Вирок № 68606315, 01.09.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3055/17

Номер провадження 1-кп/629/387/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за № 12017220380001537 на підставі угоди про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яковлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ПП «Добробут 1», розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчака А.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката Остапенко С.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння у вигляді незаконного виготовлення і зберігання наркотичних речовин без мети збуту, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виявивши на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 дикоростучі рослини коноплі, шляхом перетирання та висушення вказаних рослин, виготовив наркотичну речовину - канабіс, яку в подальшому зберігав на холодильнику за місцем свого мешкання за вищевказаною адресою.

25 липня 2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено речовину, яка згідно висновку експерта № 1501 від 23.08.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 58,1843 грам та в перерахунку на суху речовину становить 19,0312 грам, яку ОСОБА_1 незаконно виготовив та зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.

Своїми діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно виготовив та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.

30 серпня 2017 року між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчаком А.О., якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12017220380001537 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2017 року, з одного боку і підозрюваним в цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість в скоєному злочині за ч. 1 ст. 309 КК України і прийняв зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в кримінальному провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті інших осіб причетних до зазначених кримінальних правопорушень. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести підозрюваний, а саме: відповідно до ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та пояснив, що він скоїв зазначене правопорушення, у вчиненому щиро кається. Також пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Суд, заслухавши думку прокурора та захисника, які наполягали на затвердженні угоди, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок. Оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена підозрюваним та прокурором, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції прокурора, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2017 року, укладеної між прокурором та підозрюваним у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, розлучений, має середню освіту, працює.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному та активне сприяння по розкриттю злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2017 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Судові витрати по справі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчаком Андрієм Олександровичем, якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні і обвинуваченим в цьому провадженні ОСОБА_1, укладену 30 серпня 2017 року.

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та піддати його покаранню у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1501 від 23.08.2017 року в розмірі 742 гривні 20 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- 1 паперовий коробок з речовиною рослинного походження - канабісом та 26 кущами рослини коноплі, які відповідно до квитанції № 5377, знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів УЛ УМЗ ГУНП в Харківській області - знищити, як такі, що не представляють цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова