Постанова № 6859678, 12.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2009 р. № 2а - 2004/09/1470

м.Миколаїв

15:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н.А.,

за участю представників:

позивача: Огородник О.М. дов. №20 від 20.01.2009,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДоманівський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вул. Радянської Армії, 14,Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401 доМостівське сільське споживче товариство, вул. Леніна, 7, с.Мостове,Доманівський район, Миколаївська область,56470 простягнення штрафної санкції в сумі 2394,36 грн., в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафної санкції в сумі 2394,36 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог законодавства про зайнятість населення при вивільненні працівника до центру зайнятості не подано звіту про вивільнення за два місяці до вивільнення та при фактичному вивільненні в десятиденний строк не направлено списків фактично вивільнених працівників.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою (арк.спр.26), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 25.05.2009, не надав, представник в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 12.10.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Мостівське сільське споживче товариство зареєстроване платником страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

16.08.2005 відповідач звільнив гр. ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення штату працівників), про що свідчить запис в трудовій книжці ОСОБА_1 (арк.спр.16-17).

02.12.2008 до Доманівського центру зайнятості в пошуках роботи звернулася громадянка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка с.Мостове Доманівського району з заявою про надання статусу безробітного, що підтверджується персональною карткою (арк.спр.13). Працівниками позивача при перевірки бази даних встановлено, що громадянка ОСОБА_1 15.04.2005 була прийнята на посаду продавця на підприємство відповідача, а 16.08.2005 звільнена в звязку з скороченням штату працівників. При цьому, Мостівським сільським споживчим товариством порушено пункт 5 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення”, а саме не повідомлено центр зайнятості в двомісячний строк про майбутнє вивільнення працівника та не надано у десятиденний строк після вивільнення, тобто до 26 серпня 2005 року список фактично вивільнених працівників, а саме: громадянки ОСОБА_1. У звязку з встановленим порушенням, 18.03.2009 посадовою особою позивача був направлений лист-виклик відповідачу, в якому він повідомляв про зазначене порушення та викликав директора підприємства відповідача для складання і отримання акту (арк.спр.8), який отримано відповідачем 21.09.2009, але залишено без уваги (арк.спр.9).

01.04.2009 позивачем складено акт №1 про порушення відповідачем законодавства України про зайнятість, яким визначено суму накладеної фінансової санкції в розмірі 2394,36 грн. (арк.спр.10). Акт отримано відповідачем 02.04.2009 (арк.спр. 11).

Відповідно до п. 5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” №803-12 від 01.03.1991 при вивільнені працівників у звязку із змінами у організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніше як за 2 місяця у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацій, розміру оплати праці, а в 10-денний строк після вивільнення списки фактично вивільнених працівників.

Абзац 2 пункту 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” передбачає, що, у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Оскільки відповідач не надав позивачу на запит від 18.03.09 №382 інформацію про річну заробітну плату ОСОБА_1, штрафні санкції нараховані, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний період. Згідно розрахунку позивача, розмір річної заробітної плати за рік гр. ОСОБА_1 склав 1197,18 грн. (а.с.12).

Підпунктом “л” пункту 8 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 24.06.1991р. передбачено, що Державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відсутність нормативно визначеного порядку стягнення штрафу за невиконання вимог статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" не позбавляє центр зайнятості права стягнути суму відповідного штрафу шляхом звернення до господарського суду.

Разом з тим посилання позивача на те, що відповідачем скоєно два правопорушення, а тому стягненню підлягає штраф у сумі 2394,36 грн. (штраф у сумі 1197,18 грн. за неподання звіту про наступне вивільнення працівника та штраф у сумі 1197,18 грн. за неподання звіту про фактичне вивільнення працівника) не відповідає змісту пункту 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення", відповідно якого за порушення вимог даного пункту стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника, а не за кожне правопорушення.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом надати заперечення проти позову не скористався, доказів сплати фінансової санкції станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати громадянки ОСОБА_1, тобто у сумі 1197,18 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Мостівського сільського споживчого товариства, с.Мостове, Доманівський район, Миколаївська область, 56470 (р/р 2600230024 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 01759715) на користь Доманівського районного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вул.Радянської Армії, 14, смт.Доманівка, Миколаївська область, 56401 (р/р 37170305800144 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20894577) 1197,18 грн. податкового боргу.

3. В решті позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 30.10.2009