осіб державної виконавчої служби учасниками виконавчого провадження, а саме, відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи..

Відповідно до положень ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, у зв'язку з тим, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сокол Юлії Степанівни про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.03.2017 року не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ч.1 ст.109 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Сокол Юлії Степанівни про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.03.2017 року.

Роз'яснити позивачу право звернення із зазначеними вище вимогами в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Суддя Н.В. Бжассо