Постанова № 68589761, 30.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2017 р. Справа № 922/2371/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Євтушенкові Є.В.,

за участю представників:

від ініціюючого кредитора - Гукасян Л.В. - за довіреністю від 02.05.2017р.,

від кредитора ПАТ "Перший український міжнародний банк" - Пашкова Н.В. - за довіреністю від 15.01.2016р., Когут І.Д. - за довіреністю від 23.08.2017р. № 447, Юрченко Є.В. - за довіреністю від 23.08.2017р. № 446,

від кредитора ПАТ "УкрСиббанк" - Лукашенко О.В. - за довіреністю від 12.12.2016р.,

ліквідатор Косиневський М.А. - на підставі свідоцтва від 23.05.2013р. № 980,

від ліквідатора - Крімерман Л.О. - на підставі угоди про надання адвокатських послуг від 28.07.2017р.,

арбітражний керуючий Брінь Володимир Семенович - на підставі свідоцтва від 20.02.2013р. № 218,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" (вх.№2392 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторгова Група "Спецтехніка", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15 (суддя Усатий В.О.) частково задоволено скарги АТ "Укрсиббанк" на дії ліквідатора (вх.№ 10450 від 28.03.17) та (вх.№ 14094 від 26.04.17), скарги ПАТ "ПУМБ" (вх. № 15874 від 17.05.2017 р.) та (вх. № 18934 від 08.06.2017 р). Визнано незаконною бездіяльність ліквідатора щодо виконання ліквідаційної процедури, а також визнано незаконними дії ліквідатора щодо неотримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна. Задоволено клопотання ПАТ "УкрСиббанк" про припинення повноважень ліквідатора. Припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Автоторгова група "Спецтехніка" Бріня В.С. Призначено ліквідатором "Автоторгова група "Спецтехніка" арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича (свідоцтво № 980 від 23.05.2013 р., адреса: АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1). Зобов'язано Бріня В.С. на протязі п'яти днів з дати винесення даної ухвали передати ліквідатору Косиневському М.А. всі документи боржника, в тому числі, щодо виконання ліквідаційної процедури.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі № 922/2371/15 та прийняти нове рішення у справі №922/2371/15, яким відмовити у задоволенні скарг ПАТ "УкрСиббанк" на дії ліквідатора (вх.10450 від 28.03.2017р. та вх.№ 14094 від 26.04.2017р.), скарг ПАТ "ПУМБ" на дії ліквідатора (вх.№ 15874 від 17.05.2017р. та вх.№ 18934 від 08.06.2017р.); відмовити у задоволенні клопотання ПАТ "УкрСиббанк" про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Бріня В.С. та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косиневського М.А.

Як на підставу для подання апеляційної скарги ініціюючий кредитор зазначає, що рішення комітету кредиторів щодо припинення повноважень ліквідатора та призначення нового ліквідатора прийняте з процесуальними порушеннями, оскільки кредиторами на засіданні було порушено регламент його проведення, внаслідок чого прийнято рішення з питання, якого не було включено до порядку денного. При цьому, при прийнятті комітетом кредиторів вказаного рішення не було враховано інтересів ініціюючого кредитора, який заперечував проти запропонованої кандидатури арбітражного керуючого, яка, на його думку, має сумнівну репутацію при здійснення відповідної діяльності.

Крім того, апелянт зазначає, що доказів невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим Брінь В.С. покладених на нього обов'язків ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "ПУМБ" на підтвердження заявлених скарг матеріали справи не містять. Зокрема, господарський суд дійшов помилкового висновку, що погодження з заставним кредитором умов реалізації заставного майна повинно передувати процедурі визначення організатора аукціону, а також необхідність отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна у вигляді цілісного майнового комплексу, що не відповідає приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка не містить норми, яка визначає такий порядок отримання згоди.

Одночасно, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" подано клопотання про застосування заходів забезпечення (вх.№8110 від 01.08.2017р.), в якому просить заборонити арбітражному керуючому Косиневському Максиму Анатолійовичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 980, видане 23.05.2013р.) здійснювати повноваження ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", вчиняти будь-які дії щодо майна банкрута та здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" до завершення розгляду апеляційної скарги ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі № 922/2371/15 та набрання законної сили постановою Харківського апеляційного господарського суду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" подано докази направлення копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Косиневському М.А. (вх.№ 8499 від 14.08.2017р.).

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Косиневський М.А. просить ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.8597 від 16.08.2017р.).

В обґрунтування своєї позиції у справі ліквідатор з посиланням на положення частини четвертої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що оскільки витрати, пов'язані з продажем заставного майна, погашаються за рахунок коштів, отриманих від такого продажу, з метою забезпечення реалізації майна боржника за найвищою ціною та унеможливлення зловживань своїми повноваженнями з боку ліквідатора, як замовника аукціону, та організатора аукціону, початкова вартість заставного майна боржника, яке підлягає реалізації на аукціоні, а також інші умови продажу майна повинні бути погоджені заставним кредитором або судом, який розглядає справу про банкрутство.

Таким чином, ліквідатор зазначає, що оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить альтернативного вибору щодо отримання згоди заставодержателя відносно продажу заставного майна у складі цілісного майна банкрута, тому бездіяльність арбітражного керуючого Брінь Володимира Семеновича, в тому числі з цього питання, є підставою для припинення повноважень ліквідатора у справі.

Арбітражним керуючим Косиневським Максимом Анатолійовичем подано клопотання про долучення до матеріалів справи оголошення до офіційного видання України газети "Голос України", відповідно до якого ліквідатором дано оголошення про відкликання (визнання недійсними) усіх довіреностей, виданих ТОВ "Автоторгова група "Спецтехніка" до 25.07.2017р. (вх.№ 8598 від 16.08.2017р.).

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№ 8599 від 16.08.2017р.) ПАТ "Перший український міжнародний банк" просить залишити скаргу ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" та ліквідатора Брінь В.С. без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі № 922/2371/15 - без змін.

Обґрунтовуючи свою позицію у справі, Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" вказує, що ліквідатор в порушення вимог ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство здійснює продаж майна, що є предметом забезпечення. При цьому, на думку банку, відповідно до наданих звітів ліквідатором неналежним чином виконувались повноваження, надані ст. 41 Закону про банкрутство, в частині з'ясування обставин укладення договорів оренди приміщень боржника без згоди іпотекодержателів та встановлення ринкової ціни договорів оренди, відсутності товарів в обороті, що є предметом застави (заставодавець - ПАТ "ПУМБ"), пред'явлення до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходяться у третіх осіб, аналізу руху грошових коштів за рахунками банків, що були надані на вимогу комітету кредиторів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" подано додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№ 8898 від 28.08.2017р.), в яких додатково зазначає, що за приписами ч. 5 ст. 44, ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство висновки суду з приводу неправомірності дій ліквідатора щодо неотримання згоди від заставного кредитора на реалізацію майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу не відповідають вимогам Закону про банкрутство, оскільки необхідність отримання від забезпеченого кредитора згоди на реалізацію заставного майна банкрута виникає у випадку, якщо здійснюється реалізація майна частинами (окремими лотами) після того, як реалізація у вигляді цілісного майнового комплексу не відбулась. При цьому, на думку ініціюючого кредитора, не вбачається можливим встановити особу, з якою має бути узгоджені питання реалізації заставного майна, оскільки внаслідок відступлення прав вимоги, кредитори ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "УкрСиббанк" на час виникнення спірних правовідносин не є іпотекодержателем.

Крім того, ініціюючий кредитора зазначає про безпідставність тверджень щодо наявності бездіяльності ліквідатора у ході проведення ліквідаційної процедури в частині укладених договорів оренди приміщень боржника без згоди іпотекодержателей та з'ясування обставин наявності договірних правовідносин між ініціюючим кредитором та боржником, відсутності товарів в обороті боржника, а також на предмет доведення до банкрутства.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" подано додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№ 8901 від 29.078.2017р.), в яких додатково вказує, що стягнення дебіторської заборгованості ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" з осіб, зазначених в довідці від 22.04.2015р. № 34 є недоцільним, оскільки відомості, що в ній містяться спростовуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 377 за січень - квітень 2016 року, з якої вбачається наявність дебіторської заборгованості лише у ТОВ "Інростбуд" в розмірі 460 тис. грн., а при зверненні до господарського суду з майновим позовом розмір судового збору перевищує суму стягнення.

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" надано пояснення на апеляційну скаргу (вх.№ 8967 від 29.08.2017р.), в яких зазначає про наявність обставин бездіяльності ліквідатора при виконанні ліквідаційної процедури, що є неналежним виконанням повноважень, визначених ст.41 Закону про банкрутство та підставою для припинення повноважень арбітражного керуючого Брінь В.С. як ліквідатора у справі, що розглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор (вх.№ 8986 від 29.08.2017р.) додатково зазначає про неправомірність дій арбітражного керуючого Брінь В.С. щодо неотримання згоди на реалізацію заставного майна у складі цілісного майнового комплексу в порядку ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство.

Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" подано додаткові пояснення щодо поданої скарги на бездіяльність арбітражного керуючого Брінь В.С., а також копії договору оренди нежитлових приміщень від 20.03.2014р. та договору оренди ремонтно-складських приміщень від 25.03.2014р., додаткових угод до вказаних договорів (вх.№ 9026 від 30.08.2017р.).

Ліквідатором на підтвердження наявності факту бездіяльності арбітражного керуючого Брінь В.С. для долучення до матеріалів справи надано додаткові документи (вх.№ 9025 від 30.08.2017р.).

Судова колегія, розглянувши клопотання ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" про застосування заходів забезпечення (вх.№8110 від 01.08.2017р.), зазначає наступне.

В обґрунтування заявленого клопотання ініціюючий кредитор зазначає, що з огляду на сумнівну репутацію арбітражного керуючого Косиневського М.А., є підстави для припущення, що вказаною особою може бути вчинено протиправні дії та допущено зловживання правами ліквідатора, в тому числі у відношенні майна банкрута, внаслідок чого буде грубо порушено прав ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Законом про банкрутство не передбачено такого заходу забезпечення вимог кредиторів як заборона ліквідатору виконувати свої повноваження на певний час. При цьому, виключається можливість застосування аналогії закону щодо відсторонення керівника боржника від посади, передбаченого ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство, яке стосується саме статутних керівних органів юридичної особи, зважаючи на те, що відповідна заборона на стадії ліквідаційної процедури позбавляє повноважень жодного уповноваженого керівника боржника на управління боржником, що може мати місце погіршення його майнових активів, за рахунок яких має бути погашена наявна кредиторська заборгованість.

За таких обставин, клопотання ініціюючого кредитора про застосування заходів забезпечення (вх.№8110 від 01.08.2017р.) є таким, що не ґрунтується на чинних нормах права, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

Крім того, арбітражним керуючим Косиневським М.А. заявлено усне клопотання про вирішення питання щодо представництва Ігнатенко О.О. інтересів боржника - ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" у судовому процесі, з огляду на те, що право на вчинення дій від імені боржника в межах справи про банкрутство надано не уповноваженою на це особою.

Розглянувши заявлене ліквідатором клопотання, судова колегія зазначає, що відповідно до ст.1 Закону про банкрутство до учасників у справі про банкрутство відносяться сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

На підтвердження повноважень гр. Ігнатенко О.О. представляти інтересів ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", в тому числі в суді, надано засвідчену копію договору про надання правової допомоги від 01.08.2017р., підписану ТОВ "Автоторгова група "Спецтехніка" в особі засновника ОСОБА_11 (т.17, а.с. 76, 77).

Як встановлено судовою колегією, 01.08.2017р. між Ігнатенко Ольгою Олександрівною (іменована - "адвокат") та ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" (іменоване - "клієнт") укладено договір про надання правової угоди, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов'язок здійснювати представництво "Автоторгова Група "Спецтехніка" в особі засновника ОСОБА_11, який діє на підставі Статуту, шляхом надання їй послуг, які відносяться до видів адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а клієнт зі свого боку, зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Таким чином, з наданого до матеріалів справи договору про надання правової допомоги вбачається, що Ігнатенко О.О. надано повноваження як представнику юридичної особи - ТОВ "Автоторгова Група", а не від уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка визначена учасником у справі про банкрутство у відповідності до положень ст. 1 Закону про банкрутство.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Частиною другою статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Зважаючи на вищевикладене, права Ігнатенко О.О. за договором від 01.08.2017р. представляти інтереси ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" в господарському суді надані з перевищенням наданих Законом повноважень засновника банкрута на відповідній стадії провадження у справі про банкрутство, що виключає можливість вказаної особи бути представником боржника на підставі наданого документу.

За таких обставин, гр. Ігнатенко О.О. не може приймати участь у даному судовому процесі як представника боржника - ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", у зв'язку з чим клопотання ліквідатора підлягає задоволенню.

Ігнатенко О.О. подано письмове клопотання (вх.№ 9023 від 30.08.2017р.), в якому просить зобов'язати арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича здійснювати участь в даній справі № 922/2371/15 особисто, без покладання прав та обов'язків, що пов'язані з його діяльністю як арбітражного керуючого на будь-яких інших осіб, в тому числі шляхом надання довіреностей та укладення договорів про надання правової допомоги.

Судова колегія, зважаючи на вирішення питання щодо неможливості вказаної особи брати участь у розгляді поданої апеляційної скарги, відхилила заявлене клопотання.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" було заявлено усне клопотання про не допуск до участі у даній справі адвоката Крімерман Л.О. в якості представника ліквідатора арбітражного керуючого Косиневського М.А.

З приводу заявленого клопотання судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість допуску адвоката Крімерман Л.О. до участі у розгляді апеляційної скарги у справі.

В судовому засіданні представник ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка", арбітражний керуючий Брінь В.С. підтримали вимоги поданої апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу господарського суду від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарг ПАТ "УкрСиббанк" на дії ліквідатора (вх.10450 від 28.03.2017р. та вх.№ 14094 від 26.04.2017р.), скарг ПАТ "ПУМБ" на дії ліквідатора (вх.№ 15874 від 17.05.2017р. та вх.№ 18934 від 08.06.2017р.); відмовити у задоволенні клопотання ПАТ "УкрСиббанк" про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Бріня В.С. та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косиневського М.А.

