Ухвала суду № 68586881, 31.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/8125/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 червня 2017 року про закриття провадження у справі № 350/616/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, Івано-Франківська філія Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст імені Ю.М. Білоконя «ДІПРОМІСТО» про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (далі - Відповідач), в якому просить визнати незаконним і скасувати пункт 20-а рішення сесії Перегінської селищної ради Рожнятівського району від 02.06.2014 року №176-42/2014, яким встановлено при розробці технічної документації проектній організації врахувати генплан селища щодо заїзду до господарств ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 червня 2017 року провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила Позивач, яка покликаючись на те, що вказана ухвала є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 червня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що предметом спору є питання щодо дій та бездіяльності суб'єктів публічно-правових відносин, а тому дану справу слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач оспорює своє право на частину земельної ділянки, на яку хоче отримати правовстановлюючий документ, а селищна рада вважає цю частину земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивачки та служить для обслуговування житлового будинку, громадською дорогою, та не погоджується надавати її у власність. Отже між сторонами та третьою особою існує спір про право цивільне.

З такими висновками суду попередньої інстанції у справі, що розглядається, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не погоджується.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Згідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Разом з тим, згідно матеріалів справи, що розглядається, Позивач не оспорює будь-яке рішення про надання у власність земельної ділянки, яке до того ж набуло статусу реалізованого.

Крім цього, зі справи не вбачається, що взагалі оспорюється чиєсь право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У справі відсутні будь-які документи, що підтверджують наявність у Позивача зареєстрованого відповідно до чинного законодавства права власності чи користування земельною ділянкою, на яку претендує Апелянт.

Підставою для звернення до суду стала якраз неможливість реалізувати Позивачем наявне у нього право на отримання у власність земельної ділянки.

Позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться фактично до оскарження неправомірних дій селищної ради, як суб'єкта владних повноважень, а саме відмови у погодженні технічної документації.

З матеріалів справи встановлено, що Позивач звернулась до суду з позовом до Перегінської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

З урахуванням суті спору та п. 7 ч. 1 ст. 3, ст. 17 КАС України вирішення спору, що виник між сторонами, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому зазначена справа підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

До того ж судом першої інстанції не враховано, що Позивач двічі зверталася з аналогічними позовами в порядку цивільного судочинства і справи за цими її позовами були закриті судами у зв'язку з тим, що предметно вони підсудні судам адміністративної юрисдикції.

Враховуючи, що при закритті провадження у справі, що розглядається суд першої інстанції прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про непідсудність справи судам адміністративної юрисдикції, ухвала від 09 червня 2017 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 червня 2017 року про закриття провадження у справі № 350/616/16-а скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький