2-а-65/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2008 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Лаврушин О.М.
за участю секретаря Верній М.Г.
позивача ОСОБА_1
представника управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_2
представника головного управління державного казначейства ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради і Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради (далі УПСЗН) і Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення мотивуючи тим, що він був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, внаслідок чого став інвалідом 3 групи 1 категорії, що підтверджується довідками МСЕК та УПСЗН.
Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для нього передбачена виплата на оздоровлення у 2000-2007 роках у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
На обліку в Добропільському УПСЗН він як особа, що має право на отримання виплат на оздоровлення, перебуває з 2003 року, виплати управлінням ПСЗН проводились згідно довідки у 2000-2007 роках, але у невідповідних розмірах і дана обставина відповідачем не оспорюється.
Згідно довідки статуправління про мінімальну заробітну плату в Україні за період з 2000 по 2007 роки йому не доплачено суму у розмірі 5091 гривна 50 копійок.
Він звертався з заявою до УПСЗН про відшкодування недоплачених сум, однак йому було відмовлено.
Оскільки фінансування витрат пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, то відповідачем по справі повинен бути орган Державного казначейства.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і просить їх задовольнити.
Представник УПСЗН ОСОБА_2 позив не визнала мотивуючи тим, що виплати на оздоровлення проводилися у відповідності з Постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1996 року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник Державного казначейства ОСОБА_3 позов не визнала у зв'язку з тим, що державне казначейство не може бути відповідачем по справі.
Вислухавши думку сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до довідки МСЕК №159764 від 14 березня 2006 року ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності і його захворювання знаходиться у прямому причинному зв'язку з виконанням робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для нього передбачена виплата на оздоровлення у 2000-2007 роках у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Позивач перебуває на обліку в Добропільському УПСЗН з 2003 року як особа, що має право на отримання виплат на оздоровлення і управлінням ПСЗН проводились виплати згідно довідки у 2000-2007 роках, але у невідповідних розмірах що підтверджується відповідними розрахунками які маються у справі.
З 2000 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності 1 категорії.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Постанова №836), якою розмір такої допомоги встановлений в 26.7 гривень, з
2005 року Постановою КМУ №562 від 12 липня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі постанова №562), якою розмір такої допомоги встановлений в 120 гривень. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Зазначеними постановами №836 та №562 всупереч Закону №796-Х11 (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
В стягненні допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на ЧАЄС за
2006 рік позивачу слід відмовити оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої ст.48 спеціального закону зупинена в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно з п.37 ст.77 Закону України №3235-4 (3235-15) від 20 грудня 2005 року „Про державний бюджет України на 2006 рік", який до теперішнього часу не визнаний неконституційним. Тому з урахуванням фактично отриманих позивачем сум і розміру мінімальної заробітної плати слід визнати дії УПСЗН Добропільської міської ради неправомірними і стягнути на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету не донараховані та несплачені грошові кошти на оздоровлення у сумі 4633 гривні, виходячи із розрахунку мінімальних розмірів заробітних плат які були встановлені за вказаний позивачем період: 1. 2003 р. (205х4)-21.50=798.50 2. 2004 р. (237х4)-21.50=926.50 3. 2005 р. (332х4)-90=1238.00
2007 р. (440х4)-90= 1670
і того: 4633 гривні.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні спору підлягають застосуванню ст.48 Закону „796-ХП, Закони про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003, 2004, 2005, 2007 роки, а не Постанови КМУ №836 та №562.
На підставі викладеного та керуючись ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 160-163 КАСУ, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради у виплаті недоотриманої суми на оздоровлення неправомірною.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України кошти з рахунку 35217042001528 банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002 на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки у сумі 4633 (чотири тисячі шістсот тридцять три) гривні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На постанову може бути подано апеляцію в Донецький Апеляційний Адміністративний суд через Добропільський міськрайсуд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Надруковано у нарадчій кімнаті в одному примірнику
Судове рішення № 6861537, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 02.10.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-65/2008. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: