Ухвала суду № 68605463, 31.08.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4784/13-к

1-в/415/139/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.17 Лисичанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Литвиненко Л.О.

прокурора Невечері Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Віхліна Дмитра Володимировича про виділення частки боржника ОСОБА_2 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області звернувся до суду з поданням про виділення частки боржника ОСОБА_2 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. В своєму поданні державний виконавець посилається на те, що відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області здійснюється виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-КП/415/21/14 від 14.01.2015 року Лисичанським міським судом Луганської області про конфіскацію на користь держави ? частини майна, яке є власністю ОСОБА_2.

В ході здійснення виконавчого провадження виявлено зареєстроване за боржником нерухоме майно яким він володіє на праві спільної сумісної власності з іншими особами, а саме трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене майно перебуває у праві приватної власності спільної у ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області просить визначити частку майна боржника ОСОБА_2 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали подання, прийнявши до уваги думку інших учасників судового провадження суд прийшов до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 08.12.2014 року ОСОБА_2 було засуджено за ст.ст.307 ч.2, 309 ч.2 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією однієї четвертої частини майна, яке є власністю обвинуваченого.

Згідно із ч.3 ст.535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Виконавчий лист про конфіскацію на користь держави ? частини майна, яке є власністю ОСОБА_2, знаходиться на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до вимог ст.537 КПК України передбачений перелік питань, які вирішують судом під час виконання вироків.

Згідно із п.20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - питання, які виникають під час та після виконання вироку у потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших осіб, що стосуються цивільного позову, розглядаються судом за правилами КПК (стаття 539).

Частиною 6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власниками трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Із матеріалів справи вбачається, що при набутті права власності на вказану квартиру між сторонами не було домовленості про те, що їх частки у праві власності не є рівними. Зважаючи на це, що законом не встановлено нерівність часток сторін у праві власності на вказану квартиру, суд вважає, що частки всіх співвласників є рівними. Тобто ОСОБА_2 належить право власності на 1/3 частку квартири.

За таких обставин суд вважає, що подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про виділення частки в майні боржника ОСОБА_2 - підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 368, 370 ЦК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Подання заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Віхліна Дмитра Володимировича про виділення частки боржника ОСОБА_2 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами - задовольнити.

Визначити частку боржника ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, якою він володіє спільно з іншими особами, встановивши, що боржнику належить на праві власності 1/3 частка вказаної квартири.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України протягом семи днів з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Суддя: А.Г. Березін