Ухвала суду № 68586004, 29.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/892/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Бурнаховської Ю.Р.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_1, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатам річного декларування" на загальну суму 24795 грн. 76 коп. (за податковим зобов'язаннями - 19836 грн. 61 коп., за штрафними санкціями - 4959 грн. 15 коп.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_2, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на загальну суму 1018 грн. 13 коп. (за податковим зобов'язанням - 814 грн. 50 коп., за штрафними санкціями - 203 грн. 63 коп.);

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ф-0002511304 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 54620 грн. 99 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо пропущення строку звернення до суду з даним позовом та застосування наслідків пропущення строку звернення до суду в частині позовних вимог: про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ф-0002511304 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 54620 грн. 99 коп. та визнання протиправним та скасування рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп.

Заслухавши думку представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з приписами частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з приписами частини 14 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Судом встановлено, що позивач отримав вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2017 № Ф-0002511304 та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - 05 травня 2017 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 207/, та поясненням позивача у позовній заяві /том 1 а.с. 5/.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом 02 червня 2017 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі /том 1 а.с. 4/.

Відтак, позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами: про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ф-0002511304 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 54620 грн. 99 коп. та визнання протиправним та скасування рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Представник позивача пояснив, що у період з 15.05.2017 по 24.05.2017 позивач знаходився на амбулаторному лікуванні у закладі охорони здоров'я, що підтверджується довідкою № 231 від 10.08.2017 /том 2 а.с. 67, 64/.

Із письмових пояснень представника позивача також встановлено, що після покращення здоров'я позивач з метою отримання правової допомоги здійснював пошук фахівців в галузі права та 30.05.2017 було укладено угоду про надання юридичної допомоги № 30/05/17, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 15, 16, 64/.

Згідно з частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 3 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.04.2010 по справі "Меньшакова проти України" повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява N 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-II).

Слід зазначити, що показниками доступності правосуддя як вимоги, що є складовою права на справедливий судовий розгляд, у будь-якій державі вважаються відсутність необґрунтованих перешкод для звернення до суду за захистом та одержання своєчасного судового захисту.

Надання заінтересованим особам права на звернення до суду є однією з гарантій ухвалення правосудного судового рішення у справі і таке рішення не суперечить положенням статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, статтям 55, 129 Конституції України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом у справі № 816/892/17 в частині позовних вимог: про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ф-0002511304 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 54620 грн. 99 коп. та визнання протиправним та скасування рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом у справі № 816/892/17 в частині позовних вимог: про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ф-0002511304 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 54620 грн. 99 коп. та визнання протиправним та скасування рішення від 10 квітня 2017 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні санкції в розмірі 10023 грн. 28 коп.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Повний текст ухвали складено 01 вересня 2017 року.

СуддяС.С. Сич