Постанова № 6858534, 05.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-15960/09/0570

час прийняття постанови: 12:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Оленьченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Славмолоко»

до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання нечинним податкове повідомлення - рішення від 18 вересня 2009 року № 00022423411/0

за участю представників:

від позивача: Шабанов Ю.В. – за дов. від 09 жовтня 2009 року

Паращук В.І. – за дов. від 09 жовтня 2009 року

від відповідача: Дороботенко Л.М. – за дов. від 14 жовтня 2009 року

Полторацька Т.В. – за дов. від 07 липня 2009року

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «С7н6лавмолоко» звернулось з позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинним податкове повідомлення – рішення від 18 вересня 2009 року № 00022423411/0, яким позивачу була нарахована сума податкових зобов’язань у вигляді штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1074902,54грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Спірне податкове повідомлення – рішення прийняте відповідачем за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року. З висновками відповідача про перерахування не в повному обсязі на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, чим порушено пункт 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон Про ПДВ) та абз. 3 пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живий вазі» (далі Порядок) позивач не погоджується з наступних підстав.

Посилаючись на пункт 4.2 статті 4 Закону №2181, позивач зазначає, що цим пунктом регулюються питання визначення податкового зобов’язання контролюючим органом, зокрема підпунктом «б» підпункту 4.2.2 встановлено, що контролюючий орган повинен самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях. Аналізуючи пункт 1.2 та 1.5 статті 1, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, пункт 11.21 статті 11 Закону про ПДВ, позивач зазначає, що суми дотацій не є податковими зобов’язаннями, так як такі суми не підлягають сплаті до бюджету або державних цільових фондів. Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення». З посиланням на статті 1, 14 Закону України «Про систему оподаткування», статті 16, 17 Господарського Кодексу України, позивач робить висновок, що сума дотацій, яка відповідно до норм пункту 11.21 статті 11 Закону про ПДВ хоча і визначається арифметично за правилами визначення податкових зобов’язань (за формою податкової декларації), не підлягає сплаті до бюджету, а перераховується переробним підприємством безпосередньо на рахунки інших суб’єктів господарювання – сільськогосподарських товаровиробників, тобто не є податковим зобов’язанням в розумінні норм закону №2181. На підставі викладеного, позивач зазначає, що до сум дотацій, які перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників з порушення строків, встановлених Порядком №805, взагалі не можуть бути застосовані норми Закону №2181, зокрема підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17. Позивач звертає також увагу, що відповідач в обґрунтування висновків викладених в акті перевірки та прийняття оскаржуваного рішення, а саме посилання на Порядок №805, який на момент прийняття спірного податкового повідомлення – рішення є таким, що втратив чинність згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року №291.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали, просили суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 18 вересня 2009 року № 00022423411/0.

Відповідач у своїх запереченнях від 09 жовтня 2009 року №19961/10/10-012 (арк.. справи 108) зазначає, що вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають нормам діючого податкового законодавства. В обґрунтування своєї позиції вказує, що відповідно до норм пункту 11.21 статті 11 Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Посилаючись на Порядок № 805 відповідач зазначає, що за результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог закону Про ПДВ визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникають у зв’язку з переробленням та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника ПДВ у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням нормативно – правових актів ДПА України. Переробні підприємства, у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на спеціальні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації. Згідно з пунктом 7 Порядку не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені для сплати ПДВ до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету. Відповідно до абзацу 2 пункту 4 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року №271, залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими виробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку. Відповідач вказує, що в ході проведення планової виїзної перевірки позивача за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року встановлено, що підприємство не в повному обсязі перерахувало на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету (30 числа місяця, що настає за звітним), чим порушило пункт 11.21 статті 11 Закону про ПДВ. У зв’язку з чим, просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Славмолоко» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за номером 00445216 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 07 жовтня 1998 року № 294522 (арк.. справи 101). Є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17 травня 1999 року №07077297 (арк.. справи 116).