Ліквідатор, представники ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "ПУМБ" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили суд ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, виходячи з обмеженості строку апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", м.Харків. Визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" в розмірі 989400,00 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (свідоцтво №341 від 26.02.2013р., адреса: АДРЕСА_4).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. з урахуванням змін, внесених постановами Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р., затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторгова Група "Спецтехніка", до яких увійшли вимоги ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "ПУМБ", які забезпечені майном боржника.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.06.2016р. припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторгова Група "Спецтехніка". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоторгова Група "Спецтехніка" (ідентифікаційний номер боржника: 30774849, адреса: вул.Шевченка, 111, м.Харків,61013) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторгова Група "Спецтехніка" арбітражного керуючого Бріня Володимира Степановича (свідоцтво № 218 від 20.02.13, адреса АДРЕСА_1) .

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" до господарського суду Харківської області подано скаргу на дії ліквідатора (вх.№ 10450), в якій просило суд: - визнати незаконною бездіяльність ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Брінь Володимира Семеновича у справі № 922/2371/15, що виразилась в: 1.1. незвернені до органів Державної податкової служби міста Харкова (ДПІ Московського району міста Харкова) з запитом про наявність відкритих, та тих, що були відкриті раніш, та закриті на момент звернення, поточних рахунків боржника; неотриманні від банківських установ: ПАТ Universal Bank, ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Приватбанк", ПАТ "БМ Банк", АТ "Укрексімбанк", АТ "УкрСиббанк" інформації щодо руху грошових коштів за рахунками ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" з зазначенням контрагентів та призначення платежу за період з 22 квітня 2013 року по момент закриття рахунків;

- зобов'язати ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Бріня Володимира Семеновича у справі № 922/2371/15 звернутися до ДПІ Московського району міста Харкова з запитом про надання інформації про всі відкриті та закриті поточні, депозитні банківські рахунки ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" (до реорганізації 25 вересня 2014 року ЗАТ "Автоторгова Група "Спецтехніка");

- зобов'язати ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Бріня Володимира Семеновича по справі № 922/2371/15 після отримання відповіді від ДПІ Московського району міста Харкова звернутися в усі банківські установи, де відкриті/були відкриті будь-які банківські рахунки ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" з запитами про надання інформації про рух грошових коштів на вказаних за період з 22 квітня 2013 року по день закриття рахунків/надання запиту (у випадку, коли рахунки не закриті).

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" до господарського суду Харківської області подано скаргу на дії ліквідатора (вх.№ 14094 від 26.04.2017р.), в якій просило суд визнати незаконними дії ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Брінь Володимира Семеновича у справі № 922/2371/15, при визначенні переможця конкурсу на зайняття посади організатора аукціону; скасувати рішення ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Брінь В.С. (у формі протоколу № 2 від 3.03.2017р.) про визнання переможцем конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу нерухомого майна банкрута ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Форвард" (т.15, а.с. 73-97).

Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" до господарського суду Харківської області також подано скаргу (вх.№ 15874 від 17.05.2017р.), в якій просить об'єднати та призначити розгляд скарги ПАТ "Перший український міжнародний банк" на бездіяльність ліквідатора Брінь В.С. з розглядом скарг ПАТ "УкрСиббанк" в одному судовому засіданні; зобов'язати ліквідатора Брінь В.С. надати детальну інформацію щодо своєї діяльності у березні 2017 року, відповідно до вимог законодавства про банкрутство.

Також, Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" до господарського суду Харківської області подано скаргу (вх.№ 18934 від 08.06.2017р.), в якій просило суд визнати незаконною бездіяльність ліквідатора боржника - ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Брінь Володимира Семеновича щодо виконання ним вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за період серпень 2016 - лютий 2017 року; зобов'язати ліквідатора Брінь В.С. надати комітету кредиторів повну інформацію щодо отримання за договорами оренди нежитлових приміщень орендних платежів та їх використання за весь час справи про банкрутство ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка"; зобов'язати АТ "ОТП Банк" надати виписку про рух коштів по рахунку № 26006455004334 за період з 25.03.2014р. по теперішній час; визнати незаконними дії ліквідатора боржника ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" - Брінь Володимира Семеновича щодо проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута; скасувати рішення ліквідатора Брінь В.С. про визначення переможцем конкурсу з визначення організатора продажу майна банкрута - ТОВ "Торговий будинок "Форвард".

Місцевий господарський суд, частково задовольнивши скарги на дії ліквідатора, дійшов висновків про наявність недоліків у діяльності арбітражного керуючого Брінь Володимира Семеновича щодо виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі, які полягають в порушенні порядку подання комітету кредиторів щомісячних звітів, вчинення дій, спрямованих на стягнення наявної дебіторської заборгованості у боржника, а також відсутності отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, що має наслідком порушення строків виконання ліквідаційної процедури та, з урахуванням рішення комітету кредиторів, припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" арбітражного керуючого Брінь В.С.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 14.06.2016р. боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013р.

