Ухвала суду № 68600883, 31.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6676/17

Номер справи місцевого суду: 520/6797/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним та повернення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року про забезпечення позову,

встановила:

У червні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

У доданій до позову заяві про забезпечення позову позивач просив забезпечити останній шляхом: 1) накладення арешту на транспортний засіб марки MITSUBISHI PAJERO, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; 2) оголошення в розшук транспортного засобу марки MITSUBISHI PAJERO, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 та передачі вказаного транспортного засобу на спеціальний майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Південної міжрегіональної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «ІНФОРМ - РЕСУРСИ», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 29.

13.06.2017 р. Київський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Накладено арешт на транспортний засіб марки MITSUBISHI PAJERO, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Оголошено в розшук транспортний засіб марки MITSUBISHI PAJERO, колір чорний, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 та передано вказаний транспортний засіб на спеціальний майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Південної міжрегіональної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «ІНФОРМ - РЕСУРСИ», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 29.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_6, представник апелянта, у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги. Додатково просив у випадку задоволення апеляційної скарги прийняти рішення про видачу автомобіля зі штрафного майданчика.

ОСОБА_4 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

ОСОБА_7, представник ОСОБА_4, у судовому засіданні вважав необхідним скаргу відхилити. Ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Вказував, що між сторонами дійсно існує спір, іншого належного відповідачу майна на час розгляду заяви не виявлено.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи у повному обсязі заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з існування спору між сторонами, змісту заявлених позовних вимог, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду (а. с. 7 - 7 зворотня сторона).

Колегія суддів вважає, що погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції повністю не можна. Цих висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта є частково обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, прав яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував вищевказаних вимог діючого процесуального законодавства та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

Предметом позову є: 1) визнання договору позики удаваним для приховання договору купівлі-продажу транспортного засобу; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу; 3) стягнення з відповідача грошових коштів у сумі - 262 054,14 грн. (а. с. 1 - 2 зворотня сторона).

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд першої інстанції повинен був здійснити оцінку обґрунтованості доводів заяви щодо необхідності вжиття конкретних видів забезпечення позову з урахуванням: належності та допустимості доказів, які обґрунтовують кожний довід, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; розумності та обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін по справі; наявності зв'язку між конкретним видом забезпечення позову та конкретною позовною вимогою, зокрема чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити виконання рішення суду; наявності обставин щодо імовірного утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо накладення арешту на автомобіль MITSUBISHI PADJERO, оскільки доказів належності відповідачу іншого майна на час вирішення заяви про забезпечення позову не надано.

Щодо забезпечення позову шляхом оголошення в розшук належного ОСОБА_5 автомобіля MITSUBISHI PAJERO з передачею його на спеціальний майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобівколегія суддів зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частинами 1, 7 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Колегія суддів вважає, що з наданих позивачем доказів дійсно вбачається наявність спору між сторонами. Але остаточними вимогами позивача є - стягнення з відповідача грошових коштів. Достатнім забезпеченням вказаних вимог є накладення арешту на належне відповідачу майно. Розшук належного ОСОБА_5 автомобіля MITSUBISHI PAJERO з передачею його на спеціальний майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів є зайвим, оскільки автомобіль не є предметом спору. Знаходження автомобіля на спеціальному майданчикузберігання тимчасово затриманих транспортних засобів не забезпечує виконання у майбутньому рішення суду про стягнення грошових коштів. У випадку набрання чинності вказаного рішення, не виконання його в добровільному порядку, воно буде виконуватися примусово, у порядку передбаченому діючим законодавством.

Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності підстав для забезпечення позову шляхом оголошення в розшук належного йому автомобіля з передачею на спеціальний майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів є обґрунтованими.

Оскільки висновки суду про необхідність забезпечення позову шляхом оголошення в розшук належного ОСОБА_5 транспортного засобу з передачею вказаного транспортного засобу на спеціальній майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів є хибними, транспортний засіб підлягає поверненню зі спеціального майданчика зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів його власнику - ОСОБА_5.

Вимоги апелянта про скасування всієї ухвали суду першої інстанції суперечать матеріалам справи.

Виходячи з вищевказаного, доводи апелянта є частково обґрунтованими. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія судів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині забезпечення позову шляхом оголошення в розшук транспортного засобу та передачі його на спеціальній майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів підлягає скасуванню. В цій частині необхідно постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом оголошення в розшук транспортного засобу та передачі транспортного засобу на спеціальній майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

В решті ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 червня 2017 року про забезпечення позову в частині забезпечення позову шляхом оголошення в розшук транспортного засобу марки MITSUBISHI PADJERO, колір чорний, номер кузова - НОМЕР_1, державний номер -НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, та передачі вказаного транспортного засобу на спеціальній майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Південної міжрегіональної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «ІНФОРМ - РЕСУРСИ», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 29 - скасувати. Постановити в цій частині нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом оголошення в розшук транспортного засобу марки MITSUBISHI PADJERO, колір чорний, номер кузова - НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, та передачі вказаного транспортного засобу на спеціальній майданчик зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Південної міжрегіональної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «ІНФОРМ - РЕСУРСИ», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 29 - відмовити.

Повернути транспортний засіб марки MITSUBISHI PADJERO, колір чорний, номер кузова - НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5.

В решті ухвалу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова