Постанова № 6858554, 06.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-14811/09/0570

час прийняття постанови: 10:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Оленьченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецьк

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2009 року № 0002642340/0, за участю представників:

від позивача: Нікішин Д.В. – за дов. від 17.07.2009 р.

від відповідача: Ваховська Г.О. – за дов. від 28.01.2009 р.,

Саніна М.М. – за дов. від 25.08.2009 р.

В С Т А Н О В И В:          

Закрите акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецьк про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2009 року № 0002642340/0.

В позовній заяві позивач зазначає, що в результаті господарської діяльності на підставі договорів ЗАТ «Донагроімпекс» придбало продукцію у ТОВ «Артемівський КХП», (ПДВ становить 173938,69 грн. по декларації за лютий 2008 року, 1519763,02 грн., 126833,87 по декларації за березень 2008 року по декларації за травень 2008 року, 808078,85 грн. по декларації за жовтень 2008 року), у ПП «Агромир-Дон», (ПДВ становить 307757,14 грн. по декларації за квітень 2008 року), у ТОВ «Апекс Групп 7», (ПДВ становить 666138,61 грн. по декларації за травень 2008 року), у ТОВ «Агро-Бум», (ПДВ становить 445745,59 грн. по декларації за жовтень 2008 року), у ТОВ «Донецькагро-маркет», (ПДВ становить 407127,14 грн. по декларації за жовтень 2008 року).

Дані суми ПДВ були своєчасно включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрах покупок товарів, отриманих та виданих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій за відповідний період.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецьк здійснила невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період жовтень-листопад 2008 року, за результатами якої був складений акт №1385/23-3/25333903 від 26 серпня 2009 року.

У зв’язку з тим, що вищезазначені підприємства не є виробниками поставленої позивачу продукції, а перевірити ланцюжок до кінцевого виробника з метою підтвердження факту сплати ними податку на додану вартість не з’являється можливим, відповідач відмовив позивачу в відшкодуванні бюджетного ПДВ за податковими деклараціями за березень, квітень, травень, жовтень 2008 року в сумі 434269,00 грн., визнав її як непідтверджену та визнало договори між позивачем та постачальниками продукції нікчемними. Внаслідок цього ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецьк, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002642340/0 від 26 серпня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів, у розмірі 434269,00 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями рішеннями виходячи з наступного. Пунктом 1.8 статті 1, підпунктами 7.7.1., 7.7.3., 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) обумовлено, що бюджетному відшкодуванню у зв’язку із зайвою сплатою податку на додану вартість підлягає сума, що зчислена, як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, яка у свою чергу, залежить від правильності виявлених цих сум. Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, а не навпаки. Закон про ПДВ не зобов’язує покупця сплачувати до бюджету ПДВ у випадку, коли цей податок не сплачений продавцем товару. Також, даний Закон не передбачає відповідальності платника податку по зобов’язаннях інших платників податків, у тому числі підприємств, з якими він не мав господарських правовідносин і не ставить у залежність його право на податковий кредит та відшкодування ПДВ від результатів проведених зустрічних перевірок. Сума ПДВ, що включена до ціни товару й сплачена Позивачем є податковим зобов’язанням безпосередньо продавця товару, і саме продавець товару несе обов’язок по сплаті цього податку до бюджету. Таким чином, позивач зазначає, що не порушував даної статті Закону про ПДВ, тому як покупець товару, чи то Позивач, не повинен доводити факт цієї сплати і обов’язок цього, покладений податковою інспекцією на позивача, суперечить вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив суд визнати нечинним податкове повідомлення – рішення від 26 серпня 2009 року № 0002642340/0.

Відповідач у своїх запереченнях від 28 вересня 2009 року №39033/10/10-013 (арк.. справи 40) та поясненнях без номеру та дати (арк.. справи 59) зазначає, що з позовними вимогами, не згоден тому, що оскільки встановити достовірність сум податку на додану вартість, нарахованого та сплаченого на всіх етапах поставки товарів (робіт послуг) та відповідність діючому законодавству істотних умов правочину не уявляється можливим, договори укладені між підприємствами «Ост-Корн» та ТОВ «Кристаб ЛТД», ТОВ «Промтех-холдинг та ТОВ «Ельта Сервис», ТОВ «Уністройпром» та ТОВ «Ельта Сервис», ТОВ «Велмакс» та ТОВ «Ельта Сервис», ТОВ «Зерноторгівельна компанія» та ЗАТ «Донагроімпекс», ТОВ „АПЕКС ГРУП-7 та ЗАТ «Донагроімпекс», ТОВ „Агро-Бум" та ТОВ «Регіон Стекло ЛТД», ТОВ «Донецькагро-Маркет» та ТОВ «Регіон Стекло ЛТД», ТОВ «Артемівський КХП» ТОВ „АПЕКС ГРУП-7", є нікчемними. Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем, у порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону Про ПДВ завищено бюджетне відшкодування. У зв’язку з викладеним відповідач просить у задоволені позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Донагроімпекс» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за номером 25333903 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 11 лютого 1998 року № 316122 (арк.. справи 6). Є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09 березня 2006 року №07307479 (арк.. справи 57).

Під час судового розгляду справи було встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за період березень, квітень, травень, жовтень 2008 року, за результатами отриманих відповідей по запитам, щодо підтвердження правовідносин з контрагентами, спрямованими у попередніх податкових періодах. За наслідками перевірки, було складено акт від 26 серпня 2009 року №1385/23-3/25333903 (арк.. справи 12). Відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що позивачем було порушено пункт 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Про ПДВ, а саме завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 434269, 0 грн. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення – рішення від 26 серпня 2009 року №0002642340/0 (арк.. справи 11), яким було визначено завищення бюджетного відшкодування у сумі 434269,0 грн.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем, за період березень, квітень, травень, жовтень 2008 року було придбано продукцію у ТОВ «Артемівський КХП», ПП «Агромир - Дон», ТОВ «Апекс Групп 7», ТОВ «Агро – Бум» та ТОВ «Донецькагро – маркет».

Оскільки зазначені підприємства не є виробниками поставленої продукції, відповідачем були застосовані заходи щодо підтвердження факту сплати ними податку на додану вартість до виробника, а саме направлені запити до податкових інспекцій, у яких на податковому обліку знаходяться підприємства, які були постачальниками цієї продукції. Висновки, щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, відповідачем, були зроблені у зв’язку з наступним.

Позивачем, у поданій декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, до складу податкового кредиту було включено 28478,0 грн. по господарським операціям з ТОВ «Артемівський КХП» (придбання пшениці, соняшника). Відповідачем спрямовано запит до Артемівської ОДПІ, та отримано відповідь, що ТОВ «Артемівський КХП» є посередником, одним з постачальників товару є ПП «Ост-Корн». При проведенні ДПІ у м. Краматорську перевірки ПП «Ост-Корн», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Артемівський КХП» була складена довідка про результати позапланової виїзної перевірки від 29 вересня 2008 року №2003/23-3-35498749 (арк.. справи 78) у який зазначено, що не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Артемівський КХП». Постачальником продукції ТОВ «Артемівський КХП» є ТОВ «Кристалб ЛТД». Відповідач не має можливості перевірити ТОВ «Кристалб ЛТД», оскільки це підприємство Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04 червня 2008 року визнано банкрутом.

В декларацію з податку на додану вартість за квітень 2008 року, позивачем, до складу податкового кредиту було включено 4560, 0 грн., по господарським операціям з ПП «Агромир – Дон». Як свідчать матеріали справи, довідка ДПІ у Київському районі від 28 жовтня 2008 року №5095/23-313/35127824 (арк. справи 66), довідка від 27 жовтня 2008 року №1441/23-411/34225440 ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька (арк.. справи 68), довідка ДПІ у Київському районі м. Донецька (арк.. справи 72) постачальниками ПП «Агромир – Дон», були ТОВ «Промтех – холдінг», ТОВ «Унистройпром», ТОВ «Велмакс», які в свою чергу отримали продукцію у ТОВ «Ельта Сервіс». Перевірити ТОВ «Ельта Сервіс» відповідач не мав можливості, оскільки ухвалою Господарського суду від 12 червня 2008 року це підприємство визнано банкрутом.

В декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року позивачем, до складу податкового кредиту було включено 183112,0 грн. по господарським операціям з ТОВ «Артемівський КХП», який мав взаємовідносини з ТОВ «Зерноторговельна компанія», та ТОВ «Апекс Груп -7», яке відповідач не зміг перевірити, тому, що відповідно до інформації наданої ДПІ у Київському районі м. Донецька це підприємство за юридичною адресою не знаходиться (арк. справи 81).

В декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року позивачем, до складу податкового кредиту було включено 218119,0 грн. по господарським операціям з ТОВ «Агро – Бум», ТОВ «Донецькагро – Маркет», ТОВ «Артемівський КХП». Відповідач в акті зазначає, що ці підприємства є посередниками, а постачальниками товару є ТОВ «Апекс Груп -7» та ТОВ «Регіон Стекло ЛТД», останнє, за відомостями ДПІ у Кіровському районі м. Донецька, не можливо перевірити оскільки не знаходиться за юридичною адресою.

Суд не погоджується з висновком відповідача, що оскільки встановити достовірність сум податку на додану вартість, нарахованого і сплаченого на всіх етапах поставки товарів (робіт, послуг) та відповідність діючому законодавству істотних умов правочину не уявляється можливим, то договори, укладені між підприємствами «Ост-Корн» та ТОВ «Кристалб ЛТД», ТОВ «Промтех-холдинг та ТОВ «Ельта Сервис», ТОВ «Уністройпром» та ТОВ «Ельта Сервис», ТОВ «Велмакс» та ТОВ «Ельта Сервис», ТОВ «Зерноторгівельна компанія» та ЗАТ «Донагроімпекс», ТОВ „АПЕКС ГРУП-7 та ЗАТ «Донагроімпекс», ТОВ „Агро-Бум" та ТОВ «Регіон Стекло ЛТД», ТОВ «Донецькагро-Маркет» та ТОВ «Регіон Стекло ЛТД», ТОВ «Артемівський КХП» ТОВ „АПЕКС ГРУП-7" є нікчемними, а бюджетне відшкодування включене у зазначених деклараціях за цими операціями завищеним, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які були фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Позивачем до матеріалів справи надані декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, жовтень 2008 року. Факт, включення до складу податкового кредиту відповідного періоду спірних сум, відображення у реєстрах покупок товарів, отриманих та виданих податкових накладних та відповідність їх даним податкових декларацій за відповідний період безпосередньо позивачем, відповідачем не заперечується.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, статті 9 Кодексу Адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яких доводів стосовно відсутності зазначеної умови, як підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не наведено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

          На підставі викладеного, та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкове повідомлення - рішення, задовольнити.

          Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість від 26 серпня 2009 року № 0002642340/0 в розмірі 434269,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» 3(три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 листопада 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 11 листопада 2009 року.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шинкарьова І.В.