Як встановлено ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

В обґрунтування скарг на дії ліквідатора ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "ПУМБ" посилаються на те, що ліквідатор не звернувся до ДПІ у Московському районі м.Харкова із запитом про наявність відкритих та тих, що були раніше відкриті та закриті на момент звернення поточних рахунків банкрута, що ліквідатор не здійснює заходи щодо повернення дебіторської заборгованості, ліквідатор при визначенні переможця аукціону порушив вимоги ст.49 Закону про банкрутство, не надає ПАТ "ПУМБ" звітів про виконання ліквідаційної процедури, зокрема, звіт за березень 2017 року носить формальний характер та не містить здійснених ліквідатором реальних дій за цей місяць, не вирішує питання щодо договорів оренди, які укладені колишнім директором підприємства та не вживає дій щодо їх розірвання, а також перед початком продажу майна банкрута не отримав згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна та на визначення організатора аукціону.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В силу ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Закон про банкрутство, на противагу попередній редакції цього закону, не передбачає можливості продовження строку ліквідаційної процедури та встановлює, що у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку встановленому Законом про банкрутство (ч. 4 ст. 46 Закону про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 14.06.2016р. було зобов'язано ліквідатора в строк до 14.06.2017 року виконати ліквідаційну процедуру та після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна.

Положеннями ст. 41 Закону про банкрутство встановлений обов'язок ліквідатора провести інвентаризацію майна банкрута, яка має бути передувати здійсненню продажу майна банкрута.

Частиною шостою статті 41 Закону про банкрутство визначено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором арбітражним керуючим Брінь В.С. після призначення його ліквідатором ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" 14.06.2016р. було проведено інвентаризацію майна банкрута лише 26.10.2016р., тобто більш, ніж через чотири місяці після визнання боржника банкрутом.

В свою чергу, на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України ліквідатором здійснено публікацію оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Торговая Група "Спецтехніка" 14.06.2017р.

Таким чином, продаж майна банкрута було розпочато майже через 8 місяців після проведення інвентаризації без підтвердження матеріалами справи, зокрема, звітами ліквідатора, про наявність об'єктивних обставин, які перешкоджали ліквідатору виконати необхідні дії по підготовці продажу майна банкрута задля забезпечення реалізації майна банкрута у визначений Законом строк.

Статтею 41 Закону про банкрутство передбачено обов'язок ліквідатора з дня свого призначення пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття ліквідаційної процедури у справі ліквідатором арбітражним керуючим Брінь В.С. здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоторгова Група "Спецтехніка", висновки якого викладені в наданому до матеріалів справи звіті, відповідно до якого за перший квартал 2015 року дебіторська заборгованість боржника склала 635,5 тис. грн (т.9, а.с. 105-131). Відповідно до балансу ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" станом на 30.04.2016р. поточна дебіторська заборгованість становила 497,9 тис. грн. (т.8, а.с. 180).

Разом з тим, відповідно до довідки ТОВ "Автоторгов Група "Спецтехніка" від 22.04.2015р. №34 вбачається, що у боржника є 12 дебіторів на загальну суму 499871,33 грн., з яких ліквідатором вчинено дії щодо звернення про повернення заборгованості лише до двох дебіторів.

Як встановлено колегією суддів, матеріали справи не містять Акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами та Акту інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, оформлених відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 17.06.2015р. №572 "Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 2015 р. за N 788/27233, з значення кількості та найменування дебіторів боржника.

Відповідно, ліквідатором не було проведено повного комплексу робіт на з'ясування структури дебіторської заборгованості, обставин змін її показників за час проведення процедур у справі про банкрутство, а також вчинення дій на її розшук та погашення, з урахуванням позиції кредиторів щодо доцільності вчинення відповідних дій.

Крім того, як встановлено судовою колегією, 20.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Спецтехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка+" укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул.Шевченко, 111, загальною площею 13,9 кв.м з метою розміщення офісу. Відповідно до додаткової угоди від 22.02.2016р. до договору оренди від 20.03.2014р. договір набув чинності з 20.03.2014р. і діє до 20.03.2018р.

Крім того, 25.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю (правонаступник ЗАТ "Автоторгова Група "Спецтехніка") укладено договір оренди ремонтно-складських приміщень від 25.03.2014р., відповідно до якого у строкове платне користування передається нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м.Харків, вул.Шевченко, 111, загальною площею 81,70 кв.м з метою розміщення ремонтно-складських приміщень. Відповідно до додаткової угоди від 25.03.2016р. договір набув чинності з 25.03.2014р. та діє до 31.12.2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Судовою колегією встановлено, що до складу приміщень боржника, наданих в оренду третім особам, входять приміщення, які є предметом забезпечення вимог кредиторів ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка".

Як вбачається з наданих договорів, вказані в них приміщення були передані в оренду ще в 2014 році, до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", за відсутності згоди іпотекодержателів у відповідності до положень ст. 9 Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, вказані вище обставини, які мали бути виявлені арбітражним керуючим Брінь В.С. в ході проведення інвентаризації майна банкрута, проведеної в жовтні 2016 року, та здійсненні аналізу фінансового становища боржника (т.9, а.с.105-131, 159-180), не знайшло відображення в щомісячних звітах ліквідатора.

На вимогу комітету кредиторів (протокол комітету кредиторів від 30.03.2017р.) щодо надання відомостей про наявність укладених договорі оренди приміщень ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", повної інформації щодо їх використання за весь час провадження у справі про банкрутство та отримання за договором оренди нежитлових приміщень орендних платежів, арбітражним керуючим Брінь В.С. надано докази проведення лише одного платежу за вказаними вище договорами оренди відповідно до платіжного доручення на суму 25500,00 грн. (т.16, а.с 8).

Таким чином, в наслідок бездіяльності ліквідатора Брінь В.С. не було здійснено аналізу оптимально можливого розміру орендної плати, яка може бути отримана за орендовані приміщення, про що неодноразово звертав увагу комітет кредиторів, а також порушено інтереси заставних кредиторів щодо обізнаності про використання майна боржника за час провадження у справі про банкрутство, стану розрахунків за укладеними договорами оренди, спрямованості відповідних коштів, що є свідченням недотримання балансу інтересів боржника та кредиторів щодо розпорядження майна банкрута, яке є предметом забезпечення.

Щодо посилань скаржників на ненадання ліквідатором щомісячних звітів комітету кредиторів та неналежний звіт ліквідатора за березень 2017 року, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор не рідше один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Пунктом 10 цієї статті Закону визначено, що ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Частиною 1 ст.46 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор подає до господарського суд звіт на затвердження після розрахунків з кредиторами.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.06.2016р. зобов'язано ліквідатора надавати комітету кредиторів і суду не рідше одного разу на місяць звіти про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

З метою належного виконання своїх повноважень ліквідатором на розгляд комітету кредиторів надсилались поточні звіти про виконану роботу за другу половину червня 2016 - березень 2017 року, які містять інформацію про здійснені арбітражним керуючим заходи.

Як зазначає арбітражний керуючий Брінь В.С., звіти ліквідатора направлялися членам комітету кредиторів за допомогою засобів поштового зв'язку. При цьому, відповідно до матеріалів справи звіт за другу половину червня-липня 2016 розглянутий комітетом кредиторів на засіданні, яке було проведено лише 09.09.2016р., та направлений членам комітету супровідним листом від 12.09.2016р. (т.9, а.с. 86), звіт ліквідатора за серпень-вересень 2016 року направлений членам комітету кредиторів лише 17.10.2016р. (т.9, а.с. 139). Обставина несвоєчасного подання інших звітів ліквідатора, на що звертають увагу члени комітету кредиторів, не спростовуються належними в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України доказами.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що звіт ліквідатора за березень 2017 року викладено без зазначення здійснення окремих дій щодо виконання ліквідаційної процедури та відсутності документальних доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на підставі аналізу наявних матеріалів справи вбачається, що ліквідатор боржника - Брінь В.С. не вчинив всіх необхідних заходів на пошук майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси - ТОВ "Автоторгова Група", проведенню належним чином інвентаризації майна боржника та надання ліквідатором звітів про свою діяльність комітету кредиторів у відповідності до вимог закону.

Разом з тим, згідно п. 7 ст. 41 Закону про банкрутство під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

При цьому, виходячи з системного аналізу приписів Закону про банкрутство, відповідні дії, спрямовані на закриття банківських рахунків боржника, як того вимагає Закон за своєю правовою природою є обов'язком ліквідатора та можуть бути проведені ліквідатором протягом загального строку ліквідаційної процедури, оскільки граничних строків виконання ліквідатором таких дій Законом не передбачено.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.06.2016р. зобов'язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором на виконання рішення комітету кредиторів здійснено запит до податкового органу та отримано довідку Київської об'єднаної ДПІ м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник Московської ОДПІ м.Харкова) від 23.09.2016р. № 14531/10/20-31-08-01 з переліком всіх зареєстрованих за банкрутом 46 рахунків, а також довідки про закриття рахунків та рух коштів по ним (т.14 а.с. 13-49, 72-150, т.15, а.с. 116-128). Крім того, матеріали справи містять запити ліквідатор до ПАТ "УкрСиббанк" від 09.12.2016р. та від 11.04.2017р. про закриття рахунків боржника та руху коштів по день закриття рахунків (т.15, а.с. 129-136).

Щодо вимоги кредиторів зобов'язати АТ "ОПТ Банк" надати виписку про рух коштів по рахунку № 26006455004334 за період з 25.03.2014 р. по теперішній час, суд зазначає, що матеріали справи містять довідку АТ "ОПТ Банк" про закриття даного рахунку ще 27.02.2015р.

Як вбачається з протоколу комітету кредиторів від 04.07.2017р., станом на 04.07.2017р. ліквідатором виконано вимоги комітету кредиторів щодо його звернення до ДПІ та банківських установ із запитами про рахунки боржника та рух грошових коштів по них, та відповідні документи надані комітету кредиторів.

Таким чином, судова колегія не вбачає у діях арбітражного керуючого порушень порядку закриття рахунків боржника, виявлених при проведенні ліквідаційної процедури.

Крім того, відповідно до ч.1, 6 ст.49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Зі змісту частини шостої статті 49 Закону про банкрутство вбачається, що організатор аукціону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону.

Як встановлено судом, 14.02.2017р. ліквідатором видано наказ №3, в якому визначив провести конкурс з визначення організатора торгів з продажу майна банкрута не пізніше 3 березня 2017 року, розробити за умови надання заяв на конкурс порядок проведення конкурсу терміном відповідно до п.1 наказу.

Ліквідатором здійснено оголошення в газеті "Прем'єр" від 17.02.2017р. про проведення конкурсу на організатора продажу майна, з подачею заявок на участь за адресою: м.Харків, Киргизська, 19.

03.03.2017 р. ліквідатор затвердив порядок проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута. З заявами про участь у конкурсі на визначення організатора аукціону (торгів) до ліквідатора звернулися два учасника - ТОВ "Торговий будинок "Форвард" та ТОВ "Альянс", які запропонували винагороду організатору аукціону в розмірі 5% та 10 % відповідно.

06.03.2017 р. ліквідатором видано доповнення до наказу від 14.02.2017 р. №3, в якому у всіх фрагментах тексту порядку проведення конкурсу, протоколах №1 та №2 "нерухоме майно" замінити терміном "майно".

За результатами розгляду поданих ліквідатором заяв обрано організатором аукціону ТОВ "Торговий будинок "Форвард", оскільки ним запропоновано найменша винагорода.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальності "Торговий будинок "Форвард" предметом діяльності товариства є організація та проведення аукціонів, організація та проведення торгів.

Таким чином, розглянувши надані документи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи спростовується твердження кредиторів щодо наявності порушень ліквідатором порядку визначення організатора аукціону.

При цьому, судова колегія зазначає про наданння оцінки лише порядку визначення організатора аукціону з реалізації майна банкрута, інші дій ліквідатора щодо проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" не визначені предметом даного судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором на сайті Вищого господарського суду України здійснено публікацію оголошення від 14.06.2017 р. та на сайті Міністерства юстиції України - від 14.06.2017 р. (номер публікації 43679 ) про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Торговая Група "Спецтехніка", призначеного на 10.08.2017 р. (т.16, а.с. 65-74).

Виходячи із положень ст.ст. 41, 44, 45 Закону про банкрутство, ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, але, виходячи із положень даного Закону, зокрема, статті 33 можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, в установленому Законом порядку, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. Визначальним у даному випадку є саме факт продажу майна боржника за найбільшою ціною.

Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Системний аналіз Розділів ІІІ, ІV та ст. 20 Закону про банкрутство дає підстави дійти обґрунтованого висновку про необхідність продажу майна боржника за початковою вартістю не меншою від сукупності визнаних господарським судом вимог кредиторів, однак не нижчою від його ринкової вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2017р. у справі № 908/431/14.

Отже, положеннями ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно з яким така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя).

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 статті 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Частиною 4 статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що кошти, які залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Оскільки витрати, пов'язані з продажем заставного майна погашаються за рахунок коштів, отриманих від такого продажу, то з метою забезпечення реалізації майна боржника за найвищою ціною та унеможливлення зловживань своїми повноваженнями з боку ліквідатора, як замовника аукціону, а також організатора аукціону, початкова вартість заставного майна боржника, яке підлягає реалізації на аукціоні, а також інші умови продажу майна повинні бути погоджені забезпеченим кредитором або судом, який розглядає справу про банкрутство (у разі наявності спору щодо такого погодження).

Слід зазначити, що виконання ліквідатором вимог ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство щодо погодження з забезпеченим кредитором умов реалізації майна, що є предметом забезпечення повинно передувати процедурі визначення організатора аукціону, оскільки відповідні погоджені умови проведення аукціону в обов'язковому порядку повинні бути відображені в проекті договору про проведення аукціону. Отже, у будь-якому випадку погодження початкової вартості заставного майна та інших умов його продажу (із забезпеченим кредитором або судом) повинно передувати реалізації майна боржника.

За наявності спору між забезпеченим кредитором та ліквідатором щодо умов реалізації заставного майна, з метою оптимізації порядку здійснення ліквідаційної процедури він повинен вирішуватися судом саме на етапі визнання організатора аукціону учасником провадження у справі. У свою чергу безпосередньо процедура реалізації майна боржника розпочинається з моменту винесення судом ухвали про визнання організатора аукціону учасником провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2017р.у справі № 911/531/14, від 19.04.2017р. у справі № 1/65-Б.

Разом з тим, недотримання арбітражним керуючим Брінь В.С. вищезазначеного порядку у даному випадку призвело до того, що останній на власний розсуд приступив до реалізації майна на спірному аукціоні, грубо проігнорувавши приписи ст. 42 Закону про банкрутство, не було дотримано балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство, обрання ним таких способів реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі, які забезпечать його відчуження за найвищою ціною.

Посилання на зміну заставодержателя майна боржника з ПАТ "Перший український міжнародний банк" на ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Кепітал", як підставу відсутності обов'язку ліквідатора звернутися до забезпеченого кредитора щодо отримання дозволу на реалізацію заставного майна є необґрунтованою, оскільки матеріали справи не містять звернень до жодної з вказаних осіб за отриманням відповідної згоди та/або вирішення вказаного питання господарським судом, який розглядає справу про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є обставини недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону).

Судова колегія зазначає, що зазначені вище неправомірні дії ліквідатора на стадії реалізації майна банкрута призвели до затягування строків ліквідаційної процедури та завдало шкоди інтересам кредиторів та боржника.

Враховуючи, що строк ліквідаційної процедури, встановлений Законом про банкрутство та постановою господарського суду Харківської області від 16.06.2016р., завершився, проте ліквідатором здійснено не всі дії щодо ліквідації банкрута, приймаючи до уваги порушення ліквідатором імперативної норми Закону щодо отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, яке має наслідком необґрунтованого затягування строку продажу майна банкрута, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що арбітражний керуючий Брінь В.С. неналежним чином виконує покладені на нього обов'язки ліквідатора у даній справі.

При цьому, бездіяльність ліквідатора арбітражного керуючого Брінь В.С. щодо дотримання встановленого Законом порядку проведення ліквідаційної процедури призвела до порушення прав заставних кредиторів, вимоги яких становлять більшість кредиторської заборгованості банкрута, у зв'язку з чим скарги ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "ПУМБ" підлягають частковому задоволенню в частині визнання незаконною бездіяльність ліквідатора щодо виконання ліквідаційної процедури, а також визнання незаконними дії ліквідатора щодо неотримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна.

Частиною 3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено порядок звільнення судом арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора, зокрема, абзацом третім частини 3 ст. 114 Закону передбачено, що усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з п.12 ст.41 Закону про банкрутство у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно частини 6 ст.26 Закону про банкрутство на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше, ніж сім осіб.

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора);

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на засіданні комітету кредиторів (протокол №5 від 04.07.2017р.), кредиторами розглянуто питання про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" Брінь В.С. та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича.

При цьому, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлено окремого порядку скликання комітету кредиторів боржника, в такому випадку, при скликанні зборів комітету кредиторів, слід керуватись положеннями ч. 3 ст. 26 названого Закону, що регулюють порядок скликання зборів кредиторів боржника.

При цьому, слід зауважити, що, під час розгляду справи про банкрутство, господарський суд повинен давати оцінку рішенням комітету кредиторів боржника та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі про банкрутство.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, приймає протокол засідання комітету кредиторів від 04.07.2017р. № 5 в якості належного доказу у справі, з огляду на прийняття одноголосного рішення всіх членів комітету кредиторів ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка", які прийняли участь у засіданні.

Таким чином, повно і об'єктивно дослідивши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим доказам, керуючись законом, врахувавши всі вищевикладені обставини, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для припинення повноважень арбітражного керуючого Брінь Володимира Семеновича, як ліквідатора банкрута.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

Таким чином, комітету кредиторів надано право пропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) шляхом звернення до суду з відповідною пропозицією. Втім, право призначати арбітражного керуючого (ліквідатора) належить суду, який порушив провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Харківської області надійшла заява арбітражного керуючого Косиневського М.А. про участь у справі №922/2371/15 в якості ліквідатора банкрута. Інших заяв кандидатур до суду не надходило.

Таким чином, судова колегія зазначає, що суд, враховуючи вимоги ст.97, ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.43 ГПК України, повинен належним чином обґрунтувати призначення ліквідатора банкрута та вмотивовано відхилити, за наявності, інші кандидатури арбітражних керуючих.

При виборі кандидатури ліквідатора суд має враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

З поданих до суду першої інстанції матеріалів вбачається, що Косиневський М.А. має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №980 від 23.05.2013р., перший рівень кваліфікації арбітражного керуючого, має вищу юридичну освіту, понад 16 років є арбітражним керуючим, його діяльність застрахована та він підвищив свою кваліфікацію 03.12.2016 р., приймав участь більш ніж у 30 справах про банкрутство, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого немає, управління боржником раніше не здійснював, має організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки ліквідатора боржника, відповідальність арбітражного керуючого застрахована відповідно до договору добровільного страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого.

Відповідна інформація також не спростовується відомостями сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих щодо вказаної кандидатури арбітражного керуючого.

Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Косиневського М.А. відповідає необхідним вимогам, визначеним Законом про банкрутство, приймаючи до уваги досвід, освіту та показники роботи, місце проживання арбітражного керуючого Косиневського М.А., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність призначення його ліквідатором банкрута у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає доводи, наведені в скарзі, такими, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою скасування оскарженої ухвали.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, ухвала господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.07.2017р. у справі №922/2371/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 31.08.2017р.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя І.А. Шутенко