Ухвала суду № 68594465, 14.08.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9694/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Євсєй Ю.М., за участю слідчого Завгороднього М.С., розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юриста 1 класу Завгороднього Миколи Станіславовича, про тимчасовий доступ до документів, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42017100000000798 від 22 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юрист 1 класу Завгородній Микола Станіславович звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Києва Кольцовою К.В., про надання йому та слідчим групи у кримінальному провадженні або оперативним працівникам за його дорученням тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Луцькому міському відділі ДМС України у Волинській області, з можливістю вилучення належним чином завірених копій документів на підставі яких зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 в м. Луцьк.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що прокуратурою міста Києва провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420171000000000798, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява представника ТОВ «Магік» та ТОВ «Лекос» ОСОБА_5, що діє на підставі виданих довіреностей вказаних товариств від 11.12.2015.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.12.2012 та 21.12.2012 ОСОБА_6, будучі власником частки статутного капіталу ТОВ «Лекос», ТОВ «Магік», склав дві розписки відповідно до яких він отримав від ОСОБА_7 у позику кошти у загальному розмірі 6 000 000, 00 гривень.

На початку 2013 року ОСОБА_6 звернувся до інших учасників ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік» з проханням виділити йому частину майна. На вказану пропозицію учасники товариств відмовилися.

В подальшому, ОСОБА_8 з 07.02.2013 по 12.02.2013 подарував своїй матері ОСОБА_9 належне йому майно, на яке в подальшому могло бути накладено стягнення, та 23.09.2013 зареєстрував своє місце проживання вм. Луцьк.

27.09.2013 ОСОБА_7 звернулася до Луцького міськрайонного суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн., за результатами розгляду якого, 22.10.2013 по справі № 161/16817/13-ц Луцьким міськрайонним судом позовні вимоги ОСОБА_7, задоволені.

Державною виконавчою службою, рішення суду не виконано у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_4 майна на яке можливо звернути стягнення.

У зв'язку з цим, ОСОБА_7 11.06.2014 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення частини майна ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», пропорційно часток ОСОБА_4 статутного капіталу даних товариств.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2015 за № 755/15467/14-ц виділено частину майна ТОВ «Лекос» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 25% та частину майна ТОВ «Магік» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 50%, для звернення на нього стягнення.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_7 в розмірі 6063555 грн. 70 коп. в межах вказаної суми звернуто стягнення на виділену частину майна ТОВ «Лекос» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 25% та виділену частину майна ТОВ «Магік» пропорційну частці учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі в розмірі 50%.

05.10.2016 та 07.10.2016 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів № 755/15467/14-ц від 16.09.2016 щодо погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_7 в розмірі 6 063 555, 70 грн. шляхом стягнення частини майна боржника ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік».

Під час вказаного виконавчого провадження 16.06.2017 за Вх. № 6022/02-01-28 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2017 по справі № 755/9058/17, якою заборонено Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які дії, які призведуть до передачі частині майна ТОВ «Магік», по вищевказаному виконавчому провадженню.

Також, того ж дня ОСОБА_5 повідомлено державного виконавця Гавриліва А.В. про вказану ухвалу, на що останній повідомив його, що ніякі дії у вказаному виконавчому провадженні він не вчиняв.

Незважаючи на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2017 по справі № 755/9058/17 якою заборонено вчиняти будь-які дії, які призведуть до передачі частині майна ТОВ «Магік» та достовірно знаючи про вказану заборону, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_10 16.06.2017 вчинив дії, направлені на передачу частину майна ТОВ «Магік» та ТОВ «Лекос» як нереалізоване (вартість майна 46 681 225,00 грн.), склавши акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.

Підставою для складання вищевказаного акту стала нотаріально посвідчена заява про те, що ОСОБА_7 повернула ОСОБА_4 різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів що підлягають стягненню за виконавчим документом в сумі 40 617 669, 30 грн. та надходження на депозитний рахунок Відділу ДВС коштів в сумі 606 355, 57 грн. як виконавчий збір.

Однак, відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку передачі майна стягувачу останній зобов'язаний внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

Враховуючи, що27.09.2013 ОСОБА_7 звернулася із позовною заявою до Луцького міськрайонного суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_4 6 060 000, 00 грн. у зв'язку із тим, що у ОСОБА_8 зареєстрував своє місце мешкання у м. Луцьк, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2015 за № 755/15467/14-ц, у слідства виникла необхідність в отриманні відповідних документів, на підставі яких зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 в м. Луцьк.

З огляду на викладене, з метою повного, всебічного і об'єктивного розслідування у розумні строки, виникла необхідність в тимчасовому доступі в отриманні відповідних документів, на підставі яких зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 в м. Луцьк, які зберігаються в Луцькому міському відділі ДМС України у Волинській області.

Які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази під час судового розгляду. Зазначені факти неможливо довести іншим способом, ніж отриманням тимчасового доступ до речей і документів.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 163 КПК України, клопотання розглядається без виклику осіб, у володінні яких знаходяться вищевказані документи.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Порушень вимог Глави 10 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Глави 15 КПК України - тимчасовий доступ до речей і документів, у судовому засіданні, слідчим суддею не виявлено.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи та безпосередньо саме кримінальне провадження в оригіналі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші) свідчать про те, що слідчим у судовому засіданні, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, надано ґрунтовні докази, які дають змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом, на даному етапі, довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 4 ст. 132, ч. 6 ст. 163 КПК України), забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, отримати відомості, що є необхідними для з'ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, кореспондуються з вимогами ст. 132 КПК України.

Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, що є необхідними для з'ясування всіх обставин справи у даному провадженні є необхідність надати слідчому в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва Завгородньому Миколі Станіславович та слідчим групи у кримінальному провадженні або оперативним працівникам за його дорученням тимчасовий доступ до документів з можливістю вилучення їх копій, які перебувають у володінні Луцького міського відділу ДМС України у Волинській області.

Враховуючи викладене, керуючись статями 159, 163-164, 309, 369-372 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва юриста 1 класу Завгороднього Миколи Станіславовича про тимчасовий доступ до речей і документів - задовольнити.

Надати слідчому в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Завгородньому Миколі Станіславовичу та слідчим групи у кримінальному провадженні або оперативним працівникам за його дорученням тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Луцькому міському відділі ДМС України у Волинській області, з можливістю вилучення належним чином завірених копій документів на підставі яких зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 в м. Луцьк.

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М. Г. Сазонова