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року Закритого акціонерного товариства «Славмолоко». За наслідками перевірки було складено акт від 03 липня 2009 року №6367/23-3-00445216 (далі акт перевірки) (арк.. справи 11). У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено пункт 11.21 статті 11 Закону про ПДВ, абзац 3 пункту 7 Порядку № 805, а саме позивачем перераховано на спец рахунок сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій з порушенням строків за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року в сумі 1074902,54 грн.. Розрахунок суми дотацій, несвоєчасно перерахованої на спец рахунок, яка підлягає стягненню до бюджету міститься у додатку №12 до акту перевірки (арк.. справи 91). На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення від 18 вересня 2009 року № 00022423411/0, яким до позивача було застосовано штрафні санкції у сумі 1074902,54 грн.

          Відповідно до абзацу 1, 3 пункту 11.21 статті 11 Закону Про ПДВ сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

          Пунктом 5 Порядку N 805 передбачено, що переробні підприємства перераховують суми податку на додану вартість, нараховані на обсяги реалізованої такими підприємствами готової продукції (молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів) на відкриті для них в обслуговуючих установах банків окремі рахунки у міру фактичного надходження цих коштів. З цих рахунків в подальшому здійснюється перерахування переробними підприємствами сум дотацій для сільськогосподарських виробників - на їхні окремі рахунки, а для тих, які ведуть особисте селянське господарство - безпосередньо з кас переробних підприємств з попереднім зарахуванням коштів на окремий рахунок останніх.

          У пункті 7 вказаного Порядку зазначено, що переробні підприємства щомісяця складають розрахунок нарахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на окремий рахунок сум податку на додану вартість; на підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здані молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період; не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням.

Таким чином, використанням сум дотацій не за цільовим призначенням буде вважатись лише неперерахування переробними підприємствами цих дотацій на окремі рахунки саме сільськогосподарських підприємств, тоді як неперерахування переробними підприємствами таких сум зі свого поточного рахунку на окремий дотаційний рахунок не може бути визначене як використання їх не за цільовим призначенням.

Крім того, в абзаці 9 пункту 15 зазначеного вище Порядку вказана відповідальність за нецільове використання коштів лише сільськогосподарськими підприємствами, а відповідальність переробних підприємств за таке використання законодавством, яке регулює зазначені специфічні відносини, взагалі не передбачена.

Що стосується визначення сум дотацій як податкового зобов’язання, суд зазначає наступне. Згідно підпункту 1.2, 1.5 статті 1 Закону Про ПДВ податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до пункту 7 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням. А згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

За змістом підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За змістом пункту 11.21 статті 11 Закону Про ПДВ сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Суми податку на додану вартість, визначені переробними підприємствами в окремих деклараціях, які складаються за результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, як це передбачено нормами п.6 Порядку №805, не підлягають сплаті до бюджету, а перераховуються виключно на окремі спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників. Таким чином, суми дотацій не є податковими зобов’язаннями, у розумінні Закону №2181, тому, що такі суми не підлягають сплаті до бюджету.

У спірному податковому повідомленні – рішенні зазначено, що згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2. статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 абзацу 3 пункту 7 Порядку №805 визначено суму податкового зобов’язання яка складається з штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1074902,54 грн. Саме у такій сумі встановлена перевіркою сума несвоєчасного перерахування дотацій, таким чином до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 100 відсотків від суми зазначеної в акті перевірки, але підпункт 17.1.3 пункт 17.1 статті 17 Закону №2181 не передбачає такої санкції.

Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 «Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2009 року №291. Спірне податкове повідомлення – рішення було прийнято відповідачем 18 вересня 2009 року, тобто після втрати чинності зазначеного нормативного акту.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

          На підставі викладеного, та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Закритого акціонерного товариства «Славмолоко» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинним податкове повідомлення - рішення, задовольнити.

          Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 18 вересня 2009 року № 00022423411/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Славмолоко» 3(три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 листопада 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 10 листопада 2009 року.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шинкарьова І.В.