Ухвала суду № 68584463, 30.08.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/678/17 Провадження № 22-ц/772/2145/2017Головуючий в суді першої інстанції Задорожна Л. І.Категорія 27Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Марчук В.С., Денишенко Т.М., з участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 червня 2017 року, -

встановила:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з цим позовом вказуючи, що 26 березня 2012 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 300 грн 00 к.у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки. В подальшому кредитний ліміт змінювався відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, у зв'язку з чим станом на 31 березня 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 13952 грн 61 к., з яких: тіло кредиту - 150 грн 27 к., заборгованості за процентами - 9561 грн 74 к., заборгованості за комісією та пенею - 3100 грн 00 к., штраф - 500,00 грн. фіксована частина та 640 грн 60 к. процентна складова.

Оскільки боржник добровільно зобов'язання за кредитним договором не виконує просило стягнути зазначену суму заборгованості у примусовому порядку.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 19 червня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 31 березня 2017 року в розмірі 1031 грн 64 к., яка складається з: 150 грн 27 к. заборгованості по тілу кредиту, 365 грн 05 к. заборгованості по процентах за користування кредитом, 525 грн 32 к. штрафів. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати у справі.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просилозмінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру процентів, стягнувши їх у повному обсязі, визначеному відповідно до розрахунку позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 31 березня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України). Відповідно до нього ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 300 грн 00 к. на платіжну картку зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки.ОСОБА_2 неналежно виконував умови договору, у зв'язку з чим допустив заборгованість по сплаті тіла кредиту та процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, у визначений у ньому строк.

Отже, оскільки відповідач не виконував зобов'язання за договором, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про необхідність стягнення з нього тіла кредиту, рішення у цій частині сторонами не оскаржується.

Щодо визначення розміру процентів, то суд першої інстанції правильно виходив із встановленої ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України нікчемності умови кредитного договорупро право банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку, а також відсутності належних і допустимих доказів наявностіпідстав для нарахування процентів у зміненому (збільшеному) розмірі, порядку їх розрахунку, а тому при розрахунку заборгованості по сплаті процентів правильно виходив із встановленої договором базової процентної ставки згідно з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» у розмірі 2,5 % на місяць (30 % річних), навівши у рішенні відповідний розрахунок, заперечень щодо правильності якого апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо права банку самостійно змінювати процентну ставку (змінювана процентна ставка) з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

Проте, всупереч цим вимогам закону у справі немає доказів встановлення у кредитному договорі порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, а також письмового повідомлення позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставкадоговору. Не має даних про поточне значення індексу, яке періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікувалося в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації, посилання на джерело інформації про відповідний індекс;об'єктивні індикатори фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Проте, підписана відповідачем заява-анкета взагалі не містись відомостей про розмір процентної ставки за кредитом, а також даних, що позичальник отримав Пам'яткуклієнта, що містить основні умови обслуговування та кредитування, а також Тарифи і поставив свій підпис.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 19 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/ О.С. Панасюк

Судді: /підпис/ Т.О. Денишенко

/підпис/ В.С. Марчук

Згідно з оригіналом О.С. Панасюк