Постанова № 68620348, 31.08.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 року Справа № 813/2902/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові (далі - ВВД ФСНВ в м. Львові) звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» (далі- ПАТ «ЛЗ РЕМА»), в якому просить стягнути на користь ВВД ФСНВ в м. Львові капіталізовані платежі в розмірі 494 040,07 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПАТ «ЛЗ РЕМА» відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває в стані припинення, для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено строк до 11.08.2017. На адресу ліквідаційної комісії позивачем було направлено заяву вих.№1522/03 від 07.06.2017 про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у сумі 494 040,07 грн. Від голови ліквідаційної комісії ПАТ «ЛЗ РЕМА» надійшло повідомлення від 26.07.2017 №74/50 про заперечення та невизнання у повному обсязі грошових вимог ВВД ФСНВ в м. Львові. за таких обставин просить стягнути суму капіталізованих платежів в судовому порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, свого відношення до позову не висловив.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач - ПАТ «ЛЗ РЕМА» зареєстрований як юридична особа та як страхувальник перебуває на обліку у ВВД ФСНВ в м. Львові.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ПАТ «ЛЗ РЕМА» перебуває в стані припинення від 10.05.2017.

ПАТ «ЛЗ РЕМА» у відповідності до встановленого законом порядку передав до ВВД ФСНВ в м. Львові три особові справи потерпілих на виробництві: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які з моменту передачі справ отримують страхові виплати від Фонду.

Згідно з актом форми Н-1 від 19.07.1967 з ОСОБА_2, працівником Львівського заводу РЕМА, правонаступником якого є ПАТ «ЛЗ РЕМА», 18.07.1967 стався нещасний випадок.

Відповідно до виписки акту огляду №067669 від 02.09.1991 ВТЕК ОСОБА_2 встановлено безтерміново втрату професійної працездатності у 40% у зв'язку з травмою від 18.07.1967.

Постановою ВВД ФСНВ в м. Львові від 28.03.2017 потерпілій ОСОБА_5 (номер справи 50187, номер випадку 50187) перераховано розмір щомісячної страхової виплати, який з 01.03.2017 становить 1 167,28 грн (вид виплати 410,КЕКВ 2730.03).

Згідно з актом форми Н-1 №1 від 20.01.1987з ОСОБА_3., працівником Львівського заводу РЕМА, правонаступником якого є ПАТ «ЛЗ РЕМА», 19.01.1987 стався нещасний випадок.

Відповідно до виписки з акту огляду №018304 від 05.04.2007 МТЕК ОСОБА_3. встановлено безтерміново втрату професійної працездатності у 20 % у зв'язку з трудовим каліцтвом, який стався 19.01.1987.

Постановою ВВД ФСНВ в м. Львові від 28.03.2017 потерпілій ОСОБА_3. (номер справи 70360, номер випадку 70360), перераховано розмір щомісячної страхової виплати, який з 01.03.2017 становить 523,47 грн (вид виплати 410,КЕКВ 2730.03).

Згідно з актом форми Н-1 №2 від 25.06.1990 з ОСОБА_4, працівником ВАТ «ЛЗ РЕМА», правонаступником якого є ПАТ «ЛЗ РЕМА», 22.06.1990 стався нещасний випадок.

Відповідно до виписки з акту огляду№2654/5, від 16.11.1993 ВТЕК потерпілому ОСОБА_4 встановлено безтерміново втрату професійної працездатності у 25 % у зв'язку з трудовим каліцтвом, яке сталось 22.06.1990.

Постановою ВВД ФСНВ в м. Львові від 24.03.2017 потерпілому ОСОБА_4 (номер справи 97, номер випадку 97) перераховано розмір щомісячної страхової виплати, який з 01.03.2017 становить 803,28 грн суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730,03).

ВВД ФСНВ в м. Львові 07.06.2017 за вих.№1522/03 на адресу ліквідаційної комісії ПАТ «ЛЗ РЕМА» направлено заяву про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у сумі 494 040,07 грн.

26.07.2017 №74/50 від голови ліквідаційної комісії ПАТ «ЛЗ РЕМА» надійшло повідомлення про заперечення та невизнання у повному обсязі грошових вимог ВВД ФСНВ в м. Львові.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон№ 1105-XIV).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу, зокрема, щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до частини 2статті 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765(далі - Порядок).

Відповідно до частини 2 пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

У відповідності до пункту 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

ВВД ФСНВ в м. Львові проведено розрахунок суми капіталізації коштів на підставі даних Державної служби статистики України щодо смертності та середньої очікуваної тривалості життя у відповідності до вимог Порядку.

Згідно до проведеного розрахунку сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими ПАТ «ЛЗ РЕМА» становить 494 040,07 грн.

Докази погашення відповідачем капіталізованих коштів в сумі 494 040,07 грн відповідачем не надано, а судом не здобуто.

З урахуванням викладеного суд дійшов переконання, що позовні вимоги ВВД ФСНВ в м. Львові слід задовольнити в повному обсязі шляхом стягнення з ПАТ «ЛЗ РЕМА» капіталізованих платежів в сумі 494 040,07 грн.

Щодо не визнання ліквідаційною комісією ПАТ «ЛЗ РЕМА» вимог ВВД ФСНВ в м. Львові по капіталізації коштів в сумі 494 040,07 грн, викладеного в повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог від 26.07.2017 №74/50, з посиланням на пункт 1 Порядку №756, то суд зазначає таке.

Основними принципами соціального страхування, зокрема, є: державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за Законом № 1105-XIV.

У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 15, пункту 4 частини 5 статті 15Закону № 1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цим Законом.

За змістом положень частини першої та другої статті 4 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить акумуляцію страхових внесків та забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням.

За приписами статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, джерелами формування Фонду є капіталізовані платежі у разі ліквідації страхувальників.

Відповідно до положень статті 94 КАС України відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури» (місцезнаходження: вул. Заводська, 31, м. Львів, 79019 , код ЄДРПОУ 14308428) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові капіталізовані платежі в розмірі 494 040 (чотириста дев'яносто чотири тисячі сорок) грн 07 к.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.