Постанова № 6858133, 22.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11825/09/0570

час прийняття постанови: 16:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Наумової К.Г.

при секретарі                                                  Горб О.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс» (м. Донецьк)

до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька (м. Донецьк)

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (м. Донецьк)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька (м. Донецьк)

про скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

за участю: Сидоренко М.А., Ковбасюк Н.Г., Луканіна А.М. –представники позивача;

Амбарцумова М.Г. , Сичова І.О., Можарова З.М. –представники першого відповідача;

Наєнко Л.В. –представник другого відповідача;

Маковецька Н.В., Саніна М.М. –представник третьої особи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»(надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька (надалі ДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (надалі ГУДКУ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька (надалі третя особа) про скасування податкових повідомлень - рішень від 29.04.2009 року: № 0000182344/0/20335263/6124, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2008 р. на 904447 грн. й № 0000192344/0/20335263/6125, яким збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2008 року на суму 1277280 грн. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (надалі ПДВ) по декларації за грудень 2008р. у сумі 17173689 грн.

Заявою від 11.08.2009 року позивач зменшив суму позову та просить суд стягнути на його користь бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 14319374 грн. у зв’язку з тим, що 28.07.2009 року з державного бюджету позивачу було перераховано бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 2854315 грн. по декларації з ПДВ за грудень 2008 року.

Заявою від 03.09.2009 року позивач зменшив суму позову та просить суд стягнути на його користь бюджетну заборгованість з ПДВ у сумі 13890559 грн. у зв’язку з тим, що 01.09.2009 року з державного бюджету позивачу було перераховано бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 428815 грн. по декларації за грудень 2008 року.

Ухвалою суду від 29.09.2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена Державна податкова інспекція в Ворошиловському районі м. Донецька, що відображено у журналі судового засідання.

Ухвалою суду від 15.10.2009 р. роз’єднані позовні вимоги та в самостійне провадження виділена позовна вимога про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2009 року № 0000192344/0/20335263/6125, яким збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2008 року на суму 1277280 грн., справі присвоєно номер 2а-16935/09/0570.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Позивачем була подана до ДПІ податкова декларація з ПДВ за грудень 2008р., до неї були додані: розрахунок бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування. ДПІ було проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та встановлені порушення Закону України «Про додану вартість»(надалі Закон), у зв’язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2009 р. № 0000182344/0/20335263/6124, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 904447 грн. Позивач вважає, що не припускав порушень податкового законодавства, а прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам. Акт перевірки не містить доказової інформації про виявлені порушення, що є порушенням вимог Порядку оформлення результатів перевірок, затвердженому Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

ДПІ було проведено позапланову перевірку з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2008 р., за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. ДПІ встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем включено до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Крім цього, однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. ДПІ направлені запити на проведення зустрічних перевірок до податкових органів за місцем реєстрації підприємств по ланцюгу постачальників позивача, без яких неможливо зробити висновок щодо правомірності включення сум ПДВ до відшкодування. Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ зобов’язана підтвердити правомірність визначення суми заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок шляхом проведення позапланової перевірки. Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом України «Про податок на додану вартість»встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку.

ГУДКУ проти позову заперечує посилаючись на наступне. Органи Державного казначейства України здійснюють відшкодування ПДВ за висновками податкових органів або за рішенням суду. На підставі висновку першого відповідача № 69 від 27.07.2009 року по декларації за грудень 2008 року на рахунок позивача було відшкодовано 2854315 грн. Інших висновків та реєстрів на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок позивача йому не надходило.

ГУДКУ 21.10.2009 року до суду надано клопотання про розгляд справи без участі його представника та направлення копії рішення суду до його адреси.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору пояснила суду, що перевіркою, проведеною нею, встановлено, що податковий кредит позивача склався за рахунок придбання вугільної продукції та надання експедиторських послуг. На думку третьої особи, договори з контрагентами на придбання вугільної продукції та надання експедиторських послуг з ПП ВКФ «Еквілунс», ТОВ «ДМК», ТОВ «ПРИМА-АЛНИК»є нікчемними. Таким чином, позивачем завищено суму від`ємного значення ПДВ по декларації з ПДВ за березень 2008 року у розмірі 927491 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»є суб’єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Донецької міської ради, дата проведення державної реєстрації 26.10.1993 року. Позивач є платником податку на додану вартість, з 29.01.2009 року взято на облік в ДПІ Куйбишевського району м. Донецьку.

У зв’язку із поданням позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування до декларації з ПДВ за грудень 2008 р. у сумі 17173689 грн. ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 09.04.2009 р. № 975/23-3/20335263 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»(код за ЄДРПОУ 20335263) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за березень –листопад 2008 року».

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000182344/0/20335263/6124 від 29.04.2009 року, яким позивачеві зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за грудень 2008 р. на суму 904447 грн.

Перевіркою ДПІ встановлено порушення з боку позивача: п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині сплати залишку від’ємного значення отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів на суму 904447 грн.

У зазначеному акті перевірки відсутній опис порушення та посилання на бухгалтерські документи, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, акт перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на зазначене, акт перевірки не відповідає вимогам наведеного Порядку.

Враховуючи наступне та у відповідності зі ст. 69 КАС України, зазначений акт не може вважатися доказом встановленого порушення.

Під час розгляду справи представники ДПІ пояснили, що суму бюджетного відшкодування частково було зменшено у зв’язку з тим, що під час перевірки було встановлено, що позивачу було повернуто контрагентами за період з березня по листопад 2008 року частини сум перерахованих за товари (повернення передплати) у тому числі ПДВ, тому така сума ПДВ не повинна враховуватися при розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Дане посилання не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Позивач визнав, що дійсно у зазначений період йому повертались сплачені контрагентам суми, у тому числі ПДВ. Сплата контрагентам та повернення сум відбувалося у різних податкових періодах.

Як вбачається з матеріалів справи, відшкодування ПДВ у сумі 17173689 грн. на рахунок позивача було заявлено ним у декларації за грудень 2008 р. за період з квітня 2008 р. по листопад 2008 р. Від’ємне значення ПДВ, яке виникало, позивач включав до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2 та 26 декларацій).

Згідно довідки про суми ПДВ, фактично сплачені позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), сума ПДВ складає 18653225,10 грн., тобто різниця складає 1479536,1 грн. Спірним рішенням позивачу зменшено бюджетне відшкодування на 904447 грн.

До декларації за грудень позивачем було додано додаток 2 –Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у якій позивачем зазначені дані рядків 24, 26 декларацій з ПДВ за період з березня по листопад 2008 року, а також частини залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування) за ці періоди.

ДПІ спірним рішенням визначила суми завищення позивачем бюджетного відшкодування по податкових періодах:

За березень 2008 р. – 685457 грн.

За квітень 2008 р. –169037 грн.

За вересень 2008 р. –2679 грн.

За листопад 2008 р. – 47274 грн.,

У загальній сумі 904447 грн. (арк. 79 акту перевірки).

Частина цієї суми визначена по наведеному вище порушенню.

Суть спору по цьому питанню полягає у тому, що ДПІ визначила суми завищення бюджетного відшкодування по наведених податкових періодах, сума у рішенні складає суми зазначених вище сум.

Ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено наступне.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.1.)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.2.).

З наведених норм вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина суми від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Залишок від’ємного значення включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, а не включається до суми відшкодування.

Такого порядку визначення бюджетного відшкодування, який застосувало ДПІ у даному випадку, з наведених норм не вбачається.

Як встановлено, позивач визначив суму бюджетного відшкодування на рахунок у декларації за грудень 2008 р., при цьому остання декларація з визначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок, подавалась позивачем за березень 2008 р.

В період з квітня по листопад 2008 року позивачем не заявлялись суми до відшкодування.

Сума фактично сплаченого податку у період, що включений до розрахунку, перевищує суму заявлену до відшкодування.

Заперечення з боку ДПІ щодо правильності визначення позивачем суми податкового кредиту у цих періодах відсутні.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування.

В акті перевірки (арк.. 3 акту) також зазначено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьку було проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 09.06.2008 року № 1098/23-7-20335263. За результатами перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьку підтверджено суму від’ємного значення (різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту) по декларації за березень 2008 р. у сумі 743034 грн. та встановлено порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з чим зменшено сума податкового кредиту з ПДВ за березень 2008 року на 927491 грн., відповідно не підтверджено сума від`ємного значення за цей період в частині 927491 грн.

Зазначена сума була врахована ДПІ при визначення суми, яка підлягає відшкодуванню за квітень 2008 р.

З акту перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 09.06.2008 року № 1098/23-7-20335263 «Про результати виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс», код за ЄДРПОУ 20335263 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період січень-березень 2008 р. (по деклараціям за лютий-березень 2008 р.)» та письмових пояснень ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 21.10.2009 року № 42386/10/10-013 зазначено те, що під час перевірки було встановлено, що угоди на придбання вугільної продукції та надання експедиторських послуг з підприємствами ПП ВКФ «Еквілунс», ТОВ «ПРИМА-АЛНИК», ТОВ «ДМК», за якими позивач сформував податковий кредит, є нікчемними (арк...37- 43 акту перевірки від 09.06.2008 року).

Позивачем з ПП ВКФ «Еквілунс»був укладений договір від 23.10.2007 року № 23/10-1 щодо постачання вугільної продукції. Фахівцями ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було здійснено виїзд до Луганської області з метою перевірки дійсності вказаного правочину. В ході оперативного супроводження перевірки встановлено, що ПП ВКФ «Еквілунс»за юридичною адресою не знаходиться. Вантажовідправником згідно квитанцій про приймання вантажу є ПП ФО Стрельченко В.М. (ІНН 2138018795). В ході оперативного супроводження перевірки встановлено, що ПП ФО Стрельченко В.М. не є виробником вугільної продукції, будь –яка інформація щодо фактичного походження вугільної продукції відсутня, а фактично ПП ФО Стрельченко В.М. лише відвантажувалась вугільна продукція, що належить ПП ВКФ «Еквілунс». Відвантаження відбувалось з майданчику та технікою, що належить ПП ФО Стрельченко В.М. за правом власності або угоди про оренду. Роботи виконувались робітниками, які працюють з ним на підставі трудових угод.

Позивачем з ТОВ «ПРИМА-АЛНИК»був укладений договір від 26.10.2007 року № 95/2007-п щодо транспортно –експедиційного обслуговування вантажів. Від ДПІ у Кіровському районі отримано інформаційну довідку від 22.05.2008 року № 4725/7/23-113, згідно якої частка у податкових зобов’язаннях підприємства операції по взаємовідносинам з позивачем дорівнює 800,8%.

Позивачем з ТОВ «ДМК» укладений договір від 17.10.2007 року № 17/10-07 щодо постачання вугільної продукції. Фахівцями ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було здійснено виїзд до Луганської області з метою перевірки дійсності вказаного правочину. В ході оперативного супроводження перевірки встановлено, що ТОВ «ДМК»не є виробником вугільної продукції. Вантажовідправником згідно квитанцій про приймання вантажу є ПП «Промтехніка»

ПП «Промтехніка»було відмовлено у наданні пояснень та їх документальних підтверджень стосовно взаємовідносин з позивачем по ланцюгу постачання вугільної продукції. Крім того встановлено, що ПП «Промтехніка»не має необхідних основних фондів, а саме шахти, в якій мало бути видобуто вугільну продукцію.

За таких обставин, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька вважає, що неможливість встановлення фактичного походження вугільної продукції, яка була придбана позивачем, підтверджує недоброякісність вугільної продукції, а цей факт у свою чергу, доводить, що вищевказані правочини порушують публічний порядок, відповідно є нікчемними. При цьому, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька стверджує, що порушенням публічного порядку є також порушення нормативних актів, таких, як Конституція України, Кримінальний кодекс та Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок цього, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ вважає, що відсутні підстави для віднесення сум ПДВ по таким угодам до складу податкового кредиту.

Дані посилання не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Позивачем були укладені договори на придбання вугільної продукції та експедиторських послуг, які виконані обома сторонами, позивачем була здійснена оплата товару та послуг, що підтверджується відповідними платіжними документами, банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи. Крім цього, виконання вказаних угод також підтверджується податковими накладними. Отриманий товар позивачем був експортований своїм контрагентам, що також підтверджується митними деклараціями і не заперечується ДПІ.

Виконання сторонами своїх договірних обов’язків свідчить про вчинення сторонами угоди дій, направлених на її виконання. Таким чином, кошти, які були одержані постачальниками позивача, є одержаними на законних підставах.

Відсутність можливості встановлення факту походження вугільної продукції не може свідчити про неякісність виготовленої продукції, а також не може вважатися підставою нікчемності вказаних угод, оскільки діючим законодавством не встановлено такої підстави для визнання правочину нікчемним.

Крім того, суду не доведено, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди, у вигляді бюджетного відшкодування, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов’язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

ДПІ у судовому засіданні заявлено, що позивач вірно здійснив формування податкового кредиту, податкових зобов’язань та провів їх коригування у відповідності до повернених сум, а отримані позивачем товари були експортовані за межі України, про що він отримав підтвердження з митних органів.

Матеріали справи містять у повному обсязі первинні документи (договори, накладні, податкові накладні, банківські документи тощо), якими підтверджується фактичне укладання та виконання договорів, а також суми сплаченого (нарахованого) позивачем ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Згідно ст.. 203 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 204 ЦКУ передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Ст. 228 ЦКУ встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Відповідачем та третьою особою суду не доведено, яким саме чином вищевказані договори були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5. ст.. 7. датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на зазначене, формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з наведеними контрагентами здійснено у відповідності до норм пунктів 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються не на належних доказах, а на припущеннях.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0000182344/0/20335263/6124 від 29.04.2009 року не може вважатися обґрунтованим та законним, відповідно підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 13890559 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2008р. (отримана ДПІ 11.02.2009 року), ПДВ має від`ємне значення і складає 526014 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 526014грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, –23957157 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 23957157 грн. (рядок 24), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню –17173689 грн. (рядок 25), на рахунок платника банку –17173689 грн. (рядок 25.1).

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у сумі 23957157 грн. склався за період з березня по листопад 2008 року.

Разом з декларацією з ПДВ за грудень 2008р. позивачем було подано ДПІ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок бюджетного відшкодування, згідно якому залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 23957157 грн. (рядок 1), частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) –17173689 грн. (рядок 2), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню –17173689 грн. (рядок 3).

Згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2008р., ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення і складає 1670525 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 1670525 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –2759208 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 2759208 грн. (рядок 24), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню –990000 грн. (рядок 25), на рахунок платника банку –990000 грн. (рядок 25.1), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –1769208 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2008р., ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення і складає 3996175 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 3996175 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –3439733 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 3439733 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –3439733 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2008р. –ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення і складає 3838743 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 3838743 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –7435908 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 7435908 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –7435908 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2008р. –ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення і складає 1877624 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 1877624 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –11274651 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 11274651 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –11274651 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2008р. –ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення і складає 1804930 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 1804930 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –13152275 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 13152275 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –13152275 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2008р. –ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має від’ємне значення і складає 2941088 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 2941088 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –14957205 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 14957205 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –14957205 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2008р. –ПДВ має від’ємне значення і складає 3128290 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 3128290 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –17898293 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 17898293 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –17898293 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р. –ПДВ має від’ємне значення і складає 2158232 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду -2158232 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –21026583 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 21026583 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –21026583 грн. (рядок 26);

Згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2008р. - ПДВ має від’ємне значення і складає 772342 грн. (рядок 21), зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду -772342 грн. (рядок 22.2), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду –23184815 грн. (рядок 23), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 23184815 грн. (рядок 24), залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду –23184815 грн. (рядок 26).

До наведених декларацій розрахунки бюджетного відшкодування та заяви про бюджетне відшкодування на рахунок в установі банку позивачем не надавались, а були додані лише довідки щодо залишків від’ємного значення, які підлягають включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Залишки від’ємного значення ПДВ у погашення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів та у зменшення податкового боргу з ПДВ позивачем не зараховувались.

В акті перевірки від 09.04.2009 р. № 975/23-3/20335263 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»(код за ЄДРПОУ 20335263) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за березень –листопад 2008 року» зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2008 року в сумі 16269242 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок, запити на проведення яких були направлені першим відповідачем до податкових органів за місцем реєстрації підприємств по ланцюгу постачальників позивача.

У ході судового розгляду справи ДПІ пояснила, що спірна сума не підтверджена зустрічними перевірками постачальників позивача по ланцюгу до кінцевого виробника, що перешкоджає наданню висновку щодо правомірності включення сум ПДВ до відшкодування.

ДПІ посилається на те, що непідтверджені зустрічними перевірками взаємовідносини позивача з вищезазначеними безпосередніми контрагентами позивача - ТОВ ПКФ «Еквілунс», ТОВ «ДМК», ТОВ «Прима Алник», а також іншими підприємствами, зокрема:

по ПП «Східліспром»до теперішнього часу відповіді на запит щодо зустрічної перевірки ДПІ не отримано;

по ТОВ «Галеон ДВБ»ДПІ отримано акт від 14.04.2009 року № 10/23-0/34741194 про неможливість проведення перевірки, оскільки у відношенні посадових осіб цього підприємства порушено кримінальну справу, а первинні документи фінансово-господарської діяльності вилучені СВ ПМ ДПА у Донецькій області;

по ТОВ «Меткол Холдінг»ДПІ отримано відповідь Бердянської ОДПІ від 30.04.2009 року, якою повідомлено, що підприємству направлено запит з проханням про надання документів до перевірки. До теперішнього часу документи не надані;

по ТОВ «Антарес»ДПІ отримано акт від 27.04.2009 року № 387/23-411/33393752 про неможливість проведення перевірки у зв’язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою;

по ТОВ «Поле Анж»ДПІ отримано відповідь ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 19.06.2009 року за № 24244/7/23-3, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою;

по ТОВ «ІВК Донбас»ДПІ отримано відповідь ДПІ у Київському районі м. Донецька від 29.04.2009 року, яким повідомлено, що неприпустимо направлення запитів на проведення зустрічних перевірок на суми менш 1000 грн.

Решта заперечень ДПІ полягає у тому що не проведені зустрічні перевірки підприємств з якими позивач не перебував у правовідносинах (другий, третій, тощо ланцюги постачання).

ДПІ вважає, оскільки факт надмірної сплати ПДВ до бюджету не встановлено, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», право на бюджетне відшкодування відсутнє.

Дані посилання не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», далі за текстом «Закон», бюджетним відшкодуванням вважається - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

П. 7.7. ст. 7 Закону передбачено наступне. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п. 7.7.1)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п.п.7.7.2)

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. (п.п. 7.7.4)

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.(п.п. 7.7.5)

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.(п.п. 7.7.6)

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.(п.п. 7.7.7)

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 також встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Ст. 7 Закону також встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). (п.п. 7.2.3.)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6.).

П. 1.3 ст. 1 Закону також визначено, що платником податку вважається особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 ст. 2 Закону, платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті, а також будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. П.п. 2.3 ст.2 Закону встановлені випадки, у яких особа зобов’язана зареєструватися у якості платника ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. а) п.п. 10.1. ст. 10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платники податку, визначені у ст.. 2 Закону.

Таким чином, Законом, яким визначено ставки та механізм справляння ПДВ, обов’язок щодо визначення об’єкту оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильності обчислення ПДВ покладено на платника податку –продавця товару.

Обов’язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну у підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку –покупця.

Закон не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку –покупця товарів (послуг) за правильність визначення платником податку –продавцем товарів (послуг) об’єкту оподаткування та правильність відображення їх у податковому обліку платником податку –продавцем товарів (послуг).

До податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку придбав ці товари з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податків, який придбав товар, Законом не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Закон не містить норми, яка б ставила отримання платником бюджетного відшкодування з ПДВ в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Ст. 7 Закону передбачений лише обов’язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товару на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларації, яка підтверджує сплату ПДВ.

Крім цього, Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку - покупця права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наявними у матеріалах справи документами (договори, накладні, акти приймання-передачі, вантажні митні декларації, податкові накладні, розрахункові документи, тощо) підтверджується укладання та виконання господарських операції, які є об’єктом оподаткування, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначене підтверджує реальність цих операцій, тобто правомірність включення сум ПДВ по цим операціям до податкового кредиту, а також правильність суми, яка заявлена позивачем до відшкодування.

Позивачем у податковій декларації за грудень 2008 року до бюджетного відшкодування заявлена сума 17173689 грн. На момент розгляду справи позивачеві відшкодована сума у розмірі 3283130 грн., не відшкодована сума залишилася 13890559 грн., що відповідає сумі позову.

Податкове повідомлення-рішення від 29.04.2009 р. № 000182344/0/20335263/6124, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування на суму 904447 грн. скасовано.

ДПІ повинна була за результатами перевірки згідно із вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» направити ГУДКУ висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

До матеріалів справи ДПІ не надано доказів направлення вказаного висновку.

Такі дії ДПІ порушують право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.

П. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680В, передбачено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Таким чином, сума, яка підлягає відшкодуванню позивачеві з коштів Державного бюджету складає 13890559 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з коштів Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за грудень 2008р. у сумі 13890559 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. N 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 р. N 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680В,

ст. ст. 2, 7–12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька № 0000182344/0/20335263/6124 від 29.04.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008 р. на 904447 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008р. у сумі 13890559 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецького окружного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26 жовтня 2009 р.

Суддя                                                                                           Наумова К.Г.