Ухвала суду № 68596005, 30.08.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 серпня 2017 року Житомир Справа № 806/1166/17

Категорія 8

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про роз'яснення постанови від 26.05.2017 у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест-Віп-Торг" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авест-Віп-Торг" звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою суду від 26.05.2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авест-Віп-Торг" задоволено частково. Визнано протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №090220171 від 09.02.2017, укладеного між Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авест-Віп-Торг".

У задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Житомирську ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській поновити дію Договору про визнання електронних документів № 090220171 від 09.02.2017 - відмовлено у зв'язку з тим, що постановлення судом рішення про протиправність дій щодо одностороннього розірвання договору є належним способом захисту порушеного права і в цій частині додаткового судового захисту не потребують, так як договір вважається таким, що діє на визначений ним строк.

18 серпня 2017 року Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду із заявою за підписом начальника ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №806/1166/17. У прохальній частині заяви просить надати роз'яснення постанови Житомирського окружного адміністративного суду в частині відновлення дії договору про визнання електронних документів №0902201741 від 09.02.2017 (а.с. 89).

Представники сторін в судовому засіданні підтримали заяву про роз'яснення судового рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача та думку представника позивача, ознайомившись із заявою про роз'яснення, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити, з огляду на наступне.

Як вбачається із заяви за вх. №12903/17 про роз'яснення рішення, заявник мотивує тим, що зі змісту постанови Житомирського окружного адміністративного суду не зрозумілим є чи відновлювати дію договору, оскільки лише визнано протиправними дії Житомирського ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Наведені відповідачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення.

З мотивувальної та резолютивної частини постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

За таких обставин та враховуючи, що постанова суду від 26.05.2017 є повною, форма викладення у ній ясна і труднощів для розуміння не викликає, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні відповідача про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст. 160, 165, 170, 254 КАС України суд,

у хв а л и в:

У задоволенні заяви Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про роз'яснення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 року у cправі №806/1166/17 - відмовити .

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович